При платежах через систему «Клієнт-Банк» не потрібнозастосовувати РРО, - ДПС
У червні 2021 року податківці видали декілька цікавих індивідуальнихподаткових консультацій на тему застосування РРО при отриманнібезготівкових платежів. В них йшлося і про еквайринг, і про оплату задопомогою «Приват24» або системи «Клієнт-Банк», про роль 1 млн грнрічного доходу у застосуванні РРО підприємцями-«єдинниками» тощо
Перекази коштів з рахунку покупця на рахунок продавця за номером IBAN нереєструються через РРО
Ситуація з практики:
потенційний клієнт формує на сайті продавця рахунок-фактуру. А потімоплачує його за допомогою системи «Клієнт-Банк». Чи потрібно цей платіж реєструвати в РРО?
Податківці консультують, що ні!
В
ІПК від 14.06.2021 р. №2392/ІПК/10-36-07-07-20
податківці зазначають, що розрахунки, проведенітаким чином за рахунком-фактурою, є аналогічними тим, що здійснені за допомогою відділеньбанківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок чи/або онлайн-банкінгубез застосування еквайрингу) та не потребують застосування РРО, оскільки не мають ознакрозрахункових операцій.
Аналогічний висновок міститься і в
ІПК від 14.06.2021 р. №2381/ІПК/99-00-07-05-01-06
. В цій ІПКцей висновок аргументується тим, що рахунок-фактура містить в собі відповідні ідентифікаторипродавця та покупця, а оплату здійснюють за допомогою реквізитів розрахункового рахунку уформаті IBAN.
Проте, на нашу думку, головним фактором в цій ситуації є те, що платіж проходить з рахункупокупця на рахунок продавця без застосування платіжних карток. Саме тому такий платіж не єрозрахунковою операцією в розумінні
Закону про РРО
, та, відповідно, не реєструєтьсяпродавцем.
А яка різниця – платіжна картка чи «Клієнт-Банк»?
Сучасні банківські технології дозволяють всім бажаючим користуватись дистанційнимибанківськими сервісами.
Зокрема, багато фізосіб, підприємців та посадовців юридичних осіб мають платіжні картки, якіемітуються до їх рахунків. Нагадаємо, що платіжна картка – це не банківськкий рахунок, а лишеплатіжний інструмент-«ключ» до нього, тому кожна платіжна картка прив’язана до банківськогорахунку. Раніше було передбачено окремі «карткові рахунки», які мали навіть окремі номери, якіпочиналися з цифр 2605 та 2625. Ми писали про це у 2018 році
тут
.
З 1 січня 2019 року банки перейшли на здійснення операцій з використанням платіжних карток іззастосуванням балансових рахунків 2600 АП «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання» та 2620АП «Кошти на вимогу фізичних осіб», тобто використання окремих «карткових рахунків»припинилося і це поняття вже не має сенсу.
26.08.2021
10193
29
02.09.2021 При платежах через систему «Клієнт-Банк» не потрібно застосовувати РРО, - ДПС | «Дебет-Кредит» - Бухгалтерські новини
[
news.dtkt.ua] 2/4
Тепер до будь-якого банківського рахунку фізособи або юрособи можуть емітуватися платіжнікартки. Тож не зовсім правильно буде говорити про «платежі з картки», тому що по суті це єбезготівковим переказом коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, а «з картки» ніякікошти списуватись не можуть.
Але водночас всі власники банківських рахунків – як суб’єкти господарювання, так і фізичні особи,які не є СГ, мають можливість користуватися таким дистанційним сервісом, як «Клієнт-Банк». Цейсервіс теж дає можливість власнику рахунка дистанційно здійснювати платежі на користьотримувачів, зокрема на користь постачальників товарів, робіт, послуг, але без допомоги платіжноїкартки!
Для системи "Клієнт-банк" реквізити для зарахування переказу містяться у рахунку-фактурі, якийпокупець отримує від постачальника. Наразі платіжні реквізити застосовуються у форматі IBANRegistry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010.
Якщо покупець оплачує рахунок за реквізитами у форматі IBAN і робить це за допомогою «Клієнт-банка», це не є розрахунковою операцією і такий платіж не реєструється в РРО! Ось про щоговорять податківці в згаданих вище ІПК та в деяких інших, наприклад, в
ІПК від 29.06.2021 р.№2546/ІПК/99-00-07-05-01-06
. А ми писали про це ще у 2019 році у
матеріалі
, розділ «Безготівковінадходження, які не потрібно реєструвати через РРО».
Платежі з використанням еквайрингу є розрахунковими операціями та реєструютьсячерез РРО
Щодо еквайрингу податківці теж стали висловлюватися більш конкретно. А саме, в ІПК від29.06.2021 р. №2546/ІПК/99-00-07-05-01-06 вони відповідають на питання, чи застосовувати РРО,якщо оплата за товар здійснюється за допомогою платіжної системи «LiqPay».
Але перш, ніж говорити про цю ІПК, слід згадати про роз’яснення НБУ. Ми його коментували
тут
.
НБУ вважає, що «Приват24» і «Ощад24» – це системи дистанційного обслуговування, а«Монобанк» і «LiqPay» – це сервіси банків, що надаються клієнтам для проведення розрахунків,здійснення оплати за товари та послуги.
Нагадаємо, що
Законом України від 01.12.2020 р. №1017-IX
внесено зміну до
ст. 9 Закону про РРО
.З 10 грудня 2020 року РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разіпроведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських
систем дистанційногообслуговування та/або сервісів переказу коштів
.
Отже, виходить, що, наприклад, «Приват24» реєстрації платежів в РРО не потребує? Як не дивно,податківці досі надають суперечливі консультації з цього приводу. Наприклад, в
ІПК від 25.06.2021р. №2528/ІПК/26-15-07-07-01-14
вони згадують роз’яснення НБУ, говорять про пільгу і те, що, надумку НБУ,
«Приват24» є системою дистанційного обслуговування
.
Отже, має підпадати під цю пільгу. Але податківці такого висновку не роблять, а пишуть зовсімпротилежне: якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив послугу по доставці товаруі розрахунок за таку послугу було здійснено за допомогою онлайн-сервісу із використаннямплатіжних карток/електронних платіжних засобів, то такі розрахункові операції здійснюютьсяплатником єдиного податку 2 групи – надавачем послуги із обов’язковим застосуванням РРО(ПРРО) та видачею споживачу розрахункового документу встановленої форми.
02.09.2021 При платежах через систему «Клієнт-Банк» не потрібно застосовувати РРО, - ДПС | «Дебет-Кредит» - Бухгалтерські новини
[
news.dtkt.ua] 3/4
Тобто, фактично відмовляють продавцю у використанні встановленої Законом про РРО пільги. Ітільки тому, що оплата здійснюється за допомогою платіжної картки! Ми з цим, звісно, погодитисяне можемо.
З «LiqPay» теж не все так просто. В
ІПК від 29.06.2021 р. №2546/ІПК/99-00-07-05-01-06
податківцінаголошують: якщо покупець здійснив оплату за замовлений товар через
сервіс переказу коштів
(до якого вони, очевидно, дорівнюють «LiqPay»)
з використанням ЕПЗ
(тобто платіжної картки),то у такому випадку
РРО та/або ПРРО застосовується
– безпосередньо при отриманні оплати затовар у безготівковій формі.
Після роз’яснень НБУ ми чекали на чітку позицію ДПСУ щодо «LiqPay» – і ми її дочекалися. Вонипогодилися вважати «сервіси банків, що надаються клієнтам для проведення розрахунків,здійснення оплати за товари та послуги» сервісами переказу коштів, про які йдеться в
ст. 9 Законупро РРО
. Тобто, мала б бути пільга – можливість РРО не застосовувати для платежів задопомогою цих сервісів. Однак, і тут податківці раптом в такому праві продавцям відмовляють.
Чому? Тому що тут у справу вступає використання платіжних карток покупцями та еквайрингупродавцем!
В даному випадку під застосуванням покупцем платіжної картки (ЕПЗ) податківці мають на увазівведення даних цього ЕПЗ (номер, термін дії, CVV) у діалоговому вікні платіжного застосунку, якийпропонується банком-еквайром. Далі на підставі цих даних банк-еквайр надсилає запит просписання коштів з рахунку ЕПЗ до того банку, який емітував цей ЕПЗ.
Водночас податківці уточнюють: якщо розрахунок здійснено через банківські системиобслуговування, за умови оплати за допомогою реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN,або за рахунком-фактурою, такі платежі аналогічними тим, що здійснені за допомогою відділеньбанківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок без еквайрингу) та непотребують застосування РРО та/або ПРРО, оскільки не мають ознак розрахункових операцій урозумінні
Закону №265
.
Отже, якщо торговець уклав договір еквайрингу та отримує платежі за товар за допомогоюплатіжної системи «LiqPay», яка дає покупцям можливість здійснювати платежі за допомогою ЕПЗ,то кошти на рахунок торговця будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. І такі платежіслід реєструвати через РРО.
Еквайрингові операції відрізняються від безготівкових переказів з рахунку платника на рахунокотримувача саме наявністю посередника-еквайра. Докладніше про це ми писали
тут
.
1 млн. 320 тис. грн. як ліміт незастосування РРО
Незважаючи на наведене вище, не всі повинні застосовувати РРО: виключення для продавцівзатверджені
ст. 9-10 Закону про РРО
.
Податківці нагадують: згідно з
п. 296.10 ПКУ
поки що РРО не застосовуються платниками єдиногоподатку першої групи.
Крім цього,
п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ
встановлено, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп(фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не
02.09.2021 При платежах через систему «Клієнт-Банк» не потрібно застосовувати РРО, - ДПС | «Дебет-Кредит» - Бухгалтерські новини
[
news.dtkt.ua] 4/4
Автор:
Джерело
Рубрика:
Теги:
перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати,встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного видудіяльності.
На сьогодні цей ліміт становить 6000 х 220 = 1320 000 грн.
У разі перевищення платником єдиного податку другої-четвертої груп (фізичною особою-підприємцем) в 2021 році цього ліміту, застосування РРО та/або ПРРО для такого платникаєдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числапершого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіхнаступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиногоподатку.
Проте цей ліміт не працює у 2021 році для тих ФОП – «єдинників», які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг усфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння,дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
І до 2021 року такий ліміт становив усього 1 млн. грн.!
Отже, наприклад, при перевищенні ФОП обсягу доходу в 1 000 000 гривень у 2019 році, обов’язок використання РРО/ПРРО виникав з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжувався в усіх наступних податкових періода х протягом реєстрації його суб'єктом господарювання як платника єдиного податку