поделились юристы из Киева письмом к президенту ( уже отправлено)
,
.
.
17 липня 2009 року Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження №838-р щодо врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість, яке грубо порушує вимоги чинного законодавства України.
Так, частиною другою Розпорядження ДПА України доручено приймати декларації з податкового кредиту тільки протягом двох місяців з моменту виникнення податкового зобов’язання, в той час як частиною другою пункту 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» передбачається, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, в який податковий період таке право виникло.
Крім того, частиною третьою Розпорядження встановлено, що коригування платником податку на додану вартість показників декларації більше ніж на 10 відсотків є підставою для проведення перевірки за участю податкової міліції з подальшим притягненням підприємців до кримінальної відповідальності фактично за дії, передбачені чинним Законом України «Про податок на додану вартість».
В тексті розпорядження визначено, ДПА України має привести в місячний строк свої нормативні акти у відповідність до цієї постанови. Однак, акт КМУ - є розпорядженням, а не постановою, воно не має сили нормативно-правового акту, як постанови КМУ, а отже ця вимога КМУ є неконституційною, а КМУ вийшов за межі своєї компетенції, враховуючи наступне.
Так, частиною третьою статті 113, частиною першою статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, та в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Частиною 6 Тимчасового регламенту КМУ визначено, що акти Кабінету Міністрів, що мають нормативний характер, видаються у формі постанов, в той час як акти Кабінету Міністрів з оперативних, кадрових, організаційно-розпорядчих та інших питань, які не мають нормативного характеру, видаються у формі розпоряджень.
Таким чином, нормативно-правовими актами, тобто юридично значимими документами, які встановлюють права та обов’язки невизначеного кола осіб є постанови КМУ, в той час як розпорядження – це вказівка КМУ як центрального виконавчого органу державної влади підпорядкованим йому установам, підприємствам та організаціям на виконання певних дій, вони не встановлюють прав та обов’язків для інших невизначених суб’єктів правовідносин.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори. Таким чином, Розпорядження КМУ №838-р, яка не є нормативно-правовим документом, вочевидь не створює будь-яких обов’язків для платників податків та не є обов’язковим для виконання ними, а будь-яке посилання ДПА України на нього як обґрунтування своїх дій є протиправним, оскільки в своїй діяльності ДПА України має керуватися тільки чинними нормативно-правовими актами, а статусу НПА у Розпорядження КМУ №838-р немає.