Головна порталу Дт-Кт  
Головна ДКНовиниПублікації ДКПередплатаДовідникиБланки, формиКонсультаціїДокументи


Розширений пошук по форуму :: по порталу

ДК № 22

Відправлено користувачем Olsik 
Список форумів Список тем Нова темаПопередня тема Наступна тема
ДК № 22
Пожалуйста, у кого есть полная версия статьи "Чи такі вже суворі ці бланки суворого обліку", из ДК № 22 киньте в меня ).
Re: ДК № 22
Чи такі вже суворіці бланки суворого обліку?

17 квітня КМУ нарешті ухвалив анонсовану ще взимку цього року Постанову №381. Тим самим Кабмін втілив сподівання тисяч українських бухгалтерів кількарічної давнини, адже цією Постановою з переліку документів суворого обліку були виключені прибуткові та видаткові касові ордери, а також матеріальні довіреності. Докладніше про наслідки прийняття Постанови №381 для бухгалтерів читайте у статті.

Що змінилося?

Згідно з Постановою №381, бланками суворої звітності залишилися «документи, що використовуються для обслуговування грошового обігу (книжки ощадні, чекові, депозитні; чеки грошові, майнові, розрахункові; бланки фінансування, страхування; акредитиви; марки податкові, митні; доручення на видачу коштів, пенсій; сертифікати якості, на право вивезення і ввезення; поліси страхування; ліцензії та інші)».

Із наведеної норми доволі важко відразу зробити висновок, що ж фактично змінилося і в якому стані на сьогодні перебувають законодавчі вимоги щодо тих чи інших бланків суворого обліку. Підприємство цікавлять бланки суворого обліку, які воно застосовує: прибуткові та видаткові касові ордери, подорожні листи вантажного автомобіля (інші бланки застосовуються радше як виняток і максимум кілька разів на рік, наприклад чекові книжки, та не потребують значних зусиль щодо їх обліку).

Тому з’ясуймо, що саме Постанова №381 передбачає робити з кожним із цих бланків, для чого зміни, що нею внесені, слід порівняти з попередньою редакцією. Зміни вносилися до Постанови №283. Саме цей документ (із численними змінами до нього) і є першоджерелом у визначенні статусу кожного з бланків суворого обліку.

Прибуткові та видаткові касові ордери

Українські бухгалтери найбільше сподівалися скасування саме цих бланків суворого обліку (адже інші бланки ми вже призвичаїлися вести).

З технічного погляду скасування обліку прибуткових та видаткових касових ордерів як бланків суворого обліку якраз спричинює найменше запитань. Постановою КМУ від 06.06.2007 р. №8091 до абзацу п’ятого розділу II Додатка до Постанови №283 були внесені зміни, які зробили прибуткові та видаткові касові ордери бланками суворої звітності. А тепер (Постановою №381) Кабмін просто повернув ситуацію у первісне становище: згадки про касові ордери у новій редакції Постанови №283 немає. Тож бланки прибуткових та видаткових касових ордерів наразі однозначно не є бланками суворого обліку.

1 Набрала чинності з 01.01.2008 р.

Проте українські підприємства встигли цих ордерів накупити і багато хто навіть почав використовувати для оформлення касових операцій. А дехто очікував на скасування «суворих» вимог щодо касових ордерів, тож придбавати не поспішав. У будь-якому разі вимога щодо оформлення касових операцій бланками суворого обліку діяла протягом майже чотирьох місяців, і наразі у бухгалтерів виникає ціла низка запитань у зв’язку зі скасуванням цієї вимоги Постановою №381.

1. Якщо підприємство не встигло придбати касові ордери як бланки суворого обліку або придбало, проте тимчасово не використовувало, чи є потреба все-таки оформляти свої касові операції за минулі чотири місяці за допомогою бланків суворого обліку? Інакше кажучи, яка відповідальність передбачена чинним законодавством України за неведення обліку на бланках, які тепер скасовано? На переконання автора, навіть до ухвалення Постанови №283 було досить проблематичним застосувати фінансові санкції за невикористання касових ордерів за формою бланків суворого обліку, а нині це зробити практично неможливо з таких причин:

а) згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Тобто законодавчо не може бути передбачено відповідальність за вчинення дій, які нині не трактуються як правопорушення. А оскільки правопорушення у сфері ведення касового обліку (зокрема у частині оформлення касових ордерів) самі собою не є предметом карної відповідальності, то на них поширюються вимоги КУпАП. Стаття 8 (абз. 2) цього Кодексу прямо встановлює: закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Отже, і КУпАП також не передбачає відповідальності особи, якщо її вчинок вже не визнається правопорушенням;

б) сама Постанова №283 за своєю сутністю має головним завданням визначення саме порядку виготовлення бланків суворого обліку (за умови визнання їх такими згідно з іншими нормативно-правовими актами), а ніяк не встановлення їх вичерпного переліку. Це випливає з назви постанови, а також з аналізу її суті: фактично вона дає завдання Мінфіну забезпечити виготовлення бланків (фінансово та організаційно), але ніяк не встановлює обов’язковість для всього суспільства дотримуватися виключно цих бланків суворого обліку. Натомість у решті документів, які регламентують використання касових ордерів1, немає ані півслова про необхідність застосовувати саме бланки суворого обліку;

в) врешті-решт, форми касових ордерів як бланків суворого обліку не були затверджені.

Вважаємо, вищенаведені аргументи підтверджують законне право підприємства не вести касовий облік на бланках суворого обліку навіть у період до ухвалення Постанови №381.

1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. №637, Наказ Мінстату від 15.02.96 р. №51 «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій».

2. Які документи вести надалі: самодруковані чи на бланках суворого обліку? Адже витрати на придбання бланків суворого обліку підприємства вже понесли, і відшкодувати їх явно ніхто не збирається. Водночас, заповнювати бланки суворого обліку технічно складніше, бо під це значно важче налаштувати програмне забезпечення, а також відстежувати, чи правильно програма покладе весь необхідний текст документа на заздалегідь заготовлений бланк. Оскільки покарати підприємство за неведення касового обліку на бланках суворого обліку неможливо, автоматично отримуємо висновок про право підприємства самостійно вирішувати питання, якими бланками надалі оформляти свої касові операції.

3. Що робити з бланками суворого обліку касових ордерів, які виявилися непотрібними: списувати чи обліковувати надалі, і яким чином робити те чи інше? Звісно, що й це питання підприємству слід вирішити самостійно, враховуючи власні інтереси. Доцільним є не поспішати списувати з балансу ці бланки. Адже ситуація (запровадження/скасування обліку касових ордерів як бланків суворого обліку) сталася в Україні вже вдруге за останні 10 років, тож не можна повністю виключати ймовірність того, що наш уряд знову запровадить ці бланки суворого обліку на якомусь черговому етапі своєї перманентної боротьби зі зловживаннями та за вдосконалення обліку й контролю. Витрати вже понесено, повернути їх неможливо, тож доцільно цей, нехай і не дуже цінний, актив не викидати остаточно. Але у будь-якому разі слід припинити облік касових ордерів як бланків суворого обліку на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку».

Подорожні листи

Як видно з процитованого у преамбулі цієї статті абз. 5 розділу ІІ Додатка до Постанови №283, у переліку бланків суворого обліку, зміненому Постановою №381, немає бланків подорожніх листів вантажного автомобіля (далі — ПЛВА). На перший погляд може здатися, що це означає необов’язковість їх заповнення як бланків суворого обліку. Але насправді це не так, і на відміну від касових ордерів, у цьому випадку всіх вимог законодавства дотримано чітко та недвозначно.

Адже посилання на ПЛВА містяться в іншому абзаці того самого додатка до Постанови №283 — в абз. 3. Щоправда, саме такої фрази «подорожні листи...» там немає — сформульовано більш розмито: документи на перевезення вантажів. Проте очевидно, що ПЛВА, поряд із товарно-транспортною накладною (ТТН), і є одним із цих самих документів на перевезення вантажів. А причину такого нечіткого формулювання дуже легко визначити, якщо пригадати трошки історії: спочатку запроваджувалися обидва ці бланки суворого обліку на перевезення вантажів (ПЛВА та ТТН). Проте пізніше ТТН як бланк суворого обліку скасували у зв’язку з недотриманням правил узгодження під час затвердження (а також, як усі пам’ятають, у зв’язку з напрочуд невдалою формою цієї ТТН). Тому таке загальне формулювання залишилося, хоча наразі суворими документами з перевезення вантажів є лише ПЛВА. А ТТН залишилися суворими лише для специфічних вантажів: спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, про що також сказано безпосередньо у додатку до Постанови №381.

Крім того, ПЛВА закріплюються у статусі бланків суворого обліку ще одним окремим документом: Наказом №488 затверджено саму форму бланків суворого обліку ПЛВА.

Тому стосовно ПЛВА виконано, очевидно, всі вимоги: є посилання на «суворість» документів на перевезення вантажів у Постанові №283 і окремо затверджено форми цього суворого бланка у Наказі №488.

Тому стосовно ПЛВА питань про суворість наразі не виникає: вони і були, і є саме бланками суворого обліку.

На завершення цього розділу зауважимо: подорожні листи легкового автомобіля не є бланками суворого обліку, а тому можуть придбаватися або виготовлятися підприємством самостійно.

Нормативна база

* Постанова №381 — Постанова КМУ від 17.04.2008 р. №381 «Про внесення зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. №283 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 р. №809».
* Постанова №283 — Постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.93 р. №283 «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку».
* Наказ №488 — Наказ Мінтрансу та Мінстату від 29.12.95 р. №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля».
* Інструкція №99 — Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Мінфіну від 16.05.96 р. №99.

Віталій Шеломков, аудитор
Re: ДК № 22
Дуже дякую добра людинаsmiling smiley
Список форумів Список тем Нова темаПопередня тема Наступна тема
Вибачте, тільки зареєстровані користувачі можуть писати в цьому форумі.

Авторизуватись



Повідомлення, розміщені на форумах ДК-порталу, відображають лише особисту позицію авторів повідомлень.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.

© 2023 "Дебет-Кредит", український бухгалтерський портал, web_dk [ @ ] gc.com.ua





0.000305