[www.dtkt.com.ua]


Жить хочется лучше, а приходится веселее ...

[www.dtkt.com.ua]


Жить хочется лучше, а приходится веселее ...

Если вам компания оплачивает мобильный телефон, можете оплатить статью с помощью СМС и не ждать, пока кто-то сжалится....
п.с. у меня нет возможности бесплатно получить эту статью.

Монна Нонна Автор рядків:
-------------------------------------------------------
> Если вам компания оплачивает мобильный телефон,
> можете оплатить статью с помощью СМС и не ждать,
> пока кто-то сжалится....
> п.с. у меня нет возможности бесплатно получить эту
> статью.


так и сделаю, спасибо!


Жить хочется лучше, а приходится веселее ...

Дебет-Кредит № 48 (27.11.2006)
Суть справи :: Практика

Якщо договір — недійсний
Усі знають, що договір може бути визнано недійсним. Але далеко не всі мають чітке уявлення про підстави такого ви­знання та його наслідки, у т. ч. для бухгалтерського та подат­кового обліку. Розглянемо їх.

Підстави недійсності договорів

У таблиці 1 наведено перелік підстав, за яких договір є недійсним або ж може бути визнаний недійсним. Та спершу пояснимо різницю.

Недійсність певних договорів встановлена законом. Це так звані нікчемні договори (абсолютно недійсні). Недійсність такого договору не потребує додаткового підтвердження, тобто для застосування правових наслідків недійсності договору рішення суду не обов’язкове. Щоправда, іноді такі рішення все-таки виносяться, а часто вони бувають навіть украй потрібні, адже трапляється, що особа не може обстояти свої права в органах державної влади, якщо не пред’явить документального підтвердження своєї позиції — відповідного рішення суду.

Крім того, є ще оспорювані договори (відносно недійсні). Щоб стверджувати, що такий договір є недійсним, і застосовувати правові наслідки, обов’язково слід отримати відповідне рішення суду. Поки рішення суду немає, такий договір вважається дійсним. Справи про визнання договорів недійсними, залежно від суб’єктного складу правовідносин, розглядаються у господарських чи загальних судах.

Момент недійсності договору

Нікчемний договір є недійс­ним з моменту його укладення. Оспорюваний договір, визнаний судом недійсним, є недійсним також з моменту його укладення, незалежно від того, коли було постановлено судове рішення.

Є, щоправда, винятки. Так, якщо зі змісту договору випливає, що він може бути визнаний недійсним лише на майбутнє, такий договір визнається недійсним саме на майбутнє. Такий висновок напрошується при аналізі норм ч. 3 ст. 207 ГК та ч. 2 ст. 236 ЦК.

Приклад 1 Орендар уже певний час користується майном за договором оренди. Постає питання про визнання договору оренди недійсним. У такому разі визнавати його недійсним з моменту укладення суперечило б суті відносин, що вже склалися, і було б недоцільним: як тоді бути з користуванням, що вже фактично відбулося? Доцільніше буде припинити відносини оренди на майбутнє.

Наслідки недійсності договорів

Недійсний договір не створює правових наслідків, крім наслідків, які пов’язані з його недійсністю. Це означає, що недійсний договір не створює прав та обов’язків ані для сторін договору, ані для третіх осіб. Сторони можуть відмовитися виконувати умови такого договору (платити гроші, передавати майно, отримувати майно тощо) без будь-яких негативних наслідків для себе. Навіть навпаки: більше проблем вони собі створять, якщо виконуватимуть такий договір.

А що ж це за наслідки, пов’язані з недійсністю договору? Основним таким наслідком є обов’язок кожної зі сторін договору повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього договору, а якщо це неможливо (наприклад, одержана за договором річ була втрачена), — відшкодувати вартість одержаного за цінами, які існують на момент відшкодування. Це так зване повернення сторін до первісного стану, або, як це ще називають — реституція (двостороння, якщо виконання недійсного договору було здійснено обома сторонами, або одностороння, — при виконанні лише однією стороною).

Таблиця 1

Види та підстави недійсності договорів Види недійсних договорів Підстави недійсності договорів
Нікчемні договори Укладені з порушенням обов’язкової нотаріальної форми.
ПрикладДоговір купівлі-продажу нерухомості, договір застави нерухомості, не посвідчені нотаріально.

Укладені з порушенням обов’язкової простої (не нотаріальної) письмової форми, якщо недійсність такого договору прямо передбачена законом.
ПрикладДоговори щодо забезпечення виконання зобов’язань (порука, застава тощо).

Такі, які порушують публічний порядок, тобто спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
ПрикладНе створює зобов’язань договір, за яким замовник доручив підряднику знести чужу будівлю, на яку замовник не має жодних прав.

Оспорювані договори Укладені юридичною особою без відповідного дозволу (ліцензії).
Укладені під впливом помилки.
Приклад Підприємство-покупець придбало обладнання, що, як воно передбачало, забезпечить завершений цикл виробництва певної продукції, але, як виявилося, для завершеного циклу виробництва вказаного обладнання замало і треба буде закупити ще чималу кількість обладнання.

Укладені під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних умовах - кабальні договори.
ПрикладКабальним може вважатися договір, укладений підприємством на вкрай невигідних для нього умовах зі своїм контрагентом, перед яким підприємство має великі борги; дуже часто кабальні договори укладаються державними підприємствами зі своїми органами управління (міністерством, державним комітетом).

Укладені під впливом насильства (фізичного або психічного тиску).
Укладені під впливом обману.
Укладені внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.
Укладені особою, що у момент укладення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.
ПрикладДиректор підприємства, який підписував договір, перебував у цей момент у стані нервового потрясіння, що зумовило (і це підтвердила судово-психіатрична експертиза) неможливість усвідомлення ним значення своїх дій.

Фіктивні договори (договори, укладені про людське око, без наміру створити правові наслідки, обумовлені цим договором).


Приклад 2 За договором поставки покупець отримав товар та оплатив його. Якщо договір буде визнано недійсним, постачальник буде змушений повернути покупцю кошти, натомість отримає від покупця раніше відпущений ним товар. Якщо ж отриманий товар ще не був оплачений, застосовується одностороння реституція: покупець повертає товар постачальнику.

Також одним із наслідків недійсності договору є обов’язок особи, з вини якої укладено такий договір, відшкодувати другій стороні або третій особі шкоду (у т. ч. моральну), завдану укладенням договору.

Законом можуть встановлюватися особливі наслідки недійсності того чи іншого договору. Наприклад, якщо договір буде визнано недійсним у зв’язку з тим, що його було укладено під впливом насильства, на особу, яка застосувала насильство, покладається обов’язок відшкодувати потерпілому збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв’язку з укладенням цього договору. Такими самими є наслідки укладення договору під впливом обману.

Окремого аналізу потребують правові наслідки укладення договору, що порушує публічний порядок (ст. 228 ЦК). Особливий інтерес ця стаття викликає тому, що прийшла вона на заміну славнозвісній (чи то пак сумнозвісній) статті 49 Цивільного кодексу УРСР (втратив чинність 1 січня 2004 року). Нагадаємо, що ця стаття передбачала таке правило: «Якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін — в разі виконання угоди обома сторонами — в дохід держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї зі сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в дохід держави».

Стаття 228 ЦК таких наслідків не передбачає. Здавалося б, законодавець відмовився від жорсткої санкції, практичні та теоретичні аспекти застосування якої завжди викликали дискусії як у суддівських колах, так і серед науковців. Але ж ні. Відмовилися від цієї санкції тільки розробники ЦК. А розробники ГК вирішили заповнити «прогалину»: у ч. 1 ст. 208 ГК відтворено правило, аналогічне до того, що містилося у ст. 49 Цивільного кодексу УРСР. Нагадаємо, що норми ГК поширюються тільки на угоди (договори), сторонами яких виступають суб’єкти господарювання або ж суб’єкт господарювання та негосподарюючий суб’єкт — юридична особа (ч. 1 ст. 179 ГК).

Коли постає питання про визнання договору недійсним?

Підстави визнання договору недійсним ми з’ясували. Тепер з’ясуймо, що ж може стати приводом для такого визнання.

Якщо договір є нікчемним, суд з власної ініціативи констатує цей факт та застосовує відповідні наслідки (абз. 2 ч. 5 ст. 216 ЦК).

Приклад 3 Фірма А звернулася до суду з позовом до фірми Б, вимагаючи оплатити вартість проданої останній нерухомості. У процесі розгляду справи суд констатує, що договір купівлі-продажу не було посвідчено нотаріально. У такому разі суд, незалежно від того, бажають цього сторони чи ні, визнає договір недійсним та застосовує реституцію.

Що стосується оспорюваних договорів, то для визнання їх недійсними потрібна ініціатива зацікавленої особи, яка звернеться до суду з відповідною вимогою. Пред’являти таку вимогу чи ні, — залежить від зацікавленої особи. Суд, на нашу думку, не повинен виявляти ініціативу та визнавати оспорюваний договір недійсним.

Приклад 4 Суд розглядає спір, що випливає з договору поставки пестицидів. Під час розгляду справи суду стає відомо, що постачальник не мав права здійснювати поставку пестицидів, оскільки не отримав відповідну ліцензію. Проте суд у такому разі не повинен би визнавати договір недійсним. Але якщо зацікавлена особа або компетентний орган звернеться до суду з вимогою про визнання договору недійсним, суд може визнати його таким.

Разом з цим, не виключаємо, що суд у певних випадках з власної ініціативи визнає оспорюваний договір недійсним, адже стаття 83 ГПК передбачає, що господарський суд, приймаючи рішення, має, зокрема, «право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов’язаний з предметом спору договір, який супе­речить законодавству». У п. 2 Роз’яснення ВАСУ №02-5/111 зазначається: «Господарський суд, вирішуючи спір, повинен за власною ініціативою визнати недійсним повністю або у певній частині договір, якщо встановить, що зміст цього договору суперечить чинному законодавству». Але у п. 3.1 цього ж документа ВАСУ вказує, що «окрему категорію становлять угоди, які можуть бути визнані недійсними лише у судовому порядку за позовом заінтересованої особи, прокурора чи його заступника» (йдеться, звичайно ж, про оспорювані угоди).

Що робити бухгалтеру

Сторони договорів на їх виконання оформляють повний комплект бухгалтерських та податкових документів: товаросупровідний документ (накладну, товаротранспортну накладну, акт тощо), податкову накладну, виписують (приймають) доручення тощо — і на їх підставі відображають операції у бухгалтерському та податковому обліку. А коли дізнаються, що договори визнані недійсними, думають, як це виправити. Ось і давайте подумаємо, як виправити ситуацію в обліку.

Що робити з первинними документами?

Інколи можна почути думку: якщо сторони повертають одна одній товар через те, що договір недійсний, то слід повернути і товаросупровідні документи на нього, які покупець отримав від продавця. Вважаємо, ця думка хибна.

Згідно із Законом про бух­облік, господарська операція — «це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства» (п. 2 Положення №88 уточнює, що господарська операція — це факти підприємницької та іншої діяльності).

Недійсний договір, як зазначалося, не створює правових наслідків, крім наслідків, пов’язаних з його недійсністю. Але сторони, які виконують договір у майбутньому визнаний недійсним, поставляють товар, перераховують гроші тощо, тобто вчиняють дії, які призводять до зміни структури їх активів і зобов’язань. Наприклад, поставка товару зменшує залишки на складах і призводить до збільшення дебіторської заборгованості у продавця та створює зобов’язання у покупця з його оплати. Отже, сторони, виконуючи недійсний договір, здійснюють господарську операцію.

Господарська операція оформляється первинним документом — письмовим свідоцтвом, що фіксує та підтверджує господарську операцію, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Окремі первинні документи складаються на бланках суворої звітності (наприклад довіреності) чи реєструються приладами обліку (наприклад чеки РРО). Інформація з первинних документів переноситься до облікових регістрів — відомостей, журналів, журналів-ордерів тощо, які також можуть бути зареєстровані у контролюючих органах (наприклад журнал реєстрації надходження пального на АЗС). Тобто складання первинного документа (облікового регістру) не є безслідним. Відповідно, власник такого документа не може його нікому повертати.

З наведеного вище випливає також, що не можна визнати недійсним первинний документ1, який фіксує вчинення господарської операції на підставі недійсного договору. Наприклад, не можна говорити, що ТТН є недійсною, якщо товар відвантажувався. Так само не можна сказати, що є недійсною господарська операція, вчинена на підставі первинного документа, складеного на основі недійсного договору. Наприклад, не можна заперечувати одержання товару на підставі довіреності, яка видана на підставі такого договору. Недійсними є тільки наслідки, які вони засвідчили.

Відповідно, повернення товарів і коштів обов’язково супроводжуються виписуванням нових первинних документів, які повинні засвідчувати той факт, що має місце операція, яка скасовує попередню. Не можна, наприклад, на накладній, яка надійшла з товаром, написати «повернення» або «недійсна» та/або повернути її. Тобто на таку господарську операцію, як повернення товару, складається відповідний товаросупровідний документ (накладна, товаротранспортна накладна тощо) і виписується доручення на його отримання. Зрозуміло, що й кошти з розрахункового рахунка повертаються тільки за допомогою нового платіжного доручення.

Чи помилка?

Відвантаження товару ми відобразили проведенням Д-т 361 К-т 702. Якщо ми зробимо проведення Д-т 704 К-т 361 чи сторно Д-т 361 К-т 702, то отримаємо однаковий результат: зменшимо дохід і скасуємо борг покупця. Але як правильніше? Тому друге запитання при відображенні наслідків недійсних договорів таке: відобразити повернення товару (коштів) в обліку методом «червоного сторно» чи звичайним проведенням (навпаки)? Ми звикли, що помилки виправляють «червоним сторно».

Так, у Нормативі №7 «Помилки та шахрайство», затвердженому рішенням Аудиторської палати України від 18.12.98 р. №73, сказано: «Помилка — це ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності складу майна, вимог і зобов’язань, невідповідне відображення записів в обліку».

Маючи справу з недійсними договорами, ми маємо справу з дійсними господарськими операціями, але недійсними наслідками цих операцій. Тому всі проведення, зроблені за операцією, не можна вважати помилковими. Але пам’ятаймо, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (ст. 4 Закону про бухоблік).

У Методичних рекомендаціях з приводу виправлення помилок зазначається таке:

«Помилки в облікових регістрах виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст та/або цифри закреслюються і над закресленим наводиться правильний текст та/або цифри;

помилки в облікових регістрах за звітний рік, що виявлені після записів підсумків облікових регістрів у Головну книгу, виправляються способом сторно;

виправлення помилок минулих років оформлюється у місяці виявлення помилки Бухгалтерською довідкою, в якій наводиться зміст помилки, сума та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку, якою виправляється помилка».

Одним з означених способів і слід відобразити наслідки недійсного договору з повернення коштів чи товару.

Підкреслимо: межа між помилкою та непомилкою настільки тонка, що найправильніше вважати помилкою все, що зроблено неправильно. Навіть і в тому випадку, коли бухгалтер замість 10 у декларації про прибуток пише 100, хоча все вказує на те, що мало бути 10. Незнання законів, як відомо, не звільняє від відповідальності. На міру покарання впливають лише наслідки такого незнання. І зверніть увагу: жоден податковий закон не містить такого поняття, як помилка. Є заниження податкового зобов’язання і можливість його виправлення з мінімальним штрафом незалежно від причин, з яких таке заниження допущено.

Податкові наслідки

У податковому обліку наслідки недійсності договорів прямо не записані, але вони очевидні. Податкові наслідки у нас створюють договори, які передбачають передачу прав власності. Якщо перехід прав власності був неправомірним, то й створені ним податкові наслідки мають бути анульовані. Не мало бути операції, не могло бути й наслідку.

У Законі про прибуток і в Законі про ПДВ маємо по одному пункту, які дозволяють анулювати податкові наслідки: пункт 5.10 і пункт 4.5 відповідно. Так, «у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється перерахунок суми компенсації у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку — продавець та платник податку — покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації». У цьому разі перерахунок суми компенсації є не чим іншим, як відображенням суми до повернення (чи то коштів, чи то товару). Підставою для коригування валових доходів/витрат є документи, що підтверджують зворотне одержання (повернення) товару або повернення коштів платнику авансу.

Закон про ПДВ у п. 4.5 взагалі не уточнює, про який перерахунок і чого йдеться, але встановлює: «Якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється… перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню». У цьому випадку постачальник має право зменшити податкові зобов’язання шляхом виписування розрахунку коригування до податкової накладної, а постачальник зобов’язаний зменшити податковий кредит.

Звертаємо увагу, що податкові органи практикують невизнання розрахунків коригування до податкової накладної у цьому випадку, мотивуючи тим, що п. 4.5 Закону про ПДВ передбачає коригування податкових зобов’язань за «дійсними» господарськими операціями. Але ці висновки не мають під собою жодної підстави.

У разі визнання договору недійсним потерпілими є обидві сторони. Проте все-таки більше потерпає сторона, яка відобразила податковий кредит і валові витрати. І зменшення валових витрат та податкового кредиту слід відображати як виправлення помилки шляхом подання уточнюючих розрахунків і сплати 5% штрафу за той період, коли вчинено операції за недійсним договором. Наприклад, якщо валові витрати за недійсним договором відображено у І кв. 2006 року, а договір визнано недійсним у ІІІ кв., то уточнюючий розрахунок слід подати за І кв.

Не менш важливим залишається запитання щодо оформлення вартості товару у товаросупровідних документах: виділяти ПДВ чи ні? Вважаємо, що виділяти ПДВ немає потреби. Чому? Суму ПДВ має право зазначати у товаросупровідних документах тільки постачальник, який нараховує податкові зобов’язання. Цей обов’язок тягне за собою обов’язок складання податкової накладної. Особа, яка отримала товар за недійсним договором і повертає його, ПДВ не нараховує. Тому вона повинна «відписати» товар за вартістю отримання, не виділяючи ПДВ.

Наприклад, якщо було отримано товар вартістю 10000 грн і 2000 грн ПДВ, то у товаросупровідних документах на повернення має фігурувати сума 12000 грн (без зазначення «в т. ч. ПДВ», «без ПДВ» тощо). Продавець (одержувач товару) все розставляє на свої місця сам, а ми припустилися помилки і виправляємо її, не задумуючись над наслідками для одержувача.

Бухгалтерський облік наслідків недійсних договорів

У ситуації з визнанням договорів недійсними можливі три варіанти господарських операцій.

Варіант перший. Якщо здійснено попередню оплату вартості товару, а товар не відвантажено, то одержувач коштів повинен повернути кошти їх платнику.

Покупець повинен відобразити зменшення дебіторської заборгованості за дебетом субрахунка 371, а продавець — зменшити кредиторську заборгованість за кредитом субрахунка 681 у кореспонденції з субрахунком 374 «Розрахунки за претензіями» (див. таблицю 2).

Таблиця 2


Відображення в обліку наслідків визнання договору недійсним, якщо здійснено попередню оплату вартості товару, а товар не відвантажено
№ з/п Зміст операції Бухгалтерський облік Сума, грн Податковий облік
Д-т К-т ВД ВВ
У покупця товару
1. Перераховано аванс 371

641/ПДВ 311

644 12000

2000 - 10000
2. Договір визнано недійсним, виправлення помилки 371

641/ПДВ 374

644
12000

2000 - - 10000
3. Отримано кошти 311 374 12000 - -
У продавця товару
1. Отримано аванс 311

643 681

641/ПДВ 12000

2000 10000 -
2. Договір визнано недійсним, виправлення помилки 374

643
681

641/ПДВ 12000

2000 - 10000 -
3. Повернуто кошти 374 311 12000 - -


Варіант другий. Якщо здійснено поставку товару, а оплату не проведено, то покупець повинен товар повернути.

Покупець повинен відобразити зменшення кредиторської заборгованості за кредитом суб­рахунка 631 у кореспонденції з рахунком обліку товару (20, 28 тощо). Продавець повинен зменшити дебіторську заборгованість за дебетом субрахунка 361 у кореспонденції з субрахунком обліку доходів (70,71 тощо) і відкоригувати залишки товару на рахунках (20, 28 тощо) у кореспонденції з рахунком обліку витрат (90 та ін.) (див. таблицю 3 ).

Таблиця 3

Відображення в обліку наслідків визнання договору недійсним,
якщо здійснено поставку товару, а оплату не проведено № з/п Зміст операції Бухгалтерський облік Сума, грн Податковий облік
Д-т К-т ВД ВВ
У покупця товару
1. Отримано товар 281

641/ПДВ 631

631 10000

2000 - 10000

п. 5.9
2. Договір визнано недійсним, виправлення помилки 374

641/ПДВ
631

644
12000

2000 - - 10000

п. 5.9
3. Повернено товар 374

374 281

644 10000

2000 - -
У продавця товару
1. Відвантажено товар 361

702

902 702

641/ПДВ

281 12000

2000

9000 10000 9000

п. 5.9
2. Договір визнано недійсним, виправлення помилки 374

702
702

641/ПДВ
12000

2000 - 10000 -
3. Повернуто товар 374

902
361

281
12000

9000
- 9000

пп. 5.9



Якщо товар уже продано, то покупець повинен компенсувати його вартість за цінами на дату повернення коштів (див. таблицю 4).

Таблиця 4


Відображення в обліку наслідків визнання договору недійсним, якщо отриманий за недійсним договором товар уже продано
№ з/п Зміст операції Бухгалтерський облік Сума, грн Податковий облік
Д-т К-т ВД ВВ
У покупця товару
1. Отримано товар 281

641/пдв 631

631 10000

2000 - 10000

п. 5.9
2. Продано товар 361

702

902 702

641/ПДВ

281 24000

4000

10000 20000 -
3. Договір визнано недійсним, виправлення помилки 374

641/ПДВ
631

644
12000

2000
-- -10000

п. 5.9
4. Повернено гроші за проданий товар за цінами на дату повернення коштів (умовно - 15000 грн) 374

949

949 311

374

644 15000

3000

2000 -* -
У продавця товару
1. Відвантажено товар 361

702

902 702

641/пдв

281 12000

2000

9000 10000 9000

п. 5.9
2. Договір визнано недійсним, виправлення помилки 374

702
702

641/ПДВ
12000

2000
-10000 -9000

пп. 5.9
3. Отримано кошти за неповернений товар 311

311 374

716 12000

3000 4000** -
*На нашу думку, було б логічно відкоригувати ВД, зменшивши його на 15000 грн, адже ця сума повернена продавцю. Проте таке коригування відстояти буде дуже проблематично.
** Відповідно до пп. 4.1.6 Закону про прибуток, як доходи з інших джерел.


У декларації про прибуток коригування валових доходів відображається у рядку 02.2, а валових витрат — у рядку 05.2. У додатку К1/1 вартість поверненого товару відображається у графі 4 «Товари, використані не в господарській діяльності».

Варіант третій. Товар поставлено, оплату проведено. У цьому разі дії сторін — поєднати два перші варіанти: покупець повинен повернути товар, а продавець — кошти; якщо товар продано, то покупець повинен компенсувати його вартість за цінами на дату повернення коштів, а продавець — повернути кошти (фактично можна доплатити різницю). Тому в бухгалтерських проведеннях повторюватися не будемо.

1 Звичайно, за умови, що він має всі необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону про бухоблік.

Нормативна база

ЦК — Цивільний кодекс України.
Цивільний кодекс УРСР — Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.63 р. №1540-VI.
ГК — Господарський кодекс України.
ГПК — Господарський процесуальний кодекс України.
Закон про прибуток — Закон України від 28.12.94 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».
Закон про ПДВ — Закон України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Методичні рекомендації — Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну України від 29.12.2000 р. №356.
Положення №88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. №88.
Роз’яснення ВАСУ № 02-5/111 — Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р. №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними».
Дмитро Кучерак, Дмитро Гарний «Дебет-Кредит»