Стаття:
Податкова соціальна пільга для жінок, які мають дітей віком до 18 років
Оподаткування доходів фізичних осіб здійснюється згідно із Законом № 889-IV. Відповідно до ст. 6 цього Закону платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП).
Верховною Радою України 20.10.2009 р. ухвалено Закон № 1646-VI, спрямований на встановлення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що забезпечить належний соціальний захист кожного громадянина України у період фінансово¬економічної кризи. Статтею 2 цього Закону встановлено розмір мінімальної заробітної плати у таких розмірах: з 1 січня 2010 р. – 869 грн., з 1 квітня – 884 грн., з 1 липня – 888 грн., з 1 жовтня – 907 грн., з 1 грудня – 922 грн.
Проте для розрахунку розмірів податкових соціальних пільг протягом всього 2010 р. слід застосовувати мінімальну заробітну плату, встановлену на 1 січня цього року, тобто 869 грн.
ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).
Визначення поняття заробітної плати наведено у пп. «д» п. 1.3 ст. 1 Закону № 889-IV, згідно з положеннями якого заробітна плата – це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму відповідно до закону (абзац третій п. 1.1 ст. 1 Закону № 889-IV).
Підпунктом 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону № 889-IV визначено, що ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн.
Станом на 1 січня 2010 р. розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 869 грн. Отже, граничний розмір доходу, що дає право на отримання ПСП, дорівнює 1220 грн. (869 х 1,4 = 1216,6  1220 грн.).
Відповідно до Закону № 889-IV розмір ПСП залежить від категорій платників податку і дорівнює 50 % (загальна ПСП), 150 % (підвищена ПСП) та 200 % (максимальна ПСП) від 50 % мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, тобто становить:
Отже, згідно із Законом № 889-IV у 2010 р. платник податку, у якого заробітна плата протягом звітного податкового місяця не перевищує 1220 грн., має право на застосування 50 % ПСП у розмірі 434,5 грн.
Якщо платник податку має право на ПСП за двома підставами і більше, то пільга застосовується за однією з підстав, що передбачає її найбільший розмір. Тобто платник податку, який має підстави для застосування декількох ПСП, повинен сам визначитись, яку з пільг, перелічених у п. 6.1 ст. 6 Закону № 889-IV, він бажає одержати, та подати про це працедавцю заяву і документи, що підтверджують право на пільгу.
Також потрібно зазначити, що ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). Наказом № 461 визначено, що при виявленні порушень у разі застосування ПСП орган ДПС повідомляє платника податку про порушення платником норм пп. 6.3.1 п. 6.3 ст. 6 Закону № 889-IV, а саме: якщо дані аналізу податкової звітності чи результати документальних перевірок свідчать про отримання платником податку ПСП протягом будь-якого податкового місяця більше ніж за одним місцем нарахування (виплати) доходу у вигляді заробітної плати.
У таких випадках структурний підрозділ органу ДПС, що здійснює аналіз даних податкової звітності чи проводить документальні перевірки, складає повідомлення про наявність порушень платником податку застосування пільги за формою «ФП» та надсилає його порушнику.
Вид ПСП (норма п. 6.1 ст. 6 Закону № 889-IV)
Розрахунок Розмір ПСП (грн.)
Загальна ПСП відповідно до пп. 6.1.1
869 х 50 % 434,50
Підвищена ПСП відповідно до пп. 6.1.2
869 х 50 % х 150 % 651,75
Максимальна ПСП відповідно до пп. 6.1.3
869 х 50 % х 200 % 869,00
Платники податку – батьки мають право на ПСП двох видів: підвищену – 150 % та максимальну – 200 %.
Право на підвищену ПСП у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років мають такі категорії батьків, як одинока матір або одинокий батько (опікун, піклувальник), та особи, які утримують дитину-інваліда.
Максимальну ПСП застосовують до доходів батьків, які мають і виховують трьох дітей та більше віком до 18 років, у розрахунку на кожну таку дитину.
До початку 2010 р. батьки, які мають і виховують трьох дітей та більше віком до 18 років, мали пільгу у розмірі 150 %. Але з метою посилення соціального захисту багатодітних сімей, поліпшення їх державної підтримки, створення більш сприятливих умов для виховання дітей у таких сім'ях внесено зміни до Закону № 889-IV, якими збільшено розмір ПСП для таких категорій платників зі 150 до 200 %.
На застосування максимальної ПСП мають право обоє батьків, якщо дохід кожного з них не перевищує встановленого рівня заробітної плати.
Згідно з пп. «е» пп. 6.1.3 п. 6.1 ст. 6 Закону № 889-IV платнику податку, який має та виховує трьох дітей чи більше віком до 18 років, надається право на одержання 200 % ПСП у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років (у 2010 р. цей розмір дорівнює 869,00 грн. на місяць) та на додаткове одержання ПСП безпосередньо на себе у розмірі, визначеному у пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 зазначеного Закону (434,50 грн. на місяць).
При цьому відповідно до пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону № 889-IV, як виняток, граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному із батьків, вираховується як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту (869 х 1,4 = 1216,6  1220 грн.), та, відповідно, кількості дітей. Наприклад, для матері, яка виховує трьох дітей віком до 18 років, цей розмір становить 3660 грн. = 1220 грн. (розмір заробітної плати, що дає право на ПСП у 2010 р.) х 3 (кількість дітей до 18 років). У тому місяці, коли нарахований розмір заробітної плати перевищуватиме зазначений рівень, ПСП не застосовуватиметься.
Відповідно до пп. 6.4.2 п. 6.4 ст. 6 Закону № 889-IV ПСП, передбачена, зокрема, пп. «е» пп. 6.1.3 п. 6.1 цієї статті, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років. Право на отримання такої ПСП втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі до будинку маляти, дитини, інтернату, дитячого будинку сімейного типу, незалежно від того, береться плата за таке утримання чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання починаючи з податкового місяця, на який припадає відповідна подія.
Якщо старшій дитині виповнилось 18 років у поточному році, то батьки мають право скористатися пільгою на цю дитину до кінця поточного року. Але починаючи з наступного року право на отримання ПСП у такому випадку втрачається.
Підпунктом 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону № 889-IV передбачено, що платник податку, який має право на застосування ПСП більшої, ніж передбачено пп. 6.1.1 п. 6.1 цієї статті (50 %), зазначає про таке право у заяві про застосування пільги та додає відповідні підтвердні документи за формою, визначеною центральним податковим органом.
ПСП починає застосовуватися з податкового періоду (місяця), у якому одержано таку заяву та підтвердні документи, перелік яких затверджено постановою № 2035.
Відповідно до цієї постанови якщо платник податку, який має трьох дітей чи більше віком до 18 років, вирішив скористатися підвищеним розміром ПСП, то він повинен, крім заяви про застосування пільги, пред'явити працедавцю: копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує визнання (встановлення) батьківства, чи документи, які підтверджують наявність та вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник податку постійно проживала до прибуття в Україну; копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).
Досить часто виникає питання щодо необхідності поновлювати заяви про застосування ПСП на початку нового року. Така необхідність виникає, але стосується це не всіх категорій працівників, а лише тих, які: змінили місце отримання основного доходу і, відповідно, місце отримання ПСП – були прийняті на роботу в поточному році (пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону № 889-IV); отримали право на підвищений розмір ПСП у поточному році на підставі норм п. 6.1 ст. 6 Закону № 889-IV; належать до кола осіб, визначених пп. «е» пп. 6.1.3 п. 6.1 ст. 6 вищезазначеного Закону (оскільки ця норма набрала чинності з 01.01.2010 р.).
Законом № 889-IV установлено для деяких категорій платників податку певні обмеження щодо застосування ПСП. Вона застосовується тільки за одним місцем роботи фізичної особи за її вибором. Однак відповідно до пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 зазначеного Закону така пільга не може застосовуватися до інших доходів платника податку, якщо він одночасно отримує протягом звітного податкового місяця такі доходи, як:
плата за виконання громадських робіт, яка повністю або частково фінансується за рахунок бюджету або відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування;
стипендія, грошове чи майнове (речове) забезпечення, одержувані учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, ад'юнктами, військовослужбовцями строкової служби, що виплачуються з бюджету;
заробітна плата під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі;
заробітна плата, нарахована (виплачена) за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на праві власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України;
заробітна плата осіб, які відповідно до закону є державними службовцями;
доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
ПСП починає застосовуватися до вищезазначених доходів при їх нарахуванні (виплаті) та закінчує застосовуватися при завершенні нарахування таких доходів, без подання відповідних заяв, визначених пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону № 889-IV. Проте це не стосується самозайнятих осіб, які отримують доходи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Олена Хобич Оглядач «Вісника»
«Вісник податкової служби України», квітень 2010 р., № 14 (586), с. 23 (www.visnuk.com.ua)
Дата підготовки 16.04.2010
Журнал «Вісник податкової служби України»