Добрый день всем!

Подскажите пожалуйста, какие нужно требовать доки с физ лица и как у нас будет оформлятся этот товар,
а ситуация такая- мы покупаем у физ.лица канцтовары (бумагу) за наличный расчет ( в день на одного контрагента на сумму не больше 10тыс.)
он нам дает товарный чек и всё? или еще чтото ?
согласно этого чека мы ставим на приход? и делаем с ним что хотим ( продаем или используем для своих нужд)?
Если не сложно поправте меня и еще если мы продаем то мы ставим в своей накладной НДС ( мы на общей системе). Спасибо заранее

Копию свидетельства о регистрации предринимателем,копию свидетельства плателльщика единого налога( с указанием ,что он может заниматся этим видом деятельности (данном случае возможно розничной торговлей непродовольственными товарами))
Согласно чека ставите на приход,и используете.
При реализации если вы плательщик НДС реализуете эти канцтовары с НДС.

Спасибо огромное Оленка, дай Вам бог здоровья и кучу денег.

свидоцтво единого требовать необязательно

обязательно свидоцтво единого !!!!!

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

06.02.2007 N 2174/7/17-0717

Щодо визначення "оптова/роздрібна" торгівля в діяльності підприємця


ДПАУ розглянула лист і повідомляє.

З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України від 22.05.2003 р. N 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі — Закон), у зв’язку з цим Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 “Про прибутковий податок з громадян” (далі — Декрет) втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності (п. 22.10 ст. 22 Закону).

Згідно з підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону оподаткування доходів, зокрема, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить спеціальна система оподаткування, запроваджена Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (далі — Указ) та звичайна (загальна) система оподаткування, що діє згідно з розділом IV Декрету, крім фіксованого податку.

Відповідно до статті 2 Указу дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань платника єдиного податку. Згідно із статтею 6 Указу платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.

Оскільки до прийняття “спеціального закону” оподаткування доходу фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності (від продажу товарів, надання послуг, виконання робіт у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи) провадитиметься на підставі Декрету та Указу (а не Закону, термін “загальний оподатковуваний дохід (оподатковуваний дохід)” у значенні, наданому Законом, до такого доходу не застосовується. Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону термін “загальний оподатковуваний дохід” визначається як будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі — оподатковуваний дохід).

Отже, на підставі положень пункту 1.6 статті 1 Закону (а також підпункту 4.3.25 пункту 4.3 статті 4, підпунктів 9.12.1 та 9.12.2 пункту 9.12 статті 9, статті 17 Закону; статей 2 та 6 Указу ; статті 14 Декрету особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб’єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об’єкт оподаткування — оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання між Указом, Декретом та Законом.

Але з доходу, отриманого суб’єктом підприємницької діяльності у межах здійснення власної підприємницької діяльності, законодавчі та методологічні підстави для утримання податку з такого доходу у джерела виплати відсутні лише у разі сплати ним єдиного податку, фіксованого податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб (наказ ДПА України від 29 грудня 2003 року N 633 “Про затвердження Податкового роз’яснення щодо застосування положень пункту 1.8 статті 1, пункту 9.12 статті 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Тобто підприємство при укладанні господарських договорів з фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, для уникнення подвійного оподаткування їх доходів, одержаних від провадження цієї діяльності, та з метою наявності достатніх підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів таким фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності, має одержати у останніх копії Свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, Свідоцтва про сплату єдиного податку, фіксованого патенту, платіжних документів про сплату єдиного фіксованого податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб та пред’являти зазначені документи на вимогу працівників податкової служби під час проведення перевірок.

Також повідомляємо, що види діяльності, за якими може здійснюватись діяльність суб’єктів малого підприємництва, встановлюються місцевими радами відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД), згідно із яким оптова і роздрібна торгівля — це два різні види економічної діяльності.

Якщо місцевою радою за місцем державної реєстрації фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності не встановлено ставки єдиного податку на певний вид діяльності, у державного податкового органу немає підстав для видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку на такий вид діяльності.

Відповідно до КВЕД оптова торгівля — це перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів роздрібним торговцям, підприємствам та організаціям або іншим оптовикам, яка здійснюється оптовими торговцями, оптовими фірмами зі збуту промислових товарів, оптовими базами, оптовиками-заготівельниками, власниками складів, експортерами, імпортерами, кооперативними організаціями, які займаються заготівлею та збутом сільськогосподарської продукції тощо.

Згідно з визначенням, наведеним у наказі Держкомстату України “Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства” від 24.10.2005 р. N 327, роздрібна торгівля — це вид економічної діяльності, суб’єктів господарювання з продажу (без перероблення) населенню нових та вживаних товарів, призначених переважно для споживання громадянами (приватними особами) або домашніми господарствами, у магазинах, універсальних магазинах, лавках і кіосках, посилкових торгових фірмах, торговими посередниками тощо (коди згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД — 50.10.2, 50.30.2,, 50.40.2, 50.50.0, 52.1, 52.2, 52.3, 52.4, 52.5, 52.6).

Аналогічне визначення роздрібної торгівлі наведено у ст. 698 ЦКУ.

Заступник Голови С.Лекар



ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

13.03.2006 N 2241/6/17-0716

(Витяг)

З 31 січня 2004 р. набрав чинності Закон України від 22.05.2003 р. N 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі — Закон), у зв’язку з цим Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 “Про прибутковий податок з громадян” (далі — Декрет) втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності (п. 22.10 ст. 22 Закону).

Згідно з пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону оподаткування доходів, зокрема, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить спеціальна система оподаткування, запроваджена Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (далі — Указ), та звичайна (загальна) система оподаткування, діюча відповідно до розділу IV Декрету, окрім фіксованого податку.

Відповідно до ст. 2 Указу дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань платника єдиного податку. Згідно зі ст. 6 Указу платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.

Оскільки до прийняття спеціального закону оподаткування доходу фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності, одержаного від продажу товарів, надання послуг, виконання робіт у межах її підприємницької діяльності, провадиться на підставі Декрету та Указу (а не Закону, термін “загальний оподатковуваний дохід” у значенні, наданому в п. 1.6 ст. 1 Закону, до такого доходу не застосовується.

Враховуючи положення п. 1.6 ст. 1, пп. 4.3.25 п. 4.3 ст. 4, пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9, ст. 17 Закону, статей 2 та 6 Указу, ст. 14 Декрету, особа, яка є джерелом виплати доходу на користь суб’єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об’єкт оподаткування — оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу, оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання між Указом, Декретом та Законом.

Таким чином, у разі виникнення у підприємства господарських відносин з фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності для уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності підприємство при укладанні з ними господарських договорів та з метою наявності достатніх підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів таким фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності має вимагати у останніх копії Свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, Свідоцтва про сплату єдиного податку, платіжних документів про сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб та пред’являти зазначені документи на вимогу працівників податкової служби під час проведення перевірки.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ

від 23.11.2009 р. N 12004/6/17-0716
Щодо оподаткування доходів суб'єктів підприємницької діяльності, виплачуваних за виконання господарських договорів з юридичними особами

Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо оподаткування доходів суб'єктів підприємницької діяльності, виплачуваних за виконання господарських договорів з юридичними особами, і повідомляє.

Відповідно до пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) оподаткування доходів, зокрема, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить спеціальна система оподаткування, запроваджена Указом Президента України від 03.07.98 N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції Указу Президента України від 28.06.99 N 746 (далі - Указ), та звичайна (загальна) система оподаткування, діюча у відповідності з розділом IV Декрету, окрім фіксованого податку.

Відповідно до ст. 2 Указу дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку. Згідно із ст. 6 Указу платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.

На підставі вказаних норм законодавства ДПА України наказом від 29.12.2003 N 633 затвердила узагальнююче Податкове роз'яснення щодо застосування положень пункту 1.8 статті 1, пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Закладена у наказі N 633 ідеологія передбачає, що всі процедури щодо сплати податку підприємцями (незалежно від обраної системи оподаткування) знаходяться виключно в площині: підприємець - податковий орган, та ним передбачила можливість уникнення подвійного оподаткування підприємців податковим агентом та податковим органом. Згідно із наказом N 633 для того, щоб податковий агент не утримував податок з доходів, виплачуваних суб'єкту підприємницької діяльності, останній має надати копію свідоцтва про державну реєстрацію його як підприємця.

Враховуючи зазначене, особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об'єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання між Указом, Декретом та Законом.

Водночас, податковий агент повинен про виплачені суб'єкту підприємницької діяльності суми повідомити податковий орган податковому розрахунку за ф. N 1-ДФ за ознакою доходу "42".


Заступник Голови ДПА України
С. Лекарь

Зоряна спасибо, хочу уточнить на примере
мы купили товар у физика на 10 тыс. грн. он нам дал товарный чек на покупку товара , я по кассе провела расходный ордер
Дт6851Кт 301 - 10тыс.грн.
Дт281Кт6851 оприход.товар.
а как НДФЛ? за счет кого? то есть 10000*15% = 1500 , на эту сумму меньше платить за товар?
Будьте любезны растолкуйте, для Вас это наверное смешно, но я запуталась, плиз

Якщо Ви придбали товар у фізичної особи - підприємця, то ПДФО не сплачуєте.

Бо ФОП сплачує ПДФО самостійно (якщо він перебуває на загальній системі оподаткування) або звільнений від його сплати (якщо є платником єдиного податку).
Для цього й отримуються від підприємця копії документів, перелічені Вам форумчанами та згадані в листах ДПАУ.
Інакше було б подвійне оподаткування доходів підприємця.

Хоча жодним з українських нормативних актів не передбачено обов'язковість отримання копій документів від підприємця на підтвердження його статусу. Але на мою думку, в такому разі всі реквізити мали б бути зазначені на товарному чеку чи іншому розрахунковому документі, які видає підприємець.

Спасибо огромное Зоряночка и извините за познее время.

В договоре достаточно указать реквизиты свидетельства о регистрации субъектом предпринимательской деятельности. Налоговики без проблем по своей базе могут убедится в какой период контрагент был зарегистрирован в качестве предпринимателя.

Предприниматель, независимо от того на какой системе налогообложения он работает, платит налоги сам за себя.

Вот тут [auditconsult.forum2x2.ru] вы тоже можете почерпнуть полезную информацию по этому вопросу.

_____________________________________________________

"И сказали люди, это пришел тот, которого мы ждали" ©Л.И.Брежнев.
Трубы могут быть бумажными, но документы должны быть железными.

Спасибо всем за то что откликнулись