Я тоже ссылаюсь на Указ президента ,
Инструкцию №21-1 п.11.17.вказано “Суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків».
и Письмо ПФ №2645/04 от 19,03,04 - "Зарахування здійснюється на підставі платіжного документа, який підтверджує сплату єдиного або фіксованого податку (завірені органом Пенсійного фонду копії платіжного доручення, квитанції (другий примірник прибуткового документа) або іншого документа, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі), поданого платником одночасно з поданням до органів Пенсійного фонду щомісячного розрахунку суми страхових внесків, та даних органів Державного казначейства України або інших фінансових органів про перерахування до бюджету Пенсійного фонду частини сум єдиного та фіксованого податків."
и
Основним джерелом права у сучасній Україні є нормативно-правовий акт. Нормативно-правовий акт — це письмовий документ компетентного органу держави або самого народу, в якому закріплюються встановлені та забезпечувані державою формально обов'язкові правила фізичної поведінки суб'єктів суспільного життя.
Юридичною властивостю нормативно-правових актів вони є волевиявленням держави або всього народу, тобто приймаються тільки державними або іншими органами, які мають відповідні державно-владні правотворчі повноваження, і є їхнім одностороннім волевиявленням.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України N 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» п1. статті 4 виізначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до статті 5 Закона України N 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Указом Президента України від 03.10.1992 № 493/92 ’’Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади’’ визначено, що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю, підлягають державній реєстрації.
Лист Пенсійного Фонду не відноситься до нормативно-правових актів, він не зареєстрований відповідним чином (відповідно до Указу Президента №493/92), а заступник Голови правління Пенсійного Фонду України не має державно-владні правотворчі повноваження.
Лист Пенсійного фонду №16515/03-30 від 21.12.05р. надає інформацію щодо продцедури ведення картки платника податків, а не зарахування сум сплачених податків.