| ||
Вопрос монстрам С\Х.
Відправлено користувачем Ukrnalog
| Список форумів Список тем Нова тема | Попередня тема Наступна тема |
1)
"но ведь декларация сдается раз в год в общие сроки." - какие это сроки? Это 60 дней после окончания отчетного периода. Значит, от 30 июня надо отсчитать 60 дней.
Норма 5,9 в этом случае прекрасно работает
2)
Да, две декларации. И это не бред, по НДС сельхозники сдают ТРИ декларации
)))
_______________
Корисна інформація для бухгалтера
"но ведь декларация сдается раз в год в общие сроки." - какие это сроки? Это 60 дней после окончания отчетного периода. Значит, от 30 июня надо отсчитать 60 дней.
Норма 5,9 в этом случае прекрасно работает
2)
Да, две декларации. И это не бред, по НДС сельхозники сдают ТРИ декларации
)))_______________
Корисна інформація для бухгалтера
Ну, у меня практики в с-х уже 7 лет, но не на все вопросы есть однозначные ответы
И на монстра я не похожа)))
На первый вопрос вы уже ответ получили еще и сами нашли, а на второй есть разные точки зрения
___________________________________________________________________
Матеріал надано редакцією газети «Бухгалтерський тиждень» (Видавничий будинок «Фактор»;
тел.: (057) 714-37-28, 714-37-29; e-mail: bn@id.factor.ua; [www.factor.ua])
Для сільгоспвиробників – платників податку на прибуток установлено особливий річний податковий період. Він починається з 1 липня та закінчується 30 червня наступного року. Отже, уже закінчився 2005/2006 податковий рік, і саме час подавати декларацію з податку на прибуток. Про особливості її складання і йтиметься сьогодні.
«Сільськогосподарська» декларація
з податку на прибуток: особливості складання
• Індексація доходів і витрат
• Земельний податок у декларації
• Інші актуальні питання
Документи статті
• Закон про податок на прибуток – Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97ВР, зі змінами та доповненнями.
• Закон № 2181 – Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181III.
• Порядок складання декларації – Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143.
• Порядок індексації – Порядок індексації валових доходів та валових витрат підприємств – виробників сільськогосподарської продукції, затверджений наказом Мінсільгоспу та продовольства України від 15.07.97 р. № 212.
Загальні положення
Декларацію за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р. сільгоспвиробники1 подають у строки, установлені для річного податкового періоду, тобто протягом 60 календарних днів після звітного періоду (пп. 4.1.4 «в» Закону № 2181). Це означає, що останній день подання декларації – 29 серпня.
(1 Для цілей обкладення податком на прибуток до сільгоспвиробників відносять підприємства, у яких валовий дохід від продажу сільгосппродукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50 % загальної суми валового доходу (п. 16.4 Закону про податок на прибуток). Разом із тим сільгоспвиробників – платників фіксованого сільгоспподатку звільнено від сплати податку на прибуток.)
Сплатити ж задекларовану суму податку на прибуток потрібно не пізніше за 8 вересня.
Скажемо декілька слів про склад декларації. За наслідками минулого податкового року сільгоспвиробники подають повну декларацію, тобто з додатками «К» (К1/1, К1/2, К2, К3, К4, К5, К6, К7) та «Р» (Р1, Р2, Р3). Якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідного показника, то немає необхідності заповнювати і подавати відповідний до цього рядка додаток.
Показники декларації потрібно відображати у гривнях без копійок, з округленням за загальновстановленими правилами.
А зараз зупинимося на заповненні деяких показників декларації, які мають певну специфіку.
Індексація валових доходів та витрат
Згідно з п. 14.1 Закону про податок на прибуток валові доходи та витрати сільгоспвиробників, отримані протягом звітного податкового року, підлягають індексації, виходячи з офіційного індексу інфляції за період від місяця, наступного за місяцем понесення таких витрат (отримання доходів), до кінця звітного податкового року.
Це означає, що для кожного місяця звітного податкового року застосовується свій ланцюговий індекс інфляції, який розраховується як добуток офіційних індексів починаючи з наступного місяця і до кінця податкового року.
Наприклад, ланцюговий індекс інфляції для індексації валових доходів та витрат, отриманих (понесених) у липні 2005 року, розраховуємо як добуток офіційних індексів інфляції із серпня 2005 року по червень 2006 року. А для індексації валових доходів та витрат, отриманих (понесених) у серпні 2005 року, розраховуємо ланцюговий індекс з вересня 2005 року по червень 2006 року і т. д. Доходи та витрати, отримані (понесені) за останній місяць звітного податкового року – червень 2006 року, не індексуються.
У табл. 1 наведено розрахунок ланцюгових індексів інфляції для всіх місяців 2005/2006 податкового року.
Таблиця 1
Місяць
Офіційний індекс інфляції
Місяці, що враховуються в розрахунку ланцюгового індексу інфляції
Ланцюговий індекс інфляції
2005
Липень
1,003
серпень 2005 року – червень 2006 року
1,065
Серпень
1,000
вересень 2005 року – червень 2006 року
1,065
Вересень
1,004
жовтень 2005 року – червень 2006 року
1,060
Жовтень
1,009
листопад 2005 року – червень 2006 року
1,051
Листопад
1,012
грудень 2005 року – червень 2006 року
1,038
Грудень
1,009
січень 2006 року – червень 2006 року
1,029
2006
Січень
1,012
лютий 2006 року – червень 2006 року
1,017
Лютий
1,018
березень 2006 року – червень 2006 року
0,999
Березень
0,997
квітень 2006 року – червень 2006 року
1,002
Квітень
0,996
травень 2006 року – червень 2006 року
1,006
Приклад 1.
Сільгосппідприємство за вересень 2005 року отримало (понесло):
– валовий дохід – 210000 грн. (без ПДВ);
– валові витрати – 170000 грн.
Ланцюговий індекс інфляції для індексації валових доходів та витрат за вересень 2005 року становить 1,060 (1,009 х 1012 х 1,009 х 1,012 х 1,018 х 0,997 х 0,996 х 1,005 х 1,001).
Отже, проіндексовані суми за вересень складуть:
– валовий дохід – 222600 грн. (210000 х 1,060);
– валові витрати – 180200 грн. (170000 х 1,060).
Декілька слів про технічну сторону справи. Для здійснення індексації сільгоспвиробник має враховувати в окремому журналі валові доходи та витрати в розрізі місяців звітного податкового року за статтями, визначеними декларацією.
При розрахунку сум індексації складається Розрахунок валових доходів і витрат за формою, наведеною в додатку до Порядку індексації.
Що ж до декларації, то нам видається найкоректнішим відображення в кожному її рядку вже проіндексованих показників. Проте за відсутності обчислювальної техніки це серйозно ускладнює роботу бухгалтера, адже в такому разі потрібно проіндексувати валові доходи та витрати не просто за кожен місяць, а за кожен місяць у розрізі статей доходів та витрат декларації. У зв'язку з цим деякі фахівці пропонують відображати в декларації непроіндексовані суми, а суми індексації валових доходів та витрат відобразити окремо в рядках 01.6 «Інші доходи» та 04.13 «Інші витрати». Уважаємо такий спрощений підхід цілком виправданим.
Приріст-убуток запасів за рік
Згідно з п. 5.9 Закону про податок на прибуток платники податку зобов'язані вести податковий облік приросту (убутку) балансової вартості купівельних запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. Це стосується і сільгоспвиробників, причому для податкового періоду, що дорівнює 12 місяцям: з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р.
Це і є головна особливість податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів у сільгоспвиробників.
Нагадаємо основні положення п. 5.9 Закону про податок на прибуток.
Оцінка вибуття запасів здійснюється за одним з методів, передбачених П(С)БО 9 «Запаси» (окрім LIFO). Причому змінювати протягом податкового року метод оцінки в цілях податкового обліку заборонено.
Податковий облік приросту (убутку) запасів ведеться тільки щодо тих запасів, витрати на придбання яких уключаються до складу валових витрат. Причому вартість запасів оплачених, але не оприбуткованих, до приросту запасів не включається. Аналогічно вартість запасів, за які отримано оплату, але які ще не відвантажено, не включається до убутку.
Різні уцінки та дооцінки запасів, здійснені за правилами бухгалтерського обліку, не повинні впливати на податковий облік. Тому, використовуючи для цілей податкового обліку дані бухгалтерського обліку, слід уважно поставитися до проведених переоцінок і виключити їх вплив на розрахунок приросту (убутку), тобто брати первинну вартість до переоцінки.
Окремо слід зупинитися на вартості купівельних запасів у складі незавершеного виробництва (НЗВ) та готової продукції (ГП). Їх можна визначити одним з двох способів:
1) або прямою лічбою, тобто шляхом обчислення вартості купівельних запасів, списаних за кредитом рахунків 20, 21, 22 до дебету рахунка 23 «Незавершене виробництво», а потім із кредиту рахунка 23 до дебету рахунка готової продукції (26 або 27);
2) або із застосуванням середнього процента купівельних запасів у витратах на виробництво сільгосппродукції. Балансова вартість купівельних запасів у складі НЗВ та ГП визначається в такому разі як добуток середнього процента і загальної суми НЗВ та ГП.
Ще один нюанс стосується так званої необоротної малоцінки, тобто матеріальних цінностей, які призначено для використання в госпдіяльності понад 365 днів, але вартість яких не перевищує 1000 грн. Як відомо, витрати на придбання таких цінностей включаються до складу валових витрат і підлягають перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. У бухгалтерському обліку витрати на придбання таких цінностей ураховуються на окремому субрахунку у складі субрахунку 153, а після введення в експлуатацію фігурують на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» (МНМА)2.
(2 Сподіваємося, читачі дослухалися до наших рекомендацій і встановили у своїй обліковій політиці вартісну межу між МНМА та основними засобами 1000 грн. із застосуванням методу 100 %го нарахування амортизації при передачі МНМА в експлуатацію.)
Тепер безпосередньо про відображення результатів розрахунку приросту (убутку) в декларації. Для цього, як відомо, передбачено таблицю 1 додатка К 1/1, у якій результати розрахунку приросту (убутку) відображаються за видами запасів (рядки А1–А7). Звертаємо увагу, що для необоротної малоцінки тепер є окремий рядок А7, якого не було раніше.
Показник підсумкового рядка А відображається в декларації або в рядку 01.2 (у складі доходу), або в рядку 04.2 (якщо йдеться про збиток).
Ось ми стисло і пригадали правила ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів. А тепер розглянемо приклад.
Приклад 2.
Дані про балансову вартість запасів на початок і на кінець 2005/2006 податкового року наведено в табл. 2 (у ній виділено показники, що підлягають перенесенню до відповідних рядків табл. 1 додатка К 1/1). Використовується метод середньозваженої собівартості одиниці запасів.
Таблиця 2
Дані для розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (грн.)
Показник
Код рядка балансу
На початок звітного періоду
(01.07.2005 р.)
На кінець звітного періоду
(30.06.2006 р.)
Незавершене будівництво, у тому числі
020
156000
147300
– 1533 «Придбання інших необоротних активів вартістю до 1000 грн.»
9500
8100
Виробничі запаси, у тому числі:
100
370000
506500
– 20 «Виробничі запаси»
352000
487000
– 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
18000
19500
Втрати від наднормативних нестач готової продукції, які, по суті, є використанням запасів не в госпдіяльності, склали 1100 грн.
Тепер ми маємо у своєму розпорядженні повну інформацію для розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів та заповнення таблиці 1 додатка К 1/1. Її буде заповнено, як показано в табл. 3.
Таблиця 3
Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів
(таблиця 1 додатка К 1/1)
Показники
Код рядка
На початок звітного року
Запаси, використані не в господарській діяльності
На кінець звітного періоду
Приріст «-»
Убуток «+»
(3 – 4 – 5)
1
2
3
4
5
6
Балансова вартість запасів усього, у тому числі: (сума рядків А1 – А7 відповідної графи)
А
835500
1100
948600
-114200
на складах (місцях зберігання)
А1
352000
–
487000
-35000
у незавершеному виробництві
А2
258000
–
226000
32000
у готовій продукції
А3
198000
1100
208000
-11100
малоцінні та швидкозношувані предмети на складах
А4
18000
–
19500
-500
на оптових складах (місцях зберігання)
А5
–
–
–
–
у роздрібній торгівлі
А6
–
–
–
–
Метод (методи) оцінки убутку запасів (потрібне позначити):
ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів
вартості запасів перших за часом надходжень (ФІФО)
Х
середньозваженої вартості однорідних запасів
нормативних затрат
ціни продажу запасів
Отриманий приріст балансової вартості запасів у сумі 114200 грн. відображається у складі валових доходів у рядку 01.2 декларації з податку на прибуток.
Особливості відображення амортизації
Сільгоспвиробники, на відміну від решти платників податку на прибуток, складають декларацію тільки раз на рік. Проте таблиця 2 додатка К 1/1 не враховує такої особливості і передбачає лише щоквартальне відображення нарахованої амортизації. У нашому випадку 2005/2006 податковий рік включає III та IV квартали 2005 року, а також I та II квартали 2006 року.
ДПАУ з цього приводу мовчить, але виходів із ситуації можна придумати багато. Найкоректніший варіант із погляду дотримання форми декларації, на нашу думку, полягає в тому, щоб заповнювати декларацію сільгоспвиробника подібно до того, як заповнюють річну декларацію звичайні платники:
– у графі 3 відобразити балансову вартість на початок останнього розрахункового кварталу – II кварталу 2006 року;
– у графі 4 показати суму амортизаційних відрахувань за останній розрахунковий квартал – II квартал 2006 року;
– у графі 5 відобразити суму амортизаційних відрахувань з початку податкового року наростаючим підсумком, тобто за всі 4 квартали податкового року.
Такий варіант заповнення повністю відповідає формі декларації. І хоча при такому варіанті заповнення податківці не побачать показників за проміжні квартали податкового року, але тут уже ДПАУ винна сама, що не врахувала особливості сільгоспвиробників.
Ще звернемо увагу сільгоспвиробників на новину, з якою решта платників уже ознайомилася наприкінці минулого року: у таблиці 2 додатка К 1/1 тепер удвічі більше рядків для відображення даних за основними фондами. Пов'язано це ось із чим.
Ви, безумовно, пам'ятаєте, що з 1 липня 2004 року встановлено такий порядок застосування норм амортизації в розрахунку на податковий квартал:
– витрати, понесені (нараховані) до 01.01.2004 р. у зв'язку з придбанням, спорудженням або поліпшенням ОФ груп 1, 2, 3, амортизуються за нормами, що були чинними до зазначеної дати – 1,25 %, 6,25 % і 3,75 % відповідно;
– витрати, понесені починаючи з 01.01.2004 р. у зв'язку з придбанням або створенням ОФ груп 1, 2 і 3, а також витрати на поліпшення таких нових ОФ амортизуються за новими нормами – 2 %, 10 % і 6 % відповідно.
Для ОФ групи 4 застосовується норма амортизації 15 %.
Крім того, згідно з пп. 8.6.1 Закону про податок на прибуток платник податку може добровільно прийняти рішення про застосування менших норм амортизації. Таке рішення приймається до початку звітного податкового року і не може бути змінене протягом такого року. Воно доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал такого звітного податкового року. Треба вважати, що це має бути письмове повідомлення з підписами керівника підприємства та головного бухгалтера, скріпленими печаткою підприємства. Хто ж може добровільно погодитися на зниження норм амортизації? Мабуть, це можуть бути тільки збиткові підприємства, для яких актуально вивести декларацію хоча б «на нуль», щоб не провокувати конфліктів із податківцями.
Ну а тепер безпосередньо про заповнення декларації. У зв'язку з описаним вище роздвоєнням груп ОФ 1–3, а також можливістю добровільно застосовувати знижені норми амортизації в таблиці 2 додатка К 1/1 відведено вісім рядків: по два для кожної групи ОФ, що амортизуються за різними нормами.
У рядках Б1–Б4 таблиці 2 наводяться тільки показники, що стосуються ОФ, які амортизуються за «новими» нормами. Показник графи 4 таблиці 2 за зазначеними рядками завжди має дорівнювати добутку показника графи 3 та норми амортизації, зазначеної у графі 2.
У рядках Б5–Б8 таблиці 2 слід відображати показники, що стосуються ОФ, які амортизуються за іншими нормами. А це не тільки ті ОФ, для амортизації яких застосовуються «старі» норми, але й ті, щодо яких платник добровільно прийняв рішення про застосування знижених норм. У рядку Б7 також знайдуть відображення показники, що стосуються ОФ групи 3, до яких згідно з п. 15 Перехідних положень Закону України від 24.12.2002 р. № 349IV, як і раніше, застосовуються норми прискореної амортизації.
Приклад 3.
Дані про проіндексовану балансову вартість старої і нової підгруп ОФ групи 3 на початок кожного з кварталів 2005/2006 податкового року та суму амортизаційних відрахувань за кожен квартал наведено в табл. 4.
Таблиця 4
Група ОФ
III квартал 2005 року
IV квартал 2005 року
І квартал 2006 року
II квартал
2006 року
За звітний рік
БВп, грн.
Ам, грн.
БВп, грн.
Ам, грн.
БВп, грн.
Ам, грн.
БВп, грн.
Ам, грн.
Ам, грн.
Отже, загальна сума амортвідрахувань за 2005/2006 податковий рік у групі 3 ОФ склала 34043 грн., у тому числі 24118 грн. у новій підгрупі та 9925 грн. у старій. Наявні дані щодо групи 3 перенесемо до таблиці 2 додатка К 1/1, умовно припускаючи, що інших груп підприємство не має (див. табл. 5).
Таблиця 5
Розрахунок амортизаційних відрахувань (фрагмент таблиці 2 додатка К 1/1)
Код рядка
Показники
Балансова вартість на початок розрахункового кварталу
Амортизаційні відрахування
Розрахунковий квартал
Звітний період наростаючим підсумком
1
2
3
4
5
...
...
...
...
...
Б3
Основні фонди групи 3 з нормою амортизації 6 відсотків
91364
5482
24118
...
...
...
...
...
Б7
Основні фонди групи 3 з нормою амортизації нижче 6 відсотків
62416
2341
9925
На підставі отриманих даних у складі показника рядка 07 декларації за I квартал 2006 року відображається сума амортизаційних відрахувань 79080 грн., що переноситься з графи 5 рядка 07 таблиці 2 додатка К 1/1.
Витрати на поліпшення ОФ: у середині звітного року змінилися правила
Згідно з пп. 8.7.1 Закону про податок на прибуток платники податку мають право протягом звітного періоду включити до складу валових витрат будьякі витрати, пов'язані з поліпшенням ОФ, які підлягають амортизації (у тому числі витрати на поліпшення орендованих ОФ) у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп ОФ станом на початок такого звітного періоду.
Саме по собі це правило просте:
1) розраховується ремонтний ліміт у розмірі 10 % сукупної балансової вартості ОФ;
2) протягом року всі витрати на ремонти й поліпшення ОФ наростаючим підсумком порівнюються з величиною ремонтного ліміту, і поки його не перевищено, включаються до валових витрат. Після того як ліміт буде перевищено, понадлімітні витрати йдуть на збільшення балансової вартості ОФ у порядку, описаному в абзаці другому пп. 8.7.1 Закону про податок на прибуток.
Проте протягом усього 2005 року, у тому числі й другого його півріччя, чинним був п. 22.2 Закону про податок на прибуток. Згідно з ним 10процентний ремонтний ліміт у 2005 році визначався в цілому для ОФ груп 2 – 4 і окремо для кожного з об'єктів групи 1.
Отже, у межах одного 2005/2006 податкового року для сільгоспвиробника діяли різні правила лімітування ремонтних витрат:
– у II півріччі 2005 року витрати на ремонт кожного з об'єктів групи 1 ОФ лімітувалися окремо від груп 2 – 4 ОФ (пп. 8.7.1 з урахуванням п. 22.2 Закону про податок на прибуток);
– у I півріччі 2006 року лімітувалися витрати на ремонт ОФ усіх груп у цілому (тільки пп. 8.7.1 Закону про податок на прибуток).
На щастя, і в першому, і в другому випадку база для розрахунку ремонтного ліміту одна – балансова вартість ОФ на 01.07.2005 р., адже в пп. 8.7.1 зазначено «на початок такого звітного року». Підкреслюємо: не календарного, а звітного.
Отже, сума окремих ремонтних лімітів усіх об'єктів групи 1 ОФ і груп 2–4 ОФ у II півріччі 2005 року дорівнює величині загального ремонтного ліміту в I півріччі 2006 року. І це спрощує справу.
Уявимо ситуацію, що у II півріччі 2005 року сільгоспвиробник уже вичерпав індивідуальний ремонтний ліміт за якимось із об'єктів ОФ групи 1. Але в I кварталі 2006 року, коли п. 22.2 було скасовано і всі повернулися до загального ліміту, він виявив, що загальний ремонтний ліміт (що включає і 10 % балансової вартості того самого об'єкта ОФ групи 1 на 01.07.2005 р.) ще не вичерпаний. У такому разі, коли він знову ремонтуватиме той самий об'єкт групи 1 ОФ, то ще матиме можливість збільшити валові витрати на вартість такого ремонту, поки загальний ліміт не буде вичерпано.
Приклад 4.
Дані про балансову вартість ОФ на 01.07.2005 р., ремонтний ліміт і витрати на ремонт і поліпшення ОФ протягом III і IV кварталів 2005 року наведено в табл. 6.
Група ОФ
Балансова вартість на 01.07.2005 р., грн.
10 % ремонтний ліміт, грн.
Фактичні витрати на ремонт і поліпшення в III
і IV кварталах 2005 року
Включається до валових витрат за підсумками III і IV кварталів 2005 року
Гр. 1/об'єкт 1
100000
10000
12000
10000*
Із настанням 2006 року всі перейшли на контроль загального ремонтного ліміту за сукупною балансовою вартістю на 01.07.2005 р. Цей загальний ліміт, як видно з таблиці, становить 45000 грн., при тому, що до валових витрат віднесено лише 23000 грн. Отже, у I і II кварталі 2006 року підприємство, поліпшуючи і ремонтуючи об'єкт 1 групи 1 ОФ, ще може відносити ці витрати до складу валових, поки повністю не буде вичерпано ремонтний ліміт.
Земельний податок у декларації з податку на прибуток
Згідно з п. 14.1 Закону про податок на прибуток (абз. 3) сума нарахованого податку на прибуток зменшується на суму податку на землю3, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті.
(3 Зверніть увагу, що в Законі говориться саме про податок на землю, а не про плату за землю взагалі, що включає в тому числі й орендну плату. Тому податківці, найімовірніше, будуть проти того, щоб податок на прибуток зменшували на суму орендної плати за землі державної та комунальної власності (у тому числі ті, що використовуються в сільгоспобороті). У такому разі нічого не залишається, як просто включити її до складу валових витрат.)
У нашому випадку, природно, йдеться про суму земельного податку, нараховану за звітний податковий рік з податку на прибуток, тобто з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р.
Отже, суму земельного податку доводиться «витягати» з двох розрахунків земельного податку: за 2005 рік (з червня по грудень) і 2006 рік (із січня по червень). До того ж потрібно виключити з неї суму земельного податку за землі, що не використовуються безпосередньо в сільськогосподарському виробництві, – вона не зменшує суму податку на прибуток, а просто включається до валових витрат (про це трохи пізніше).
Технічна проблема полягає в тому, що форма додатка К6 «Зменшення нарахованої суми податку» не враховує специфіки сільгоспвиробників і не містить рядка для відображення суми земельного податку.
Вирішення цієї проблеми підказує пп. 4.4.2 «з» Закону № 2181 (абз. 2): «Платник податків має право подати звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання всупереч нормам закону щодо такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складання». Отже, додаток К6 слід доповнити рядком 13.6 і в поясненні до графи 1 рядка 13 додатка К6 зробити дописування «+13.6». У цьому рядку 13.6 і буде відображено суму податку на землю, що використовується в сільськогосподарському обороті. Природно, після такого втручання у форму декларації її потрібно буде подати до податкового органу разом із поясненням причин зміни форми.
Що ж до плати за землю, яка не використовується в сільгоспвиробництві, то вона просто включається до складу валових витрат сільгосппідприємства на підставі пп. 5.2.5 Закону про податок на прибуток і відображається в рядку 4.6.4 додатку Р1 «Суми нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включаються до складу валових витрат».
Ну що ж, вважаємо, ми відповіли на основні запитання наших читачів, пов'язані зі специфікою складання декларації з податку на прибуток сільгоспвиробників. Тому завершуємо статтю і бажаємо вам без проблем скласти та подати декларацію.
Сергій Каменський
Економістаналітик газети
«Бухгалтерський тиждень»
«Бухгалтерський тиждень», 14 серпня 2006 р., № 33 (241), с. 20 (www.factor.ua)
Дата підготовки 14.08.2006
Газета «Бухгалтерський тиждень»
____________
До відома
Примітки до статті...
До речі, як зазначає ДПА у Дніпропетровській області, якщо підприємство, основною діяльністю якого є виробництво сільськогосподарської продукції, валовий дохід якого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) 2006 рік перевищує 50 % загальної суми валового доходу, то йому слід подати декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя з 1 січня 2007 року по 30 червня 2007 року за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143. Надалі для підприємства – виробника сільськогосподарської продукції, валовий дохід якого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) – у даному випадку 2007 – рік перевищуватиме 50 % загальної суми валового доходу, наступним річним податковим періодом буде період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р. (лист від 17.01.2007 р. № 993/10/31-248).
Варто зауважити, що в одній із своїх консультацій відповідальні працівники ДПАУ Олексій Задорожний та Валентин Завгороднєв запевнили бухгалтерську спільноту у тому, що прийняття «біологічно-активного» П(С)БО жодним чином не вплинуло на порядок відображення запасів у декларації з податку на прибуток.
Як зазначає ДПАУ, підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, не подають декларацію з податку на прибуток за результатами одинадцяти місяців 2007 року (лист від 07.12.2007 р. № 15310/5/15-0516).
Читайте на цю ж тему...
Особливостям складання сільськогосподарськими підприємствами декларації з податку на прибуток присвячено також інші публікації:
• Інна Журавська – «Декларація про прибуток для сільгосппідприємства: індексація доходів і витрат» («Бізнес – Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації», 26 червня 2006 р., № 26 (701), с. 88).
• Алла Харитонова – «Складання квартальної декларації з податку на прибуток сільгосппідприємствами: окремі нюанси» («Баланс–Агро», 2 квітня 2007 р., № 7 (139), с. 16);
• Анатолій Бобро – «Сільгоспдекларація–2006/2007 з податку на прибуток: особливості складання» («Податки та бухгалтерський облік», 20 серпня 2007 р., № 67 (1042), с. 43 (www.factor.ua)).
ЛІГАБізнесІнформ
українська Мережа ділової інформації
www.liga.net
_______________
Корисна інформація для бухгалтера
И на монстра я не похожа
)))На первый вопрос вы уже ответ получили еще и сами нашли, а на второй есть разные точки зрения
___________________________________________________________________
Матеріал надано редакцією газети «Бухгалтерський тиждень» (Видавничий будинок «Фактор»;
тел.: (057) 714-37-28, 714-37-29; e-mail: bn@id.factor.ua; [www.factor.ua])
Для сільгоспвиробників – платників податку на прибуток установлено особливий річний податковий період. Він починається з 1 липня та закінчується 30 червня наступного року. Отже, уже закінчився 2005/2006 податковий рік, і саме час подавати декларацію з податку на прибуток. Про особливості її складання і йтиметься сьогодні.
«Сільськогосподарська» декларація
з податку на прибуток: особливості складання
• Індексація доходів і витрат
• Земельний податок у декларації
• Інші актуальні питання
Документи статті
• Закон про податок на прибуток – Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97ВР, зі змінами та доповненнями.
• Закон № 2181 – Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181III.
• Порядок складання декларації – Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджений наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143.
• Порядок індексації – Порядок індексації валових доходів та валових витрат підприємств – виробників сільськогосподарської продукції, затверджений наказом Мінсільгоспу та продовольства України від 15.07.97 р. № 212.
Загальні положення
Декларацію за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р. сільгоспвиробники1 подають у строки, установлені для річного податкового періоду, тобто протягом 60 календарних днів після звітного періоду (пп. 4.1.4 «в» Закону № 2181). Це означає, що останній день подання декларації – 29 серпня.
(1 Для цілей обкладення податком на прибуток до сільгоспвиробників відносять підприємства, у яких валовий дохід від продажу сільгосппродукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50 % загальної суми валового доходу (п. 16.4 Закону про податок на прибуток). Разом із тим сільгоспвиробників – платників фіксованого сільгоспподатку звільнено від сплати податку на прибуток.)
Сплатити ж задекларовану суму податку на прибуток потрібно не пізніше за 8 вересня.
Скажемо декілька слів про склад декларації. За наслідками минулого податкового року сільгоспвиробники подають повну декларацію, тобто з додатками «К» (К1/1, К1/2, К2, К3, К4, К5, К6, К7) та «Р» (Р1, Р2, Р3). Якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідного показника, то немає необхідності заповнювати і подавати відповідний до цього рядка додаток.
Показники декларації потрібно відображати у гривнях без копійок, з округленням за загальновстановленими правилами.
А зараз зупинимося на заповненні деяких показників декларації, які мають певну специфіку.
Індексація валових доходів та витрат
Згідно з п. 14.1 Закону про податок на прибуток валові доходи та витрати сільгоспвиробників, отримані протягом звітного податкового року, підлягають індексації, виходячи з офіційного індексу інфляції за період від місяця, наступного за місяцем понесення таких витрат (отримання доходів), до кінця звітного податкового року.
Це означає, що для кожного місяця звітного податкового року застосовується свій ланцюговий індекс інфляції, який розраховується як добуток офіційних індексів починаючи з наступного місяця і до кінця податкового року.
Наприклад, ланцюговий індекс інфляції для індексації валових доходів та витрат, отриманих (понесених) у липні 2005 року, розраховуємо як добуток офіційних індексів інфляції із серпня 2005 року по червень 2006 року. А для індексації валових доходів та витрат, отриманих (понесених) у серпні 2005 року, розраховуємо ланцюговий індекс з вересня 2005 року по червень 2006 року і т. д. Доходи та витрати, отримані (понесені) за останній місяць звітного податкового року – червень 2006 року, не індексуються.
У табл. 1 наведено розрахунок ланцюгових індексів інфляції для всіх місяців 2005/2006 податкового року.
Таблиця 1
Місяць
Офіційний індекс інфляції
Місяці, що враховуються в розрахунку ланцюгового індексу інфляції
Ланцюговий індекс інфляції
2005
Липень
1,003
серпень 2005 року – червень 2006 року
1,065
Серпень
1,000
вересень 2005 року – червень 2006 року
1,065
Вересень
1,004
жовтень 2005 року – червень 2006 року
1,060
Жовтень
1,009
листопад 2005 року – червень 2006 року
1,051
Листопад
1,012
грудень 2005 року – червень 2006 року
1,038
Грудень
1,009
січень 2006 року – червень 2006 року
1,029
2006
Січень
1,012
лютий 2006 року – червень 2006 року
1,017
Лютий
1,018
березень 2006 року – червень 2006 року
0,999
Березень
0,997
квітень 2006 року – червень 2006 року
1,002
Квітень
0,996
травень 2006 року – червень 2006 року
1,006
Приклад 1.
Сільгосппідприємство за вересень 2005 року отримало (понесло):
– валовий дохід – 210000 грн. (без ПДВ);
– валові витрати – 170000 грн.
Ланцюговий індекс інфляції для індексації валових доходів та витрат за вересень 2005 року становить 1,060 (1,009 х 1012 х 1,009 х 1,012 х 1,018 х 0,997 х 0,996 х 1,005 х 1,001).
Отже, проіндексовані суми за вересень складуть:
– валовий дохід – 222600 грн. (210000 х 1,060);
– валові витрати – 180200 грн. (170000 х 1,060).
Декілька слів про технічну сторону справи. Для здійснення індексації сільгоспвиробник має враховувати в окремому журналі валові доходи та витрати в розрізі місяців звітного податкового року за статтями, визначеними декларацією.
При розрахунку сум індексації складається Розрахунок валових доходів і витрат за формою, наведеною в додатку до Порядку індексації.
Що ж до декларації, то нам видається найкоректнішим відображення в кожному її рядку вже проіндексованих показників. Проте за відсутності обчислювальної техніки це серйозно ускладнює роботу бухгалтера, адже в такому разі потрібно проіндексувати валові доходи та витрати не просто за кожен місяць, а за кожен місяць у розрізі статей доходів та витрат декларації. У зв'язку з цим деякі фахівці пропонують відображати в декларації непроіндексовані суми, а суми індексації валових доходів та витрат відобразити окремо в рядках 01.6 «Інші доходи» та 04.13 «Інші витрати». Уважаємо такий спрощений підхід цілком виправданим.
Приріст-убуток запасів за рік
Згідно з п. 5.9 Закону про податок на прибуток платники податку зобов'язані вести податковий облік приросту (убутку) балансової вартості купівельних запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. Це стосується і сільгоспвиробників, причому для податкового періоду, що дорівнює 12 місяцям: з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р.
Це і є головна особливість податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів у сільгоспвиробників.
Нагадаємо основні положення п. 5.9 Закону про податок на прибуток.
Оцінка вибуття запасів здійснюється за одним з методів, передбачених П(С)БО 9 «Запаси» (окрім LIFO). Причому змінювати протягом податкового року метод оцінки в цілях податкового обліку заборонено.
Податковий облік приросту (убутку) запасів ведеться тільки щодо тих запасів, витрати на придбання яких уключаються до складу валових витрат. Причому вартість запасів оплачених, але не оприбуткованих, до приросту запасів не включається. Аналогічно вартість запасів, за які отримано оплату, але які ще не відвантажено, не включається до убутку.
Різні уцінки та дооцінки запасів, здійснені за правилами бухгалтерського обліку, не повинні впливати на податковий облік. Тому, використовуючи для цілей податкового обліку дані бухгалтерського обліку, слід уважно поставитися до проведених переоцінок і виключити їх вплив на розрахунок приросту (убутку), тобто брати первинну вартість до переоцінки.
Окремо слід зупинитися на вартості купівельних запасів у складі незавершеного виробництва (НЗВ) та готової продукції (ГП). Їх можна визначити одним з двох способів:
1) або прямою лічбою, тобто шляхом обчислення вартості купівельних запасів, списаних за кредитом рахунків 20, 21, 22 до дебету рахунка 23 «Незавершене виробництво», а потім із кредиту рахунка 23 до дебету рахунка готової продукції (26 або 27);
2) або із застосуванням середнього процента купівельних запасів у витратах на виробництво сільгосппродукції. Балансова вартість купівельних запасів у складі НЗВ та ГП визначається в такому разі як добуток середнього процента і загальної суми НЗВ та ГП.
Ще один нюанс стосується так званої необоротної малоцінки, тобто матеріальних цінностей, які призначено для використання в госпдіяльності понад 365 днів, але вартість яких не перевищує 1000 грн. Як відомо, витрати на придбання таких цінностей включаються до складу валових витрат і підлягають перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток. У бухгалтерському обліку витрати на придбання таких цінностей ураховуються на окремому субрахунку у складі субрахунку 153, а після введення в експлуатацію фігурують на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» (МНМА)2.
(2 Сподіваємося, читачі дослухалися до наших рекомендацій і встановили у своїй обліковій політиці вартісну межу між МНМА та основними засобами 1000 грн. із застосуванням методу 100 %го нарахування амортизації при передачі МНМА в експлуатацію.)
Тепер безпосередньо про відображення результатів розрахунку приросту (убутку) в декларації. Для цього, як відомо, передбачено таблицю 1 додатка К 1/1, у якій результати розрахунку приросту (убутку) відображаються за видами запасів (рядки А1–А7). Звертаємо увагу, що для необоротної малоцінки тепер є окремий рядок А7, якого не було раніше.
Показник підсумкового рядка А відображається в декларації або в рядку 01.2 (у складі доходу), або в рядку 04.2 (якщо йдеться про збиток).
Ось ми стисло і пригадали правила ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів. А тепер розглянемо приклад.
Приклад 2.
Дані про балансову вартість запасів на початок і на кінець 2005/2006 податкового року наведено в табл. 2 (у ній виділено показники, що підлягають перенесенню до відповідних рядків табл. 1 додатка К 1/1). Використовується метод середньозваженої собівартості одиниці запасів.
Таблиця 2
Дані для розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (грн.)
Показник
Код рядка балансу
На початок звітного періоду
(01.07.2005 р.)
На кінець звітного періоду
(30.06.2006 р.)
Незавершене будівництво, у тому числі
020
156000
147300
– 1533 «Придбання інших необоротних активів вартістю до 1000 грн.»
9500
8100
Виробничі запаси, у тому числі:
100
370000
506500
– 20 «Виробничі запаси»
352000
487000
– 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
18000
19500
Втрати від наднормативних нестач готової продукції, які, по суті, є використанням запасів не в госпдіяльності, склали 1100 грн.
Тепер ми маємо у своєму розпорядженні повну інформацію для розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів та заповнення таблиці 1 додатка К 1/1. Її буде заповнено, як показано в табл. 3.
Таблиця 3
Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів
(таблиця 1 додатка К 1/1)
Показники
Код рядка
На початок звітного року
Запаси, використані не в господарській діяльності
На кінець звітного періоду
Приріст «-»
Убуток «+»
(3 – 4 – 5)
1
2
3
4
5
6
Балансова вартість запасів усього, у тому числі: (сума рядків А1 – А7 відповідної графи)
А
835500
1100
948600
-114200
на складах (місцях зберігання)
А1
352000
–
487000
-35000
у незавершеному виробництві
А2
258000
–
226000
32000
у готовій продукції
А3
198000
1100
208000
-11100
малоцінні та швидкозношувані предмети на складах
А4
18000
–
19500
-500
на оптових складах (місцях зберігання)
А5
–
–
–
–
у роздрібній торгівлі
А6
–
–
–
–
Метод (методи) оцінки убутку запасів (потрібне позначити):
ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів
вартості запасів перших за часом надходжень (ФІФО)
Х
середньозваженої вартості однорідних запасів
нормативних затрат
ціни продажу запасів
Отриманий приріст балансової вартості запасів у сумі 114200 грн. відображається у складі валових доходів у рядку 01.2 декларації з податку на прибуток.
Особливості відображення амортизації
Сільгоспвиробники, на відміну від решти платників податку на прибуток, складають декларацію тільки раз на рік. Проте таблиця 2 додатка К 1/1 не враховує такої особливості і передбачає лише щоквартальне відображення нарахованої амортизації. У нашому випадку 2005/2006 податковий рік включає III та IV квартали 2005 року, а також I та II квартали 2006 року.
ДПАУ з цього приводу мовчить, але виходів із ситуації можна придумати багато. Найкоректніший варіант із погляду дотримання форми декларації, на нашу думку, полягає в тому, щоб заповнювати декларацію сільгоспвиробника подібно до того, як заповнюють річну декларацію звичайні платники:
– у графі 3 відобразити балансову вартість на початок останнього розрахункового кварталу – II кварталу 2006 року;
– у графі 4 показати суму амортизаційних відрахувань за останній розрахунковий квартал – II квартал 2006 року;
– у графі 5 відобразити суму амортизаційних відрахувань з початку податкового року наростаючим підсумком, тобто за всі 4 квартали податкового року.
Такий варіант заповнення повністю відповідає формі декларації. І хоча при такому варіанті заповнення податківці не побачать показників за проміжні квартали податкового року, але тут уже ДПАУ винна сама, що не врахувала особливості сільгоспвиробників.
Ще звернемо увагу сільгоспвиробників на новину, з якою решта платників уже ознайомилася наприкінці минулого року: у таблиці 2 додатка К 1/1 тепер удвічі більше рядків для відображення даних за основними фондами. Пов'язано це ось із чим.
Ви, безумовно, пам'ятаєте, що з 1 липня 2004 року встановлено такий порядок застосування норм амортизації в розрахунку на податковий квартал:
– витрати, понесені (нараховані) до 01.01.2004 р. у зв'язку з придбанням, спорудженням або поліпшенням ОФ груп 1, 2, 3, амортизуються за нормами, що були чинними до зазначеної дати – 1,25 %, 6,25 % і 3,75 % відповідно;
– витрати, понесені починаючи з 01.01.2004 р. у зв'язку з придбанням або створенням ОФ груп 1, 2 і 3, а також витрати на поліпшення таких нових ОФ амортизуються за новими нормами – 2 %, 10 % і 6 % відповідно.
Для ОФ групи 4 застосовується норма амортизації 15 %.
Крім того, згідно з пп. 8.6.1 Закону про податок на прибуток платник податку може добровільно прийняти рішення про застосування менших норм амортизації. Таке рішення приймається до початку звітного податкового року і не може бути змінене протягом такого року. Воно доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал такого звітного податкового року. Треба вважати, що це має бути письмове повідомлення з підписами керівника підприємства та головного бухгалтера, скріпленими печаткою підприємства. Хто ж може добровільно погодитися на зниження норм амортизації? Мабуть, це можуть бути тільки збиткові підприємства, для яких актуально вивести декларацію хоча б «на нуль», щоб не провокувати конфліктів із податківцями.
Ну а тепер безпосередньо про заповнення декларації. У зв'язку з описаним вище роздвоєнням груп ОФ 1–3, а також можливістю добровільно застосовувати знижені норми амортизації в таблиці 2 додатка К 1/1 відведено вісім рядків: по два для кожної групи ОФ, що амортизуються за різними нормами.
У рядках Б1–Б4 таблиці 2 наводяться тільки показники, що стосуються ОФ, які амортизуються за «новими» нормами. Показник графи 4 таблиці 2 за зазначеними рядками завжди має дорівнювати добутку показника графи 3 та норми амортизації, зазначеної у графі 2.
У рядках Б5–Б8 таблиці 2 слід відображати показники, що стосуються ОФ, які амортизуються за іншими нормами. А це не тільки ті ОФ, для амортизації яких застосовуються «старі» норми, але й ті, щодо яких платник добровільно прийняв рішення про застосування знижених норм. У рядку Б7 також знайдуть відображення показники, що стосуються ОФ групи 3, до яких згідно з п. 15 Перехідних положень Закону України від 24.12.2002 р. № 349IV, як і раніше, застосовуються норми прискореної амортизації.
Приклад 3.
Дані про проіндексовану балансову вартість старої і нової підгруп ОФ групи 3 на початок кожного з кварталів 2005/2006 податкового року та суму амортизаційних відрахувань за кожен квартал наведено в табл. 4.
Таблиця 4
Група ОФ
III квартал 2005 року
IV квартал 2005 року
І квартал 2006 року
II квартал
2006 року
За звітний рік
БВп, грн.
Ам, грн.
БВп, грн.
Ам, грн.
БВп, грн.
Ам, грн.
БВп, грн.
Ам, грн.
Ам, грн.
Отже, загальна сума амортвідрахувань за 2005/2006 податковий рік у групі 3 ОФ склала 34043 грн., у тому числі 24118 грн. у новій підгрупі та 9925 грн. у старій. Наявні дані щодо групи 3 перенесемо до таблиці 2 додатка К 1/1, умовно припускаючи, що інших груп підприємство не має (див. табл. 5).
Таблиця 5
Розрахунок амортизаційних відрахувань (фрагмент таблиці 2 додатка К 1/1)
Код рядка
Показники
Балансова вартість на початок розрахункового кварталу
Амортизаційні відрахування
Розрахунковий квартал
Звітний період наростаючим підсумком
1
2
3
4
5
...
...
...
...
...
Б3
Основні фонди групи 3 з нормою амортизації 6 відсотків
91364
5482
24118
...
...
...
...
...
Б7
Основні фонди групи 3 з нормою амортизації нижче 6 відсотків
62416
2341
9925
На підставі отриманих даних у складі показника рядка 07 декларації за I квартал 2006 року відображається сума амортизаційних відрахувань 79080 грн., що переноситься з графи 5 рядка 07 таблиці 2 додатка К 1/1.
Витрати на поліпшення ОФ: у середині звітного року змінилися правила
Згідно з пп. 8.7.1 Закону про податок на прибуток платники податку мають право протягом звітного періоду включити до складу валових витрат будьякі витрати, пов'язані з поліпшенням ОФ, які підлягають амортизації (у тому числі витрати на поліпшення орендованих ОФ) у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп ОФ станом на початок такого звітного періоду.
Саме по собі це правило просте:
1) розраховується ремонтний ліміт у розмірі 10 % сукупної балансової вартості ОФ;
2) протягом року всі витрати на ремонти й поліпшення ОФ наростаючим підсумком порівнюються з величиною ремонтного ліміту, і поки його не перевищено, включаються до валових витрат. Після того як ліміт буде перевищено, понадлімітні витрати йдуть на збільшення балансової вартості ОФ у порядку, описаному в абзаці другому пп. 8.7.1 Закону про податок на прибуток.
Проте протягом усього 2005 року, у тому числі й другого його півріччя, чинним був п. 22.2 Закону про податок на прибуток. Згідно з ним 10процентний ремонтний ліміт у 2005 році визначався в цілому для ОФ груп 2 – 4 і окремо для кожного з об'єктів групи 1.
Отже, у межах одного 2005/2006 податкового року для сільгоспвиробника діяли різні правила лімітування ремонтних витрат:
– у II півріччі 2005 року витрати на ремонт кожного з об'єктів групи 1 ОФ лімітувалися окремо від груп 2 – 4 ОФ (пп. 8.7.1 з урахуванням п. 22.2 Закону про податок на прибуток);
– у I півріччі 2006 року лімітувалися витрати на ремонт ОФ усіх груп у цілому (тільки пп. 8.7.1 Закону про податок на прибуток).
На щастя, і в першому, і в другому випадку база для розрахунку ремонтного ліміту одна – балансова вартість ОФ на 01.07.2005 р., адже в пп. 8.7.1 зазначено «на початок такого звітного року». Підкреслюємо: не календарного, а звітного.
Отже, сума окремих ремонтних лімітів усіх об'єктів групи 1 ОФ і груп 2–4 ОФ у II півріччі 2005 року дорівнює величині загального ремонтного ліміту в I півріччі 2006 року. І це спрощує справу.
Уявимо ситуацію, що у II півріччі 2005 року сільгоспвиробник уже вичерпав індивідуальний ремонтний ліміт за якимось із об'єктів ОФ групи 1. Але в I кварталі 2006 року, коли п. 22.2 було скасовано і всі повернулися до загального ліміту, він виявив, що загальний ремонтний ліміт (що включає і 10 % балансової вартості того самого об'єкта ОФ групи 1 на 01.07.2005 р.) ще не вичерпаний. У такому разі, коли він знову ремонтуватиме той самий об'єкт групи 1 ОФ, то ще матиме можливість збільшити валові витрати на вартість такого ремонту, поки загальний ліміт не буде вичерпано.
Приклад 4.
Дані про балансову вартість ОФ на 01.07.2005 р., ремонтний ліміт і витрати на ремонт і поліпшення ОФ протягом III і IV кварталів 2005 року наведено в табл. 6.
Група ОФ
Балансова вартість на 01.07.2005 р., грн.
10 % ремонтний ліміт, грн.
Фактичні витрати на ремонт і поліпшення в III
і IV кварталах 2005 року
Включається до валових витрат за підсумками III і IV кварталів 2005 року
Гр. 1/об'єкт 1
100000
10000
12000
10000*
Із настанням 2006 року всі перейшли на контроль загального ремонтного ліміту за сукупною балансовою вартістю на 01.07.2005 р. Цей загальний ліміт, як видно з таблиці, становить 45000 грн., при тому, що до валових витрат віднесено лише 23000 грн. Отже, у I і II кварталі 2006 року підприємство, поліпшуючи і ремонтуючи об'єкт 1 групи 1 ОФ, ще може відносити ці витрати до складу валових, поки повністю не буде вичерпано ремонтний ліміт.
Земельний податок у декларації з податку на прибуток
Згідно з п. 14.1 Закону про податок на прибуток (абз. 3) сума нарахованого податку на прибуток зменшується на суму податку на землю3, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті.
(3 Зверніть увагу, що в Законі говориться саме про податок на землю, а не про плату за землю взагалі, що включає в тому числі й орендну плату. Тому податківці, найімовірніше, будуть проти того, щоб податок на прибуток зменшували на суму орендної плати за землі державної та комунальної власності (у тому числі ті, що використовуються в сільгоспобороті). У такому разі нічого не залишається, як просто включити її до складу валових витрат.)
У нашому випадку, природно, йдеться про суму земельного податку, нараховану за звітний податковий рік з податку на прибуток, тобто з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р.
Отже, суму земельного податку доводиться «витягати» з двох розрахунків земельного податку: за 2005 рік (з червня по грудень) і 2006 рік (із січня по червень). До того ж потрібно виключити з неї суму земельного податку за землі, що не використовуються безпосередньо в сільськогосподарському виробництві, – вона не зменшує суму податку на прибуток, а просто включається до валових витрат (про це трохи пізніше).
Технічна проблема полягає в тому, що форма додатка К6 «Зменшення нарахованої суми податку» не враховує специфіки сільгоспвиробників і не містить рядка для відображення суми земельного податку.
Вирішення цієї проблеми підказує пп. 4.4.2 «з» Закону № 2181 (абз. 2): «Платник податків має право подати звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання всупереч нормам закону щодо такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складання». Отже, додаток К6 слід доповнити рядком 13.6 і в поясненні до графи 1 рядка 13 додатка К6 зробити дописування «+13.6». У цьому рядку 13.6 і буде відображено суму податку на землю, що використовується в сільськогосподарському обороті. Природно, після такого втручання у форму декларації її потрібно буде подати до податкового органу разом із поясненням причин зміни форми.
Що ж до плати за землю, яка не використовується в сільгоспвиробництві, то вона просто включається до складу валових витрат сільгосппідприємства на підставі пп. 5.2.5 Закону про податок на прибуток і відображається в рядку 4.6.4 додатку Р1 «Суми нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включаються до складу валових витрат».
Ну що ж, вважаємо, ми відповіли на основні запитання наших читачів, пов'язані зі специфікою складання декларації з податку на прибуток сільгоспвиробників. Тому завершуємо статтю і бажаємо вам без проблем скласти та подати декларацію.
Сергій Каменський
Економістаналітик газети
«Бухгалтерський тиждень»
«Бухгалтерський тиждень», 14 серпня 2006 р., № 33 (241), с. 20 (www.factor.ua)
Дата підготовки 14.08.2006
Газета «Бухгалтерський тиждень»
____________
До відома
Примітки до статті...
До речі, як зазначає ДПА у Дніпропетровській області, якщо підприємство, основною діяльністю якого є виробництво сільськогосподарської продукції, валовий дохід якого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) 2006 рік перевищує 50 % загальної суми валового доходу, то йому слід подати декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя з 1 січня 2007 року по 30 червня 2007 року за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 29.03.2003 р. № 143. Надалі для підприємства – виробника сільськогосподарської продукції, валовий дохід якого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) – у даному випадку 2007 – рік перевищуватиме 50 % загальної суми валового доходу, наступним річним податковим періодом буде період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р. (лист від 17.01.2007 р. № 993/10/31-248).
Варто зауважити, що в одній із своїх консультацій відповідальні працівники ДПАУ Олексій Задорожний та Валентин Завгороднєв запевнили бухгалтерську спільноту у тому, що прийняття «біологічно-активного» П(С)БО жодним чином не вплинуло на порядок відображення запасів у декларації з податку на прибуток.
Як зазначає ДПАУ, підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, не подають декларацію з податку на прибуток за результатами одинадцяти місяців 2007 року (лист від 07.12.2007 р. № 15310/5/15-0516).
Читайте на цю ж тему...
Особливостям складання сільськогосподарськими підприємствами декларації з податку на прибуток присвячено також інші публікації:
• Інна Журавська – «Декларація про прибуток для сільгосппідприємства: індексація доходів і витрат» («Бізнес – Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації», 26 червня 2006 р., № 26 (701), с. 88).
• Алла Харитонова – «Складання квартальної декларації з податку на прибуток сільгосппідприємствами: окремі нюанси» («Баланс–Агро», 2 квітня 2007 р., № 7 (139), с. 16);
• Анатолій Бобро – «Сільгоспдекларація–2006/2007 з податку на прибуток: особливості складання» («Податки та бухгалтерський облік», 20 серпня 2007 р., № 67 (1042), с. 43 (www.factor.ua)).
ЛІГАБізнесІнформ
українська Мережа ділової інформації
www.liga.net
_______________
Корисна інформація для бухгалтера
Я сдаю Одну деку с/х к ней справку в произвольной форме ,
а там табличка Объем всего и разное ( чем занимаемся еще) в сосендней колонке %
Все хотят чтоб мир вокруг них вертелся Кому-то это удается ... остальные утверждают, что это зло
а там табличка Объем всего и разное ( чем занимаемся еще) в сосендней колонке %
Все хотят чтоб мир вокруг них вертелся Кому-то это удается ... остальные утверждают, что это зло
| Список форумів Список тем Нова тема | Попередня тема Наступна тема |
Вибачте, тільки зареєстровані користувачі можуть писати в цьому форумі.
Повідомлення, розміщені на форумах ДК-порталу, відображають лише особисту позицію авторів повідомлень.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.
© 2023 "Дебет-Кредит", український бухгалтерський портал, web_dk [ @ ] gc.com.ua