Подскажите, пожалуйста, мы покупаем услугу у нерезидента за морскую перевозку за пределами Украины, как будет облагаться НДС-ом данная услуга?
Спасибо.

НДСом не будет. Зато, вероятно, обложится налогом на фрахт..

Посмотрите поиск.

__________________________________________
Покупаю за 100, продаю за 500, и на эти 5 % живу.

Т.е. - это необлагаемая услуга? Я тоже так думаю, но перечитала кучу литературы, перелапатила весь интернет, единого мнения - нет: и 0%, и 20% (что очень удивило), а Вы на что опираетесь?
Если коснуться п.6.5 - ничего не понятно

Спасибо, что откликнулись. Вы, случайно, не экспедитор?

Драсьте! Шото Вы не то читаете
Оччень многие издания пришли к однозначному мнению с 0% ставкой по НДС.

Нет, я не экспедитор .. скажем так, имею некоторое к ним отношение.

[www.kievbusinesscentre.com.ua]
Вот это наш семинар, я тут читаю налогообложение.

С ув.

__________________________________________
Покупаю за 100, продаю за 500, и на эти 5 % живу.

Вот, эта же программа на сайте ДК [www.dtkt.com.ua]
Не буду сильно пиариться ) но, может Вам стоит послушать чей-то семинар?

С ув.

__________________________________________
Покупаю за 100, продаю за 500, и на эти 5 % живу.

Все-таки, я Вас не очень поняла, в 1-ом ответе Вы написали: НДСа-нет, а потом - 0%?
Так как же правильно?
Я звонила на конс. линию ГНС и мне ответили, что данная услуга не является налогооблагаемой...

Посмотрите пп. 6.2.4 Закона об НДС.

__________________________________________
Покупаю за 100, продаю за 500, и на эти 5 % живу.

Я почитал содержание семинара и сначала подумал, что ТЭД - это тоже самое, что ВЭД, только на оборот

_____________________________________________________

"И сказали люди, это пришел тот, которого мы ждали" ©Л.И.Брежнев.
Трубы могут быть бумажными, но документы должны быть железными.

но в п.6.2.4 ничего не говорится, что перевозчик-нерезидент

АУ! Экспедиторы, откликнитесь!

кому интересно - можете почитать



ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 04.12.2009 р. № 27085/7/16-1517
Державним податковим адміністраціям
в Автономній Республіці Крим, областях,
мм. Києві та Севастополі

Про надання роз’яснення

Державна податкова адміністрація України у зв’язку з надходженням численних запитів від органів державної податкової служби та платників податків щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг нерезидентам чи отриманні їх від нерезидента та з врахуванням змін, внесених до Закону України „Про податок на додану вартість” (далі – Закон) Законом України від 4 червня 2009 року № 1451-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, міжнародних відправлень, міжнародного лізингу та міжнародного ремонту товарів", повідомляє.

Згідно з пунктом 3.1 статті 3 Закону об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) та з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту).

Визначення місця поставки здійснюється за правилами, встановленими пунктом 6.5 статті 6 Закону.

Відповідно до загального правила визначення місця поставки послуг (підпункт „а” пункту 6.5 статті 6 Закону) місцем поставки послуг вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку. У разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва. За відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента. За відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Це ж визначено і підпунктом „г” пункту 10.1 статті 10 Закону, в якому визначено, що при наданні послуг нерезидентом, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є постійне представництво такого нерезидента, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Пунктом 4.3 статті 4 Закону (третій абзац) визначено, що базою оподаткування для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Таким чином умовою для визначення об’єкта оподаткування та бази оподаткування податком на додану вартість щодо операцій з надання послуг нерезидентам чи отриманні їх від нерезидента є визначення місця їх фактичної поставки.

У разі, якщо послуги надаються (резидентом нерезиденту чи навпаки нерезидентом резиденту) за межами митної території України, і факт такого надання підтверджено первинними документами, то операції з їх надання, за виключенням окремих положень, не визначаються як об’єкт оподаткування податком на додану вартість.

Так, наприклад, не визначаються як об'єкт оподаткування податком на додану вартість послуги по проживанню в готелі на території іноземної держави; послуги по користуванню офісним приміщенням, яке знаходиться на території іншої країни; послуги по ремонту обладнання за місцем знаходження виробничих потужностей замовника (на території іноземної держави) та інші аналогічні послуги.

Виключенням із загального правила визначення місця поставки послуг становлять операції з поставки послуг, перерахованих у пунктах "в", "г" - "е" пункту 6.5 статті 6 Закону.

Так, підпунктом „в” пункту 6.5 статті 6 Закону передбачено, що при наданні послуг агентами, посередниками чи іншими учасниками ринку нерухомого майна (нерухомості) (далі - ріелтерами), іншими особами, відповідальними за підготовку, координацію, нагляд та здійснення робіт із будівництва та оздоблення (оснащення) нерухомості (включаючи послуги архітекторів та дизайнерів), інших подібних послуг, пов'язаних з продажем або будівництвом нерухомості, місцем поставки послуг є місце, де така нерухомість розташована або буде розташована.

Враховуючи зазначене, операції з надання послуг, визначених у зазначеному підпункті, на об’єктах нерухомості, розташованих за межами митної території України, не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Зазначене правило застосовується незалежно від того, надаються такі послуги резидентом чи нерезидентом.

Таким чином, у разі, якщо нерезидент надає такі послуги на об’єктах нерухомості, що знаходяться на території України, то такі операції є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Підпунктом „г” пункту 6.5 статті 6 Закону передбачено, що місцем поставки послуг є місце, де фактично надаються послуги у сфері:

- культурної, артистичної, спортивної, наукової, освітньої, розважальної або подібної їм діяльності, включаючи діяльність організаторів (продюсерів) у таких сферах діяльності, та пов'язаних з ними послуг;

- діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування);

- оцінки нерухомого майна (нерухомості);

- проведення будь-яких робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику.

Враховуючи зазначене, у разі надання послуг, визначених у цьому підпункті, на митній території України (незалежно від того, хто їх надає - резидент чи нерезидент), такі операції є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до підпункту „д” пункту 6.5 статті 6 Закону місцем поставки послуг, перерахованих у цьому підпункті, вважається місце реєстрації покупця або його постійного представництва. За відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання в разі, якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України.

Наведене правило поширюється на операції:

передання чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, а також суміжних прав, у тому числі торгових марок;

надання рекламних послуг та інших послуг з просування товарів (послуг) на ринку (промовтерства);

надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;

надання обов'язку утримуватися від проведення окремих видів діяльності частково або повністю;

надання послуг фізичними особами, які перебувають у відносинах трудового найму з постачальником, на користь іншої особи;

надання агентських послуг від імені та за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;

надання в оренду рухомого майна (у тому числі банківських сейфів).

Особливості застосування зазначеного підпункту викладені у листі Державної податкової адміністрації України від 23.12.2008 № 26903/7/16-1517.

При цьому слід враховувати, що при наданні постачальником - нерезидентом послуг, зазначених у підпункті "д" пункту 6.5 статті 6 Закону, отримувачу – резиденту, місцем поставки таких послуг є митна територія України, а тому особа - резидент України, отримувач таких послуг від нерезидента, зобов’язана визначити податкові зобов’язання.

Стосовно операцій з надання послуг з обробки даних, то при віднесенні тих чи інших послуг до вказаної категорії слід враховувати, що до послуг з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, відносяться послуги, визначені у розділі 72.30.2 Державного класифікатора продукції та послуг, який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 30 грудня 1997 р. № 822.

Відповідно до Закону України від 5 липня 1994 № 80/94-ВР „Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” обробка інформації в системі — це виконання однієї або кількох операцій, зокрема: збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрації, приймання, отримання, передавання, які здійснюються в системі за допомогою технічних і програмних засобів.

Визначення терміну „обробка даних” наводиться також у словниках. Так, під обробкою даних розуміється послідовність операцій, що виконуються над даними, наприклад операцій об’єднання, перевірки, арифметичних операцій і т.д. (http://www.oceaninfo.ru/sprav/termin3a.htm), а також операції зі зберігання, пошуку, сортування і переформатування текстових та табличних даних в обчислювальних системах (http://www.litera.com.ua/slovaro.htm).

При цьому слід врахувати, що відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 статті 2 Закону особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку незалежно від того досягає вона граничних обсягів оподатковуваних операцій, визначених підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону чи ні. Особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.

При визначенні місця поставки послуг слід враховувати, що у переліку підпункту „д” пункту 6.5 статті 6 Закону відсутні послуги зі створення комп'ютерних програм. Тому визначення місця поставки таких послуг здійснюється за загальними правилами.

Крім того операції з надання послуг по створенню комп'ютерних програм не можуть розглядатися як операції з передання чи надання авторських прав.

Створення комп’ютерних програм і передача виключних чи не виключних прав на їх використання є різними по своїй суті операціями, які можуть здійснюватися як одночасно так і ні, але мають оформлятися різного виду договорами. А тому операції з надання послуг по створенню комп'ютерних програм не розглядаються як операції з передання чи надання авторських прав, місцем поставки таких операцій визначається митна територія України (незалежно від того, резиденту чи для нерезидента вони надаються) і оподатковуються податком на додану вартість такі операції за ставкою 20 % у загальновстановленому порядку.

Порядок відображення операцій з надання послуг нерезидентам чи отримання їх від нерезидента у податковій декларації з податку на додану вартість наступний.

Обсяг операцій наданих нерезиденту на митній території України та поза межами митної території України, але місце поставки яких визначено митна територія України, відображаються у рядку 1 „Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 %, крім імпорту товарів”.

Обсяги операцій, наданих нерезиденту за межами митної території України, які згідно з Законом не є об’єктом оподаткування, відображаються у рядку 91 „Крім того, поставка послуг за межами митної території України або послуг, місце поставки яких визначено відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону за межами митної території України” (колонка „А”) податкової декларації з податку на додану вартість за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 166 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.99 за № 250/2054) з урахуванням змін і доповнень.

Обсяг операцій, отриманих від нерезидента на митній території України, які згідно з Законом є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, відображаються у податковій декларації з податку на додану вартість у рядку 7 „Послуги, отримані від нерезидента на митній території України” податкової декларації з податку на додану вартість, та у рядку 12.4 „Послуги отримані від нерезидента” податкової декларації з податку на додану вартість за наступний податковий період після періоду включення до рядка 7 чи сплати суми податку за окремим платіжним дорученням, за умови виконання встановлених Законом загальних вимог щодо формування податкового кредиту.

Обсяг операцій, отриманих від нерезидента за межами митної території України, які згідно з Законом не є об’єктом оподаткування, не відображаються у податковій декларації з податку на додану вартість.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника і відповідно повинні відображатися у рядку 14 „Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону” (колонка „А”) та у рядку 15 „Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) без податку на додану вартість вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону” (колонка „А”) податкової декларації з податку на додану вартість .

Повідомляючи вищевикладене, Державна податкова адміністрація України інформує, що інші податкові роз’яснення можуть застосовуватися в частині, що не суперечить цьому податковому роз’ясненню.

Державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі довести зазначене роз'яснення до відома платників податків і підпорядкованих органів державної податкової служби та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та винесенні рішень в процесі апеляційних узгоджень.

Заступник Голови
О.М. Любченко

услуга по перевозке или Фрахт-не является объектом налогообложения по НДС, 6% вы платите в бюджет при перечислении за оказанную услугу, если Нерезидент, который вам оказывает эту услугу ,не входит в Конвенцию и не может предоставить вам справку легализованую об этом.

статейка оттуда......

Справляння ПДВ при здійсненні міжнародних морських перевезень

З набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів, міжнародних відправлень, міжнародного лізингу та міжнародного ремонту товарів» від 04.06.2009 р. № 1451-VI виникає безліч питань щодо оподаткування ПДВ різноманітних операцій, що надаються у сфері перевезень морським транспортом.
Відносини, що виникають у торговельному мореплавстві, регулюються Кодексом торговельного мореплавства України від 23.05.95 р. № 176/95-ВР (зі змінами та доповненнями, за текстом – Кодекс торговельного мореплавства).
Відповідно до цього Кодексу торговельне мореплавство – це діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.
Суб'єктами торговельного мореплавства є судновласники, фрахтувальники, агентські організації (морські агенти), морські порти.
Відповідно до Кодексу торговельного мореплавства судновласник – це юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, є вона власником судна чи використовує його на інших законних підставах. Власником судна є суб'єкт права власності або особа, яка здійснює щодо закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності.
Агентські організації (морський агент) – постійні представники судновласника, які діють у морському порту або поза його територією, за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги у сфері торговельного мореплавства.
Фрахтувальник – особа, яка за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час отримує у судновласника за обумовлену плату (фрахт) судно для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства.
Морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених у порту території та акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.
Послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України
З метою забезпечення безпеки мореплавства на підходах до морських портів, у межах вод цих портів, а також між морськими портами, незалежно від прапора держави, під яким плаває судно, і форми власності судна, проведення суден здійснюється виключно державними морськими лоцманами.
Згідно зі ст. 106 Кодексу торговельного мореплавства із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Мінтранспорту України за погодженням з Мінекономіки України.
Лоцманський збір, зокрема винагорода й штрафи, передбачені статтями 102, 105–108 Кодексу торговельного мореплавства, включаються в дохід організації, працівником якої є державний морський лоцман (ст. 109 цього Кодексу).
Збори і плата за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, та порядок їх стягнення встановлено наказом Мінтрансу України «Про затвердження зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України» від 27.06.96 р. № 214 (зі змінами та доповненнями, за текстом – наказ № 214).
Відповідно до наказу № 214 у морських портах із суден закордонного плавання зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором, справляються такі збори та плати: лоцманський збір, збір за користування послугами служби регулювання рухом суден, швартовний збір, плата за роботу буксирів при швартовних операціях, плата за користування плавзасобами, плата за агентські послуги, супервайзерська винагорода.
Згідно з п. 14 наказу № 214 ставки зборів і плати не враховують ПДВ. На суми зборів і плати, визначених відповідно до цих зборів і плати, ПДВ нараховується відповідно до законодавства.
Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 168/97-ВР) об'єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
Враховуючи зазначене, послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, за які справляються збори і плати, встановлені наказом № 214, є об'єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах, податок становить 20 % і додається до визначених розмірів таких зборів і плат.
Агентування та фрахтування
Послуги з агентування в галузі морських перевезень включають ведення переговорів про купівлю або продаж судна і укладання таких угод; ведення переговорів про фрахтування судна і контроль за фрахтуванням; збирання фрахту у відповідних випадках і вирішення всіх пов'язаних з цим збором фінансових питань; своєчасне оформлення митної і вантажної документації і відправлення вантажу; організація заходів, пов'язаних з прибуттям або відправленням судна (у тому числі забезпечення проведення вантажно-розвантажувальних робіт та розрахунків за ними; своєчасне інформування капітана судна щодо правил, звичаїв порту, змін тарифів, судновласника – про прибуття і відправлення судна, проведення вантажних робіт; документальне оформлення претензій; оформлення звітно-грошової документації по судну; регулювання всіх питань між капітаном судна, відправником і одержувачем вантажу, митними і портовими властями); організація обслуговування судна в порту (в тому числі організація забезпечення судна паливом, харчуванням, водою та іншими необхідними матеріалами; наймання екіпажу на судна; забезпечення медичного та культурного обслуговування членів екіпажу судна).
Фрахтування судна – це діяльність з укладання договорів найму або зі здавання судна в найм.
Відповідно до пп. 3.2.14 п. 3.2 ст. 3 Закону № 168/97-ВР надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень, не є об'єктом оподаткування.
Надання аналогічних послуг резидентам є об'єктом оподаткування ПДВ і оподатковується на загальних підставах за ставкою 20 %.
Відповідно до ст. 912 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом – Цивільний кодекс) за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.
Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюються транспортними кодексами (статутами).
Кодексом визначено, що за договором фрахтування судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час. Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектовано екіпажем (тайм-чартер) або не споряджено і не укомплектовано екіпажем (бербоут-чартер).
Відповідно до ст. 34 Кодексу торговельного мореплавства у разі якщо власник українського судна передає його за бербоут-чартером іноземній фізичній або юридичній особі, то це судно за згодою Мінтранспорту України (Мінрибгоспу України) може тимчасово втрачати право плавання під Державним прапором України.
Відповідно до пп. 1.35.1 п. 1.35 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 334/94-ВР) фрахт – це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо (ст. 798 Цивільного кодексу).
Пунктом 1.17 ст. 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що термін «лізинг (оренда)» слід розуміти у значенні, визначеному Законом № 334/94-ВР.
Відповідно до визначень, наданих у цьому Законі, лізингова (орендна) операція – господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк.
Враховуючи зазначене, відповідно до Закону № 168/97-ВР операції чартеру з метою оподаткування ПДВ слід розглядати як операції з оренди.
Відповідно до пп. «д» (останній абзац) п. 6.5 ст. 6 Закону № 168/97-ВР у разі надання в оренду рухомого майна місцем поставки послуг вважається місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації – місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються послуги, перераховані в цьому підпункті, проживають за межами митної території України.
Враховуючи зазначене, визначення об'єкта оподаткування ПДВ за фрахтом (плата власнику транспортного засобу за перевезення вантажів або пасажирів морськими сполученнями) необхідно здійснювати виходячи з інформації про місцезнаходження постійного представництва нерезидента, якому надається у фрахт судно, або про відсутність такого представництва, а саме:
якщо нерезидент, якому надається у фрахт судно, має своє постійне представництво (в тому числі й представництво без статусу юридичної особи) і таке представництво знаходиться на митній території України, то такі операції фрахту є об'єктом оподаткування ПДВ і оподатковуються за ставкою 20 %;
якщо нерезидент, якому надається у фрахт судно, свого представництва в Україні не має, то на підставі абзацу восьмого пп. «д» п. 6.5 ст. 6 Закону № 168/97-ВР такі операції фрахту не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Сюрвеєрські послуги
Сюрвеєрські послуги – це послуги судам у портах України з інспекції кількості та якості вантажів, що прибувають у їх трюмах в Україну, направляються на експорт або йдуть транзитом через порти України.
Згідно з ст. 91 Конвенції ООН по морському праву судна мають національність тієї держави, під прапором якої вони мають право плавати.
Відповідно до Кодексу торговельного мореплавства іноземне судно, що перетинає митний кордон України, заходячи в територіальні води України, зберігає за собою статус території держави, під прапором якої воно перебуває.
Згідно з пп. «г» п. 6.5 ст. 6 Закону № 168/97-ВР місцем поставки послуг вважається місце, де фактично надаються послуги у сфері діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт.
Враховуючи зазначене, порядок оподаткування ПДВ сюрвеєрських послуг залежить від того, кому і де вони надаються.
У разі якщо сюрвеєрські послуги фактично надаються на території іноземного судна, що являє собою територію іноземної держави, поставка таких послуг не є об'єктом оподаткування ПДВ.
У разі якщо такі послуги фактично надаються в українському порту, який є митною територією України (тобто якщо надання таких послуг здійснюється за умови вивантаження товару з корабля), то поставка таких послуг є об'єктом оподаткування ПДВ і оподатковується за ставкою 20 % незалежно від того, кому надаються послуги: резиденту чи нерезиденту.

Ольга Клишта Головний державний податковий ревізор-інспектор
відділу розгляду звернень Департаменту адміністрування
податку на додану вартість ДПА України



«Вісник податкової служби України», січень 2010