ВОБУ:№18 от 23.02.2009 39
"Импорт с последующей оплатой: увеличивать ли валовые расходы до размера балансовой стоимости инвалюты"
Кто-то выписывает?Можете глянуть?все-таки это свежее..

Імпорт із післяоплатою: чи збільшувати валові витрати до розміру балансової вартості інвалюти

У вересні 2008 року наше підприємство отримало від нерезидента матеріали, за які ми розраховуємося в доларах США. На момент оформлення ВМД офіційний курс долара був 4,8551 грн/дол. Товар реалізували в жовтні та листопаді.

Найближчим часом ми хочемо розрахуватися з нашим іноземним постачальником, щоб і надалі забезпечити плідну співпрацю. Але сьогодні купівельний курс долара США істотно зріс. Різниця між курсами оприбуткування товарів та оплати (купівлі валюти) буде дуж:е велика. Чи маємо ми право віднести її до валових витрат?

ВІДПОВІДЬ: Для відповіді звернемося до спеціальної норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі — Закон про прибуток) , що регулює оподаткування інвалютних операцій. Ідеться, як ви зрозуміли, про його п. 73.

Одразу скажемо: інвалютна кредиторська заборгованість за товар не підпадає під визначення заборгованості, що підлягає перерахунку за пп. 73.3 Закону про прибуток. Проте, на наш погляд, у даній ситуації — імпортний товар отримано й оплачено в різних звітних періодах — покупець має право на коригування валових витрат (далі — SBj. Нагадаємо головні правила податкового обліку імпорту.

1. Купуючи товари за інвалюту в іноземного постачальника для госпдіяльності, ВВ формують виходячи з балансової вартості іноземної валюти (далі — БВ інвалюти),витрачеяоїнаїхню оплату, визначеної за пп. 73.1,73.4 та 73.6 Закону про прибуток. На це прямо вказує пп. 73.2.

Величина останньої, у свою чергу, залежить від джерела надходження інвалюти на підприємство (купівля, експорт, кредит тощо) і методу оцінки БВ інвалюти, обраного підприємством (пп. 7.3.6 Закону про прибуток). Приміром, якщо Ви ведете облік інвалюти за ідентифікованою вартістю і купували її для розрахунку з нерезидентом, її балансову вартість визначаємо згідно з пп. 7.3.4 Закону про прибуток. У ньому зазначено, що БВ купленої інвалюти вважається "сума гривень, сплачена платником податку у 33 'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку) ". Тобто саме в такій сумі в цьому випадку й мають бути відображені ВВ щодо імпортного товару, за який розрахувалися такою інвалютою.

2. Дата збільшення ВВ при купівлі товару в нерезидентів — день їх оприбуткування незалежно від наявності оплати, у тому числі часткової чи авансової. Це правило сформульовано в пп. 11.2.3 Закону про прибуток.

Виходить, при імпорті товару з подальшою оплатою (коли його отримали в одному звітному періоді, а оплатили в іншому) виникає розрив. А саме: оприбуткувавши товар, ВВ треба зафіксувати — так наказує пп. 11.2.3 Закону про прибуток. Але їх точна сума до повного розрахунку з нерезидентом залишається невідомою. Здавалося б, право на ВВ щодо оприбуткування дуже примарне. Вважаємо, що це не так.

По-перше, платник не виконає пп. 11.2.3 Закону про прибуток. По-друге, до моменту оплати товар може бути реалізований або ж, навпаки, може зависнути в залишках на кінець звітного періоду і, отже, потрапити до розрахунку приросту (убутку) за п. 5.9 Закону про прибуток. І тоді вийде, що у підприємства виникне валовий доход (далі — ВД) без ВВ, що припадають на товар. Чого, звісно, бути не повинно, оскільки це суперечить логіці й духу п. 5.9 Закону про прибуток.

Тому, оприбуткувавши імпортний товар, платник фіксує ВВ у сумі, що дорівнює його інвалютній вартості, перерахованій у гривні за курсом НБУ на дату одержання такого товару.

A як тільки товар оплатили (БВ витраченої на нього інвалюти відома), ВВ звітного періоду коригують у потрібний бік. Якщо БВ інвалюти більша за попередні ВВ, на різницю збільшують ВВ, коли менша — зменшують.

Звичайно, зростання курсу долара призведе до збільшення ВВ за товарами, адже БВ інвалюти буде більша, ніж ВВ, зафіксовані на дату їх оприбуткування. Таке коригування проводять за рядком 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства, форму якої затверджено наказом ДПЛУ від 29.03.03 р. № 143.

Увага! Думка контролерів

Вони згодні з необхідністю відображати - ВВ за курсом НБУ на момент одержання (оприбуткування) товарів. Однак категорично проти уточнення суми ВВ при подальшій оплаті товарів. Цю позицію підтверджує декілька листів ДПЛУ (див., приміром, лист ДПЛУ від 31.01.04 р. № 1557/7/15-1117, опублікований у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 27 за 2004 рік, стор. 28, р, від 2705.05 р. № 4807/6/11-1116 і від 06.08.05 р. № 7497/6/15-2315).

Такий підхід нелогічний і, на наш погляд, не відповідає Закону про прибуток. Крім того, його безпідставність підтверджено і в ході судових розглядів (див., скажімо, постанову ВГСУ від 30.06.05 р. № 2/273). Судова практика стосовно цієї проблеми детально проаналізована в газеті "Все про бухгалтерський облік " № 98 за 2007 рік, стор. 12.

Однак, упевнені, в умовах курсової нестабільності податківці будуть жорстко підходити до цього питання. Тобто зрізати ВВ підприємствам, які підігнали імпортні ВВ до розміру БВ витраченої інвалюти. Отож, як вчинити — пожертвувати частиною ВВ чи зайняти принципову позицію і робити все за Законом — вирішувати, звичайно ж. Вам.

Крім того, може бути, ш,о в періоді оплати імпортного товару він ще буде знаходитися в залишках запасів на складі. Тоді, якш,о обрати неподатковий спосіб відображення імпортних ВВ (тобто при "дотягуванні" їх до БВ витраченої інвалюти), виникає запитання: яку суму включати до перерахунку приросту (убутку) БВ запасів — адже попередні та остаточні ВВ не збігаються. Наші пропозиції з приводу цієї проблеми див. у газеті "Все про бухгалтерський облік" №16 за 2008 рік, стор. 8.

Віталій ПРОКОПЕНКО, консультант газети "Все про бухгалтерський облік"

Quote
Нюся

Natka, перерасчет при покупке валюты в налоговом учете не делается - ни при уменьшении, ни при увеличении курса.
При оприходовании товара у Вас возникают ВР на сумму прихода по курсу Нацбанка. Ни при покупке валюты, ни при ее перечислении поставщику у Вас ВР по данной операции вообще не возникает (кроме разве что банковских услуг). Таким образом, разница при покупке валюты по курсу выше, чем оприходование товара для налогового учета - потерянные деньги.

можна зробити висновок, що ви дуже несміливий бухгалтер або працюєте в податковій

"Все про бухгалтерський облік" №16 за 2008 рік, стор. 8.
Galla,пожалуйста, тогда уж и это!!!

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
"10" лютого 2010 р.
Вищий адміністративний суд України <…> розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Господарського суду Львівської області від 12.01.2006 р. та на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 р. у справі № 5/2357-28/394 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрохолод» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення в частині донарахування податку на прибуток
ВСТАНОВИВ:
<…>
Відповідно до висновків Акту перевірки, позивачем в порушення вимог п.п. 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме безпідставно завищено валові витрати в сумі 193 200 грн. внаслідок проведення ним перерахунку кредиторської заборгованості за товар, придбаний в РРН «СООL»(Польща) за іноземну валюту на момент оплати, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 55 200 грн.
<...>
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач збільшив валові витрати на дату фактичного отримання товарів за їх вартістю згідно митної декларації і після перерахування валюти за кордон правомірно визначив фактичну балансову вартість придбаної валюти та уточнив валові витрати відповідно до п. 5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про правомірність проведення позивачем зазначеної операції щодо коригування валових витрат виходячи з наступного.
Підпунктом 11.2.3 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті –також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), –дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).
Відповідно до пп. 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і вони не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.
Тобто, витрати, понесені платником у зв'язку з придбанням товарів та послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат, визначаються в сумі балансової вартості іноземної валюти.
Відповідно до пп. 7.3.4 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.
Приписи п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлюють, що платник податку самостійно обирає метод оцінки балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю або ідентифікованою вартістю. Зміна методу оцінки балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.
Виходячи з системного аналізу норм права та враховуючи те, що за обставинами даної справи при імпорті товарів першою подією було отримання товару, а датою збільшення валових витрат є дата оприбуткування товарів, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами, визначити розмір валових витрат по розрахунку з ним є неможливим, так як балансова вартість валюти стане відома тільки після проведення фактичного розрахунку, у зв’язку з чим обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій відносно того, що позивачем правомірно проведено коригування валових витрат після проведення оплати нерезиденту, тобто доведення валових витрат до рівня справжньої балансової вартості валюти
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо правильності формування позивачем валових витрат при імпортних операціях, виходячи з балансової вартості іноземної валюти, відповідають вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Вотруба, а посилання на цю ухвалу (будь ласка), бо в ЛІЗІ щось не знайшла.

Імпорт товарів з післяплатою: відображаємо ВВ, розраховуємо приріст (убуток)

Не секрет, існує багато питань, на які у законодавстві чітких відповідей не знайти. Стикнувшись з ними віч-на-віч, неминуче доводиться підключати логіку і здоровий глузд. Це деякою мірою стосується і податкового обліку імпорту товарів з післяплатою. Давайте сьогодні розберемося з ним на типовому прикладі.

Ситуація
У грудні 2007 року ми одержали імпортний товар. За умовами ЗЕД-контракту інвалютну оплату перерахували нерезиденту (американській компанії) у лютому. Товар плануємо продати в другому чи третьому кварталі поточного року. Як правильно відобразити валові витрати і включити вартість таких запасів у розрахунку приросту (убутку) за п. 5.9 Закону про прибуток?

ТОВАР ОТРИМАНО ТА ОПЛАЧЕНО У РІЗНИХ ЗВІТНИХ ПЕРІОДАХ

І. Валові витрати

Усім ЗЕДівцям відомі два головних правила податкового обліку імпорту.

Правило 1
Купуючи товари за інвалюту в іноземного контрагента для госпдіяльності, валові витрати (далі — ВВ) формують виходячи з балансової вартості (далі — БВ) іноземної валюти, витраченої на їх оплату (пп. 7.3.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції від 22.05.97 p. №283/97-ВВ, далі — Закон про прибуток). Величина останньої, у свою чергу, залежить від джерела надходження інвалюти (залишок з минулого звітного періоду, купівля, експорт, кредит тощо) і методу оцінки БВ інвалюти, обраного підприємством (пп. 7.3.6 Закону про прибуток).

Правило 2
Дата збільшення ВВ при купівлі товару в нерезидентів — день їх оприбуткування незалежно від наявності оплати, у тому числі часткової чи авансової (пп. 11.2.3 Закону про прибуток).

У результаті при імпорті товару з післяплатою (коли його одержали в одному звітному періоді, а оплатили в іншому) виникає неув'язка. Оприбуткувавши товар, ВВ потрібно зафіксувати, як велить пп. 11.2.3 Закону про прибуток. Але їх точна сума до розрахунку з нерезидентом залишається невідомою. Здавалося б, у такому разі право на ВВ за оприбуткуванням легко піддати сумніву. На щастя, це не так.

По-перше, не буде виконано пп. 11.2.3 Закону про прибуток.

По-друге, товар до його оплати може бути реалізовано або ж він зависне у залишках на кінець звітного періоду і, відповідно, потрапить до розрахунку приросту (убутку) за п. 5.9 Закону про прибуток. І тоді вийде, що у підприємства з'явиться валовий доход (далі — ВД) без ВВ, що припадають на нього. Чого, зрозуміло, бути не повинно, оскільки це суперечить логіці й духу п. 5.9 Закону про прибуток.

Тому знайдено простий вихід.

1. Оприбуткувавши імпортний товар, платник збільшує ВВ на суму, що дорівнює його інвалютній вартості, перерахованій у гривні за курсом НБУ на дату одержання такого товару.

2. Коли товар оплатили (дізналися БВ іноземної валюти, витраченої на нього), ВВ звітного періоду коригують у потрібну сторону.

Якщо БВ інвалюти більша попередніх ВВ, на різницю збільшують ВВ, якщо менша — зменшують.

Такі коригування проводять по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом ДПАУ від 29.03.03 р. №143 (далі — Декларація).

ДУМКА КОНТРОЛЕРІВ. Вони згодні з необхідністю відображати ВВ за курсом НБУ на момент одержання (оприбуткування) товарів. Однак податківці категорично проти уточнення суми ВВ при наступній оплаті товарів. Цю позицію підтверджують декілька листів ДПАУ.

Такий підхід не витримує ніякої критики. Він просто не відповідає нормам Закону про прибуток. Окрім того, його неспроможність підтверджена і в ході судових розглядів. Тож далі ми будемо виходити з вимог Закону про прибуток.

На замітку
Максимум інформації щодо обліку імпорту ви знайдете в газеті "Все про бухгалтерський облік" №79 за 2006 рік, стор. 19 і №82 за 2006 рік, стор. 13. Судова практика щодо проблеми, яка розглядається, проаналізована в №98 за 2007 рік, стор. 12.

II. Розрахунок приросту (убутку)

Як ви знаєте, платник зобов'язаний вести податковий облік приросту (убутку) БВ запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання і поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до ВВ (за винятком безкоштовно отриманих) (п. 5.9 Закону про прибуток). Його механізм такий.

Перевищення БВ валововитратних запасів на кінець звітного періоду над БВ таких запасів на початок звітного періоду (так званий приріст залишків) потрапляє до ВД такого періоду (рядок 01.2 Декларації). Якщо ж вийшло навпаки — убуток відносять до ВВ (рядок 04.2 Декларації).

У принципі, все просто, та є маленьке "але".

З одного боку, п. 5.9 Закону про прибуток стверджує: коригують саме БВ запасів, але при цьому не пояснює, що це таке. З іншого — усі ми чудово розуміємо: істинне призначення п. 5.9 — "заморозити" ВВ, пов'язані з придбанням товару, до моменту його вибуття з підприємства.

З легкої руки податківців більшість бухгалтерів розглядають БВ через призму бухобліку. Адже говорячи про запаси, придбані за плату, контролери фактично пропонують формувати цей податковий показник, враховуючи п. 8 і п. 9 П(С)БО 9 "Запаси". Тобто включати до БВ запасів ті самі витратні статті, які потрапляють до їх первісної вартості в бухобліку.

Далі на підставі сказаного уже самі бухгалтери зробили цілком логічний висновок, що дозволив значно спростити податковий облік. Якщо обидва показники нібито ідентичні за змістом, то для розрахунку приросту (убутку) валововитратних запасів можна запросто брати їх первісну вартість, сформовану на відповідних бухгалтерських рахунках!

Дійсно, для українських товарів такий підхід має цілком прийнятний вигляд. Адже їх первісна вартість із бухобліку та сума ВВ частіше за все збігаються. Та от щодо імпортних запасів сліпий орієнтир на бухоблікові показники може спричинити серйозні неприємності. Адже БВ інвалюти (сума ВВ), як правило, відрізняється від їх первісної вартості. Останню, звичайно, також формують з витрат, перелічених у п. 9 П(C)БО 9 "Зaпacи".Aлe її гривневий еквівалент розрахують зовсім не за БВ інвалюти, а за бухгалтерськими правилами, викладеними у П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів". Тобто операцію в інвалюті підчас первинного визнання відображають у валюті звітності (гривнях), перерахувавши суми в інвалюті за курсом НБУ на дату здійснення такої операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат) (п. 5 цього нормативу),

Виходить, якщо для розрахунку приросту (убутку) як БВ імпортних запасів взяти їх первісну вартість із бухобліку (у ситуації читача її обчислюють за курсом НБУ на дату оприбуткування), сума імпортних ВВ (БВ іноземної валюти, витраченої на їх оплату) може не збігатися з приростом (ВД), що утворився. Такого допустити неможна! Оскільки це перекрутить реальні податкові зобов'язання перед бюджетом. У що це може вилитися, думаємо, зрозуміло. Ось ми і дійшли головного висновку.

Висновок:
БВ запасів, яка потрапляє до розрахунку приросту (убутку) повинна дорівнювати відображеним за ними ВВ! (Як цього досягти, див. у наступному підрозділі).

Звичайно, це правило важливе, якщо товар завис на складі хоча б на кінець одного звітного періоду (саме так виходить у читача, який поставив питання).

Коли ж запаси куплені та продані в одному кварталі (звітному періоді), проблеми з розрахунком приросту (убутку) за п. 5.9 Закону про прибуток не виникає взагалі. Щоправда, оскільки періоди отримання й оплати товару різні, коригування ВВ до рівня БВ інвалюти все одно актуальне. Тобто у ситуації, що розглядається, просто коригуємо ВВ за рядком 04.1 Декларації, не торкаючись перерахунку приросту (убутку) за п. 5.9 Закону про прибуток.

III. Як досягти балансу ВВ і ВД

Можливий механізм коригування податкових показників розглянемо на найпростішому числовому прикладі.

Приклад
У грудні 2007 року підприємство оприбуткувало імпортний товар на суму 1000 дол. США (курс НБУна цю дату — 5,05 грн/ 1 дол. США). За умовами ЗЕД-контракту товар оплатили в лютому 2008 року. Валюту придбали на МВР. Підприємство обрало метод оцінки БВ інвалюти за ідентифікованою вартістю інвалюти. Враховуючи це, припустимо, що БВ купленої платником інвалюти, дорівнює:

а) 5500 грн;

б) 5000 грн;

в) 5050 грн.

Товар рахувався в залишках по складу на кінець 2007 року і 1 кварталу 2008 року. Усю партію реалізували у квітні 2008 року.

Подивимося, як ці операції правильно показати в податковому обліку кожного з трьох звітних періодів.

Звітний період: 2007 рік

До ВВ за рядком 04.1 Декларації потрапить 5050 грн (1000 дол. США х 5,05 грн/1 дол. США). Ці ж 5050 грн братимуть участь у розрахунку приросту (убутку) — ввійдуть до показника графи 5 рядка А1 таблиці 1 додатка К1/1 до Декларації за 2007 рік. Що цікаво, у такій ситуації сума ВВ збігається з первісною вартістю товару за даними бухобліку.

Звітний період: квартал 2008 року

Варіант "а" БВ інвалюти (5500 грн) > попередніх ВВ
Спочатку ВВ збільшуємо на 450 грн (5500 грн -5050 грн) за рядком 04.1 Декларації. Як бачимо, між показником, що потрапив до розрахунку приросту (убутку) за підсумками 2007 року, і сумою остаточних ВВ виник розрив. Його потрібно усунути, адже товар завис на складі на кінець І кварталу 2008 року. Зробити це можна декількома способами. На наш погляд, найбільш прийнятний —внести у залишок на кінець звітного періоду за графою 5 рядка А1 таблиці 1 додатка К1/1 до Декларації не попередні ВВ (5050 грн), а БВ іноземної валюти, витраченої на оплату товару. Тобто всі 5500 грн


Варіант "б" БВ інвалюти (5000 грн) < попередніх ВВ
У першу чергу ВВ зменшуємо на 50 грн (віднімаємо цю суму від показника рядка 04.1 Декларації). Потім ліквідуємо невідповідність між показником, що потрапив до розрахунку приросту (убутку) у 2007 році, і підсумковими ВВ. Для цього у залишок на кінець звітного періоду по графі 5 рядка А1 таблиці 1 додатка К1/1 до Декларації включаємо не попередні ВВ (5050 грн), а БВ іноземної валюти, витраченої на оплату. Тобто 5000 грн


Варіант "в" БВ інвалюти (5050 грн) = попереднім ВВ
Ці показники збіглися, тому нічого не коригуємо


Звітний період: півріччя 2008 року

Товар реалізовано (відвантажено) у квітні. Це означає, що саме за підсумками півріччя ВВ на його купівлю (вони дорівнюють БВ інвалюти) повинні реально зменшити оподатковуваний прибуток підприємства. Станеться це знову ж таки завдяки п. 5.9 Закону про прибуток. Товару більше немає в залишках на кінець звітного періоду, отже, він не бере участі у розрахунку приросту (убутку). Усе це означає, що графу 5 рядка А1 таблиці 1 додатка К1/1 і рядок 01.2/04.2 Декларації заповнюємо згідно із зробленим за підсумками цього періоду розрахунком приросту (убутку). Жодних додаткових коригувань цих показників не здійснюємо,

ТОВАР ОТРИМАНО ТА ОПЛАЧЕНО В ОДНОМУ ЗВІТНОМУ ПЕРІОДІ

Тут проблем менше. ВВ показуємо у розмірі БВ інвалюти (пп. 11.2.3 і пп. 7.3.2 Закону про прибуток).

Звичайно, і в цьому випадку первісна вартість товару за бухобліком, найімовірніше, відрізнятиметься відВВ. Якщо це так і товари зависли на складі на кінець звітного періоду, простіше за все прирівняти їх БВ до БВ інвалюти і саме цю величину включити до розрахунку приросту (убутку), тобто в залишок на кінець звітного періоду по графі 5 рядка А1 таблиці 1 додатка К1/1 до Декларації.

ПОЯСНЕННЯ ДО ДЕКЛАРАЦІЇ

Не виключено, що під час камеральної перевірки Декларації контролери можуть не зрозуміти змісту ваших коригувань і вважатимуть їх помилкою. Щоб уникнути непорозумінь, рекомендуємо в таких випадках додавати до звітності письмові пояснення у довільній формі. Таке право для вас передбачив абз. 3 п. 16.4 Закону про прибуток. Тож скористайтеся ним.

Інформація для обережних

Упевнені, в ситуації, коли БВ інвалюти виявилася більшою ВВ, зафіксованих за курсом НБУ на дату одержання товару, знайдуться платники, які вважатимуть за краще керуватися листами ДПАУ. Тобто не стануть доводити (збільшувати) попередні ВВ до БВ іноземної валюти, витраченої на оплату товару. Таким чином, вони намагатимуться уникнути можливого конфлікту з перевіряючими. Що ж, це особиста справа кожного. Але пам'ятайте: якщо ви відмовилися змінювати попередні ВВ, баланс в обліку буде дотримано без будь-яких додаткових коригувань податкових показників. Пояснення просте: із самого початку до ВВ і перерахунку приросту (убутку) потрапляє одна й та сама сума — вартість товару за курсом НБУ на момент його оприбуткування. При наступній оплаті ВВ не коригують, а значить, немає необхідності змінювати і раніше сформовану вартість запасів, що перераховується за п. 5.9 Закону про прибуток.

Ось і завершено нашу бесіду. Як бачите, недаремно говорять, що з будь-якої ситуації є вихід. А тим більше, коли поруч надійний товариш, який не дасть заплутатися у хитросплетіннях податкового законодавства. Удачі вам, шановні читачі!

Віталій ПРОКОПЕНКО, консультант газети "Все про бухгалтерський облік"

А как реально отразить дооценку по п.5.9 в 1С?Ручной проводкой?И это же нужно разбить по номенклатуре?Господи, какой кошмар!
И какая делается при этом проводка?Дебет 281, а кредит?

Natka, в б/о ніяких додаткових проводок не робите, а відображаєте прихід товару відповідно до ПСБО 9 та з урахуванням ПСБО 21.
А в п/о - треба ...
В 1С 7.7 можна дооцінювати ручною проводкою по рахунку ВР, тобто робити проводку ВР ВР.
В 1С 8 - не знаю

ага, то есть проводка ВР-ВР субконто - прирост-убуток,и попадает только в деку, а 281 не меняется?

Полностью поддреживаю Галу.
в ВР - только балансовая ст-ть валюты, которую можно определить после покупки таковой. Если приход раньше, то проводить корректировку ВР необходимо.
Также, по пункту 5,9 - нужно делать перерасчет, т.к сумма ВР понесенных на приобретение запасов (если они остались на конец отчетного периода) будет менятся в связи с уточнением ВР после определения бал,ст-ти валюты.

Я делаю так - отношу к ВР по оплате, хотя это второе событие (мои другие ВР мне это позволяют). Кроме того, это услуги и мне не приходится пересчитывать по п.5.9.

Да конечно хлопотно всё это делать импортеру при большой номенклатуре - так 1С это решает, хуже когда не 1С (как у меня) - делаю таблички и считаю "ручками".

Quote
Galla
Вотруба, а посилання на цю ухвалу (будь ласка), бо в ЛІЗІ щось не знайшла.

Будь ласка [www.reyestr.court.gov.ua]

1) если первое событие ГТД в 1кв. -в ВР идет сумма по курсу ГТД, в декларации по прибыли 1кв-ла (стр.04.1)

2) с/ст товара -тоже по курсу ГТД+трансп.-заготов.расходы (п.5.9)-декларация 1кв-ла

3) при оплате во 2кв. - считаем балансовую стоимость уплаченной валюты (средневзвешенную) и корректируем ВР в +/- с отражением в декларации 2кв. (мы отражаем корректировку в общей сумме в стр.04.1)

4) с/ст товара после корректировки ВР по балансовой стоимости не пересчитываем (так как нигде нет такой нормы!!!!).

п 5.9. Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Есть понятие "балансова вартість товару", которая определяется согласно только ПСБУ. Никаких других балансовых стоимостей товаров, в т.ч. пересчитанных в связи с какими-либо условиями или изменениями курсов и откорректированных ни в ПСБУ, ни в самом ЗУ О налогообложении прибыли я не нашла.

Есть также условие - "податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, ......витрати на придбання ....яких" - имеется в виду, что пересчет производим не по всем товарам, а только по тем, расходы на приобретение которых (причем способ расчета этих расходов не оговорен) включен в ВР.

P.S. Каждый видит в законах то, что ему удобнее )))

4) с/ст товара после корректировки ВР по балансовой стоимости не пересчитываем (так как нигде нет такой нормы!!!!).

Не согласна - представьте, что это не импортный товар, а ГСМ и Вы используете его для лекгового автомобиля. ( да там конечно не совсем то - 50% к ВР, но всё же..) - пересчитываем ж не все ГСМ, а только их половину.
Пересчитывается по пункту 5.9 не себестоимость, а валовые расходы понесенные на приобретение этой себестоимости (немного каламбур..)

Интересная статья про курс.разницы:
Cедьмой год подряд ГНАУ продолжает противозаконно применять санкции за вполне законное отражение в налоговом учете операций с иностранной валютой. Вследствие превратного толкования налогового законодательства фискалами, очередной их жертвой стало ЗАО “Ондулин”, обратившееся в этой связи в БИЗНЕС.

18 июня по результатам налоговой проверки ЗАО получило от ГНИ в Голосеевском районе г.Киева налоговое уведомление-решение №000452330/1, в котором значилась доначисленная сумма налога на прибыль в размере 3,5 млн грн. и штраф в размере 2,8 млн грн.

В своих выводах проверяющие следуют многократным схожим разъяснениям ГНАУ, которые издавались с 2004 г. при разных властях (первое появилось еще 31 января 2004 г. в письме ГНАУ №1557/7/15-1117, далее в письме №7497/6/15-2315 от 06.08.10 г. и т.д.). Тем не менее эта ситуация по-своему удивительна, поскольку незаконность позиции ГНАУ уже давно подтверждена многочисленными судебными решениями. Но эти решения отчего-то никакого впечатления на налоговую службу не производят.

Правильным курсом

Суть спора предельна проста. Налоговая служба требует определять сумму валовых расходов, понесенных предприятием в связи с приобретением товара за границей (т.е. с оплатой в валюте), умножая стоимость товара на значение курса, рассчитанного НБУ на день оприходования товаров. Налогоплательщик же считает, что при расчете валовых расходов надо использовать курс, по которому валюта приобреталась на бирже.

Во-первых, именно такой подход логичен, потому что реальная сумма расходов зависит от курса, по которому валюта покупалась. Во-вторых (и это еще важнее), так предписывает закон. Если пользоваться терминологией Закона о налогообложении прибыли предприятий, то сумма валовых расходов зависит от набившего оскомину за время своего существования термина “балансовая стоимость валюты”.

В соответствии с пп.7.3.4 Закона таковой считается “сумма гривень, уплаченная налогоплательщиком в связи с такой покупкой”, т.е. исходя из курса, по которому она фактически была куплена. Однако налоговики, как на центральном, так и на местном уровнях, в упор не желают видеть эту норму.

Вместо нее мытари предпочитают ссылаться на другую норму того же Закона, зафиксированную в пп.7.3.1. В соответствии с ней для расчета балансовой стоимости валюты действительно должно использоваться значение курса НБУ. Однако этот подпункт касается налогового учета экспортных операций, которыми ЗАО “Ондулин” не занималось.

Справедливости ради заметим, что до предела ситуацию запутали законодатели, которые в пп.7.3.2 рекомендуют при расчете балансовой стоимости валюты при приобретении товаров (работ, услуг) учитывать… одновременно положения пп.7.3.1 и пп.7.3.4, которые прямо противоречат друг другу.

Районные сочинители

Однако проверяющие из ГНИ в Голосеевском районе г.Киева не стали ограничиваться использованием одной (более удобной для них) из двух норм Закона, как того требовала ГНАУ в своих разъяснениях. Они пошли дальше: против использования курса валютной биржи фискалы возражали не всегда, а только тогда, когда этот курс был выше, чем официальный курс НБУ!

А в периоде, ставшем объектом проверки, курс НБУ иногда был ниже, чем тот, по которому налогоплательщик покупал валюту. В подобных случаях ЗАО “Ондулин” последовательно рассчитывало балансовую стоимость валюты с учетом значения курса, по которому фактически приобретало ее, т.е., если исходить из разъяснений ГНАУ, занижало свои валовые расходы.

Ведь эти разъяснения и сама их идея базируются на том, что валовые расходы при импорте всегда определяются исключительно на основании значения курса, рассчитанного НБУ на день оприходования товаров.

А раз так, в подобных случаях проверяющие обязаны были установить факт занижения налогоплательщиком валовых расходов, поскольку пп.4.2.2 Закона “О порядке погашения…” возлагает на контролирующий орган прямую обязанность при проведении документальной проверки самостоятельно определить сумму налогового обязательства налогоплательщика в случае как занижения, так и завышения им налоговых обязательств.

Однако даже столь вопиющий факт нарушения налогового законодательства остался не замечен при обжаловании налогового уведомления-решения как непосредственно в ГНИ в Голосеевском районе г.Киева, так и в вышестоящий орган — ГНА в г.Киеве.

Хотя, что любопытно, городская налоговая администрация при рассмотрении жалобы ЗАО брала паузу — принималось специальное решение о продлении ее рассмотрения в связи с тем, “что вопрос нарушения в жалобе требует дополнительного изучения”. Однако в итоге в ГНА полностью поддержали позицию коллег из района.

Следующим этапом спора будет рассмотрение жалобы в ГНАУ. Но судя по той позиции, которую занимает центральное налоговое ведомство, в лучшем случае, следует ожидать прозрения налоговиков относительно применения пп.4.2.2 Закона “О порядке погашения…”.

Суда — туда

Дальнейшее разбирательство наверняка будет перенесено в суд. В этом случае перед ЗАО “Ондулин” открываются неплохие перспективы. Вот только несколько судебных решений по аналогичным спорам, в которых суды принимали сторону налогоплательщика:

*
постановление ВХСУ №11/416 от 24.06.04 г.;
*
постановление ВХСУ №2/273 от 30.06.05 г.;
*
постановление ВАСУ №А-27/161-05 от 04.04.07 г.;
*
постановление №33-а-1023/08 от 02.07.08 г.

Видимо, бесперспективность дела понимают и налоговики. Однако чего им бояться? Ведь ответственность за ошибочные действия налоговое законодательство возлагает только на налогоплательщиков.

Поэтому ситуация с очевидно противозаконными действиями налоговиков интересна не только сама по себе, но и потому, что позволяет сделать выводы о том, в каком направлении должно двигаться реформирование налогового законодательства. Однако пока в проекте Налогового кодекса ничего подобного не наблюдается.&#8193;

Эксперт — о Бабе-яге

Дмитрий Михайленко (35), партнер юридической фирмы “Орлов, Михайленко и партнеры” (г.Киев; с 2008 г.; 32 чел.):

— Вопрос включения в состав валовых затрат разницы между балансовой стоимостью валюты и таможенной стоимостью импортированного товара, мягко выражаясь, не нов. Сколько ГНАУ написала фискальных писем по этому поводу и сколько местные ГНИ проиграли судов — не счесть.

Уже все ведомства, мнение которых что-то значит, подтвердили, что никакие это не курсовые разницы, а балансовая стоимость валюты идет в валовые расходы, а Баба-яга — против. Более того, и сейчас налоговики не стесняются доначислять миллионные суммы при проверках предприятий, руководствуясь принципом: “сейчас начислим, а там разберемся”.

Все это, безусловно, вносит разлад в администирование налогов, за прозрачность которого так ратует наше правительство. Как можно говорить об эффекте, скажем, от снижения количества налогов, когда уже почти 10 лет налоговики игнорируют судебную практику и продолжают отвлекать себя и налогоплательщиков на выяснение якобы правды?

Пострадавший — об ответственности

Виктор Михайлов (55), генеральный директор ЗАО “Ондулин” (г.Киев; 100% инвестиций — иностранные; импорт кровельных материалов; с 1997 г.; 26 чел.):

— Мы крайне удивлены тем, насколько спокойно и цинично органы налоговой службы идут на откровенное нарушение норм законодательства при оформлении результатов проверок. На мой взгляд, такая ситуация — результат безнаказанности! Лет пять назад существовала великолепная практика: налогового инспектора могли уволить, если при апелляционном обжаловании отменяли более чем одно решение по подготовленным им актам проверки.

И это действовало: инспектора, боясь потерять работу, думали, прежде чем доначислять цифру “по плану”, искали обоснование для начисления, анализировали плюсы и минусы от своих действий…

До последнего времени инспектор чаще соглашался на синицу в руках — пусть небольшую, но обоснованно начисленную, неоспоримую сумму доначислений по акту, которую предприятие оплачивало сразу, без споров, понимая, что допустило ошибку в налоговом учете, — чем на долгую тяжбу в судах за мифические миллионы.

Однако сейчас ситуация ухудшилась: видимо, поступила установка на доначисление в бюджет любой ценой, даже путем изложения неправдивых фактов или неполного их приведения. Если бы инспектор знал, что он будет отвечать за неправомерное доначисление по акту проверки, он побоялся бы игнорировать прямую норму закона!

ГНАУ — о неизменности позиции

Алексей Шматко (32), замначальника отдела Департамента налогового контроля юрлиц ГНАУ:

— Применение положений Закона о налогообложении прибыли в части расчетов в валюте по импортным операциям связано с необходимостью увязки правовых норм п.7.3 и пп.11.2.3. Подпунктом 11.2.3 предусмотрено, что датой увеличения валовых расходов плательщика при осуществлении им операций с нерезидентами является дата оприходования плательщиком товаров независимо от факта их оплаты.

Подпункт 7.3.2 Закона гласит, что расходы, понесенные плательщиком в валюте на протяжении отчетного периода в связи с приобретением товаров, стоимость которых относится на валовые расходы, определяются в сумме, которая должна быть равна балансовой стоимости такой валюты, определенной согласно положениям пп.7.3.1, 7.3.4, 7.3.6.

В случае оплаты товара после получения на дату его оприходования отсутствует балансовая стоимость инвалюты, поэтому пп.7.3.4 и 7.3.6 не могут быть применены.

Корректировка валовых расходов после даты их увеличения по дате фактического получения товаров приведет к нарушению требований п.5.9, в частности, к конфликту двух учетных оценок — балансовой стоимости по данным бухучета и суммы, отнесенной на валовые расходы.

Подпункт 7.3.1 определяет, что доходы, полученные плательщиком в валюте в связи с продажей товаров на протяжении отчетного периода, пересчитываются в гривни по официальному курсу, рассчитанному НБУ на дату получения таких доходов.

Таким образом, для определения валовых расходов при получении импортных товаров, расчет за которые будет осуществлен после их получения, их стоимость пересчитывается в гривни по официальному курсу НБУ, который действовал на дату их приобретения.

При этом, согласно пп.7.3.3, задолженность в валюте не возникает, поэтому перерасчет валовых расходов на момент оплаты товара не осуществляется. Указанный подход применяется налоговыми органами независимо от изменения (увеличения или уменьшения) курса.

Вотруба, дуже дякую за посилання.

Quote
Helen2009
1) если первое событие ГТД в 1кв. -в ВР идет сумма по курсу ГТД, в декларации по прибыли 1кв-ла (стр.04.1)

2) с/ст товара -тоже по курсу ГТД+трансп.-заготов.расходы (п.5.9)-декларация 1кв-ла

3) при оплате во 2кв. - считаем балансовую стоимость уплаченной валюты (средневзвешенную) и корректируем ВР в +/- с отражением в декларации 2кв. (мы отражаем корректировку в общей сумме в стр.04.1)

4) с/ст товара после корректировки ВР по балансовой стоимости не пересчитываем (так как нигде нет такой нормы!!!!).

я считаю, что после перерасчета ВР по БС-ти валюты нет оснований что делать сп .5,9-----нет нигде прямого требования

Quote
msl
Полностью поддреживаю Галу.
в ВР - только балансовая ст-ть валюты, которую можно определить после покупки таковой. Если приход раньше, то проводить корректировку ВР необходимо.
Также, по пункту 5,9 - нужно делать перерасчет, т.к сумма ВР понесенных на приобретение запасов (если они остались на конец отчетного периода) будет менятся в связи с уточнением ВР после определения бал,ст-ти валюты.

Я делаю так - отношу к ВР по оплате, хотя это второе событие (мои другие ВР мне это позволяют). Кроме того, это услуги и мне не приходится пересчитывать по п.5.9.

Да конечно хлопотно всё это делать импортеру при большой номенклатуре - так 1С это решает, хуже когда не 1С (как у меня) - делаю таблички и считаю "ручками".

Интересно, и как же 1С это решает?

Просто спрашивала у своего прграммиста-молчит. не готов сказать.хотя программист неплохой.я бы даже сказала-хороший.

Quote
Natka
Интересно, и как же 1С это решает?

це не рішено в 1С, принаймні в сімці

Klubnika, а де було надруковану статтю, яку ви виставили?

Quote
msl
4Пересчитывается по пункту 5.9 не себестоимость, а валовые расходы понесенные на приобретение этой себестоимости (немного каламбур..)

мы пересчитываем балансовую стоимость ТМЦ, именно так сказано в п.5.9. И совершенно ничего не сказано о пересчете валовых расходов в том же п.5.9.

Quote
Helen2009

Quote
msl
4Пересчитывается по пункту 5.9 не себестоимость, а валовые расходы понесенные на приобретение этой себестоимости (немного каламбур..)

мы пересчитываем балансовую стоимость ТМЦ, именно так сказано в п.5.9. И совершенно ничего не сказано о пересчете валовых расходов в том же п.5.9.

Ну как Вам будет угодно. Вы же сами писали

P.S. Каждый видит в законах то, что ему удобнее )))

Уважаемые дамы и господа!можна конкретнее как-то объяснить,ЧТО ДЕЛАТЬ??????
ну я не знаю прям,плакать уже хочется.
и как этот чертов п.5.9 отразить в деке?

Quote
Galla

Quote
Natka
Интересно, и как же 1С это решает?

це не рішено в 1С, принаймні в сімці

Была уверена, что такое решение есть - возможно это нестандаратная версия 1С 7

Можно к документу покупка валюты подвязать приход-импорт ГТД, чтобы по счетам ЗА (налоговый учет) проводились пересчеты.

Quote
msl

Quote
Galla

Quote
Natka
Интересно, и как же 1С это решает?

це не рішено в 1С, принаймні в сімці

Была уверена, что такое решение есть - возможно это нестандаратная версия 1С 7

Можно к документу покупка валюты подвязать приход-импорт ГТД, чтобы по счетам ЗА (налоговый учет) проводились пересчеты.

в типовій сімці - нема рішення, тільки дописувати.

www.business.ua/articles/tax_practice/4599/

....."Скажите пожалуйста, а Вы лично занимаетесь импортом?Я читала много публикаций на эту тему,везде сказано, в том числе и в Лиге, что доначислять ВР нужно, а про п.5.9 молчок.??
Так в реальности это с ума сойти-пересчитать весь товар,да поквартально...Или если просто ВР-ВР по приросту...непонятно.
[/quote][/quote]

1. импорт есть,
2. не часто, сумму перерасчета ВР до БС не критичны, может поэтому я и не особо рискую и по п.5,9 я не пересчитываю эту сумму,
3. если у вас большие суммы, то лучше сопоставить пересчитанные ВР с п.5,9, т.к. доказать обратное можно только в суде (без гарантии)
4. если чисто технически, то в 1с-7.7 я бы сделал следущим образом:
предположим курс по ГТД 7,8 х100.000= 780.000
БС валюты 8хх100.000= 800.000
ВР =20.000
ОПЕРАЦИЕЙ ввести ЗАТБ Вартість товарів опт. за бухгалтерським обліком
Дт ЗАТБ=20.000
Если продано пример 40% товара, то проводка Кт ЗАТБ 8.000
Эту позицию надо контролировать постоянно и вручную т.к. операция «ЗАКРЫТИЕ НАЛ,ПЕРИОДОВ» списывает эту строку если ей по 28 сч. ничего не соответствует.

Но если импорт часто и большая номенклатура –то капец , отследить мало реально.

Единственное, что можно предложить –если это суммы не критичные, то показывать их с большим опозданием, когда товар будет продан.

СПАСИБОооооооооооооооооо!!!