Добрый день уважаемые коллеги.
Подскажите советом пожалуйста. У меня сейчас плановая проверка. Проверяющие "выискали" по их мнению "нетипову операцію" . У меня был составлен договор комиссии по которому на экспорт был отправлен товар. Фирмы все живые, товар тоже, расчеты все произведены. Операции купли - продажи прибыльные. Ну и что что продали не типичную продукцию?
Налоговики говорят что у них новая методика определения "безглуздих договорів".
Собираются снимать валовые затраты по приобретению и налоговый кредит. Что самое интересное не снимают доходы от операцій.
Помню что где то читала про их новые методы при проверках , но не могу вспомнить где.
Подскажите подалуйста где почитать. А может кто уже сталкивался с подобными новшествами, как боролись?

может данный вид деятельности не прописан в уставе, вот и прицепились? но даже если так побороться стоит.

Нет неуставная деятельность здесь не подходит.
В уставе как раз все нормально.

//договор комиссии по которому на экспорт был отправлен товар//

А вы комиссионер или комитент? Может она не поняли?

Мы комитент.
Дело в том что сначала товар приобрели потом передали на комиссию,снимают налоговый кредит по приобретению товара.

Мозги они Вам парят. Договора комиссии не могут быть "безглуздими договорами".
Вы правы.

Налоговики говорят что у них новая методика определения "безглуздих договорів".
===========================

НЕТ такой методики, пусть сначала докажут, от дыбилы, это ж нада такое выдумать

может повторюсь (раньше уже писала), мне инспектор, после наезда призналась "вы же понимаете, а вдруг прокатит"............ но не прокатило, а тоже такую чушь несли, уши вяли

гг)) советую вам заявить им, что не собираетесь спорить устно и что вы ждете от них акт проверки :-) вот тогда и поговорим :-)

ПС. я валяюсь. как вовремя я покинул ту структуру... в мое время тоже идиотизма было немало (фиктивные фирмы, например), но чтоб ТАК... :-) жуть... бедные инспекторы. вчера общался с бывшими коллегами, грят, опасаются новых выборов, ибо на них уже снова начали давить повышенным планом :-(

..."методика определения "безглуздих договорів"...
..."от дыбилы, это ж нада такое выдумать"...
-----------------------------------------------------------------------------
думаю, что слово "дыбилы" относится больше к тем, кто эту "методику" утверждал... :-) пехота тут в последнюю очередь виновата!

так єто к пехоте и не относится, они же люди подневольные, наслушалсь от инспекторов=подружек, давка еще та

Недавно была проверка. Тоже вешали от и до. А мы методично сопротивлялись. Вы скажите, пусть покажут статью закона, согласно которой они эти суммы будут снимать с ВР?

Жизнь - штука сложная. И непредсказуемая. Но все всегда к лучшему.

Цель ведения хоз. деятельности - получение прибыли.
Если ваши действия не запрещены в законе и прописаны в Статуте, значит все ОК.
Сейчас требуют менять довидку из статистике. Но в инструкции по КВЕДАМ кажется сказано, что КВЕД меняется если операции повторяются несколько раз. Или я ошибаюсь.

Ребята спасибо за поддержку, но пока пишут бред. Акт увижу 20 числа, конечно же уже готовлюсь к длительному походу по судам.
Интересно кому это нужно? От этих всех манипуляций честно говоря заработают только судьи которые будут расматривать мое дело.

Для Мышшшь.
Я между прчим тоже два года назад работала ревизором в отделе отмывания доходов....., но честно говоря с таким безрассудством и тупостью не сталкивалась.
Раньше не стыдно было ходить в суд и отстаивать статьи Законов, а сейчас надоело уже бороться с тупоголовостью "зеленых ревизоров".
Тем более что умные и порядочные люди которые устали бороться с "стой там - иди сюда" давно уже ушли в бизнес и работают по другую сторону барикад.

"""""""""""""""Цель ведения хоз. деятельности - получение прибыли."""""""""""""""""""""""""
трагическое заблуждение, которое может вам дорогого стоить. предпринимательская деятельность это ... блаблабла... с целью получения ДОХОДА. (ст.1 ЗУ о предпринимательстве)
доход и прибыль - суть разные вещи. поэтому если есть ДОХОД - то операция признается совершенной в рамках предпринимательских, т.е. хозяйственной операцией.
а остальные "домыслы" (о использовании которых, кстати, прямым текстом также говорится в законе) - в сад, к тупоголовым.
ыххх... мне б таких проверяющих... вот уж повеселился бы.................. :-)

Мышшшь, превед!

Ты как?

гг)) потихоньку... чего только не творят мышки, когда кошки спят :-)
нормально всё, спасибо!
:-)

кул

Мышка веселится.
Аж самой спокойней стало.
Кстати вчера вечером выводила с проверяющими товарный баланс по операциям с продажи и пыталась доказать прибыльность (да и доходность) операцыы.
Понимают, но тупо делают вид что не принимают доводы.

Мышшшь Автор рядків:
-------------------------------------------------------
> гг)) потихоньку... чего только не творят мышки,
> когда кошки спят :-)
> нормально всё, спасибо!
> :-)


Плясали шоле всю ночь?

SV_KH_76 Автор рядків:
-------------------------------------------------------
> Налоговики говорят что у них новая методика
> определения "безглуздих договорів".

Мне вот интересно, это ваши налоговики такое "ноу-хау" придумали как "безглуздые договора" или их свыше "научили"? Что-то среди моих знакомых пока такой фразы не звучало!
Безтоварные операции - звучало, а "безглуздые договора" - это что-то из серии фантастики, вам явно "вешают лапшу на уши"!
А попросите их назвать ДОКУМЕНТ, даже в виде письма ГНАУ, о таком ТЕРМИНЕ.

Что то похожее можно почитать в Лист ДПАУ від 02.04.2007 № 6448/7/23-5017.
Додаток к данному письму идет методичкой.
Более подробная статья с коментарием в "Дебете-кредете" № 19 от 17.05.2007 называется "Ви ще збиткові? Тоді ми йдемо до вас". Нашла статью кому интересно - почитайте. Письмо ДПА вітянуть не могу.

Ви ще збиткові? Тоді ми йдемо до вас!
Збиткові підприємства як кістка в горлі податкових органів. При цьому ДПАУ вважає, що збитки — це обов’язково наслідок мінімізації або приховування податкових зобов’язань. А щоб краще було руйнувати схеми мінімізації ПЗ збиткових підприємств, ДПАУ розробила спеціальні Методичні рекомендації щодо особливостей проведення перевірок суб’єктів господарювання, що декларують від’ємне значення об’єктів оподаткування (збиткові підприємства)1 (далі — Рекомендації, див. на с. 61). Лише комплексний підхід у вирішенні цієї проблеми дасть змогу розширити базу оподаткування податком на прибуток, залучити до сплати податків значно більше госпсуб’єктів.

Господарська діяльність, яка має на меті одержання прибутку, називається підприємництвом (ст. 3 п. 2 ГКУ). Логічно, що підприємництво пов’язане з прибутками, адже прибуток — це завжди добре. Саме прибуток (дохід) госпсуб’єкта є показником фінансових результатів його господарської діяльності (ст. 142 ГКУ). Правда, далі у ст. 142 ГКУ наводиться визначення цього прибутку (доходу), яке можна назвати аналогічним визначенню об’єкта оподаткування у ст. 3 Закону про прибуток. Хоча в ГКУ пасувало би визначення доходу з бухгалтерського обліку, а не визначення об’єкта оподаткування з податкового обліку.

Тим більше, що «…бухгалтерський облік є обо­в’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності… ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку» (ч. 2 ст. 3 Закону про бухгалтерський облік2). А в бухгалтерському обліку (згідно з п. 5 П(С)БО 15) дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. При цьому до уваги не беруться випадки зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства. Ще однією умовою визнання доходу є застосування критерію визнання доходу щодо кожної операції окремо або «…до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій)».

1 Лист ДПАУ від 02.04.2007 р. №6448/7/23-5017.

2 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. 996-XIV.

Однак інколи (при збігу несприятливих обставин, недобросовісності покупців, неможливості виготовляти (продавати) конкурентоспроможну продукцію (товари, роботи, послуги), несприятливих коливаннях ринку чи інших форс-мажорних обставинах) підприємство зазнає збитків. Часто, коли СГД є новоствореним і його діяльність ще недостатньо розкручена, витрати можуть перевищувати доходи від такої діяльності. У всіх випадках суб’єкт господарювання має право на збитки, які в майбутніх періодах мають (можуть) перекритися одержанням більших доходів.

При декларуванні збитків від своєї господарської діяльності в податковому обліку такі підприємства підпадають під пильну увагу податкових органів. А для полегшення проведення перевірок таких суб’єктів ДПАУ розробила (як додаток до коментованого листа) Методичні рекомендації. Складаються вони з таких трьох розділів:

I. Доперевірочний аналіз.

II. Схеми мінімізації податкових зобов’язань та рекомендації щодо їх руйнування.

III. Організаційні вимоги.

Доперевірочний аналіз «збиткового» суб’єкта

У першому розділі Рекомен­дацій зазначено, що для створення сприятливих умов майбутньої документальної перевірки «збиткового» суб’єкта про останнього має бути зібрана докладна інформація щодо його контрагентів та пов’язаних осіб. Таку інформацію працівники відповідних підрозділів податкових органів можуть отримати самостійно з внутрішніх та/або з зов­нішніх джерел.

Схеми мінімізації ПЗ

Другий розділ Рекомендацій є особливо цікавим. Тут дається характеристика схем мінімізації податкових зобов’язань. Так, самі схеми можна розділити на чотири категорії:

1) схеми зменшення податкових зобов’язань;

2) схеми оптимізації податкових зобов’язань;

3) схеми ухилення від оподаткування;

4) схеми, що мають ознаки шахрайства.

Перші дві схеми формально належать до законних. Але під пильне око податківців мають потрапити ті СГД, яких залучають для реалізації цих схем. Далі податківці вкотре зазначають, що господарська діяльність має бути лише прибутковою. Якщо ж деякі «…разові операції, які є нехарактерними для основного виду діяльності…, виявились збитковими, то така діяльність не визначається господарською, а відповідно зменшуються валові витрати підприємства в частині, що не призвела до збільшення доходів». Тішить те, що все-таки такий підхід самі податківці не називають універсальним і рекомендують чітко документувати всі обставини укладених угод щодо здійснення тієї чи іншої фінансово-господарської діяльності.

Третя схема — це схема ухилення від оподаткування. На підтвердження цього у суб’єкта, що перевіряється, мають бути контрагенти з ознаками підставних («фіктивних») осіб або ж визнані банкрутами.

Четверта схема пов’язана з шахрайством, підробкою документів. Зазначене може досягатися шляхом укладання удаваних правочинів, зокрема, використання підроблених документів, у т. ч. для отримання незаконного відшкодування з бюджету сум ПДВ (додатково див. лист НБУ щодо виявлення підробок від 16.02.2007 р. №48-012/214-1688).

При реалізації перших двох схем особливої уваги заслуговуватимуть контрагенти, з якими співпрацює «збитковий» суб’єкт, що перевіряється:

1) з меншими (пільговими) ставками оподаткування;

2) нерезиденти;

3) «фіктивні» суб’єкти господарювання.

З точки зору ДПАУ, така спів­праця здійснюється з метою:

1) заниження ціни реалізації;

2) використання «транзитних» підприємств з метою збільшення ціни закупівлі;

3) придбання сумнівних (з точки зору фактичного надання і використання у господарській діяльності) послуг (маркетинг, мерчандайзинг, інформаційні, консультативні, юридичні, права використання товарних знаків тощо);

4) залучення позикових та кредитних коштів під відсотки;

5) застосування розрахунків у вигляді цінних паперів.

Кожен з цих пунктів заслуговує щонайменше на окремий коментар і є по-своєму «цікавим». От, наприклад, при перевірці використання «транзитних» підприємств з метою збільшення ціни закупівлі мають враховуватися не тільки контрагенти самого суб’єкта, що перевіряється. Ланцюжок контрагентів має розкручуватися до виробника або імпортера. При цьому на особливу увагу заслуговуватимуть контрагенти, «…реєстраційні документи яких на момент написання акта вже скасовані судовими рішеннями, або таких, що не звітують, звітують з нульовими показниками, знаходяться в стадії банкрутства або ліквідовані за рішенням власників». Ну а якщо ж такі знайдуться, то зменшення сум, які віднесені до валових витрат та податкового кредиту учасників ланцюжка поставки, посилаючись на недостовірність первинних облікових документів, не минути. Правда, наскільки це законно… Крім того, мають установлюватися також перевізники товару, наявність складських приміщень, наявність ліцензій, дозволів, патентів, відповідних фахівців. І все це також у ланцюжку поставки. Це ж на який термін має бути розрахована перевірка або на яку кількість перевіряльників? І це все за рахунок платників податків, тобто за наш з вами рахунок.

Не байдужі податківці й до придбання платниками податків різних видів послуг. На їхню думку, документи, які надаються під час перевірок, не завжди підтверджують факт надання таких послуг та в окремих випадках не дають змоги ідентифікувати особу, яка безпосередньо їх надавала. Тобто на бухгалтерів покладено обов’язок перевіряти, щоб документи були оформлені належним чином і не викликали сумнівів щодо оформлених за такими документами господарських операцій: чи то надання послуг (робіт), чи придбання товарів.

Не оминуть увагою податківці й розрахунки із застосуванням цінних паперів, а особливо векселів. На наш погляд, не можна в усьому бачити тільки погане, бо інакше — це вже хвороба, яка потребує втручання лікаря. Краще писати закони так, щоб не було двозначних трактувань, і тоді не буде способів ухилення від сплати податків. Адже всім відомо, що «ціннопаперове» оподаткування є в багатьох моментах нечітке, а отже, дає привід для розмаїтих трактувань.

Організаційні вимоги до акта перевірки

Третій розділ Рекомендацій стосується організаційних вимог щодо акта перевірки. Зокрема, в акті має бути зазначено інформацію і про коло суб’єктів, з якими платник перебуває у відносинах юридичної залежності, і про суб’єктів, з якими платник перебуває у господарській залежності.

Юридично залежним платника, що перевіряється, від певного суб’єкта можна вважати за виконання хоча б однієї з таких умов:

1) суб’єкт контролює безпосередньо або опосередковано понад 10% від загальної кількості акцій (часток, паїв) у статутному фонді платника;

2) платник контролює безпосередньо або опосередковано понад 10% від загальної кількості акцій (часток, паїв) у статутному фонді суб’єкта;

3) платник і суб’єкт перебувають у відносинах юридичної залежності з третім суб’єктом на підставах, визначених у вищезазначених пунктах «1», «2».

Господарська залежність плат­ника, що перевіряється, з певним суб’єктом виникає, якщо платник в істотних обсягах1 здійснює з цим суб’єктом такі господарські відносини:

1) відносини купівлі-продажу, поставки або інші цивільно-правові угоди, що передбачають перехід права власності на товари, цінні папери, деривативи, роботи або послуги;

2) відносини кредитування, зай­му, поворотної або безповоротної фінансової допомоги;

3) відносини гарантування платником зобов’язань суб’єкта або гарантування суб’єктом зобов’язань платника;

4) відносини факторингу між платником та суб’єктом;

5) відносини страхування між платником та суб’єктом.

Насамкінець

З огляду на такий підхід до перевірок збиткових підприємств залишається побажати всім платникам лише прибуткової господарської діяльності, полегшення податкового навантаження і муд­рих законотворців.

1 Істотними вважаються обсяги господарських відносин, якщо обсяг відповідних господарських операцій дорівнює або перевищує 10% від обсягів валового доходу