Что то похожее можно почитать в Лист ДПАУ від 02.04.2007 № 6448/7/23-5017.
Додаток к данному письму идет методичкой.
Более подробная статья с коментарием в "Дебете-кредете" № 19 от 17.05.2007 называется "Ви ще збиткові? Тоді ми йдемо до вас". Нашла статью кому интересно - почитайте. Письмо ДПА вітянуть не могу.
Ви ще збиткові? Тоді ми йдемо до вас!
Збиткові підприємства як кістка в горлі податкових органів. При цьому ДПАУ вважає, що збитки — це обов’язково наслідок мінімізації або приховування податкових зобов’язань. А щоб краще було руйнувати схеми мінімізації ПЗ збиткових підприємств, ДПАУ розробила спеціальні Методичні рекомендації щодо особливостей проведення перевірок суб’єктів господарювання, що декларують від’ємне значення об’єктів оподаткування (збиткові підприємства)1 (далі — Рекомендації, див. на с. 61). Лише комплексний підхід у вирішенні цієї проблеми дасть змогу розширити базу оподаткування податком на прибуток, залучити до сплати податків значно більше госпсуб’єктів.
Господарська діяльність, яка має на меті одержання прибутку, називається підприємництвом (ст. 3 п. 2 ГКУ). Логічно, що підприємництво пов’язане з прибутками, адже прибуток — це завжди добре. Саме прибуток (дохід) госпсуб’єкта є показником фінансових результатів його господарської діяльності (ст. 142 ГКУ). Правда, далі у ст. 142 ГКУ наводиться визначення цього прибутку (доходу), яке можна назвати аналогічним визначенню об’єкта оподаткування у ст. 3 Закону про прибуток. Хоча в ГКУ пасувало би визначення доходу з бухгалтерського обліку, а не визначення об’єкта оподаткування з податкового обліку.
Тим більше, що «…бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності… ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку» (ч. 2 ст. 3 Закону про бухгалтерський облік2). А в бухгалтерському обліку (згідно з п. 5 П(С)БО 15) дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. При цьому до уваги не беруться випадки зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства. Ще однією умовою визнання доходу є застосування критерію визнання доходу щодо кожної операції окремо або «…до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій)».
1 Лист ДПАУ від 02.04.2007 р. №6448/7/23-5017.
2 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. 996-XIV.
Однак інколи (при збігу несприятливих обставин, недобросовісності покупців, неможливості виготовляти (продавати) конкурентоспроможну продукцію (товари, роботи, послуги), несприятливих коливаннях ринку чи інших форс-мажорних обставинах) підприємство зазнає збитків. Часто, коли СГД є новоствореним і його діяльність ще недостатньо розкручена, витрати можуть перевищувати доходи від такої діяльності. У всіх випадках суб’єкт господарювання має право на збитки, які в майбутніх періодах мають (можуть) перекритися одержанням більших доходів.
При декларуванні збитків від своєї господарської діяльності в податковому обліку такі підприємства підпадають під пильну увагу податкових органів. А для полегшення проведення перевірок таких суб’єктів ДПАУ розробила (як додаток до коментованого листа) Методичні рекомендації. Складаються вони з таких трьох розділів:
I. Доперевірочний аналіз.
II. Схеми мінімізації податкових зобов’язань та рекомендації щодо їх руйнування.
III. Організаційні вимоги.
Доперевірочний аналіз «збиткового» суб’єкта
У першому розділі Рекомендацій зазначено, що для створення сприятливих умов майбутньої документальної перевірки «збиткового» суб’єкта про останнього має бути зібрана докладна інформація щодо його контрагентів та пов’язаних осіб. Таку інформацію працівники відповідних підрозділів податкових органів можуть отримати самостійно з внутрішніх та/або з зовнішніх джерел.
Схеми мінімізації ПЗ
Другий розділ Рекомендацій є особливо цікавим. Тут дається характеристика схем мінімізації податкових зобов’язань. Так, самі схеми можна розділити на чотири категорії:
1) схеми зменшення податкових зобов’язань;
2) схеми оптимізації податкових зобов’язань;
3) схеми ухилення від оподаткування;
4) схеми, що мають ознаки шахрайства.
Перші дві схеми формально належать до законних. Але під пильне око податківців мають потрапити ті СГД, яких залучають для реалізації цих схем. Далі податківці вкотре зазначають, що господарська діяльність має бути лише прибутковою. Якщо ж деякі «…разові операції, які є нехарактерними для основного виду діяльності…, виявились збитковими, то така діяльність не визначається господарською, а відповідно зменшуються валові витрати підприємства в частині, що не призвела до збільшення доходів». Тішить те, що все-таки такий підхід самі податківці не називають універсальним і рекомендують чітко документувати всі обставини укладених угод щодо здійснення тієї чи іншої фінансово-господарської діяльності.
Третя схема — це схема ухилення від оподаткування. На підтвердження цього у суб’єкта, що перевіряється, мають бути контрагенти з ознаками підставних («фіктивних») осіб або ж визнані банкрутами.
Четверта схема пов’язана з шахрайством, підробкою документів. Зазначене може досягатися шляхом укладання удаваних правочинів, зокрема, використання підроблених документів, у т. ч. для отримання незаконного відшкодування з бюджету сум ПДВ (додатково див. лист НБУ щодо виявлення підробок від 16.02.2007 р. №48-012/214-1688).
При реалізації перших двох схем особливої уваги заслуговуватимуть контрагенти, з якими співпрацює «збитковий» суб’єкт, що перевіряється:
1) з меншими (пільговими) ставками оподаткування;
2) нерезиденти;
3) «фіктивні» суб’єкти господарювання.
З точки зору ДПАУ, така співпраця здійснюється з метою:
1) заниження ціни реалізації;
2) використання «транзитних» підприємств з метою збільшення ціни закупівлі;
3) придбання сумнівних (з точки зору фактичного надання і використання у господарській діяльності) послуг (маркетинг, мерчандайзинг, інформаційні, консультативні, юридичні, права використання товарних знаків тощо);
4) залучення позикових та кредитних коштів під відсотки;
5) застосування розрахунків у вигляді цінних паперів.
Кожен з цих пунктів заслуговує щонайменше на окремий коментар і є по-своєму «цікавим». От, наприклад, при перевірці використання «транзитних» підприємств з метою збільшення ціни закупівлі мають враховуватися не тільки контрагенти самого суб’єкта, що перевіряється. Ланцюжок контрагентів має розкручуватися до виробника або імпортера. При цьому на особливу увагу заслуговуватимуть контрагенти, «…реєстраційні документи яких на момент написання акта вже скасовані судовими рішеннями, або таких, що не звітують, звітують з нульовими показниками, знаходяться в стадії банкрутства або ліквідовані за рішенням власників». Ну а якщо ж такі знайдуться, то зменшення сум, які віднесені до валових витрат та податкового кредиту учасників ланцюжка поставки, посилаючись на недостовірність первинних облікових документів, не минути. Правда, наскільки це законно… Крім того, мають установлюватися також перевізники товару, наявність складських приміщень, наявність ліцензій, дозволів, патентів, відповідних фахівців. І все це також у ланцюжку поставки. Це ж на який термін має бути розрахована перевірка або на яку кількість перевіряльників? І це все за рахунок платників податків, тобто за наш з вами рахунок.
Не байдужі податківці й до придбання платниками податків різних видів послуг. На їхню думку, документи, які надаються під час перевірок, не завжди підтверджують факт надання таких послуг та в окремих випадках не дають змоги ідентифікувати особу, яка безпосередньо їх надавала. Тобто на бухгалтерів покладено обов’язок перевіряти, щоб документи були оформлені належним чином і не викликали сумнівів щодо оформлених за такими документами господарських операцій: чи то надання послуг (робіт), чи придбання товарів.
Не оминуть увагою податківці й розрахунки із застосуванням цінних паперів, а особливо векселів. На наш погляд, не можна в усьому бачити тільки погане, бо інакше — це вже хвороба, яка потребує втручання лікаря. Краще писати закони так, щоб не було двозначних трактувань, і тоді не буде способів ухилення від сплати податків. Адже всім відомо, що «ціннопаперове» оподаткування є в багатьох моментах нечітке, а отже, дає привід для розмаїтих трактувань.
Організаційні вимоги до акта перевірки
Третій розділ Рекомендацій стосується організаційних вимог щодо акта перевірки. Зокрема, в акті має бути зазначено інформацію і про коло суб’єктів, з якими платник перебуває у відносинах юридичної залежності, і про суб’єктів, з якими платник перебуває у господарській залежності.
Юридично залежним платника, що перевіряється, від певного суб’єкта можна вважати за виконання хоча б однієї з таких умов:
1) суб’єкт контролює безпосередньо або опосередковано понад 10% від загальної кількості акцій (часток, паїв) у статутному фонді платника;
2) платник контролює безпосередньо або опосередковано понад 10% від загальної кількості акцій (часток, паїв) у статутному фонді суб’єкта;
3) платник і суб’єкт перебувають у відносинах юридичної залежності з третім суб’єктом на підставах, визначених у вищезазначених пунктах «1», «2».
Господарська залежність платника, що перевіряється, з певним суб’єктом виникає, якщо платник в істотних обсягах1 здійснює з цим суб’єктом такі господарські відносини:
1) відносини купівлі-продажу, поставки або інші цивільно-правові угоди, що передбачають перехід права власності на товари, цінні папери, деривативи, роботи або послуги;
2) відносини кредитування, займу, поворотної або безповоротної фінансової допомоги;
3) відносини гарантування платником зобов’язань суб’єкта або гарантування суб’єктом зобов’язань платника;
4) відносини факторингу між платником та суб’єктом;
5) відносини страхування між платником та суб’єктом.
Насамкінець
З огляду на такий підхід до перевірок збиткових підприємств залишається побажати всім платникам лише прибуткової господарської діяльності, полегшення податкового навантаження і мудрих законотворців.
1 Істотними вважаються обсяги господарських відносин, якщо обсяг відповідних господарських операцій дорівнює або перевищує 10% від обсягів валового доходу