Я надеюсь, что “интеллигентный человек” это не оскорбление (шучу).

Ваша ирония/эпатаж в отношении картошки мне понятна. Но все же картошка это только материальный носитель. Все ведь зависит от того, как сформулирован предмет договора. Что мы покупаем? Продукт питания, посадочный материал или право пользования объектом авторского права? В последнем случае та же картошка (клубни) это то же самое, что и дискетка, на которой записана программа. Принципиальной разницы нет!
Покупая книгу что мы покупаем? Пачку бумаги, информацию или право пользования объектом авторского права? Идя в этом направлении мы никуда не придем, а утонем в море (или болоте) неопределенностей.
Я знаю (и знал раньше), что в классическом понимании роялти это периодический платеж, выплачиваемый на протяжении действия лицензионного договора, причем когда объект авторского права приобретается для использования в коммерческих целях. Но классическое понимание и понимание (нормативное определение!) “для целей налогообложения” это все-таки разные вещи.
Вводя понятие роялти сначала в Закон о НДС, а затем переписывая его в Налоговый Кодекс законодатель, как мне кажется, преследовал вполне определенную цель – вывести из под обложения НДС операции определенного вида. Роялти в НК это просто технологический прием (или технологическая деталь) с помощью которой осуществляется это выведение. Насколько удачный это прием, достиг ли законодатель своей цели, те ли именно операции выводятся из под налогообложения – это вопрос открытый и обсуждать его занятие действительно бесперспективное.

Продолжая тему роялти, подскажите пожалуйста если прово на расходи при выплате роялти физ-лицу учредителю (собственику ТМ)
Буду очень благодарна за ответ

так, і пдфо і витрати в повній сумі.

коллеги, хотела бы вернуться к этому вопросу
все-таки - суброялти будет облагаться НДС или нет?

может, какие-то новенькие разъяснения ГНАУ появились на эту тему?

поднимаю тему

[www.buhgalteria.com.ua] але це старе

[forum.liga.net] свіже обговорення

Ось тут дуже гарний матеріал:
[mykolakhomenko.blogspot.com]

Скопіювала:

Вівторок, 24 травня 2011 р.
До визначення роялті: платіж за ліцензію з правом видачі субліцензії
Платежі за ліцензійними договорами, за умови належного їх оформлення, повинні визнаватися роялті навіть у випадках, коли ліцензійним договором передбачено право ліцензіата (отримувача ліцензії) на видачу субліцензії третім особам.


Після останнього семінару щодо оподаткування операцій з інтелектуальною власністю, який проводився компанією Ліга 19 квітня 2011 року, хотілося б ще раз розставити деякі акценти у питанні визнання роялті тих чи інших платежів.


Нагадаємо визначення роялті, яке не зазнало значних змін у Податковому кодекі у порівнянні з Законом про прибуток:
«14.1.225. роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або, якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об'єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України».


Часто доводиться чути від слухачів семінару, що наявність у ліцензійному договорі права видати субліцензію, є достатньою підставою, щоб не визнавати роялті платежі за таким договором.


Про цю проблему, за великим рахунком, знають переважна більшість податкових консультантів, фінансистів та бухгалтерів, які цікавляться питанням оподаткування операцій з інтелектуальною власністю.
І саме з причин такої широкої відомості проблеми, значна частина податкових консультантів, а також переважна більшість бухгалтерів, переконані, що наявність права видавати субліцензії відповідно до ліцензійного договору, автоматично перетворює винагороду за таким договором на «не-роялті».


Однак це не зовсім відповідає сформованій роз’яснювальній практиці органів податкової служби.


Зокрема, у листі Державної податкової адміністрації України від 14.05.2005 р. № 9344/7/15-2217-26 чітко вказано, що у рамках ланцюжка «ліцензія – субліцензія» платежі визнаються роялті, якщо за відповідним ліцензійним та субліцензійним договорами не передбачена передача відповідного об’єкта права інтелектуальної власності «у володіння або розпорядження чи власність, які б надавали право користувачу продати або відчужити іншим способом такий об'єкт власності».


У цьому ж листі вказано, що застереження щодо оприлюднення (останнє речення абзацу 2 п. 1.30 Закону про прибуток, а тепер п. 14.1.225 Податкового кодексу) стосується лише комерційної таємниці (ноу-хау).


Також, очевидно, що не визнання роялті вищевказаних платежів суперечить суті правового регулювання видачі субліцензії, яка не є відчуженням прав на об’єкт права інтелектуальної власності і, навіть не є передачею «у володіння або розпорядження чи власність» (sic!).


Аналогічні висновки, хоча у не завжди настільки однозначно, також містяться у:
Листі Державної податкової адміністрації України від 07.10.2009 р. № 21914/7/16-1517-26;
Листі Державної податкової адміністрації України від 10.09.2004 р. № 7919/6/15-2215;
Листі Державної податкової адміністрації України від 20.07.2004 р. № 5948/6/15-2215.


Хоча податківці часто висувають претензії, хоча більшість професіоналів переконана, що ризик у описаній ситуації є, спираючись на вказану практику можна цілком обґрунтовано боротися зі свавіллям податківців і добиватися визнання роялті платежів за ліцензійними договорами, за якими можна видавати субліцензії.


При цьому, однак, не варто забувати про чітку і скрупульозну роботу над проектами ліцензійних договорів, адже за такими договорами не повинно відбуватися нічого іншого, крім надання дозволу на використання майнових прав інтелектуальної власності.


Недопустимими (в т.ч. і з точки зору податкових наслідків) є надання за ліцензійними договорами повноважень на передачу виключних майнових прав третім особам, здійснення реєстрації (перереєстрації) свідоцтв (патентів) щодо об’єктів, які потребують реєстрації тощо. У такому разі договір перестає бути ліцензійним, а платежі за ним можуть бути визнані об’єктом оподаткування ПДВ.


Микола Хоменко ©

N 289-0-2-11-81, 05.05.2011, Лист, Витяг, Міністерство юстиції України
Щодо поняття "роялті"

[zakon.nau.ua]

Люба П, спасибо!

Добрый день, коллеги.

А подскажите мне пожалуйста, предоставление права на право использовать программный продукт-это всегда лицензионный договор и роялти?

Добрий день, Можливо комусь знадобиться. Мені надіслали таку відповідь із департамента ДПС.
Хочу сказати, що передачу невиключних прав на використання об'єкту інтелектуальної власності - компютерної програми, особисто я оформила ліцензійним договором. В договорі прописала, що Ліцензіат зобов'язаний сплатити Ліцензіару винагороду (роялті) за надані права.Ще дуже рекомендую користуватися Главою 75 Цивільного Кодексу України.
"Виходячи із суті отриманого листа, вважаємо, що Ваше запитання стосується наступного, а саме:
Як, з метою оподаткування, визначити, що платіж за ліцензійним договором вважається «роялті»? (номер категорії -110 підкатегорії - 110.07.13)
Уніфікована відповідь з Єдиної бази податкових знань:
Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення,, передачі (програми) організацій мовлення будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі за отримання об’єктів власності, визначених в абзаці першому цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або, якщо умови користування такими об’єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об’єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
Відповідно до п.1 ст. 418 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦКУ та іншим законом.
Згідно зі ст. 419 ЦКУ право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного, а перехід права на об’єкт інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності (п.2 ст.418 ЦКУ).
Особисті немайнові права не можуть передаватися (відчужуватися) іншій особі, на відміну від майнових прав, які можуть повністю або частково передаватися іншій особі. Отже, коли придбавається право інтелектуальної власності, під цим слід розуміти передачу майнових прав інтелектуальної власності, якими відповідно до ст. 424 ЦКУ є:
право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;
виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;
виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Таким чином, роялті вважаються платежі, одержані (сплачені) як винагорода не лише за користування, але й за надання права на користування об’єктом інтелектуальної власності, у відповідності до ліцензійної угоди. Якщо платник податку володіє правом інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності та реалізує своє майнове право на такий об’єкт шляхом надання ліцензіату права на використання цього об’єкта, при цьому, ліцензійним договором не передбачено умови, які б надавали право користувачу об’єкта інтелектуальної власності продавати, передавати або відчужувати зазначений об’єкт, то для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств платежі за таким ліцензійним договором вважаються «роялті».
Виходячи із суті отриманого листа, вважаємо, що Ваше запитання стосується наступного, а саме:
Які виплати нерезиденту вважаються, з метою оподаткування, доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України? (номер категорії -110 підкатегорії - 110.29.04)
Уніфікована відповідь з Єдиної бази податкових знань:
Відповідно до п.160.1 ст.160 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються:
- проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом;
- дивіденди, які сплачуються резидентом;
- роялті;
- фрахт та доходи від інжинірингу;
- лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;
- доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;
- прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу;
- доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;
- винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;
- брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;
- внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;
- доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї);
- доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;
- інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Пунктом 160.2 ст.160 ПКУ визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.6 цієї статті, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Якщо, виходячи з отриманої відповіді, у Вас виникли додаткові запитання, рекомендуємо зателефонувати до Інформаційно-довідкового департаменту
державної податкової служби.

Завжди раді допомогти.
Інформаційно-довідковий департамент
державної податкової служби


Отримайте відповіді у режимі on-line за тел.:
0-800-501-007, (044)454-16-13
з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі), зі стаціонарних телефонів безкоштовно
Е-пошта: idd@sta.gov.ua (цілодобово)"

Добрый день!!! ОЧЕНЬ НУЖНА ПОМОЩЬ!!! Покупаем ПО у поставщика для дальнейшей продажи конечному потребителю юрлицу. Для нас оплата от покупателя будет роялти?

Нет. Ни в налоговом учете, ни в бухгалтерском.

А вот ваш платеж поставщику - да

Денис, почему? разве покупка не важно чего для перепродажи - это не поставка?


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)

это не совсем перепродажа. Перепродажа это когда вы получили исключительные права (пользование+владение+распоряжение) на что-то, а потом их все передали покупателю вместе с вещью
А тут вы получили не исключительные права, а только лишь ограниченное право использовать путем передачи экземпляра программы конечному потребителю.
Хотя можно все это перефразировать и купить диск с программой, а потом его продать. Тогда мы говорим о передаче материального носителя

1 вариант - купил у автора право издать и тиражировать книгу. Напечатал, продал. При этом мы купили авторские имущественные права, а продаем книги. Платим автору роялти, а получаем доход от продажи книг
2 вариант - купил книгу в магазине, продал книгу. Никаких авторских прав у нас нет, просто купля-продажа


НУ:
роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового
досвіду (ноу-хау).

БУ:
Роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

спасибо, очень доходчиво, но я еще подумаю что-то беспокоит


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)

Quote
Денис
Нет. Ни в налоговом учете, ни в бухгалтерском.

А вот ваш платеж поставщику - да

Никогда не имела дела с таким видом деятельности(((
Если можно, опишу ситуацию подробней?! С поставщиком ПО (нерезидент) есть лицензионный договор, в котором он (лецензиар) предоставляет лецензиату (т.е. нам) не исключительную лицензию на распространение ПО на дисках либо через интернет. Если оплата лецензиару - роялти. При формировании себестоимости, роялти относиться к себестоимости? Или куда его относят? Заранее спасибо.

Прочитала: роялті вважаються платежі, одержані (сплачені) як винагорода не лише за користування, але й за надання права на користування об’єктом інтелектуальної власності, у відповідності до ліцензійної угоди. Якщо платник податку володіє правом інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності та реалізує своє майнове право на такий об’єкт шляхом надання ліцензіату права на використання цього об’єкта, при цьому, ліцензійним договором не передбачено умови, які б надавали право користувачу об’єкта інтелектуальної власності продавати, передавати або відчужувати зазначений об’єкт, то для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств платежі за таким ліцензійним договором вважаються «роялті»

Quote
Денис
это не совсем перепродажа. Перепродажа это когда вы получили исключительные права (пользование+владение+распоряжение) на что-то, а потом их все передали покупателю вместе с вещью
А тут вы получили не исключительные права, а только лишь ограниченное право использовать путем передачи экземпляра программы конечному потребителю.
Хотя можно все это перефразировать и купить диск с программой, а потом его продать. Тогда мы говорим о передаче материального носителя

1 вариант - купил у автора право издать и тиражировать книгу. Напечатал, продал. При этом мы купили авторские имущественные права, а продаем книги. Платим автору роялти, а получаем доход от продажи книг
2 вариант - купил книгу в магазине, продал книгу. Никаких авторских прав у нас нет, просто купля-продажа.

Я так понимаю мы подпадаем под второй вариант. Так как мы купили и тут же продали. Как с учетом? Можно ли продавать ПО по догвору купли продажи?

Quote
Jekanova

Quote
Денис
это не совсем перепродажа. Перепродажа это когда вы получили исключительные права (пользование+владение+распоряжение) на что-то, а потом их все передали покупателю вместе с вещью
А тут вы получили не исключительные права, а только лишь ограниченное право использовать путем передачи экземпляра программы конечному потребителю.
Хотя можно все это перефразировать и купить диск с программой, а потом его продать. Тогда мы говорим о передаче материального носителя

1 вариант - купил у автора право издать и тиражировать книгу. Напечатал, продал. При этом мы купили авторские имущественные права, а продаем книги. Платим автору роялти, а получаем доход от продажи книг
2 вариант - купил книгу в магазине, продал книгу. Никаких авторских прав у нас нет, просто купля-продажа.

Я так понимаю мы подпадаем под второй вариант. Так как мы купили и тут же продали. Как с учетом? Можно ли продавать ПО по догвору купли продажи?

в зависимости от того, как вы прописываете Договор. если по Договору у Вас поставка программного продукта, при чем! в п. прием -передача указать, как оно поставляется, либо на материальном носителе, либо , например. путем предоставления доступа для скачивание непосредственно с указанного места, либо передается по сети интернет и т.д. только в терминах Договора, также обязательно четко и правильно сформулировать, что Вы продаете, желательно (я так делаю) скопировала понятие - програмной продукции прямо из НКУ, чтобы потом не возникало вопросов

Quote
Алёнка

Quote
Jekanova

Quote
Денис
это не совсем перепродажа. Перепродажа это когда вы получили исключительные права (пользование+владение+распоряжение) на что-то, а потом их все передали покупателю вместе с вещью
А тут вы получили не исключительные права, а только лишь ограниченное право использовать путем передачи экземпляра программы конечному потребителю.
Хотя можно все это перефразировать и купить диск с программой, а потом его продать. Тогда мы говорим о передаче материального носителя

1 вариант - купил у автора право издать и тиражировать книгу. Напечатал, продал. При этом мы купили авторские имущественные права, а продаем книги. Платим автору роялти, а получаем доход от продажи книг
2 вариант - купил книгу в магазине, продал книгу. Никаких авторских прав у нас нет, просто купля-продажа.

Я так понимаю мы подпадаем под второй вариант. Так как мы купили и тут же продали. Как с учетом? Можно ли продавать ПО по догвору купли продажи?

в зависимости от того, как вы прописываете Договор. если по Договору у Вас поставка программного продукта, при чем! в п. прием -передача указать, как оно поставляется, либо на материальном носителе, либо , например. путем предоставления доступа для скачивание непосредственно с указанного места, либо передается по сети интернет и т.д. только в терминах Договора, также обязательно четко и правильно сформулировать, что Вы продаете, желательно (я так делаю) скопировала понятие - програмной продукции прямо из НКУ, чтобы потом не возникало вопросов

Мы получаем через интернет и передаем через интернет файл. А как с учетом? Подскажите, пожалуйста, я совсем запуталась. Начали продавать, а как оприходовать правильно и продать, незнаю.

И я так понимаю до 2023г. не облагается НДСом?!

Quote
Jekanova

Quote
Денис
Нет. Ни в налоговом учете, ни в бухгалтерском.

А вот ваш платеж поставщику - да

Никогда не имела дела с таким видом деятельности(((
Если можно, опишу ситуацию подробней?! С поставщиком ПО (нерезидент) есть лицензионный договор, в котором он (лецензиар) предоставляет лецензиату (т.е. нам) не исключительную лицензию на распространение ПО на дисках либо через интернет. Если оплата лецензиару - роялти. При формировании себестоимости, роялти относиться к себестоимости? Или куда его относят? Заранее спасибо.

Если роялти платите ежемесячно в зависимости от количества проданых копий, то себестоимость

Quote
Денис

Quote
Jekanova

Quote
Денис
Нет. Ни в налоговом учете, ни в бухгалтерском.

А вот ваш платеж поставщику - да

Никогда не имела дела с таким видом деятельности(((
Если можно, опишу ситуацию подробней?! С поставщиком ПО (нерезидент) есть лицензионный договор, в котором он (лецензиар) предоставляет лецензиату (т.е. нам) не исключительную лицензию на распространение ПО на дисках либо через интернет. Если оплата лецензиару - роялти. При формировании себестоимости, роялти относиться к себестоимости? Или куда его относят? Заранее спасибо.

Если роялти платите ежемесячно в зависимости от количества проданых копий, то себестоимость

Денис, так роялти это или нет?

Вы платите роялти. Вам нет.
до 2023 не НДС

Как с учетом?....
Если у вас одна единственная программа, то все просто:
Дт361 Кт701
Дт901 Кт66,63,13....

Quote
Денис
Вы платите роялти. Вам нет.
до 2023 не НДС

Как с учетом?....
Если у вас одна единственная программа, то все просто:
Дт361 Кт701
Дт901 Кт66,63,13....

А разве это будет роялти, если мы ее перепродаем. Что поставили, то и продали. Например, поставщик предоставил нам ПО (продление лицензии), только его можно продать конечному потребителю один раз. Без тиражирования и копирования.
А если не одна. Мы купили и продали несколько программ. Как приходовать?

Неужели, я одна такая ? Не могу никак вникнуть (((

Если не трудно обьясните на пальцах. Заранее благодарю.

роялти это когда купили неисключительные права, кроме конечного употребления. Не роялти это когда купили исключительные права или купили программу без прав интеллектуальной собственности (для употребления у себя)
Роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Вам дали право использовать, которое ограничено продажей одного экземпляра программы. В определении нет ничего о количестве экземпляров или других ограничений.
При этом, например, установить на свой компьютер вы не можете - такого права вам лицензионным договором не предоставлено

Другое дело, что вам могли бы продать экземпляр программы на диске. И делайте с ним что хотите, только не копируйте. Купили книгу - делайте с ней что хотите, продавайте, дарите, выбросьте. Но вы не можете наксерить и продавать, отсканировать и выложить в интернет, перевести на японский и распространять, поставить пьесу, снять фильм.... Включили в машине "Наше радио" - слушайте на здоровье, включили в кафе, слушают все - нарушение авторских прав (публічне виконання і публічне сповіщення творів)
В этом случае вам не передавали право интеллектуальной собственности

Цивільний кодекс:
Стаття 1109. Ліцензійний договір

1. За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

2. У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

3. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

4. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

5. Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.

6. Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.

7. У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.

8. Якщо в ліцензійному договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору.

9. Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є нікчемними.

Quote
Денис
роялти это когда купили неисключительные права, кроме конечного употребления. Не роялти это когда купили исключительные права или купили программу без прав интеллектуальной собственности (для употребления у себя)
Роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Вам дали право использовать, которое ограничено продажей одного экземпляра программы. В определении нет ничего о количестве экземпляров или других ограничений.
При этом, например, установить на свой компьютер вы не можете - такого права вам лицензионным договором не предоставлено

Другое дело, что вам могли бы продать экземпляр программы на диске. И делайте с ним что хотите, только не копируйте. Купили книгу - делайте с ней что хотите, продавайте, дарите, выбросьте. Но вы не можете наксерить и продавать, отсканировать и выложить в интернет, перевести на японский и распространять, поставить пьесу, снять фильм.... Включили в машине "Наше радио" - слушайте на здоровье, включили в кафе, слушают все - нарушение авторских прав (публічне виконання і публічне сповіщення творів)
В этом случае вам не передавали право интеллектуальной собственности

Цивільний кодекс:
Стаття 1109. Ліцензійний договір

1. За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

2. У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

3. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

4. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

5. Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.

6. Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.

7. У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.

8. Якщо в ліцензійному договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору.

9. Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є нікчемними.

Тогда все таки роялти?