Добрий день, Можливо комусь знадобиться. Мені надіслали таку відповідь із департамента ДПС.
Хочу сказати, що передачу невиключних прав на використання об'єкту інтелектуальної власності - компютерної програми, особисто я оформила ліцензійним договором. В договорі прописала, що Ліцензіат зобов'язаний сплатити Ліцензіару винагороду (роялті) за надані права.Ще дуже рекомендую користуватися Главою 75 Цивільного Кодексу України.
"Виходячи із суті отриманого листа, вважаємо, що Ваше запитання стосується наступного, а саме:
Як, з метою оподаткування, визначити, що платіж за ліцензійним договором вважається «роялті»? (номер категорії -110 підкатегорії - 110.07.13)
Уніфікована відповідь з Єдиної бази податкових знань:
Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення,, передачі (програми) організацій мовлення будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі за отримання об’єктів власності, визначених в абзаці першому цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або, якщо умови користування такими об’єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об’єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
Відповідно до п.1 ст. 418 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦКУ та іншим законом.
Згідно зі ст. 419 ЦКУ право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного, а перехід права на об’єкт інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності (п.2 ст.418 ЦКУ).
Особисті немайнові права не можуть передаватися (відчужуватися) іншій особі, на відміну від майнових прав, які можуть повністю або частково передаватися іншій особі. Отже, коли придбавається право інтелектуальної власності, під цим слід розуміти передачу майнових прав інтелектуальної власності, якими відповідно до ст. 424 ЦКУ є:
право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;
виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;
виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Таким чином, роялті вважаються платежі, одержані (сплачені) як винагорода не лише за користування, але й за надання права на користування об’єктом інтелектуальної власності, у відповідності до ліцензійної угоди. Якщо платник податку володіє правом інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності та реалізує своє майнове право на такий об’єкт шляхом надання ліцензіату права на використання цього об’єкта, при цьому, ліцензійним договором не передбачено умови, які б надавали право користувачу об’єкта інтелектуальної власності продавати, передавати або відчужувати зазначений об’єкт, то для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств платежі за таким ліцензійним договором вважаються «роялті».
Виходячи із суті отриманого листа, вважаємо, що Ваше запитання стосується наступного, а саме:
Які виплати нерезиденту вважаються, з метою оподаткування, доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України? (номер категорії -110 підкатегорії - 110.29.04)
Уніфікована відповідь з Єдиної бази податкових знань:
Відповідно до п.160.1 ст.160 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються:
- проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом;
- дивіденди, які сплачуються резидентом;
- роялті;
- фрахт та доходи від інжинірингу;
- лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;
- доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;
- прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу;
- доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;
- винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;
- брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;
- внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;
- доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї);
- доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;
- інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Пунктом 160.2 ст.160 ПКУ визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.6 цієї статті, зобов’язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Якщо, виходячи з отриманої відповіді, у Вас виникли додаткові запитання, рекомендуємо зателефонувати до Інформаційно-довідкового департаменту
державної податкової служби.
Завжди раді допомогти.
Інформаційно-довідковий департамент
державної податкової служби
Отримайте відповіді у режимі on-line за тел.:
0-800-501-007, (044)454-16-13
з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі), зі стаціонарних телефонів безкоштовно
Е-пошта:
idd@sta.gov.ua (цілодобово)"