ПДВ, сплачений до бюджету
У додатку 7 до Iнструкції про прибутковий податок міститься пряма вказівка, що суми ПДВ, сплачені підприємцем до бюджету, він має право віднести до складу своїх витрат.
Зокрема, зазначено таке:
«...до складу витрат фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності, зареєстрованої як платник податку на додану вартість (далі – ПДВ), також включаються суми ПДВ, внесені до бюджету. Не включаються до валових витрат і валового доходу суми ПДВ, які входять до ціни придбаних та проданих товарів (робіт, послуг) відповідно...»
Отже, виходить, що Iнструкція про прибутковий податок дозволяє підприємцям суми ПДВ, сплачені до бюджету, відносити до складу своїх витрат.
Не можна не помітити, що такий «дозвіл» виглядає досить дивно та нелогічно, адже ПДВ – це непрямий податок (сплачується «за рахунок» кінцевого споживача), тому віднесення його до складу витрат необґрунтоване. До речі, щодо юридичних осіб податківці висловлюються однозначно: їм відносити ПДВ до складу своїх витрат не можна. Чому ж тоді приватним підприємцям зробили послаблення? I чи можна це взагалі назвати послабленням? Усе ж таки якщо підприємцям хочуть подарувати «ПДВ – до витрат», то це краще було б зробити на законодавчому рівні, наприклад на рівні Декрету про прибутковий податок.
Але, як мовиться, «дарованому коню в зуби не дивляться». Оскільки така можливість є (відносити ПДВ, сплачений до бюджету, на витрати), то чому б нею і не скористатися. До того ж «твердість» такої позиції податківців щодо цього питання підтвердилася в листі ДПАУ від 24.05.2001 р. № 6820/7/16-1217.
На закінчення хотілося б зазначити, що віднесення на витрати сум фактично сплаченого до бюджету ПДВ ніяк не впливає на порядок податкового обліку сум ПДВ (на формування податкового кредиту та податкових зобов’язань).
Олена Савченко
Економіст-аналітик газети
«Бухгалтерський тиждень»