А как вам Эта статья??? Как можно в реальности проделать такую работу, а особенно тем у кого ОС несколько сотен или тысяч???
Всё о б/у №120 от 28.12.2011г.
Особливості проведення перерахунку вхідного ПДВ за необоротними активами
Ноу-хау від ДПСУ Раніше, коментуючи Порядок заповнення та додання податко¬вої звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 25.01.11 р. № 41 (далі — Порядок № 41, див. газету "Все про бухгалтерський облік" №25 за 2011 р. стор. 13), ми звернули увагу на назву гра¬фи 7 таблиці 3 додатка Д7, у якій сказано, що в ній фіксують ПК з ПДВ, перерахований "за результатом попередніх 12 місяців". І тоді припустили, що це неточність, допущена по¬датковим відомством, і в дану графу з ураху-ванням норм ПКУ поміщають результати пе¬рерахунку за підсумками як 12, так 24 і 36 мі-сяців. Виявилося, контролери не випадково в цій графі зафіксували саме 12 місяців. Із п. 2 листа № 6446 зрозуміло: ЧВ для перерахун¬ку вхідного ПДВ за необоротними активами визначають, використовуючи обсяги поста¬чань за попередні 12 календарних місяців їх використання, а не 12, 24 і 36, як того вимагає п. 199.4 ПКУ. Тобто, здійснюючи перерахунок через три роки, при визначенні ЧВ беруть по¬стачання за останні 12 місяців. На наш погляд, це докорінно неправильно: адже в остаточному підсумку тоді до ПК потрапить частина вхід¬ного ПДВ, яка відповідає частці використання такого необоротного активу в третьому році, а не за три роки!
Тепер декілька слів про відлік 12, 24 і 36-мі-сячних термінів, У п. 199.4 ПКУ сказано: пе-рерахунок проводять за результатами 12, 24 і 36 місяців ВИКОРИСТАННЯ необоротних активів. Від якого періоду здійснювати відлік цих 12, 24 і 36 місяців: від введення в експлуа¬тацію чи місяця, наступного за періодом вве¬дення об'єкта?
Нагадаємо: дату використання об'єкта ви¬значають за датою визнання витрат відповід¬но до розділу III ПКУ, тобто коли починають амортизувати придбані необоротні активи (абз.. 2 п. 198.5 ПКУ). А це, як відомо, місяць, наступний за датою їх введення в експлуата¬цію. Щоправда, у п. 198.5 ПКУ йдеться про ви¬користання товарів, основних засобів, купле¬них для оподатковуваних операцій, у пільго¬вих. Проте іншого ПКУ не передбачає. Однак податківці вважають по-своєму. У п. 4.2 листа № 6446 читаємо: дванадцятимісячний період для розрахунку ЧВ визначають з першого звіт¬ного періоду, в якому необоротний актив почи¬нає одночасно використовуватися в оподатко¬вуваних та пільгових операціях.
У пункті 6 листа № 6446 ДПСУ яскраво про¬демонструвала на прикладі порядок відліку перших 12 місяців використання необоротно¬го активу, придбаного 31 січня: він починаєть¬ся з січня 2011 р. Ще раз повторимо: це супере¬чить ПКУ.
І ще звертає на себе увагу п. 2 листа № 6446. Із нього бачимо: таблицю 2 додатка Д7 запов¬нюють не тільки при річному перерахунку, але й коли оформлюють таблицю 3: при перерахун¬ку вхідного ПДВ за необоротними активами. У цьому випадку за допомогою таблиці 2 розра¬ховують ЧВ, заповнюючи її графи 2—5.
Перерозподіл ПК за необоротними активами, купленими до набрання чинності ПКУ
І ще один сюрприз від ДПСУ який просто в голові не укладається!
Про те, що контролери наполягають на про¬веденні перерахунку за тими необоротними активами, які були придбані й одночасно вико¬ристовувалися в оподатковуваних і пільгових операціях до набрання чинності ПКУ і продов¬жують використовуватися в таких операціях на даний час, ми згадували в наших публікаціях (див. газету "Все про бухгалтерський облік" № 111 за 2011 р.,стор. 6). Але ДПСУ пішла далі. Вона наполягає на ПЕРЕРОЗПОДІЛІ ПК за такими активами. Так, у п. З листа № 6446 контролери віщають: потрібно було в декларації за березень провести перерахунок ПК з ура¬хуванням ЧВ, розрахованого за минулорічни¬ми підсумками й зафіксованого в березневій декларації. Тобто всі, у кого є необоротні ак¬тиви, що використовуються одночасно в опо-датковуваних і пільгових операціях, куплені до 01.01.11 р., повинні виходячи з їхньої залишко¬вої вартості розрахувати суму ПДВ, що підля¬гає розподілу.
Про це жодного слова ані в ПКУ ані навіть у Порядку № 41, підготовленому саме цим ша¬новним відомством. Навряд чи хоча б один ук¬раїнський ПДВшник здійснив подібні маніпу¬ляції. Так що платникам податків, які вирішать керуватися даним роз'ясненням, доведеться ско¬ристатися уточнюючими розрахунками.
Причому податківці чомусь не згадують, що це стосується тільки тих необоротних активів, термін експлуатації яких не перевищив 36 мі¬сяців. Невже вони мали на увазі всі подібні активи? Судячи з фрази " Частина податко¬вого кредиту, обчислена виходячи з розміру незамортизованої частки ...надалі викорис¬товується при проведенні перерахунку част¬ки використання необоротних активів в опо¬датковуваних операціях за результатом 12, 24 і 36 календарних місяців їх використання в умовах дії Кодексу (виділено авт. — Н. А.)", цілком допускаємо, що податківці можуть наполягати на перерахунку ПДВ для всіх подібних активів, які використовує підприєм¬ство, незалежно від терміну їх експлуатації. Сподіваємося, найближчим часом контроле¬ри пояснять, що вони все-таки мали на увазі і як конкретно розрахувати суму ПК, що під¬лягає коригуванню, у якому рядку декларації її відобразити. Адже в п. З листа № 6446 жод¬ної конкретики.
Дивіться самі. Викладемо сентенції контро¬лерів у доступнішій формі:
1. В умовах Кодексу розрахунок ЧВ перший раз здійснюють за підсумками 2010 р. і відоб¬ражають у березневій декларації.
2. Для розрахунку суми ПК, "що підлягає КОРИГУВАННЮ", потрібно визначити ПДВ, що припадає на незамортизовану вартість не¬оборотних активів станом на 01.01.11 р.
3. Обчислену частину ПК розподіляють на частки пропорційно до ЧВ, зафіксованої в бе-резневій декларації.
4. Обчислену частину ПК використовують і для подальшого проведення перерахунків ПДВ за старими нематеріальними активами.
У тупик ставить п. 2. А саме: яка сума ПДВ мається на увазі — частина вхідного податку, що осіла в ПК, чи весь вхідний ПДВ, що припа¬дає на незамортизовану вартість нематеріаль¬ного активу?
Приклад.
У травні минулого року під¬приємство придбало об'єкт основних засобів вартістю 12000 грн, у тому числі ПДВ — 2000 грн, який у цьому самому місяці почало використовувати в оподатко¬вуваних і пільгових операціях.
Відповідно до чинного тоді порядку було проведено розподіл ПДВ:
— 900 грн вхідного ПДВ пішло до ПК;
— 1100 грн (2000 - 900) — решта части¬ни ПДВ — на збільшення первісної вартості об'єкта.
Первісна вартість основного засобу склала 11100 грн.
Отже, станом на 01.01.11 р. амортизація — 2100 грн, тобто залишкова вартість об'єкта — 9000 грн.
Визначаємо суму ПДВ, що припадає на цю вартість, яку раніше було віднесено до ПК:
900 х 9000 :11100 = 729,73 (грн).
А тепер розрахуємо суму ПДВ, що осіла в не-замортизованій вартості об'єкта:
9000 х 1100 :11100 = 891,89 (грн).
Питання: яку суму ПДВ розподіляти — 729,73 або 1621,62 (729,73 + 891,89)?
Далі незрозуміло: у якому рядку березневої декларації відобразити коригування і чи по-трібно заповнювати таблицю 3 додатка Д7 до декларації?
Загалом, як робити все це практично, зовсім не зрозуміло. Оскільки, повторимо, норматив¬ні документи нічого подібного не встановлю¬ють. Так що залишається очікувати на додат¬кові роз'яснення податківців або просто про¬ігнорувати дане їхнє роз'яснення.
Ну й наостанок нагадаємо (власне, про це ми писали): при формуванні таблиць 2 і 3 податків¬ці дещо наплутали зі знаками. І ось у п. 5 листа № 6446 вони звертають увагу на перенесення даних із графи 10 таблиці 2 і графи 8 таблиці З до декларації з ПДВ. Так що при формуванні рядка 16.4 декларації з ПДВ дані з цих граф переносять із протилежним знаком.