Уважаемые коллеги! Хочется услышать ваше мнение по следующему вопросу. Предприятие обратилось в налоговую в конце 2008г с заявлением о выдаче свидетельства плательщика единого налога (10%), указав о себе всю необходимую информацию.Налоговая выдает св-во, но спустя время делает проверку с выводом о том, что предприятие не имело право быть единщиком (и это, действительно, оказалось так, но св-во было выдано) и насчитывает n-ую сумму обязательств по НДС. Подскажите или намекните, есть ли вариант отстоять свою позицию: выдали св-во,а не мотивированный отказ, отчитывались и платили вовремя; получается налоговики лопухнулись-им выговор, а предприятие за это должно расплачиваться нешуточными деньгами!? Как быть, помогите!

ну... не думаю, что удастся что-то доказать, если, действительно, не имели права региться единщиком.... скажут еще что умышленно уклонялись... а налоговая найдет отговорки. Скажут, не всю инфу предоставили. В общем-то, в Указе ведь достаточно четко определены лица, которые не могут быть единщиками.

======================================================================
Все вышеуказанное строго мое ИМХО!

Для ответа надо знать: по какому критерию предприятие не имело право быть единщиком?

Предприятие государственное, но без уставного фонда

з чого видно, що підприємство державне? Зі статуту? Яка частка держави?

На мою думку, варто обжалувати в суді рішення про донарахування. Вам мали дати відмову. Чому її не дали? Ви діяли відповідно до свідоцтва ЄП.

Мое мнение аналогичное. Но наш юрист говорит, что мы сами должны контролировать правильность начисления и уплаты налогов и что нам могут еще припаять уклонение от уплаты. Якобы вся ответственность за налоги лежит на предприятии. Но ведь бывают случаи, когда обращаешься в налоговую за официальными разъяснениями, а потом их применяшь при расчетах. И, получается, что если какая-то мадам из налоговой дала разъяснение, а потом это оказалось лабудой, то опять мы не правы... Где логика, что делать, голова идет кругом...
А еще интересный факт, что нам доначислили НДС только за 2009г, хотя в 2008г была такая же ситуация, но в акте это не отражено.Значит где-то все-таки есть подвох?

не, если конкретно вашему предприятию дали налоговое разъяснение - то это не лабуда и можете им пользоваться.
а 2008 год - может уже 3 года прошло?

======================================================================
Все вышеуказанное строго мое ИМХО!

"не, если конкретно вашему предприятию дали налоговое разъяснение - то это не лабуда и можете им пользоваться" - так и свидельство нам выдали, это же тоже официальный документ, мы и работали
"а 2008 год - может уже 3 года прошло?" - проверок за это период вообще никаких не было, поэтому 3 года не срок

Quote
luna457@ukr.net
"не, если конкретно вашему предприятию дали налоговое разъяснение - то это не лабуда и можете им пользоваться" - так и свидельство нам выдали, это же тоже официальный документ, мы и работали
"а 2008 год - может уже 3 года прошло?" - проверок за это период вообще никаких не было, поэтому 3 года не срок

102.1. Контролюючий орган, крім випадків, визначених
пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше,  за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Денис, а що ви скажете на отримане свідоцтво ЄП, яке не мали права видавати.

Хто виноват и что делать? :-)

Quote
luna457@ukr.net
Предприятие государственное, но без уставного фонда

Комунальное ?

юридических лиц – субъектов предпринимательской деятельности любой организационно-правовой формы и формы собственности, у которых в год среднеучетная численность работающих не превышает 50 человек и объем выручки которых от реализации продукции (товаров, работ, услуг) в год не превышает 1 млн. гривень.

в Указе говорится о люой форме собственности, так почему же Вам нельзя быть на едином налоге?

Комунальні підприємства можуть бути платниками єдиного податку:
Ухвала ВАСУ від 21.04.2009 р. у справі №13/87-АП-2006 (к/с №К-12879/07)

Quote
Alexey_Donetsk
юридических лиц – субъектов предпринимательской деятельности любой организационно-правовой формы и формы собственности, у которых в год среднеучетная численность работающих не превышает 50 человек и объем выручки которых от реализации продукции (товаров, работ, услуг) в год не превышает 1 млн. гривень.

в Указе говорится о люой форме собственности, так почему же Вам нельзя быть на едином налоге?

Вот так и мы читали, а там есть еще пункт 7 в Указе.

7. Дія цього Указу не поширюється на:

...

суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;

учитывая все вышеизложенное - навряд ли удастся что-то доказать в суде.
А по поводу 3-х лет -проверять-то они могут, но доначисления делать не могут

======================================================================
Все вышеуказанное строго мое ИМХО!

Quote
dron
Комунальні підприємства можуть бути платниками єдиного податку:
Ухвала ВАСУ від 21.04.2009 р. у справі №13/87-АП-2006 (к/с №К-12879/07)

звідти
.....
Обґрунтована касаційна скарга тим, що незалежно від наявності або відсутності статутного фонду, єдиним засновником (учасником) державних та комунальних підприємств є, відповідно, держава чи територіальна громада в особі уповноважених органів. Тобто, їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків. А уповноважені органи, які діють від імені держави чи територіальних громад, не є суб'єктами малого підприємства. Таким чином, оскільки засновники (органи державної влади та органи місцевого самоврядування) державних та комунальних підприємств не є суб'єктами малого підприємництва і їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків то дія Указу президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" на зазначені підприємства не поширюється.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 5 грудня 2006 р. позивач звернувся до податкового органу із заявою про видачу свідоцтва на право сплати єдиного податку. Ленінська МДПІ відмовила позивачу у задоволенні цієї заяви, мотивуючи підстави відмови тим, що оскільки засновники (органи державної влади та органи місцевого самоврядування) державних та комунальних підприємств не є суб'єктами малого підприємництва і їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків, дія Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" на зазначені підприємства не поширюється.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є комунальним підприємством і створювався у жовтні 2001 року на підставі чинних положень Законів України "Про підприємства в Україні" та "Про підприємництво" які не передбачали обов'язкового створення статутного фонду. Створення статутного фонду передбачено Законом України "Про господарські товариства", до яких позивач не належить, оскільки є комунальним підприємством.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі копіями статуту позивача та довідкою Луганського обласного управління статистики від 28.05.2003 року.

Порядок запровадження спрощеної системи оподаткування в Україні передбачений Указом Президента України від 03.07.98 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Пунктом 1 цього Указу встановлено, що дана система поширюється зокрема на юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно - правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.

Поряд з цим пунктом 7 Указу передбачено, що дія цього Указу не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є юридичними особами малого підприємництва, перевищують 25 %.

Відмовляючи у видачі свідоцтва платника єдиного податку на 2007 рік відповідач вважав, що частка засновника у статутному фонді позивача перевищує 25 % і з цих підстав відніс позивача що підприємств, на які не поширюється дія Указу Президента України N 746/97.

Колегія суддів зазначає, що поняття статутного фонду притаманне суб'єктам господарювання, створеним відповідно до Закону України "Про господарські товариства".

Окрім цього позивач є комунальним підприємством без статутного фонду, створення якого діючими на той час законами не вимагалось.

Згідно п. 4.2 статуту позивача його майно є власністю територіальних громад області і закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

Відповідач не бере до уваги вказаних обставин, у застосуванні п. 7 Указу виходить із поняття "статутного фонду" підприємства, що є помилковим, оскільки позивач не є суб'єктом господарювання, для створення якого необхідно статутний фонд, та одночасно не належить до суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія пункту 7 названого Указу.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2007 року та постанову господарського суду Луганської області від 12.03.2007 року по справі N 9/25пн-ад такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2007 року та постанову господарського суду Луганської області від 12.03.2007 року по справі N 9/25пн-ад залишити без змін.

Справу N 9/25пн-ад повернути до суду першої інстанції.

Спасибо огромное. Сейчас попробую поработать с єти документом.....

Разграничте для себя вопросы - имели ли вы право находиться на едином налоги и кто отвечает за нахождение на упрощенке, если права на нее нет.
В вашей ситуации, если вы не имели права находиться на упрощенке, то решение НИ законно - доначисление НДС верно вне зависимости от того, было ли вам выдано св-во плательщика единого налога или нет, т.к. прав ваш юрист - ответственность за начисление и уплату налогов лежит на плательщике, а не ГНИ, если налог не должен начисляться непосредственно ГНИ. НДС начисляется вами, обязанность по регистрации плательщиком тоже на вас.
Другой вопрос - имели ли вы право находиться на едином налоге. Ищите ответ на него, а не на первый вопрос.
Причем мало найти одно дело, в котором выиграл плательщик. Практику должен анализировать ваш юрист. И решать - идти ли в суд. Могу вам сказать, что вполне возможно, в момент регистрации плательщиком единого налога пришли именно к тем выводам, которые изложены в решении по делу выше. Просто приходил к ним не тот человек, который сейчас вас проверяет.

Бухгалтерские и юридические услуги и консультации бесплатно тут [buhuchet.ucoz.ua]

Quote
andrey1254
Разграничте для себя вопросы - имели ли вы право находиться на едином налоги и кто отвечает за нахождение на упрощенке, если права на нее нет.
В вашей ситуации, если вы не имели права находиться на упрощенке, то решение НИ законно - доначисление НДС верно вне зависимости от того, было ли вам выдано св-во плательщика единого налога или нет, т.к. прав ваш юрист - ответственность за начисление и уплату налогов лежит на плательщике, а не ГНИ, если налог не должен начисляться непосредственно ГНИ. НДС начисляется вами, обязанность по регистрации плательщиком тоже на вас.
Другой вопрос - имели ли вы право находиться на едином налоге. Ищите ответ на него, а не на первый вопрос.
Причем мало найти одно дело, в котором выиграл плательщик. Практику должен анализировать ваш юрист. И решать - идти ли в суд. Могу вам сказать, что вполне возможно, в момент регистрации плательщиком единого налога пришли именно к тем выводам, которые изложены в решении по делу выше. Просто приходил к ним не тот человек, который сейчас вас проверяет.

последние два предложения: +5