В общем, таГ)

Мы продаем товар сети супермаркетов (строительных). За год набегает определенная сумма. Исходя из этой суммы, по условиям договора по оказанию услуг по продвижению товара на рынке супермаркет выставляет нам акт выполненных работ с датой 01 февраля и предлагает взаимозачет по стоимости отгруженных материалов.
Три вопроса.

1. Фактически услуги оказаны на протяжении 2011 года. Имеем ли мы право включать их в затраты в 1 кв. 2012, по дате акта? Ведь

"Відповідно до абз. «г» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України
від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями (далі — ПКУ), витрати
на збут, які включають витрати, пов’язані з реалізацією товарів, виконанням робіт,
наданням послуг, зокрема витрати на передпродажну підготовку товарів, враховуються
при визначенні податку на прибуток у складі інших витрат.
Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були
здійснені (п. 138.5 ст. 138 ПКУ). "
?

2. Имеем ли мы право включать их в 2011 году путем корректирования, если акт выписан в феврале?

3. В налоговой при консультации сказали ХЗ, скорее всего нет, но крайне настоятельно посоветовали обратить внимание на взаимозачет. Мол, в НКУ УЖЕ НЕТ ТАКОГО ПОНЯТИЯ, как взаимозачет, и такая операция чревата проблемами с безоплатно переданными и безоплатно полученными работами и товарами, что приводит к большому геморрою.

Налоговый кодекс Украины (далее — НКУ) не устанавливает условий или ограничений относительно осуществления бартерных операций или зачета встречных однородных требований, поскольку он регулирует отношения, возникающие в сфере взимания налогов и сборов (см. его ст. 1).
Так что с принятием НКУ условия осуществления подобных операций не изменились. Они, как и раньше, урегулированы соответствующими нормами Гражданского кодекса Украины (далее — ГКУ) и Хозяйственного кодекса Украины (далее — ХКУ). В частности, ст. 601, 602, 715, 716 ГКУ
и ст. 203 ХКУ.

Да. Только вот позиция налоговой в этом плане проста - в предыдущем НКУ понятие "взаимозачет" было, а в этом нет. Значит, никакого взаимозачета быть не может.

все что не запрещено-разрешено.
но вопрос о бонусах неоднозначен. налоговая в таком случае считает что это не есть хоз деятельность продавца товара-покупателя услуг и не признает расходы налогоплательщика.
вот последняя консультация узагалнююча
Узагальнююча податкова консультація щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат


Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) витрати – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 ст. 138 Кодексу визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Абзацом г) п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Кодексу передбачено, що до складу інших витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включаються витрати на збут, зокрема витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

У разі якщо маркетингові та рекламні послуги придбаваються у нерезидента, витрати на такі послуги враховуються при визначенні податкових зобов’язань з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Зазначений Закон поділяє рекламу на внутрішню, зовнішню, на транспорті, визначає заходи рекламного характеру, спеціальні виставкові заходи.

Згідно з п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Кодексу маркетингові послуги (маркетинг) – послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

До маркетингових послуг належать, у тому числі послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Мерчандайзинг (англ. (merchandising) походить від англійського merchandise – товари, сприяння продажу будь-якого товару) – один із видів маркетингу, що сприяє інтенсивному просуванню товарів у роздрібній торгівлі без активної участі спеціального персоналу – вдале розміщення товарів у торговому залі, оригінальне оформлення прилавків та вітрин, організація презентацій з роздачею сувенірів, наданням знижок та пільг.

Рекламні та маркетингові послуги можуть, зокрема, оплачуватись та проводитись за ініціативи власника торговельної марки, виробника продукції, дистриб’ютора торговельної мережі. При цьому витрати на маркетингові та рекламні послуги несе безпосередньо замовник цих послуг.

Методом просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб’ютори).

Такі виплати є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб’юторами) у межах своєї основної діяльності. Досягнення таких показників обґрунтовано сприяє пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулює просування товарів у каналах дистрибуції. Такі мотиваційні виплати включаються до витрат на збут.

Мотиваційні виплати можуть включати таке: премія (бонус) за дострокову сплату дебіторської заборгованості, за виконання плану закупівель товарів постачальника, за точність закупівельних прогнозів, за дотримання певного асортименту товарів при закупівлі.

Оскільки мотиваційні виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі витрати можуть бути віднесені до маркетингових послуг.

Запитання: чи включаються витрати, понесені на оплату рекламних, маркетингових послуг та мотиваційних виплат на користь дистриб’юторів або роздрібних торгівців?

Відповідь: якщо в договорі поставки або в договорі комісії між виробником (імпортером) або власником торгової марки та продавцем (дистриб’ютором або роздрібним торгівцем) передбачена оплата рекламних, маркетингових послуг, у тому числі мотиваційних виплат, до складу витрат виробника (імпортера) або власника торгової марки, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються витрати, понесені виробником (імпортером) або власником торгової марки на оплату таких послуг та виплат на користь дистриб’юторів або роздрібних торгівців, з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 Кодексу.

Для врахування витрат на рекламні та маркетингові послуги, у тому числі мотиваційні виплати при обчисленні об’єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв’язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Заступник начальника управління
адміністрування податку на прибуток
та податкових платежів Департаменту
оподаткування юридичних осіб

О. М. Задорожний



Правила пользования сайтом. | Copyright © 2007-2011, Бухгалтер 911. Все права защищены.

why111, у нас анологичная ситуация, думаю супермаркет тот же. Мы на едином налоге, взаимозачеты и бартеры нам запрещены, поэтому мы попросили выставить нам счет за оказанные услуги по продвижению товара в 2011 году и оплатили его. Почему документы выписаны 1 февраля 2012 г. , а не 31 декабря 2011 г., меня тоже интересует.

IRINA_KASYAN@bigmir.net
Тут несколько другое, на эти услуги есть (где-то) отдельный договор, думаю, поэтому не нужно будет доказывать, что продвижение товара связано с хоз. деятельностью. Проблема в разных периодах реально оказанных услуг и акта выполненных работ, и во взаимозачете.
MTV2011
Вот с оплатой, наверное, самое правильное решение. А выписка документов мотивируется примерно так: "Не, ну вы же понимаете, вас у нас полторы тысячи, это ж нереально, всем подготовить доки концом декабря, и вообще, из полутора тысяч поставщиков только у вас возникают такие странные вопросы" "

акт 1 февраля- это нарушение бух.учета!!!

а мне супермаркеты некоторые выставляют сначала счет, а акт и н/н датой оплаты.... например дали документы за декабрьские услуги от 20.01.12... буду показывать в 1-м кв 2012 года

акт должен оформляться датой окончания предоставления услуг

Quote
why111
Тут несколько другое, на эти услуги есть (где-то) отдельный договор, думаю, поэтому не нужно будет доказывать, что продвижение товара связано с хоз. деятельностью. Проблема в разных периодах реально оказанных услуг и акта выполненных работ, и во взаимозачете.

наскільки проблемно для вас, як отримувача послуг, запізнілий акт? Ви ж витрати швидше не показали, а показали пізніше. В чому проблема.

Зв"язок з госпдіяльністю є, первинний док (акт у вашому випадку) є - значить є витрати.

А взаємозалік - підписуєте акт взаємозвірки, потім договір заліку зустрічних однорідних вимог і все

why111, а почему Вы не допускаете что работы за весь 2011 год могут долго приниматься обеими сторонами?
Супермаркет Вам в конце года, предположим, предоставил сумму и за что она, вы не согласились, и начинаете утрясать суммы и объемы предоставленных работ. Отсюда и дата акта 01.02 - все утрясли.
Подложите к актам отчет об этих работах, кто, сколько раз в день/неделю/месяц что делал, как размещал ваши товары, как покупателей привлекал чтобы ваши товары продавались. Подпишите что отчет составлен 31.12, а утвержден 01.02. Отчет не является актом выполненных работ, поэтому не может быть применим ни в б.у. ни в н.у., но из отчета будет видно, что они для вас сделали, и почему вы все это проверяли.

у меня есть гарантийные ремонты. Гарантийщики очень часто акты вып.работ предоставля.т не датой окончания перида, а другой. Я со всеми сделала допники к договорам, где описала что работы считаются принятыми датой подписания актов, о чем говорит что работы приняты обеими сторонами и стороны претензий друг к другу не имеют.
С ув.