Письмо ГНАУ от 03.10.2008 г. № 20189/7/16-1517-26

в письме вроде налоговая перестала отвергать наличие налогового кредита у ФОП при приобретении основных средств.
только само письмо не могу найти.
если у кого-то есть возможность, выложите письмо, пожалуйста

Чуть напутали с номером письма..

Напечатано ВНСУ №40 за октябрь 2008г. стр.7



ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 03.10.2008 р. N 20168/7/16-0217
Державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі


Про деякі питання застосування статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
У зв'язку з надходженням запитів від органів державної податкової служби, а також з метою належної організації адміністрування податку на прибуток Державна податкова адміністрація України повідомляє про деякі питання застосування статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до абзацу "а" пп. 8.4.9 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) у разі коли страхова організація або інша юридична чи фізична особа, визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує платнику податку втрати, пов'язані з виникненням обставин, визначених у підпункті 8.4.8 цього пункту, платник податку в податковий період, на який припадає така компенсація, збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1 (окремий об'єкт основних фондів групи 1).
Одночасно абзацом "а" пп. 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 Закону передбачено, що у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.
Якщо з незалежних від платника податку обставин об'єкт основних фондів групи 1 зруйновано частково, і платник податку планує відновити цей об'єкт, такий платник має керуватися пунктом 8.7 ст. 8 Закону.
Так, згідно з підпунктом 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.
Враховуючи викладене, якщо з незалежних від платника податків обставин зруйновано або викрадено об'єкт основних фондів групи 1, то згідно з абзацом "а" пп. 8.4.8 ст. 8 Закону у звітному періоді, в якому відбувся такий страховий випадок, цей платник збільшує свої валові витрати на суму балансової вартості об'єкта, а вартість самого об'єкта прирівнює до нуля.
Якщо ж зруйновано або викрадено лише частину об'єкта основних фондів групи 1, і платник податку планує відновити цей об'єкт, такий платник має керуватися пунктом 8.7 ст. 8 Закону.
При отриманні компенсації від страхової організації або іншої юридичної чи фізичної особи платник податків у податковому періоді отримання такої компенсації збільшує свій валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1.
Головам Державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі довести зазначене роз'яснення до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.

Номер правильный

ЛИСТ

від 03.10.2008 р. N 20189/7/16-1517-26

Державна податкова адміністрація України розглянула лист Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України від 02.07.2008 р. N 11656/8 щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість фізичними особами - суб'єктами господарювання, зареєстрованими платниками податку на додану вартість, при придбанні ними транспортних засобів для здійснення перевезень, і повідомляє.

Загальний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, регламентується пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон).

Згідно з підпунктом 7.4.1 зазначеного пункту Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Виключення із загальних правил щодо формування податкового кредиту при придбанні транспортних засобів передбачено для операцій з придбання легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів, і сума податку на додану вартість по яких згідно з абзацом другим підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати виникнення права на податковий кредит для фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, Законом не передбачено.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту фізичними особами - суб'єктами господарювання, зареєстрованими платниками податку на додану вартість, при придбанні транспортних засобів, інших основних фондів та товарів є, як і для платників податку на додану вартість - юридичних осіб, подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за N 250/2054 (з урахуванням змін і доповнень), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому слід враховувати, що статтею 51 Цивільного кодексу України визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Таким чином, до податкового кредиту фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, можливе включення сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням транспортних засобів (тягачів та напівтягачів), за умови використання таких засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належного документального оформлення та підтвердження відповідних витрат та відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.

При цьому потрібно враховувати те, що до складу податкового кредиту включається лише та частка сплаченого (нарахованого) податку, яка відповідає частці використання товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях (підпункт 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону), а також те, що у разі анулювання реєстрації платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та, відповідно, збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання (пункт 9.8 статті 9 Закону).