Фирма занимается разработкой и доработкой ПО, реализуют как услугу - это правильно или нет?
Продают вроде как без прав на владение и распоряжение - тогда получается можно и как услугу....
Запуталась вообщем...
Помогите, пожалуйста кто сталкивался

а по это программное обеспечение?

да, программное обеспечение

Это больше на работы похоже. А на работы обязательно согласно хоз. кодекса надо договора оформлять.

Олег, а по какому признаку Вы определяете что это работы?

Работу можно делать в несколько этапов, и там результат - деятельность человеческого труда.

ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 19.05.2004 р. N 07-04/1005-4111
Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади
Управлінням Державного казначейства в АРК, областях, містах Києві та Севастополі
Міністерству фінансів АРК
Головним фінансовим управлінням обласних, Київської міської державних адміністрацій, фінансовому управлінню Севастопольської міської державної адміністрації


Щодо операцій з придбання програмного забезпечення
Державне казначейство України надає роз'яснення щодо відображення в бухгалтерському обліку бюджетних установ операцій з придбання програмного забезпечення.
Операції з придбання (створення) програмного забезпечення на умовах передачі права власності.
За правовою ознакою комп'ютерні програми, бази даних (сукупність даних, матеріалів, представлених як записи на носіях інформації) відносяться до об'єктів авторського права.
Установа, що придбала авторське право в результаті його створення чи за договором відчуження майнових прав, має наступні права стосовно авторського права:
- право володіння;
- право користування;
- право розпорядження
може розглядати таку господарську операцію як операцію з придбання нематеріального активу.
Правовою підставою приналежності об'єктів авторського права конкретній установі і, відповідно, визнання цих об'єктів нематеріальними активами установи є наявність охоронних документів на них (патентів, свідоцтв).
До нематеріальних активів як складової активів установи належать об'єкти авторського права, які:
- по-перше, є доведеними, задокументованими відповідно до чинного законодавства. Документ повинен мати юридичну силу або носити службовий характер. Документальним підтвердженням об'єкта нематеріальних активів є патент, сертифікат, ліцензія або інші документи, що мають юридичну силу і відображають специфіку того або іншого об'єкта;
- по-друге, мають вартісну оцінку, оскільки господарські факти, що не мають грошової оцінки, у бухгалтерському обліку не відображаються.
Враховуючи зазначене, при придбанні прав на володіння, користування та розпорядження об'єктом нематеріальних активів після відчуження їх (прав) від колишніх власників та визначення його вартості програмне забезпечення необхідно взяти на облік у складі нематеріальних активів відповідно до Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 N 64 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.07.2000 за N 459/4680.
Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджених наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 N 114 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.12.99 за N 890/4183, для бухгалтерського обліку нематеріальних активів передбачений субрахунок 121 "Авторські та суміжні з ними права".
Операції з придбання (створення) програмного забезпечення без передачі права власності.
Якщо установа придбала об'єкт авторського права на умовах користування ним, без передачі прав на володіння або розпорядження, то витрати, пов'язані з його придбанням (створенням), визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.
Операції зі створення та експлуатації веб-сторінок (веб-сайтів, веб-порталів) в глобальних мережах передачі даних, у тому числі мережі Інтернет.
Веб-сторінки, веб-сайти, веб-портали (сервери) - це сукупність апаратних і програмних засобів разом з інформаційними ресурсами, що мають унікальну адресу в мережі Інтернет і призначені для надання інформаційних послуг юридичним та фізичним особам.
Відповідно до Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 N 522, абоненти підключаються лише через операторів (суб'єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних).
У разі оплати послуг з доступу до глобальних мереж за рахунок коштів державного бюджету абонент визначає оператора на конкурсних засадах відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".
Підключення відбувається на підставі укладеного договору через сервер оператора шляхом комутованого або безпосереднього зв'язку з ним з використанням послуг зв'язку відповідно до Правил користування міжміським та міжнародним телефонним зв'язком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.97 N 639.
Враховуючи зазначене, веб-сторінки, веб-сайти, веб-портали є різновидом спеціалізованого програмного забезпечення і повинні обліковуватись їх власниками за наявності охоронних документів на них (патентів, свідоцтв) як матеріальні та нематеріальні активи.
Оплата робіт з придбання (розробки) та використання такого програмного забезпечення здійснюється за кодом економічної класифікації видатків 2300, якщо це програмне забезпечення передається у власність замовника, і за кодом економічної класифікації видатків 1139, якщо право власності залишається у розробника, а замовнику передається право користування.
При експлуатації веб-сторінок, веб-сайтів, веб-порталів абонент сплачує вартість телекомунікаційних послуг оператора або повністю за кодом економічної класифікації видатків 1138, або частково за зазначеним кодом для оплати безпосередніх послуг зв'язку та частково за кодом економічної класифікації видатків 1139 для оплати послуг з обслуговування (захист, доступність та інше) веб-сторінок, веб-сайтів, веб-порталів.
Таким чином, витрати, пов'язані з придбанням (розробкою) програмного забезпечення без передачі права власності замовнику (бюджетній установі) та з експлуатацією веб-сторінок, веб-сайтів, веб-порталів, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Заступник Голови О. С. Даневич


Комп’ютерна програма — актив чи послуга?
Відповідно до останніх змін у Законі про прибуток 1, до складу основних фондів четвертої групи належить уже не програмне забезпечення, а комп’ютерні програми. З’ясуймо, чи вплинули ці зміни на ведення податкового обліку програмного забезпечення.
________________________________________
Відповідно до змін, внесених до Закону про прибуток (які поширюються на результати фінансово-господарської діяльності за наслідками I кварталу 2005 року), абзац п’ятий пп. 8.2.2 викладено у новій редакції і доповнено абзацом шостим (див. порівняльну таблицю).
Таблиця
Класифікація групи 4 основних фондів згідно із Законом про прибуток
Стара редакція Нова редакція
Група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друкування інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів) Група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друкування інформації, інші інформаційні системи, комп’ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).
Термін "комп’ютерна програма" розуміється у значенні, наведеному у законодавстві з питань охорони авторських та суміжних прав
Перелік законодавчих актів та інших документів, які належать до законодавства з питань охорони авторських та суміжних прав, з метою визначення терміна "комп’ютерна програма" наведено нижче.
Комп’ютерна програма як об’єкт обліку
Використання комп’ютерних програм (далі - к. п.) будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених ст.24 Закону №3792. Конкретні майнові права, що передаються за авторським договором, визначають і чітко окреслюють способи використання к. п. Тобто сутність договору полягає в умовах щодо обсягу прав, які передаються. Майнові права, не зазначені у договорі як передані суб’єктом авторського права, вважаються такими, що не передані, і зберігаються за ним (п. 8.33 Закону №3792). Особа, яка має авторське право, передає іншій особі право використовувати к. п. певним способом і у встановлених межах (при цьому передається невиключне право) (п. 4 ст. 32 Закону №3792).
Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об’єкта права інтелектуальної власності (далі - ОПІВ) можуть бути визначені ліцензійним договором, за яким одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання ОПІВ (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін. У ліцензійному договорі визначаються: вид ліцензії; сфера використання ОПІВ (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об’єкта, територія та строк, на які надаються права2, тощо); розмір, порядок і строки виплати плати за використання ОПІВ3; інші умови, які сторони вважають за доцільне включити до договору (ст. 1109 ЦК).
Звернімо увагу на вилучене з пп. 8.2.2 Закону про прибуток словосполучення "їх програмне забезпечення". Як бачимо, замінивши цей термін словосполученням "комп’ютерні програми", законодавці вилучили "прив’язку" до матеріального носія. Складається враження, що будь-який програмний засіб, виражений у формі, придатній для зчитування комп’ютером, треба обліковувати у складі четвертої групи основних засобів підприємства. Незважаючи на те, що згідно з пп. 8.2.1 Закону про прибуток, "під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом".
Закон №2181 містить визначення, що належить до активів платника податку. У Порядку №386 ДПАУ погоджується, що до активів платника податку належать лише ті матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі "за правом власності або повного господарського відання". Але право використовувати комп’ютерну програму є дещо іншим, ніж право власності. Отже, треба поділяти програмні продукти на такі, які придбані (створені):
- на умовах передачі майнових прав,
- без передачі майнових прав.
У податковому обліку витрати на придбання комп’ютерних програм можуть бути визнані нематеріальними активами, придбанням послуг та об’єктами ОФ (див. схему).
Схема

Коли комп’ютерні програми можна відображати як нематеріальні активи
Організація, що придбала майнові права на комп’ютерні програми (за договором відчуження майнових прав), тобто має права володіння і розпорядження стосовно авторського права, може розглядати таку господарську операцію як операцію з придбання нематеріального активу відповідно до пп. 1.2 Закону про прибуток. Правовою підставою належності об’єктів авторського права конкретному підприємству і, відповідно, визнання цих об’єктів нематеріальними активами є наявність охоронних документів на них (патентів, свідоцтв, іменного сертифіката).
Для амортизації нематеріальних активів застосовують лінійний метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта. Тобто кожен окремий вид нематеріального активу амортизують рівними частками виходячи з його первісної вартості протягом строку, що його платник податку визначає самостійно на підставі строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку своєї діяльності, але не більше 10 років безперервної експлуатації (пп. 8.3.9 Закону про прибуток). Нараховувати амортизацію починають у кварталі, наступному за кварталом придбання і введення в експлуатацію. Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення. Оскільки амортизації підлягають саме витрати на придбання нематеріальних активів для власного виробничого використання, то доцільно у тому самому кварталі, в якому відбулося придбання, здійснити й оплату.
Таким чином, у кварталі, який передує розрахунковому, відбудуться всі три події, що забезпечить впевненість у визначенні дати створення балансової вартості об’єкта.
Коли комп’ютерні програми відображають у складі ОФ
Бувають випадки, коли придбання деяких ЕОМ-версій передбачає розпорядження ОПІВ. У ліцензійній угоді може бути зазначено, що перший ліцензіат має право один раз передати всі свої права за такою угодою й саму програму безпосередньо іншій особі для використання (права на програмне забезпечення передаються разом з усіма компонентами продукту). Як же відобразити витрати на придбання такої операційної системи у податковому обліку? На думку автора, це якраз той випадок, коли примірник твору (комп’ютерної програми) на відповідному матеріальному носії (який розповсюджується у спосіб, визначений у ліцензії) слід включити до складу основ¬них фондів підприємства.
До таких основних фондів, які збільшують балансову вартість групи 4, належать також комп’ютерно-касові системи та інші програмно-технічні засоби управління (як, наприклад, електронні пристрої, які безпосередньо забезпечують зв’язок фіскального блока РРО з паливороздавальними колонками). Так, РРО, який не лише реєструє розрахункові операції, додатково оснащують програмою, що забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг) кожного найменування та друкування звітних документів. Отже, програмне забезпечення системних РРО, яке працює безпосередньо з ЕОМ, ставлять на податковий облік у складі групи 4.
На думку автора, на витрати зі встановлення комп’ютерних програм поширюється також інший пункт Закону про прибуток. Розглянемо ситуацію, коли комп’ютер був придбаний без сучасного програмного забезпечення. Для того щоб на ньому можна було працювати, докупили і встановили конкретні системні продукти. У цьому випадку понесені витрати можна охарактеризувати як поліпшення об’єкта основних засобів (витрати, пов’язані з модернізацією, добудовою, дообладнанням об’єкта основних засобів, у результаті чого збільшуються майбутні економічні вигоди, що первісно очікуються від його використання). І відповідно до пп. 8.7.1 Закону про прибуток, - включити до складу валових витрат у межах 10-відсоткового ліміту, а решту віднести на збільшення балансової вартості 4-ї групи ОФ.
Коли комп’ютерні програми є придбанням послугам
Звернімо увагу на визначення терміна "продаж результатів робіт (послуг)", наведене у пп. 1.31 Закону про прибуток: "Будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими, ніж товари, об’єктами власності за компенсацію. Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема,передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів 4", а також інші способи передачі об’єктів авторського права, інших об’єктів права інтелектуальної власності. Отже, маємо всі підстави платіж за ліцензійною угодою віднести до складу валових витрат на підставі пп. 5.2.1 Закону про прибуток.
Якщо установа придбала ОПІВ на умовах користування ним (без відчуження прав на володіння або розпорядження), то витрати, пов’язані з його придбанням (створенням), визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому активом. Наприклад, програма "1С" не може бути визнана активом, тому що права на здійснення юридичних та фактичних дій щодо розпорядження нею підприємство не має. Цією програмою, яка є носієм облікової інформації підприємства, фірма користується на певних умовах, які встановлені їй ліцензіаром у ліцензійній угоді.
У листі Держказначейства від 19.05.2004 р. №07-04/1005-4111 теж підтверджується, що витрати, пов’язані з придбанням (розробленням) програмного забезпечення без передачі майнових прав замовнику, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом. Зокрема, до таких будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), згідно з пп. 5.2.1 Закону про прибуток, можна віднести витрати на встановлення системи електронних платежів "клієнт-банк", системи дистанційного обслуговування (спеціальні програми-системи: "клієнт-інтернет-банк", "телефонний банкінг" тощо).
1 Також про зміни у Законі про прибуток див. "ДК" №15; №20 та №21.
2 У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк не більше ніж на п’ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п’ятирічного строку жодна зі сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений час (ст. 1110 ЦК).
3 Винагорода може здійснюватися, зокрема, у формі одноразового (паушального) платежу.
4 У практиці продажу примірників комп’ютерних програм застосовують кілька видів ліцензій та ліцензійних договорів для надання користувачам цих програм певного обсягу прав щодо їх використання. Такі договори, за загальним правилом, є договорами приєднання (ст. 634 ЦК), тобто договорами, умови яких встановлені однією зі сторін у стандартних формах, які можуть бути укладені лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору загалом. Інша сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, лише на підставах, передбачених законом.
________________________________________
Нормативно-правові акти, що регулюють питання, пов’язані з охороною авторського права і суміжних прав
Цивільний кодекс України (книга четверта "Право інтелектуальної власності", глава 75 "Розпорядження правами інтелектуальної власності" та глава 76 "Комерційна концесія").
Господарський кодекс України (глава 16 "Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності").
Кодекс України про адміністративні правопорушення (стаття 51/2).
Закон України від 23.12.93 р. №3792-XII "Про авторське право і суміжні права".
Закон України від 23.03.2000 р. №1587-III "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних".
Закон України від 07.02.91 р. №697-XII "Про власність".
Постанова КМУ від 20.06.2000 р. №997 "Про затвердження Положення про Державний департамент інтелектуальної власності".
Постанова КМУ від 13.10.2000 р. №1555 "Про затвердження положень з питань розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм".
Постанова КМУ від 27.12.2001 р. №1756 "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір".
Постанова КМУ від 18.01.2003 р. №72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав".
Рекомендації президії ВГСУ від 10.06.2004 р. №04-5/1107 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності".
________________________________________
Що треба знати про комп’ютерні програми та права їх використання
Комп’ютерна програма - це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах) (ст. 1 Закону про авторське право).
Комп’ютерна програма є твором (ст. 433 ЦК та ст. 8 Закону про авторське право). Як об’єкти авторського права такі твори, своєю чергою, належать до об’єктів права інтелектуальної власності (ст. 420 ЦК та ст. 155 ГК):
а) суб’єктами авторського права є автори творів, їхні спадкоємці та особи, яким автори чи їхні спадкоємці передали свої авторські майнові права (ст. 7 Закону про авторське право);
б) авторське право (право інтелектуальної власності) і право власності на матеріальний об’єкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об’єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права (ст. 12 Закону 3792);
в) майнові права на об’єкт як об’єкт авторського права, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Майнові права на об’єкт твору як об’єкт авторського права, створений на замовлення, належать творцеві цього об’єкта або замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором (ст. 430 та 1112 ЦК);
г) Майновими правами інтелектуальної власності на твір, в основному, є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору. Майновими правами інтелектуальної власності, згідно зі статтею 1107 ЦК, можна розпоряджатися за допомогою таких договорів (укладаються у письмовій формі): ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності; ліцензійний договір; договір про створення на замовлення і використання ОПІВ; інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
________________________________________
Нормативна база
ЦК - Цивільний кодекс України.
ГК - Господарський кодекс України.
Закон про авторське право - Закон України від 23.12.93 р. №3792-XII "Про авторське право і суміжні права".
Закон про прибуток - Закон України від 28.12.94 р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".
Закон №2505 - Закон України від 25.03.2005 р. №2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України".
Закон №2181 - Закон України від 21.12.2000 р. №2181-III "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Порядок №386 - Порядок застосування адміністративного арешту активів платників податків, затверджений наказом ДПАУ від 25.09.2001 р. №386.
Любов ПРИЙМА, «Дебет-Кредит»

Алёнка, спасибо! я уже читала эту статью

"Продают вроде как без прав на владение и распоряжение - тогда получается можно и как услугу." - Это не подпадет под понятие "Роялти"? Роялті – платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми....

Лена, знаю, что закон и письмо имеют разную силу, тем не менее гляньте эти письма:

Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності своїм листом № 06-10/10-375 від 09.08.2006 р. “Щодо тлумачення поняття "роялті" розтлумачив, що умовою для трактування платежів у якості роялті є відсутність у ліцензійному договорі умов, що надають користувачеві об'єкта інтелектуальної власності право продавати, передавати або відчужувати такий об'єкт. Аналогічну думку підтримала ДПАУ в Листі від 16.08.2006 р. № 15426/7/15-0317 “Щодо поняття "роялті" .

Хорошо, а если я в договоре напишу, что права собственности на разработанное программное обеспечение принадлежат Исполнителю и передаются Заказчику согласно с условиями договора. Мне не нужно патентировать и т.д.?

нет.

Нет - не нужно, или нет- нужно

патентовать не нужно.

у мене аналогічні послуги надає п-во: розробка ПО, а також виготовлення веб-сайтів.

Скажіть тут договір підряду (замовник-підрядник) краще заключати чи договір на виконанння робіт-послуг (замовник-виконавець)?

Вы знаете, я уже столько всего прочла, в голове абра-кадабра, но мне кажется, что это договор работ-услуг, еще есть мнения?