Отже, тепер добровільно зареєструватися платником ПДВ може кожен, хто здійснює оподатковувані операції, незалежно від їх обсягу. Оподатковувана операція — операція, яка підлягає обкладенню ПДВ відповідно до пп. 14.1.186 ПКУ, тобто та, до якої застосовується ставка оподаткування 20%, 0%, або звільнена від оподаткування (адже такі операції є просто пільгованими).
Зверніть увагу: у п. 182.1 ПКУ йдеться саме про здійснення таких операцій. А це дозволяє зробити висновок, що, наприклад, укладення договорів на постачання товарів/послуг чи наявність наміру здійснювати оподатковувані операції ще не буде підставою для добровільної реєстрації. Отже новостворена особа не може відразу зареєструватись платником ПДВ. На практиці орган ДПС звертається до особи з пропозицією надати розшифрування обсягів оподатковуваних операцій з метою визначення обґрунтованості реєстрації платником ПДВ. Такими розшифруваннями можуть бути копії видаткових накладних або актів наданих послуг (виконаних робіт) тощо. Відповідно, на нашу думку, для добровільної реєстрації достатньо факту здійснення навіть однієї оподатковуваної операції — і це вже буде підставою для добровільної реєстрації платником ПДВ.
Особа має право подати заяву на добровільну реєстрацію платником ПДВ1 не пізніше ніж за 20 к. д. до початку податкового періоду, з якого вона вважатиметься платником ПДВ (п. 183.3 ПКУ). За загальним правилом податковим періодом є календарний місяць (ст. 202 ПКУ).
Нагадаємо: у разі добровільної реєстрації у заяві можна зазначити бажаний (запланований) день реєстрації платником ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого заявник вважатиметься платником податку та матиме право виписувати податкові накладні (п. 183.5 ПКУ).