Добрый день, Александр!
У меня несколько вопросов:
1.Я ФЛП на едином налоге 3 группа оказываю по договору бух.услуги. Попадаю ли я под оплату "Военного сбора", если да, то кто за ФЛП должен перечислять в бюджет (сегодня прочитала, что налоговый агент, но ФЛП тоже является налоговым агентом).
2.С больничных удерживать нужно только за первые 5 дней(которые за счет предприятия) или полностью за весь больничный.
3.Начислены отпускные за периоды до 03.08.2014г - как с них?
Спасибо. Александра.
Отвечает Александр Блотнер:
1. У відповідь на питання “Хто є платниками військового збору?” ДФС повідомила наступне: “Коротка та повна відповіді ідентичні:
Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ.
Згідно з п. 162.1 ст. 162 ПКУ платниками є:
фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
податковий агент”. На даний момент існує таке трактування, що військовим збором не будуть оподатковуватись доходи ФО підприємців від підприємницької діяльності. На жаль, чіткого роз'яснення стосовно цього питання на даний момент не існує.
2. На даний момент чіткої відповіді на дане питання не існує. Якщо розглядати норми п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, то об'єктом оподаткування повинна бути: “Об'єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри”, при цьому ПКУ під заробітною платою розуміє: “заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом”. Хоча визначення надане для цілей ПДФО, за відсутністю іншого можемо використати його. Тож виплати згідно з Законом, швидше будуть трактуватись як ті, що відповідають нормам Закону України “Про оплату праці” від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР: “Стаття 2. Структура заробітної плати
Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. ”
Деталізацію цих складових заробітної плати можна знайти в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5 — єдиний документ, який розроблений у відповідності до Закону про оплату праці. Так відповідно до Інструкції № 5, невключається до фонду оплати праці: “допомога по тимчасовій непрацездатності; ”. Відповідно до п. 1 ст. 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18 січня 2001 року № 2240-III: “Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:
1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;
2) необхідності догляду за хворою дитиною;
3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї;
4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
8) санаторно-курортного лікування”. Тож відповідно до норм законів допомога по тимчасовій непрацездатності не повинна бути об'єктом оподаткування військовим збором. Проте, останнім часом постійно звучить думка, що лікарняні можуть бути на підставі того, що вони прирівнюються для цілей оподаткування ПДФО, бути включеними і в об'єкт оподаткування військовим збором. Роз'яснення з цього питання знаходиться на узгодженні в ДФС.На даний момент чіткої відповіді на дане питання не існує. Якщо розглядати норми п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, то об'єктом оподаткування повинна бути: “Об'єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри”, при цьому ПКУ під заробітною платою розуміє: “заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом”. Хоча визначення надане для цілей ПДФО, за відсутністю іншого можемо використати його. Тож виплати згідно з Законом, швидше будуть трактуватись як ті, що відповідають нормам Закону України “Про оплату праці” від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР: “Стаття 2. Структура заробітної плати
Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. ”
Деталізацію цих складових заробітної плати можна знайти в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. № 5 — єдиний документ, який розроблений у відповідності до Закону про оплату праці. Так відповідно до Інструкції № 5, невключається до фонду оплати праці: “допомога по тимчасовій непрацездатності; ”. Відповідно до п. 1 ст. 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18 січня 2001 року № 2240-III: “Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:
1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;
2) необхідності догляду за хворою дитиною;
3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї;
4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
8) санаторно-курортного лікування”. Тож відповідно до норм законів допомога по тимчасовій непрацездатності не повинна бути об'єктом оподаткування військовим збором. Проте, останнім часом постійно звучить думка, що лікарняні можуть бути на підставі того, що вони прирівнюються для цілей оподаткування ПДФО, бути включеними і в об'єкт оподаткування військовим збором. Роз'яснення з цього питання знаходиться на узгодженні в ДФС.
3. Як роз'яснила Державна фіскальна служба України на своєму інтернет сайті: “оскільки Закон набрав чинності з 03.08.2014р. і податковий агент зобов’язаний при нарахуванні доходів, визначених у п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу утримати військовий збір, нараховані до 03.08.2014 доходи, але виплачені після 03.08.2014, не підлягають оподаткуванню збором”, робимо висновок, що доходи, які і нараховані і виплачені до 3 серпня не повинні підлягати оподаткуванню. Проте залишається деяка непевність, адже якщо дотримуватись логіки, яка пропонується деякими консультантами стосовно лікарняних, то ті відпускні, які припадають на періоди після набрання чинності мали б підпасти під оподаткування. Проте, на нашу думку, такий ризик є незначним.Як роз'яснила Державна фіскальна служба України на своєму інтернет сайті: “оскільки Закон набрав чинності з 03.08.2014р. і податковий агент зобов’язаний при нарахуванні доходів, визначених у п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу утримати військовий збір, нараховані до 03.08.2014 доходи, але виплачені після 03.08.2014, не підлягають оподаткуванню збором”, робимо висновок, що доходи, які і нараховані і виплачені до 3 серпня не повинні підлягати оподаткуванню. Проте залишається деяка непевність, адже якщо дотримуватись логіки, яка пропонується деякими консультантами стосовно лікарняних, то ті відпускні, які припадають на періоди після набрання чинності мали б підпасти під оподаткування. Проте, на нашу думку, такий ризик є незначним.
Редаговано разів: 1. Востаннє 20/08/2014 16:59 користувачем nataljavls.