Интернет-конференция:
“Зарплата и кадры: организация в условиях кризиса”
(30 сентября 2014 года)

Уважаемые участники форума!

Предлагаем вам принять участие в очередной экспертной интернет-конференции и получить ответы на Ваши вопросы.

Вопросы Вы можете задавать до 23 сентября 2014 года включительно и 30 сентября получить ответы специалиста.

Партнер проведения этой конференции - одна из ведущих юридических компаний "Jurimex ", которая объединяет 50 высококвалифицированных профессионалов с обширным практическим опытом и блестящими знаниями украинского и международного права. Высокий профессиональный уровень компании Jurimex подтверждается признанием в ежегодных рейтингах лучших юридических фирм Украины.

На ваши вопросы будет отвечать Марина Слободниченко - юрист, партнёр юридической компании "Jurimex "



Как задать вопрос
и другие Правила для участников конференции:

1. Вопросы формируем в той же теме. Для формирования вопроса необходимо кликнуть на кнопке "Ответить" в правом нижнем углу этого сообщения и написать свой вопрос в открывшемся окне для сообщения;

2. Вопросы задаем исключительно по теме конференции. Вопросы заданные не по теме, повторяющиеся вопросы, комментарии к чужим вопросам или ответам специалиста будут удалены модератором.
Обсудить вопросы участников, ответы специалиста и просто поговорить можно в других специальных разделах нашего форума >>>;

3. Вопрос может задать только авторизированный участник форума (АВТОРИЗИРОВАТЬСЯ >>>). Если вы не зарегистрированы на нашем форуме - пройдите регистрацию (бесплатно!). ЗАРЕГИСТРИРОВАТЬСЯ >>>

4. Пост должен содержать только один вопрос (проблему). Если Вас интересует несколько вопросов, формируйте их в отдельных сообщениях.

5. По окончанию конференции все ответы на вопросы (результаты интернет-конференции) будут приведены в этой же теме.

6. Все вопросы связанные с проведением этой и других конференций, технические вопросы к администрации форума задаем в подразделе форума "Про сайт".

7. Внимание! Время принятия вопросов а также количество вопросов специалисту ограничено. Спешите задать вопрос до наступления граничного времени указанного в топовом посте темы-конференции.

8. Ответы на вопросы участников публикуются в день конференции, указанный в топовом посте темы-конференции. Ответы будут приведены в каждом посте-вопросе конференции.



Редаговано разів: 3. Востаннє 29/09/2014 07:45 користувачем nataljavls.

Здравствуйте!
Мы в Луганской обл. Банк, в котором у нас открыт счет, временно не работает (не известно когда заработает). Поэтому выручку (ежедневную) не сдаем в банк, срок выплаты аванса работникам, хочу дать з/пл с выручки. А как быть с отчислениями ( ПДФО, ЕСВ) , ведь не могу перечислить из-за неработы банка?

Отвечает Марина Слободниченко:

Податкове законодавство не прив’язує сплату податкових зобов’язань з податку на дохід фізичних осіб з банківським рахунком податкового агента. Відповідно до пункту 168.1.4 статті 168 Податкового кодексу, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Сплата податкових зобов’язань з доходу, що виплачується готівкою, може бути сплачена у будь-якому відділені банку або відділенні зв'язку (пошті). Сплата повинна бути здійснена не пізніше наступного банківського дня після виплати заробітної плати.

Пункт 10 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI також передбачає сплату ЄСВ готівкою. В даному випадку єдиний внесок сплачується шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку. Відповідно до пункту 4.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 № 455, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку, а готівкою можуть виплачувати фізичні особи – підприємці та особи, які забезпечують себе роботою самостійно. Проте, відсутність можливості використати свій банківський рахунок, на нашу думку, може бути підставою для сплати ЄСВ готівкою.

Отже, сплата податкових зобов’язань з ПДФО та ЄСВ в разі закриття банку може бути здійснена в іншому банку або відділенні зв’язку не пізніше наступного банківського дня після виплати заробітної плати.



Редаговано разів: 2. Востаннє 30/09/2014 08:11 користувачем DK-admin.

Добрый день!
Наше предприятие находится в зоне АТО.
Начисление заработной платы некоторым работникам проводилось как вынужденный прогул.
Подскажите пожалуйста, как правильно отразить эту операцию в бухгалтерском и налоговом учете?
Спасибо.

Отвечает Марина Слободниченко:

Невыход сотрудника на работу по причинам, связанным с проведением АТО, на наш взгляд, не подпадает под понятие прогула, в том числе и вынужденного прогула.

В трудовом праве под «вынужденным прогулом» понимают время, в течение которого работник по вине работодателя не мог выполнять трудовые функции, обусловленные трудовым договором. На практике, вынужденный прогул чаще всего имеет место в случаях незаконного увольнения сотрудника, также он может быть связан с незаконным переводом на другую работу, незаконным отстранением от работы, а также в некоторых других подобных случаях. Таким образом, ключевым при вынужденном прогуле является наличие вины работодателя в отсутствии у работника возможности выполнять свои трудовые обязанности, установленной решением суда.

В данном случае отсутствие сотрудника на рабочем месте не является следствием виновных действий ни такого сотрудника, ни работодателя, соответственно не может считаться прогулом. Подобную позицию высказали некоторые министерства и ведомства (Письмо Минсоцполитики от 08.07.2014 г. № 7302/3/14-14/13, Письмо Министерства образования от 08.09.2014г. №1/11-14372).

В Вашей ситуации скорее имеет место «простой», под которым понимается приостановление работы, вызванное отсутствием организационных или технических условий, необходимых для выполнения работы, неотвратимой силой или другими обстоятельствами (ч.1. ст.34 Кодекса законов о труде).

Таким образом, при приостановлении работы предприятия, необходимо определить в первую очередь, что же имело место: вынужденный прогул или простой.

Разграничение этих понятий имеет смысл не только для надлежащей правовой формулировки, а также может повлиять на те, или иные последствия, связанные с учетом операций по выплатам работникам за время вынужденного приостановления деятельности предприятия.

Так, в стандартной ситуации (так сказать, «классическом» варианте) оплата времени вынужденного прогула осуществляется на основании решения суда о восстановлении на работе и проводится в размере среднего заработка за время вынужденного прогула (согласно ст. 235 КзоТ).

Правила расчета средней заработной платы, определены Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100 (далее – Порядок №100).

Согласно пп. 14.1.48 Налогового кодекса Украины (далее - НКУ), заработная плата для целей раздела IV этого Кодекса - это основная и дополнительная заработная плата, другие поощрительные и компенсационные выплаты, которые выплачиваются (предоставляются) плательщику налога в связи с отношениями трудового найма согласно закону.
В соответствии с пп. 162.1.1 и пп. 164.2.1 НКУ в общий месячный облагаемый НДФЛ доход налогоплательщика включаются доходы в виде заработной платы, начисленные (выплаченные) ему по условиям трудового договора (контракта).

Таким образом, выплата среднего заработка за время вынужденного прогула облагается НДФЛ по правилам пп. 164.2.1 и п. 164.6 НКУ.

Также на такие выплаты начисляется единый социальный взнос в порядке, определенном ч.2 ст. 7 Закона Украины о ЕСВ.

При осуществлении выплат за «вынужденный прогул» необходимо обратить внимание на следующую позицию налоговых органов.

Так в одной из своих консультаций (Информационно-справочный ресурс «ЗИР», категория 102.07.17) контролирующий орган приходит к выводу, что такая выплата (компенсация) не относится к выплатам, связанным с оплатой труда, предусмотренным Инструкцией по статистике заработной платы, утвержденной приказом Госкомстата от 13.01.2004г. № 5 (далее - Инструкция № 5), и не подпадает под перечень расходов на оплату труда физических лиц, определенных в пункте 142.1 статьи 142 Налогового кодекса Украины, поэтому не может быть отнесена к составу расходов плательщика налога при определении объекта налогообложения. Не можем согласиться с данной позицией, в том числе и с учетом нестандартности Вашей ситуации.

Считаем, что налоговые органы придерживаются двоякой позиции относительно налогового учета таких выплат. Так, для целей обложения НДФЛ оплата вынужденного прогула включается в месячный налогооблагаемый доход и приравнивается к зарплате, а для целей налогообложения прибыли (в части определения расходов) – не приравнивается.

Согласно ст. 113 КЗоТ время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада). За время простоя, когда возникла производственная ситуация, опасная для жизни или здоровья работника или для людей, которые его окружают, и окружающей природной среды не по его вине, за ним сохраняется средний заработок.

Средний заработок, определяется по правилам, предусмотренным Порядком №100, т.е. по таким же правилам, как и для оплаты вынужденного прогула.

Абзацем 11 пп. 2.2.12. упомянутой выше Инструкции №5 предусмотрено, что оплата простоев не по вине работника входит в состав дополнительной заработной платы.

Оплата за время простоя подлежит обложению НДФЛ и ЕСВ в установленном законодательством порядке и включается в состав расходов, а именно в составе «других расходов» согласно пп.138.12.2. п.138.12 ст.138. НК (соответствующее разъяснение размещено в Информационно-справочном ресурсе «ЗИР», категория 102.07.17)



Редаговано разів: 1. Востаннє 30/09/2014 08:10 користувачем DK-admin.

Разъясните в общем ситуацию с оплатой труда работникам в зоне АТО при объявлении предриятием простоя.

Отвечает Марина Слободниченко:

Относительно работников в зоне АТО Минсоцполитики своим письмом от 08.07.2014г. № 7302/3/14-14/13 рекомендовало предоставлять работникам, по их просьбе, оплатные отпуска, отпуска без сбережения заработной платы, которые предоставляются работникам в обязательном порядке, а также отпуска без сохранения заработной платы, которые предоставляются по соглашению сторон. Однако такой подход является частичным, поскольку отпуска характеризируются ограниченностью по времени, а срок проведения АТО может быть более длительным, чем максимально-возможный срок отпуска для работника.

Поэтому одним из вариантов является объявление простоя в целом по предприятию, если оно находится в зоне АТО, или объявление простоя в отдельных подразделениях предприятия, если они находятся в зоне АТО, а собственно предприятие – на другой территории Украины. Объявление простоя в связи с проведением АТО является правомерным, так как действующий КЗоТ не устанавливает исчерпывающий перечень обстоятельств, при которых предприятия могут объявлять простой.

Простой (ч. 1 ст. 34 КЗоТ) - приостановление работы, вызванное отсутствием организационных или технических условий, необходимых для выполнения работы, неотвратимой силой или другими обстоятельствами.

Оплата труда. На все время простоя, работник (по его согласию и с учетом его специальности и квалификации) может быть переведен на другую работу на этом же предприятии (например, в подразделение, находящееся не в зоне АТО). В таком случае оплата труда осуществляется в общем порядке.

Если же работник на время простоя не был переведен на другую работу, как указано выше, (например, нет возможности или необходимости в предприятия на такой перевод, или работник не согласен на перевод и т.п.), то оплата труда осуществляется согласно ст. 113 КЗоТ.

Согласно ст. 113 КЗоТ время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада). За время простоя, когда возникла производственная ситуация, опасная для жизни или здоровья работника или для людей, которые его окружают, и окружающей природной среды не по его вине, за ним сохраняется средний заработок.

То есть, за работником на время простоя в связи с АТО должен сохраняться средний заработок. Правила расчета средней заработной платы определены Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100.

Оплата за время простоя подлежит обложению НДФЛ и ЕСВ в установленном законодательством порядке и включается в состав расходов, а именно в составе «других расходов» согласно пп. 138.12.2. п.138.12 ст.138. Налогового кодекса Украины (соответствующее разъяснение размещено в Информационно-справочном ресурсе «ЗИР», категория 102.07.17).

Оплата за время простоя также облагается военным сбором (начиная с 03.08.2014г.).



Редаговано разів: 1. Востаннє 30/09/2014 08:15 користувачем DK-admin.

Разъясните, пожалуйста, как работнику, должностному лицу, который вынужденно выехал из зоны АТО, уволиться. Офис не работает, директор за границей.

Отвечает Марина Слободниченко:

Правом принятия решения об увольнении сотрудника обладает как собственник компании, так и уполномоченный им орган (лицо), которым зачастую выступает руководитель компании (директор, генеральный директор, глава правления и др.). Поэтому, в Вашем случае, Вы можете обратиться с заявлением об увольнении к собственнику компании, в которой работаете, в общем порядке. Если же такой возможности нет, то можете отправить заявление об увольнении по почте (с описью вложения и уведомлением о вручении) на адрес компании, в которой работаете, а также на адрес собственника этой компании (если собственников несколько – то на адрес каждого). По общему правилу работник имеет право расторгнуть трудовой договор, заключенный на неопределенный срок, предупредив об этом собственника или уполномоченный им орган письменно за две недели. После истечения указанного времени для фиксации факта Вашего увольнения с компании Вы можете обратиться в суд с заявлением об установлении факта, имеющего юридическое значение, а именно факта Вашего увольнения.

Так, согласно со статьей 256 ГПК суд рассматривает дела об установлении факта: родственных связей между физическими лицами; пребывания физического лица на содержании; увечья (если это необходимо для назначения пенсии или получения пособия по общеобязательному государственному социальному страхованию); регистрации брака, расторжения брака, усыновления; проживание одной семьей мужчины и женщины без брака; принадлежности правоустанавливающих документов лицу, фамилия, имя, отчество, место и время рождения которого, указанные в документе, не совпадают с именем, отчеством, фамилией, местом и временем рождения этого лица, указанным в свидетельстве о рождении или в паспорте; рождение лица в определенное время в случае невозможности регистрации органом государственной регистрации актов гражданского состояния факта рождения; смерти лица в определенное время в случае невозможности регистрации органом государственной регистрации актов гражданского состояния факта смерти; смерти лица, пропавшего без вести при обстоятельствах, угрожавших ему смертью или дают основания считать его погибшим от определенного несчастного случая в результате чрезвычайных ситуаций техногенного и природного характера. В судебном порядке могут быть установлены и другие факты, от которых зависит возникновение, изменение или прекращение личных или имущественных прав физических лиц, если законом не определен другой порядок их установления.



Редаговано разів: 2. Востаннє 30/09/2014 08:18 користувачем DK-admin.

Второй вопрос: есть ли возможность уволиться задним числом?

Отвечает Марина Слободниченко:

Такой возможности нет



Редаговано разів: 1. Востаннє 30/09/2014 08:19 користувачем DK-admin.

Добрый день!
Наш объект находится в активной зоне боевых действий (Аэропорт донецк). с июля 2014г из-за отсутствия посетителей, доходов нет и объект вышестоящей организацией не закрыт. Налоговые и все службы у кого можно было бы уточнится переехали,а некоторые вообще приостановили деятельность.
По законодательству ежемесячно предусмотрена уплата налогов (земля) соответственно 2-а месяца уже не платим. как избежать начисления штрафных санкций.

Отвечает Марина Слободниченко:

По данному вопросу государственной фискальной службой Украины (Министерством налогов и сборов Украины) уже даны несколько разъяснений (Письмо Министерства налогов и сборов Украины от 01.07.2014г. N 15472/7/99-99-25-01-17, Письмо Министерства от 07.07.2014г. N 16042/7/99-99-19-03-02-17, Разъяснение Министерства доходов и сборов Украины от 07.08.2014г. «Актуальная информация для налогоплательщиков, перемещаются с временно оккупированной территории и районов проведения АТО»), суть которых сводится к следующему.

Тот факт, что своевременная уплата налогов, подача отчетности не может быть осуществлена вследствие проведения АТО можно трактовать как действие обстоятельств непреодолимой силы, вызванные непредвиденными ситуациями, которые происходят независимо от воли и желания заявителя (война, блокада, забастовка, авария).

В таком случае, плательщик может воспользоваться правом на отсрочку/рассрочку денежных обязательств или налогового долга (п.п. 17.1.5. п.17.1. ст.17, ст.32, ст. 100 НКУ). Основания, процедура и порядок предоставления отсрочки/рассрочки регулируются Постановлением Кабинета Министров Украины от 27.12.2010г. № 1235 «Об утверждении Перечня обстоятельств, свидетельствующих о наличии угрозы возникновения или накопления налогового долга, и доказательств существования таких обстоятельств», а также Приказом Министерства доходов и сборов Украины от 10.10.2013г. № 574 «Об утверждении Порядка рассрочки (отсрочки) денежных обязательств (налогового долга) налогоплательщиков».

Если вследствие проведения АТО у плательщика возник налоговый долг, то можно руководствоваться нормой ст. 101 НК Украины, предусматривающей возможность списания безнадежного налогового долга, которым, в частности, считается налоговый долг, возникший вследствие обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажорных обстоятельств). Процедура списания налогового долга определена Порядком списания безнадежного налогового долга налогоплательщиков, утвержденным Приказом Министерства доходов и сборов Украины от 10.10.2013г. № 577.

Относительно нарушения сроков подачи налоговых деклараций следует обратить внимание на то, что п. 102.6. ст.102 НК Украины предусмотрена возможность продления граничных сроков подачи налоговой декларации по письменному запросу плательщика налогов, если свобода передвижения такого плательщика была ограничена в результате действия обстоятельств непреодолимой силы, подтвержденных документально (п.п.102.6.4 п.102.6. ст.102 НК Украины)
.
Из системного анализа норм законодательства следует, что для использования любого из описанных вариантов ключевым является подтверждение возникновения и действия обстоятельств непреодолимой силы. Данный факт подтверждается Торгово-промышленной палатой Украины (или уполномоченной ею региональной ТПП), куда плательщику необходимо обратиться с заявлением установленной формы.

Кроме того, надеемся, что в скором будущем будет принят закон о внесении соответствующих изменений в налоговый кодекс, который позволит освободить от ответственности за неуплату налогов плательщиков, осуществляющих деятельность в зоне АТО, проект, которого в августе этого года была принят парламентом за основу.



Редаговано разів: 1. Востаннє 30/09/2014 11:38 користувачем DK-admin.

Вопрос второй!
Предприятие финансируется за счет средств городского бюджета.
сотрудник был очень долго на больничном с 06.04. по 22.07.2014г , больничные листы сдал по возможности как смог добратся до места работы. Банк в котором открыт счет для выплаты б/листов за счет ФСС ВПТ закрыт ( до окончания АТО) соответственно предоставить заявку в Управление соц.страха для возмещения б/листов не возможно.
Сотрудник хочет уволится. Как оформить соответствующие выплаты без нарушения ( а именно если вдруг соцстрах возместить средства, как их использовать в 3-х дневный срок)
Выплата заработной платы не производится с июля 2014г ( закрыто районное казначейство) собственные средства отсутствуют.

Отвечает Марина Слободниченко:

Вопросы финансирования страхователей-работодателей для предоставления наемным работникам материального обеспечения (в том числе оплаты пособия по временной нетрудоспособности, т.е. «больничных») за счет Фонда социального страхования по временной потере трудоспособности (далее - Фонд) регулируются Законом Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании в связи с временной утратой трудоспособности и расходами, обусловленными погребением» от 18.01.2001 г. N 2240 (далее - Закон N 2240) и Порядком финансирования страхователей для предоставления застрахованным лицам материального обеспечения за счет средств Фонда социального страхования по временной утрате трудоспособности, утвержденном Постановлением правления Фонда от 22.12.2010 г. N 26 (далее – Порядок №26).

Основанием для финансирования является Заявление-расчет, оформленное по установленному образцу и поданное работодателем в рабочий орган Фонда по месту постановки на учет предприятия.

Как видно из Вашего вопроса, предприятие относится к бюджетным учреждениям, следовательно, страховые средства зачисляются на отдельный счет, открытый в органе, осуществляющем казначейское обслуживание бюджетных средств.
Из анализа норм законодательства можно сделать вывод о том, что возможность подачи Заявления-расчета не зависит от закрытия/не закрытия банка или другого органа, в котором открыт специальный счет, поэтому считаем, что Заявление-расчет пособия по временной нетрудоспособности подать нужно.

Согласно ч.1 ст. 52 Закона №2240 1 документы для назначения пособия по временной нетрудоспособности должны рассматриваться не позднее десяти дней со дня их поступления. В случае отказа в назначении пособия Фонд обязан письменно Вас уведомить об этом с указанием причин отказа в срок не позднее пяти дней после вынесения соответствующего решения.

Согласно п. 9 Порядка №26 после поступления на специальный счет предприятия средств Фонда в сумме, указанной в заявлении-расчете, страхователь-работодатель обязан осуществить выплату «больничных» (п.9 Порядка №26).
В соответствии со ст. 116 Кодекса законов о труде Украины (далее – КЗоТ) при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения.
Поскольку выплата пособия по временной нетрудоспособности, начиная с шестого дня такой нетрудоспособности за весь период до восстановления трудоспособности, осуществляется за счет средств Фонда, то выполнение работодателем обязанности выплатить сотруднику больничные зависит от выполнения Фондом своих обязанностей по перечислению сумм пособия и возможно только после поступления средств от Фонда (это следует из разъяснения Фонда, приведенного в Письме от 26.05.2011 г. № 07-35-1406).

Предприятие же в день увольнения должно произвести все выплаты, непосредственно подлежащие оплате сотруднику согласно нормам трудового законодательства.

Сроки выплаты пособия по временной нетрудоспособности установлены ст. 52 Закона №2240.
Согласно ч. 2 указанной статьи пособие по временной нетрудоспособности выплачивается
в ближайший после дня назначения пособия срок, установленный для выплаты заработной платы.
Если сумма полученных от Фонда средств превышает фактические расходы на предоставление материального обеспечения работникам, то такую сумму превышения необходимо вернуть Фонду в течение трех рабочих дней (абз.4 ч.1 ст 21 Закона №2240, п. 10 Порядка № 26). Суммы пособия, не полученные работником в установленные сроки по уважительным причинам (командировка, болезнь), могут быть депонированы до их получения (письмо Фонда от 31.03.2011 г. № 01-16-707).

Кроме того, не следует забывать о нормах абз.2, 3 ч.5 ст. 52 Закона №2240, которыми предусмотрено, что назначенное, но не полученное застрахованным лицом своевременно материальное обеспечение выплачивается за прошедшее время без ограничения любым сроком в размере, установленном на момент наступления страхового случая.

Суммы материального обеспечения, не полученные по вине органа, назначающего материальное обеспечение, выплачиваются застрахованному лицу за прошедшее время с соблюдением требований законодательства об индексации денежных доходов населения.



Редаговано разів: 1. Востаннє 30/09/2014 11:35 користувачем DK-admin.

Вопрос третий!
Возможно ли отправить сотрудников в отпуск без выплаты з/платы с пометкой в приказе "До завершения АТО"
Спасибо.

Отвечает Марина Слободниченко:

Добрый день!

Длительность отпусков сотрудников без сохранения заработной платы четко регламентирована нормами Закона Украины «Об отпусках» (ст. 26) и Кодекса законов о труде Украины (ст. 84). Согласно с этими нормами длительность такого отпуска не должна превышать 15 календарных дней на год. В случае предоставления сотрудникам отпуска без сохранения заработной платы, суммарной (на протяжении года) длительностью более 15 дней, виновное должностное лицо может быть привлечено к административной ответственности за ч. 1 ст. КУоАП.
Отпуск без сохранения заработной платы может быть предоставлен сотруднику, по согласованию с сотрудником или по его заявлению, по различным причинам, в том числе по причине проведения АТО, но длительность такого отпуска, как указано выше, не должна превышать 15 дней на протяжении года.



Редаговано разів: 1. Востаннє 08/10/2014 08:18 користувачем DK-admin.

Предприятие реформируется - принято решение о закрытии филиала в Севастополе. Как быть с работниками - им нужно выплатить зарплату, но некоторые из них приняли гражданство РФ? Распространяется ли на них Кодекс законов о труде Украины?

Отвечает Марина Слободниченко:

В первую очередь необходимо отметить, что согласно с Законом Украины «Об обеспечении прав и свобод граждан и правовом режиме временно оккупированной территории Украины», принудительное автоматическое приобретение гражданами Украины, которые проживают на временно оккупированной территории, гражданства Российской Федерации не признается Украиной и не является основанием для потери гражданства Украины. То есть такие физические лица признаются Украиной как граждане Украины.

Что касается распространения норм Кодекса законов о труде Украины на иностранных граждан, в том числе граждан Российской Федерации, то согласно со статьей 8 КЗоТ Украины трудовые отношения иностранных граждан, которые работают на предприятиях, в учреждениях, организациях Украины, регулируются согласно с Законом Украины «О международном частном праве».

Законом Украины «О международном частном праве» предусмотрено, что к трудовым отношениям применяется право страны, в которой выполняется работа, если иное не предусмотрено законом или международным договором Украины. Согласно этого ж закона трудовые отношения иностранцев и лиц без гражданства, которые работают в Украине, не регулируется правом Украины в случае: если
1) иностранцы и лица без гражданства работают в составе дипломатических представительств иностранных стран или представительств международных организаций в Украине, если иное не предусмотрено международным договором Украины;
2) иностранцы и лица без гражданства за пределами Украины подписали с иностранными работодателями – физическими или юридическими лицами трудовые договора о выполнении работы в Украине, если иное не предусмотрено договорами или международными договорами Украины.

Таким образом, положения КЗоТ Украины распространяются на иностранных граждан (включая граждан Российской Федерации), которые законно трудоустроены в Украине, кроме случаев указанных выше.

Иностранные граждане согласно с украинским законодательством могут работать в Украине при наличии соответствующего разрешения. С этого правила есть исключение, предусмотренное Законом Украины «О создании свободной экономической зоны «Крым» и об особенностях осуществления экономической деятельности на временно оккупированной территории Украины». Согласно с этим законом, на временно оккупированной территории Украины лицо освобождается от обязанности получения разрешения на применение труда иностранца и лица без гражданства, предусмотренного Законом Украины «О занятости населения».



Редаговано разів: 1. Востаннє 30/09/2014 08:22 користувачем DK-admin.

Здравствуйте!
Предприятие зарегистрировано по юридическому адресу в г.Донецк. Теперь имеем проблему с выплатой зарплаты, которую не можем выплатить тем людям, которые остались там. Будет нести предприятие ответственность за невыплату заработной платы работникам, которые не уехали из Донецка?
Спасибо!

Отвечает Марина Слободниченко:

Відповідно до статті 26 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Таким чином, роботодавець несе:

1) дисциплінарну відповідальність: згідно пункту 1-1 статті 41 КЗпП, якщо внаслідок винних дій керівника (інших посадових осіб) підприємства, установи, організації заробітна плата виплачується не своєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законодавством її мінімального розміру, трудовий договір з винними особами може бути розірваний з ініціативи власника, або уповноваженого ним органу.

2) матеріальну відповідальність: згідно пункту 9 статті 134 КЗпП керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди.

3) адміністративну відповідальність: згідно статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у вигляді накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4) кримінальну відповідальність: згідно статті 175 Кримінального кодексу України (далі ККУ) у вигляді:
• накладання штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• виправними роботами на строк до двох років;
• позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

У разі нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати: накладання штрафу (від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); обмеження волі до трьох років; позбавлення волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

До кримінальної відповідальності може бути притягнутий керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності, в разі безпідставної невиплати заробітної плати більш як за один місяць, вчиненої умисно .

Невиплата заробітної плати, що визнається злочинною згідно статті 175 ККУ, має бути обов’язково безпідставною.
Поняття «безпідставність» є оціночним, і його застосування у практиці розгляду справ названої категорії неоднозначне.
Безпідставною треба вважати таку невиплату заробітної плати, яка вчинена за наявності об’єктивної можливості здійснити виплату, а для з’ясування такої можливості необхідно перевіряти фінансово-економічний стан підприємства, установи чи організації, де виявлено невиплату, а також мету використання коштів, які надходили на їхні рахунки.

Якщо виплата заробітної плати не здійснюється на законних підставах (наприклад, несплата частини заробітної плати в результаті відрахування із неї для покриття заборгованості працівника підприємству, установі, організації, на якому він працює) або її невиплата зумовлена об’єктивними причинами (наприклад, неповним бюджетним фінансуванням), то така невиплата не вважатиметься злочином.

Також, невиплата заробітної плати вважається злочином, за умови її невиплати більше ніж за один місяць, адже невиплата заробітної плати лише за один місяць вважатиметься адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 41 КУпАП.



Редаговано разів: 1. Востаннє 21/10/2014 13:55 користувачем DK-admin.

Ми перенесли офіс (орендували приміщення за фактичною адресою) у м.Бориспіль. Як нам бути з працівниками – фірма невеличка, маємо 15 чоловік. Всі погодились перебратись до Борисполя.
Поки відбувався переїзд (практично два тижні), ми не працювали. Як правильно оформити виплату заробітної плати за цей період? Ми не можемо в табелях проставити присутність на роботі, якщо весь цей час люди роботу не виконували. Чи можна їм оплатити частину заробітної плати? На підприємстві є наказ про перенесення офісу до м.Бориспіль та укладений договір оренди.
Заздалегідь дякую за відповідь!

Відповідає Марина Слободніченко:

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

На час простою не з вини працівника оформляються акт простою (фіксуються причини, що зумовили припинення роботи) та наказ власника або уповноваженого ним органу, в яких може бути зазначено, зокрема, що в період простою працівники звільняються від виконання трудових (посадових) обов'язків.

Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.

Згідно зі статтею 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).



Редаговано разів: 1. Востаннє 21/10/2014 14:00 користувачем DK-admin.

Добрий день!Скажіть будь ласка чи дійсно потрібно середню заробітну плату коригувати на коефіціент підвищення, якщо в розрахунковому періоді робітникам підняли ЗП ?(виплата відпускних і компенсацій за невикористану відпустку). Дякую!

Отвечает Марина Слободниченко:

Обчислення середньої заробітної плати для цілей, вказаних в питанні, здійснюється згідно «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженому Постановою КМ України від 08.02.1995р. № 100 (далі – Порядок №100).
Пунктом 10 Порядку № 100 дійсно встановлено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Крім того, вказаним пунктом передбачено, що на госпрозрахункових підприємствах (під якими розуміємо підприємства, що не фінансуються з бюджету) коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Міністерство праці та соціальної політики своїм Листом № 696/13/84-08 від 24.10.2008р. «Щодо застосування пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100» роз’яснило наступне.

На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Тобто зазначена норма передбачає можливість госпрозрахункового підприємства у випадку скрутного фінансового стану дещо зменшити коефіцієнт коригування, але не позбавляє ці підприємства від коригування.
Що ж стосується підприємств, які утримуються за рахунок бюджету, то у випадку підвищення посадових окладів обов’язково має проводитись коригування заробітної плати на коефіцієнт підвищення посадових окладів, який обчислюється шляхом ділення посадового окладу (тарифної ставки), встановленого після підвищення на посадовий оклад (тарифну ставку), який був встановлений працівнику до підвищення, без урахування доплат надбавок тощо.

Виходячи з викладеного вбачається, що коригувати середню заробітну плату потрібно, але госпрозрахункові підприємства мають можливість самостійно визначити коефіцієнт коригування (навіть встановити його на мінімальному рівні), для чого обов’язково необхідно видати відповідний Наказ, обґрунтувавши в ньому розмір коригування з посиланням на фінансовий стан підприємства.



Редаговано разів: 1. Востаннє 30/09/2014 11:31 користувачем DK-admin.

Предприятие вынуждено было перевести с 1 августа сотрудников на 0.5 ставки. Подпадает ли этот случай под частичную безработицу и возможно ли получение пособия по частичной безработице ?

Отвечает Марина Слободниченко:

Доброго дня!
Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» допомога по частковому безробіттю надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин у разі, коли:

а) зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурний підрозділ підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу), що має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше трьох місяців і не перевищує шести місяців, не залежить від працівників та роботодавця, охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць;

б) зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним, оскільки вичерпано всі можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборним органом профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними.

Порядком надання допомоги по частковому безробіттю, що затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 07.03.2013 N 103 (зі змінами), передбачено, що виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється підприємством у разі зупинення (скорочення) виробництва (пункт 1.3.). При цьому, допомога по частковому безробіттю надається підприємствам незалежно від їх форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов'язана з виробництвом продукції (пункт 1.4).

Під зупиненням (скороченням) виробництва, відповідно до Порядку надання допомоги по частковому безробіттю, розуміється зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурному підрозділі підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу), що має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше трьох місяців і не перевищує шести місяців, не залежить від працівників та роботодавця, охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць, а також зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників, яке є вимушеним, оскільки вичерпано всі можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборним органом профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними.
У свою чергу, під «невідворотним та тимчасовим характером» зупинення (скорочення) виробництва розуміється зупинення (скорочення) виробництва, що виникає у зв'язку з: а) фінансовою або економічною кризою, економічною блокадою, аварією, пожежею, масовими заворушеннями, терористичним актом, війною, стихійним лихом (землетрусом, буревієм, повінню, смерчем тощо), закриттям морських проток, що трапляється на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження; б) забороною експорту (імпорту), валютними обмеженнями, прийнятими органами державної влади; в) забороною органами державної влади використовувати матеріали, сировину, комплектуючі, що застосовувались у цьому виробництві; г) іншими непередбачуваними та непереборними подіями, що відбуваються незалежно від волі та бажання підприємства і призводять до зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу.

Тобто, по-перше, допомога по частковому безробіттю надається застрахованим особам (окрім випадків, передбачених нижче) за наявності сукупності таких умов:
1) застраховані особи втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу;
2) скорочення тривалості робочого часу зумовлено зупиненням (скороченням) виробництва продукції;
3) трудові відносини з такими застрахованими особами не припинені;
4) підприємство, цех, дільниця, де працюють застраховані особи, мають замкнутий цикл виробництва;
5) зупинення (скорочення) виробництва має невідворотний та тимчасовий характер;
6) зупинення (скорочення) виробництва триває не менше трьох місяців і не перевищує шести місяців;
7) зупинення (скорочення) виробництва не залежить від працівників та роботодавця;
8) зупинення (скорочення) виробництва охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць.

По-друге, допомога по частковому безробіттю надається застрахованим особам (окрім випадків, передбачених нижче) за наявності сукупності таких умов:
1) застраховані особи втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу;
2) скорочення тривалості робочого часу зумовлено зупиненням (скороченням) виробництва продукції;
3) трудові відносини з такими застрахованими особами не припинені;
4) зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним;
5) вичерпано всі можливі заходи щодо запобігання зупиненню (скороченню) виробництва та тривалості робочого часу, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборним органом профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними.
При цьому, необхідно звернути увагу на те, що зменшення заробітної плати працівників при незмінній тривалості робочого часу не є підставою для отримання допомоги по часткову безробіттю, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про зайнятість населення» необхідною передумовою для отримання такої допомоги є зменшення заробітної плати саме внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу.
Не всі підприємства та не всі працівники можуть отримати допомогу по частковому безробіттю.
Право на допомогу по частковому безробіттю мають працівники, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почалося скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, працювали не менше шести календарних місяців, за яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому, ніж мінімальний розмір страхового внеску, та у яких скорочення тривалості робочого часу становить 50 і більше відсотків на місяць. Право на зазначену допомогу також мають особи, які перебували у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і на день початку зупинення (скорочення) виробництва приступили до роботи.
Допомога по частковому безробіттю не надається у разі, коли:
зупинення (скорочення) виробництва носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин;
є можливість працевлаштування (тимчасового переведення) працівників на період зупинення (скорочення) виробництва на інших дільницях, у цехах;
працівник: а) письмово відмовився від працевлаштування (тимчасового переведення) на підходящу роботу на підприємстві з повним робочим днем (тижнем); б) працює на цьому підприємстві за сумісництвом; в) проходить на підприємстві альтернативну (невійськову) службу; г) залучений до профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків, передбачених статтею 7 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Допомога по частковому безробіттю надається підприємствам незалежно від їх форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов'язана з виробництвом продукції. Допомога по частковому безробіттю надається підприємствам, які не мають заборгованості з виплати заробітної плати, що виникла до зупинення (скорочення) виробництва; не мають непогашеної заборгованості щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період до 01 січня 2011 року та (або) заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виникли до зупинення (скорочення) виробництва; не мають несплачених фінансових санкцій за недодержання норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та (або) Закону України "Про зайнятість населення".



Редаговано разів: 1. Востаннє 08/10/2014 12:43 користувачем DK-admin.

Добрый день!
Нужно ли основателю и директору писать заявление на самого себя на отпуск без сохранения з/п?
Предприятие в г. Горловка, люди уже написали, я тоже не хочу выходить на работу.

Отвечает Марина Слободниченко:

Директору и основателю писать заявление на самого себя на нет необходимости.
В таком случае директор подписывает приказ со следующим содержанием : «Предоставить отпуск без сохранения зароботной платы с « __» _______»



Редаговано разів: 1. Востаннє 21/10/2014 14:01 користувачем DK-admin.

В Донецкой обл. работники фермерского хозяйства прекратили ходить на работу через боевые действия. Как оформить их отсутствие - прогул, издать приказ о простое, другим путем сохранить рабочие места, если свои 15 календарных дней без сохранения зарплаты они уже отгуляли? Как выплачивать зарплату?

Отвечает Марина Слободниченко:

Относительно работников в зоне АТО Минсоцполитики своим письмом от 08.07.2014г. № 7302/3/14-14/13 рекомендовало предоставлять работникам, по их просьбе, оплатные отпуска, отпуска без сбережения заработной платы, которые предоставляются работникам в обязательном порядке, а также отпуска без сохранения заработной платы, которые предоставляются по соглашению сторон.

Поскольку варианты отпуска без сохранения заработной платы возможен на максимальный срок 15 дней, рассмотрим другие варианты.

Вариант первый – объявление на предприятии простоя.

Простой (ч. 1 ст. 34 КЗоТ) - приостановление работы, вызванное отсутствием организационных или технических условий, необходимых для выполнения работы, неотвратимой силой или другими обстоятельствами.

Объявление простоя в связи с проведением АТО является правомерным, так как действующий КЗоТ не устанавливает исчерпывающий перечень обстоятельств, при которых предприятия могут объявлять простой.

Согласно ст. 113 КЗоТ время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада). За время простоя, когда возникла производственная ситуация, опасная для жизни или здоровья работника или для людей, которые его окружают, и окружающей природной среды не по его вине, за ним сохраняется средний заработок.

То есть, за работником на время простоя в связи с АТО должен сохраняться средний заработок. Правила расчета средней заработной платы определены Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100.

Вариант второй – если собственник предприятия считает, что отсутствуют причины приостановления работы. В таком случае, отсутствие работников фермерского хозяйства есть отсутствием на работе по уважительным причинам, которое не оплачивается.



Редаговано разів: 1. Востаннє 21/10/2014 14:03 користувачем DK-admin.