Запитання, які надійшли на "Гарячу лінію" Дт-Кт:====================================================================================================
1) Податкова прийшла перевіряти касові операції та вимагає надати книгу. Але, питання в тому, що ми не встигли заповнити весь розділ ІІ за тиждень і пустою є остання графу 5 — як правило, ми підрахунки робимо кожну суботу та заповнюємо всі графи. Хоча, і в деяких інших періодах (як виявилось) ця графа не заповнена також. Податкова каже, що це є неоприбуткування товару в чистому виді і буде пятикратний штраф. Ми не погоджуємося, але податкова була надто впевненою Чи дійсно застосують такий великий штраф — це ж всього лише одна графа, яка ні на що не впливає?
Відповідає Наталія Канарьова:
Стаття 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р N 436/95 передбачає відповідальність за порушення госпсубєктами норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, у тому числі за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Що саме слід розуміти під оприбуткування готівки у касах, визначено Верховним судом України та викладено у постанові від 26 лютого 2013 року.
Так, йдеться про виконання одночасно наступних дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО.
Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке й встановлена відповідальність.
За змістом положень п. 1.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. Постановою правління Нацбанку від 15.12.2004 р. № 637, у їх системному зв'язку свідчить на користь висновку про те, що у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки буде вважатися її відображення у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО.
Водночас, враховуючи приписи п. 7.7 Порядку № 614, не можна однозначно стверджувати, що заповнення графи 5 “Загальна” Розділу ІІ КОРО здійснюється за бажанням госпсубєкта та може не заповнюватись у певних випадках. Рівно як і незаповнення цієї графи не дає право ствердно прийти до висновку про повне та своєчасне оприбуткування готівки.
==============================================================================
2) Ми змінили адресу і тепер частково наше підприємство перебуває на іншою (фактичною) адресою. До нас приходить податкова міліція та просить оглянути офіс та сфотографувати приміщення, вивіску, фасад будинку, робочі місця тощо. Що з цим робити? А далі ще краще — податкова надсилає запит, якому просить надати ці ж самі фотографії нашого нового офісу та грозиться прийти на позапланову. При цьому в запиті прикриваються якимось контрагентом, по якому просять підтвердити ПК на смішну суму у 600 грн. Чи можна не відповідати на такий запит — ми ж маємо на це право за п. 73.3 ПКУ?
Відповідає Наталія Канарьова:
Відповідно до ст. 62 ПКУ податковий контроль здійснюється шляхом:
1) ведення обліку платників податків,
2) інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів,
3) перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Підтвердження місцезнаходження госпсубєкта належить до повноважень державного режстратора, якому на виконання вимог ч.11 ст.19 Закону України від 15.05.2003 р N 755-IV“Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців” щорічно подається реєстраційна картка № 6-підтвердження.
Про нові обєкти оподаткування платник повідомляє податковий оргна шляхом подання форми 20-ОПП у строки та порядку, передбаченому п. 63.3 ПКУ. Проте, проводити перевірку достовірності поданій у ній інформації (виходом за фактичною адресою чи надсиланням запиітв) у цій нормі не передбачено.
Але, платнику податків краще надати письмову відповідь на такий запит, у якій послатись на дій працівників податкової міліції та відмовити у наданні цієї фотоінформації - її ненадання не є підставою для призачення позапланової перевірки за ст.78 ПКУ.
Проте,оскільки у запиті також йдеться про надання й іншої інформації (щодо контрагента), то відмову у її наданні слід розглядати крізь призму статтей ПКУ, на які посилається податковий орган. Інакше, ризик призначення позапланової перевірки правовідносин з таким контрагентом вкрай високий.
============================================================================================
3) Податкова пришла на перевірку, а ми не хочемо допускати. На їх запит надали всі документи, а вони все одно прийшли на позапланову. Проте вони вимагають, щоб ми отримали копію наказу, де потрібно розписатись про отримання. Про направлення взагалі не згадали, натомість склали акт про відмову у допуску, де вказали, що ми відмовились розписатись у направленні. Але, нам його навіть не показували, не те, щоби на них розписуватись. Що робити в цій ситуації? Чим загрожує такий недопуск?
Відповідає Наталія Канарьова:
Зі змісту положень ст. 81 ПКУ вбачається, що незгода платника податків із проведенням перевірки повинна реалізовуватись у такий спосіб. Так, платник податків зобов'язаний отримати від представників податкового органу направлення на проведення перевірки, копію наказу про проведення перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Якщо ж платник податків заперечує наявність підстав для проведення перевірки, такий платник податків може не допустити представників податкового органу до проведення перевірки. В такому разі складається акт еро відмову від допуску через відсутність законних підстав для її проведення, але за наявності умов для її проведення — оригіналу направлення на перевірку, копії наказу та службових посвідчень (п. 81.1, 81.2 ПКУ)
Якщо платник податків відмовляється від підпису на направленні — складається акт відмови від підпису на направленні (абз. 8 п. 81.1 ПКУ)
Якщо ж платник податків недобросовісно ухилився від отримання направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, то на підставі абз. 2 п. 81.1 ПКУ, податковий орган вправі приступити до проведення перевірки, незважаючи на фактичне невручення платнику податків копій необхідних для початку перевірки документів.
У разі, коли недопуск (хоча й з порушенням порядку оформлення факту недопуску) такі відбувся, суд може визнати обгрунтованим адмінарешт майна (п. 94.10 ПКУ), і перевірка такі відбудеться, але вже фактично за наявності судового рішення.
У разі порушення порядку оформлення недопуску, слід складати заперечення до змісту таких актів та вручати їх податковому органу в день недопуску - вони можуть стати у пригоді під час оскарження наказу на призначення перевірки в суді.
===============================================================================
4) Податкова погрожує прийти на перевірку по одному з наших контрагентів. Він нас попередив, що по ньому складений акт про неможливість проведення зустрічної звірки і він його оскаржив. Суд виніс ухвалу про забезпечення позову (акт по контрагенту і відомості по ньому мають бути видалені з АС “Податковий блок”) — ми маємо її копію. У відповідь на запит податкової ми послались на це рішення. Чи є це підставою для недопуску?
Відповідає Наталія Канарьова:
Такий процесуальний документ як ухвала про забезпечення позову (у вашему випадку) має на меті заборонити виконувати певні дії податковому органу — видалити з АС “Податковий блок” відомості про не визнані суми ПК з ПДВ з посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки. Ця інформація використовується іншими податковими органами як податковаінформація для надсилання запитів по контрагентам такого платника з метою пітвердження розбіжності у сумах ПК та/або реальності вчинення госпоперацій (п. 73.3., пп. 78.1.1, 78.1.4 ПКУ).
Проте ця ухвала стосується лише сторін спору — такого платника податку (щодо якого складений акт про неможливість проведення зустрічної звірки) та податкового органу, який такий акт склав.
Контрагенти, які отримали запити з посиланням на такий акт перевірки як на податкову інформацію, може відмовити як у наданні документів на такий запит, так у допуску до перевірки, якщо запит складений після виконання цієї ухвали (контрагент надав вам копію цієї ухвали).
На момент складення запиту у податкового органу не було законної підстави для його надсилання — не було податкової інформації (акту про неможливість проведення зустрічної звірки).
============================================================================
5) Податкова прислала нам вимогу про сплату недоїмки. Насправді, як ми зясували, там пенсійний фонд через певні проблеми з їхнім ПЗ помилився у сумі, коли передав наші дані з облікової карточки платника ЄСВ у податкову. Ми ніби все зясували, пенсійний фонд направив листа у податкову. Наш інспектор каже, що все виправить сам. Що нам робити з вимогою — оскаржувати чи податкова виправила дані і вважається, що вимога відкликана?
Відповідає Наталія Канарьова:
Передача у вересні 2013 року даних по платникам ЄСВ від ПФУ до Міндодоходів здійснювалась без перевірки та звірки (чи узгодження) переданих сум із самими платниками ЄСВ. Тому, через певний час у разі наявності недоїмки податковий орган складав вимоги про її сплату та надсилав їх платникам ЄСВ.
Відповідно до п. 1.3 ПКУ цей кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати ЄСВ. На виконання вимог ст. 25 Закону України від 08.07.2010 р N 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” доведеться пройти процедуру узгодження сум ЄСВ, вказаних у вимозі.
У разі, якщо згоди з податковим органом не досягнуто, приписи ст. 25 Закону № 2464 вимагають від платника ЄСВ або сплатити визначену вимогою суму недоїмки, або оскражити її протягом 10 календарних днів до вищестоящого податкового органу (Порядок розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу затверджений Наказом Міндоходів України від 09.09.2013 N 452) чи до суду.
Навіть за умови, що ПФУ визнав свою помилку при переданні сум ЕСВ з облікової карточки платника збору у 2013 році та склав Листа податковому органу, ці дії не зупиняють виконання вимоги та не скасовують її.
==========================================================================
6)Наше підприємство вже майже рік часу на ліквідації. І тут податкова проводить невиїзну позапланову та виносить рішення про донарахування ПЗ з ПДВ та прибутку зі штрафами. Але проблема в тому, що за цей рік все майно продано і на рахунку залишилось пару тисяч гривень. Що нам робити — оскаржити в суд ці рішення? Чи не завадить це закінчити процедуру ліквідації?
Відповідає Наталія Канарьова:
Позапланова перевірка у звязку з ліквідацією підприємства призначається податковими органами після отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (чи надання відповідних відомостей самим платником податку) не пізніше десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юрособи або уповноваженого ними органу щодо припинення (ліквідації за самостійним рішенням) — пп. 78.1.7 ПКУ, п. 11.9 Порядку обліку платників податків, затв. Наказом Мінфіну від 09.12.2011 року N 1588.
У разі отримання результатів такої перевірки та донарахування грошових зобовязань (штрафних санкцій), останні мають бути сплачені за рахунок ліквідаційного майна або оскаржені до суду.
Жодних інших перевірок під час здійснення процедури ліквідації саме податковим органом ПКУ не передбачає.
Тому, отримавши такий акт перевірки з податковими повідомленням-рішенням, на нашу думку, їх слід або сплатити, або оскаржити до суду (як цього вимагає ст.56, 57 ПКУ) разом із діями податкового органу по призначенню та проведенню цієї перевірки.
А ось щодо закінчення процедури ліквідації, то без довідки податкового органу про відсутність заборгованості із сплати податків та ЄСВ закінчити процедуру ліквідації вкрай складно (п. 1 ст.36 Закону України від 15.05.2003 р N 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”).
Втім вважати податковим боргом суми, донараховані за перевіркою, яка не передбачена ПКУ та Законом № 755, також ще зарано (до рішення апеляційної інстанції). Тому, в цій ситуації
не виключена спроба ліквідувати юрособу за мовчазною згодою (п. 5 ст. 36 закону № 755).