физ.лицо не справилось с ипотечным кредитом, в итоге квартира в 2011 году продана, деньги от продажи возвращены банку, но кредит не погашен. Банк "списал" этот долг. И теперь надо физ.лицу уплатить 17 % НДФЛ до 1 мая и подать декларацию? Сумма достаточно внушительная. Можно ли получить какую-то рассрочку по платежу? или как-нибудь сократить сумму налога?
Отвечает Вита Форсюк:
Відповідно до абз «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України до додаткового блага, що отримується платником податку. належать суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Тобто доходом буде сума боргу, що залишилась не погашеною після продажу квартири, та була фактично списана банком. Платник податків зобов’язаний задекларувати даний дохід та самостійно сплатити податок, лише за умови, якщо банк попередньо повідомив його про списання боргу та включив цю до податкового розрахунку за формою 1ДФ.
У випадку якщо банком не було здійснено повідомлення, то тоді він повинен самостійно утримати суму податку як податковий агент.
Станом на лютий 2012р. у Верховній раді України за поданням народного депутата Яценюка А.П. зареєстровано законопроект від 12.12.2012р. № 9589 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо встановлення нульової ставки податку стосовно доходів, отриманих фізичними особами у вигляді відшкодованої (списаної) банками України безнадійної заборгованості за всіма видами кредитів)», яким пропонується встановити нульову ставку податку з доходів фізичних осіб стосовно доходів, отриманих платником податку у вигляді відшкодованої (списаної) банками України безнадійної заборгованості за всіма видами кредитів, що надані фізичним особам.
Щодо зменшення суму доходу, що підлягає оподаткуванню, то Ви за результатами 2011р. можете скористатись правом на податкову знижку, що порядок та умови надання якої передбачено ст. 166 ПК України.
Порядок розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань щодо сплати податків (в тому числі і податку з доходів фізичних осіб) врегульовано ст. 100 ПК України та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків. затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 24.12.2010р. № 1036 (надалі - Наказ № 1036 )
Відповідно до п. 2.1. Наказу № 1036 розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком:
- центральний орган державної податкової служби - без обмежень суми;
- органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - на суму не більше 3 млн. гривень;
- органи державної податкової служби в містах з районним поділом (крім міст Києва і Севастополя), в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних органах державної податкової служби - на суму не більше 300 тис. гривень.
Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:
- щодо загальнодержавних податків та зборів - керівником органу державної податкової служби (його заступником);
- щодо місцевих податків і зборів - керівником органу державної податкової служби (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.
Згідно п . 2.3. Наказу № 1036 рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу державної податкової служби за узгодженням з Міністерством фінансів України.
Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до підрозділу погашення податкового боргу органу державної податкової служби за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою за встановленим зразком, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо вказуються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
• переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
• аналізу фінансового стану;
• графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
• розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначено в Постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Підставою для відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Редаговано разів: 2. Востаннє 28/02/2012 10:22 користувачем DK-admin.