Добрый день!

Меня интересует такой вопрос:

Мой работодатель переводит своих сотрудников на СПД. Мне нужно будет работать в качестве СПД на прямую с иностранным заказчиком (США, нерезидент, получается). Регестрироваться и сдавать все отчеты нужно будет самому. Так-как я не спец в таких делах, подскажите:

Можно ли выполнять этот вид деятельности, оплачивая только единый налог?

Нужно ли в налоговой регистрировать контракт с заказчиком. И если да, то на каком языке? Какие особенности нужно заложить в контракт?

Куда в таком случае должна поступать валюта, перечисленная заказчиком и как её обналичивать?

Я так понимаю, валюта должна поступать на валютный счет, а что дальше.... в течении какого времени банк должен поменять доллары на гривну и по какому курсу - курсу НБУ, внутребанковскому курсу или можно валюту продавать на межбанке?


Заранее спасибо за помощь!

-Можно работать на едином,
- в налоговую контракт не нужен, потребует банк при зачислении валюты,
-деньги поступают на р/счет(валютный), валюту обналичить нельзя, только продать на межбанке по коммерческому курсу, получить наличными гривну (потом покупать валюту за наличку в обменнике)

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 201 від 06.09.2001 Зареєстровано в Міністерстві
м. Київ юстиції України
21 вересня 2001 р.
за N 833/6024

Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних
договорів (контрактів)

Відповідно до пункту 9 спільної постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 17 липня 1995 р. N 523 ( 523-95-п ) "Про стан виконання Указу Президента України від 18 червня 1994 року N 319 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до Указу Президента України від 15 грудня 1999 року N 1573/99 ( 1573/99 ) "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (додається).
2. Начальнику управління правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності юридичного департаменту Федоренку Ю.В. подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установлений законодавством термін та забезпечити його подальше супроводження.

3. Начальнику управління правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності юридичного департаменту Федоренку Ю.В. після державної реєстрації цього наказу довести його до відома Міністерства економіки Автономної Республіки Крим, відповідних структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також забезпечити його опублікування в офіційних засобах масової інформації.
4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МЗЕЗторгу України від 05.10.95 N 75, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.10.95 року за N 367/903 ( z0367-95 ), зі змінами та доповненнями.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Гончарука А.І.

Міністр економіки та з питань
європейської інтеграції О.Шлапак

Затверджено
Наказ Міністерства економіки
та з питань європейської
інтеграції України
06.09.01 N 201
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
21.09.2001 р.
за N 833/6024

Положення
про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)

Це Положення розроблено відповідно до статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) та пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 17 липня 1995 р. N 523 ( 523-95-п ) "Про стан виконання Указу Президента України від 18 червня 1994 року N 319 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами". Воно застосовується при укладанні договорів купівлі/продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) та товарообмінних договорів між українськими суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) та іншими законами України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ). Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, уважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту).
1. До умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України, відносяться:

1.1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.
1.2. Преамбула.
У преамбулі зазначається повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів ("Продавець", "Покупець", "Замовник", "Постачальник" тощо), особа, від імені якої укладається зовнішньоекономічний договір (контракт), та найменування документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (контракту) (установчі документи тощо).
1.3. Предмет договору (контракту).
У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується.
У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контракту на переробку давальницької сировини визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини).
Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна відмітка в тексті договору (контракту).
Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація), крім того балансується іще за загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг).
У додатку до договору (контракту) про переробку давальницької сировини зазначається відповідна технологічна схема такої переробки.
Технологічна схема переробки давальницької сировини повинна відображати:
усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини в готову продукцію;
кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обгрунтуванням технологічних втрат сировини;
втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки.
1.4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).
У цьому розділі визначається, залежно від номенклатури, одиниця виміру товару, прийнята для товарів такого виду (у тоннах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість та якісні характеристики.
У тексті договору (контракту) про виконання робіт (надання послуг) визначаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.
1.5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг).
У цьому розділі зазначається вид транспорту та базисні умови поставки (у відповідності до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів чинної редакції ( 567/94 ), які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару).
У випадку укладення договору (контракту) про виконання робіт (надання послуг) у цьому розділі визначаються умови та строки виконаних робіт (послуг).
1.6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).
У цьому розділі визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), що поставляються згідно з договором (контрактом), крім випадків, коли ціна товару розраховується за формулою, та валюта контракту. Якщо згідно з договором (контрактом) поставляються товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) зазначається його загальна вартість. У цьому разі цінові показники можуть бути зазначені в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання в тексті договору (контракту).
При розрахунках ціни договору (контракту) за формулою зазначається орієнтовна вартість договору (контракту) на дату його укладення.
У договорі (контракті) про переробку давальницької сировини крім того зазначається її заставна вартість, ціна та загальна вартість готової продукції, загальна вартість переробки.
У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) зазначається загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цим договором (контрактом), з обов`язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют ( v0521500-98 ).
1.7. Умови платежів.
Цей розділ визначає валюту платежу, спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору (контракту) зазначаються:
умови банківського переказу до (авансового платежу) та/або після відвантаження товару або умови документарного акредитива, або інкасо (з гарантією), визначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21 червня 1995 р. N 444 (444-95-п) "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті";
умови за гарантією, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії: на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.
1.8. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг)
У цьому розділі визначаються строки та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів.
Приймання-здавання проводиться за кількістю згідно з товаросупровідними документами, за якістю - згідно з документами, що засвідчують якість товару.
1.9. Упаковка та маркування.
Цей розділ містить відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на неї відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування та інше), а за необхідності також умови її повернення.
1.10. Форс-мажорні обставини.
Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняються від виконання зобов`язань на строк дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.
1.11. Санкції та рекламації.
Цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань.
При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів - від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.
1.12. Урегулювання спорів у судовому порядку.
У цьому розділі визначаються умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якою зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватися цим судом, та правил процедури судового урегулювання
1.13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.
При цьому зазначаються місцезнаходження (місце проживання), повні поштові та платіжні реквізити (N рахунку, назва та місцезнаходження банку,) контрагентів договору (контракту).
2. За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови:
страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) та ін.
3. Перелік нормативно-правових актів України, що регулюють питання форми, порядку укладання та виконання зовнішньоторговельних договорів (контрактів):
Цивільний кодекс УРСР ( 1540-06 );
Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 );
Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР );
Закон України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" ( 327/95-ВР );
Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" ( 351-14 );
Указ Президента України від 4 жовтня 1994 року N 566/94 "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб'єкти підприємницької діяльності України"(566/94);
Указ Президента України від 4 жовтня 1994 року N 567/94 "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" ( 567/94 );
Указ Президента України від 10 лютого 1996 року N 124/96 "Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності" ( 124/96 );
Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 );
постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21 червня 1995 року N 444 ( 444-95-п ) "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті".

Начальник управління правового
забезпечення зовнішньоекономічної діяльності Ю.Федоренко

Контракт составляйте на английском , печатайте на половинке страницы (вертикальной), на другой половинке-перевод, печати и подписи ставьте с двух сторон (и на англ. и на переводе) тогда не нужно будет перевод заверять нотариально для банка.
Если будете сами составлять контракт-попросите своего валютного специалиста в банке, чтобы проверили на предмет соответствия нормативным требованиям (мы так делали). Конечно если суммы оч.большие и сложные условия контракта, лучше привлечь юриста.

Нужно ли ФЛП в этом случае регистрироваться в качестве плательщика НДС?

Якщо в курсі останніх подій з реєстрацією платниками ПДВ фізосіб-СПД, то вирішувати вам.
Загалом, у вас є два варіанти
1) зареєструватись добровільно (за умови, що сума послуг меньша за 300 тис обороту). Але, в такому випадку знятися з реєстрації ви не зможете раніше, ніж через 24 кал. місяця.
2) зареєструватися на вимогу Закону про ПДВ (обовязкова реєстрація), адже сума буде перевищувати 300 тис. Пізніше знятися зможете, якщо за останні 12 кал. місяців не будете досягати цієї суми.
Питань по ПДВ буде багато...

ФЛП на ед.налоге в таком случаю подают декларацию о валютных ценностях?

Якщо у вас гроші чи майно будуть офіційно за кордоном - то потрібно. Це не стосується оплати (аванс, передоплата) за поставлені товари, роботи, послуги.

Услуги будут предоставляться ФЛП на ед.налоге за границей Украины, деньги перечисляются на счет в банк Украины, но сама валюта будет сниматься с карточки за границей. Что-то нужно отражать в деке по валюте? И, если я не ошибаюсь, НДСа не будет?

ПДВ у вас не буде - місце підписання акту про надання послуг за кордоном, дата має співпадати з фактичним перебування за кордоном (квитки, факт перетину кордону).
В декі по валюті нічого не відображаєте. У вас договір про надання послуг з нерезидентом, гроші надходять в Україну. А де ви їх знімаєте - значення немає.

Спасибо

2) зареєструватися на вимогу Закону про ПДВ (обовязкова реєстрація), адже сума буде перевищувати 300 тис. Пізніше знятися зможете, якщо за останні 12 кал. місяців не будете досягати цієї суми.
Это требование осталось для СПД на едином налоге. Вроде отменяли для упрощенной системы. Как сейчас?

Тут ситуація складна та спірна. Загалом, це вимога Закону (п.2.1, пп.2.3.1 п.2.3), яка стосується всіх осіб, що здійснюють госпдіяльність.
Крім того, не окреслюються лише юрособи, у п.2.1 говориться "будь-яка особа, яка здійснює господарську діяльність.."
Користуючись цим, податкові органи підрахувавши обсяг операцій, які підпадають під ПДВ, більше як 300 тис грн, звертаютсья до такої фізособи-СПД з вимогою зареєструватися.
І тут все залежатиме від того, яка буде підстава для реєстрації - добровільна чи обовязкова.
Багато хто вважає, що фізособа-спрощенець взагалі не може бути платником ПДВ.
А як показують останні події, то фізособи, які були зареєстровані платниками ПДВ, були примусово виключені податковими органами. Ті, хто відмовився здавати Свідоцтва (їм це потрібно), залишилися платниками навіть за умови, що їх оподатковувані операції були далеко меншими за 300 тис грн.
Отже, насьогодні, враховуючи політику податкових органів та нашого уряду, фізособам можна взагалі не реєструватися платником ПДВ.
На мій погляд, зареєструватися можна, якщо вам це потрібно!

Думаю что в тему.
Уже работаю на иностранного заказчика, зарегистрировал ФЛ-П, открыл счет на физ лицо, однако через какое-то время в банке обратили внимание на то что в комментарии к платежам написано "Платеж по контракту номер ###..." и потребовали открыть счет на юридическое лицо. Цитирую сотрудника банка: "Хоть вы и физическое лицо, все-таки вы чуть-чуть юридическое...". Самому смешно, но счет я открыл. Пользоваться им ужасно не удобно, так как не могу снимать деньги прямо в валюте, обязан при каждом поступлении денег приносить акты приема-сдачи, писать письма с просьбой зачислить очередную сумму, заявления с просьбой продать валюту, платежки чтоб перевести деньги на карточный счет, и уже потом наконец-то можно снять "эквивалент" в нац валюте...
На какое-то время решил проблему тем, что попросил заказчика больше не упоминать в комментариях слово "контракт". Однако теперь они просят написать им заявление, что операции не связаны с предпринимательской деятельность...
Собственно вопросы:
1. Есть ли у банка какие то законные основания к таким требованиям или это такой банк?
2. Если я все таки напишу такое заявление то к чему меня это обязывает и какие могут быть для меня последствия?