Під час здійснення господарської діяльності фізичні особи – підприємці реалізують свою господарську компетенцію, тобто сукупність господарських прав та обов’язків. При цьому інші права та обов’язків фізичної особи, складові його правоздатність як людини здобуваються й виконуються їм поза межами здійснення їм господарської діяльності, у порядку реалізації їм його цивільної дієздатності, передбаченої Цивільним кодексом України, і регулюються ім. Останнє слідує зі змісту ч. 3 ст. 45 ГК України, відповідно до якої щодо громадян положення цього Кодексу поширюються на ту частину їхньої діяльності, що за своїм характером є підприємницькою.
Стаття 51 ЦК України передбачає, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. а вимоги завіряти договір оренди транспортного засобу між юридичними особами не передбачено.
На відміну від ч. 2 ст. 799 ЦК України, норми параграфа 5 глави 30 ГК України не встановлюють вимоги по нотаріальному посвідченню договорів оренди транспортних засобів у сфері господарювання.
Положення ч. 2 ст. 799 ЦК України не можуть бути застосовані щодо Договору оренди, оскільки правове регулювання підприємницької діяльності юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців у цьому випадку є тотожними.
У відношенні договір оренди транспортних засобів, укладених юридичними особами, ЦК України й ГК України не вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення.
Таке саме положення містить Постанова Вищого Господарського Суду України по справі за № 41/102 від 14.09.2006 р.