Шановні спеціалісти! Прокуратура перевіряє держ. установу. "Попросили" ксерокопії всіх договорів на поставку продукції медичн. призначення для інвалідів за 5 останніх років. Чи договори ці не є "комерційною таємницею"?

"All Safety Rules are written by Blood"

Що таке комерційна таємниця

У Цивільному кодексі поняття комерційної таємниці трактується як інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію (ст. 505 ЦКУ).

Статтею 420 ЦКУ визначено, що комерційна таємниця є об’єктом інтелектуальної власності. Відповідно майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визнала інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

Зокрема, до майнових прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать:

* право на використання комерційної таємниці;
* виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;
* виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці;
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (ст. 506 ЦКУ).

Усі види інформації, які можуть вважатися комерційною таємницею, умовно можна розділити на дві групи: технічна інформація і комерційна інформація.

До першої групи належать незапатентовані науково-технічні розробки, бази даних та інші комп’ютерні програми, створені підприємством, усі види «ноу-хау», технічні проекти, промислові зразки, незапатентовані товарні знаки тощо. Слід мати на увазі, що об’єкти інтелектуальної власності, щодо яких отримано патенти або авторські свідоцтва, до складу комерційної таємниці зараховувати нема сенсу, оскільки подібні об’єкти охороняються відповідним законодавством (Зокрема, Законами України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р. № 3687-ХІІ, «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р. № 3792-ХІІ, «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р. № 3688-ХІІ, «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р. № 3689-ХІІ).

До другої групи віднесено умови контрактів, дані про постачальників і покупців, інформація про переговори, маркетингові дослідження, дані про розрахунок відпускних цін, розміри знижок тощо.

Порядок оформлення Положення про комерційну таємницю

При оформленні переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю, у своїй діяльності комісія має керуватися наступним:

* якщо підприємство має у своєму розпорядженні інформацію, яка належить до державної таємниці, її слід виділити в окрему позицію, оскільки цей вид інформації охороняється законодавством України про державну таємницю;
* в окрему позицію також слід виділити ту інформацію, яка не є комерційною таємницею згідно з Постановою № 611;
* обов’язково до комерційної таємниці мають бути віднесені різні види «ноу-хау»;
* різні договори також повинні вважатися комерційною таємницею, причому як сам текст договору, так і факт їх укладення;
* мають бути віднесені до комерційної таємниці й відомості про винаходи і рацпропозиції, які не захищені авторським або патентним правом.

Крім затвердження такого переліку на керівника підприємства покладається також обов’язок щодо встановлення порядку захисту комерційної таємниці. Серед методів такого захисту можна виділити:

* розробку положення про комерційну таємницю на підприємстві;
* розробку інструкцій щодо дотримання співробітниками режиму нерозголошення комерційної таємниці;
* включення до статуту підприємства розділів, які регламентують захист комерційної таємниці;
* розробку угоди про нерозголошення комерційної таємниці, що укладається з особами, котрі мають доступ до цієї інформації.

Положення про комерційну таємницю є основним документом у захисті інформації від несанкціонованого доступу.

У положенні про комерційну таємницю на підприємстві потрібно відобразити:

* загальні положення щодо функцій керівництва підприємства у сфері захисту інформації, розмежування доступу до цієї інформації;
* порядок приймання та обліку інформації, що містить комерційну таємницю;
* механізм забезпечення збереження інформації, що є комерційною таємницею, порядок проведення інвентаризації такої інформації. Саме в цьому розділі слід відобразити механізм забезпечення доступу до комерційної таємниці сторонніх осіб (включаючи органи державної влади, які мають право на отримання певної інформації). Як правило, тут має бути норма, згідно з якою сторонні особи допускаються до ознайомлення з документами, що містять комерційну таємницю, лише з дозволу керівника за наявності письмового запиту. При цьому такі особи повинні або укласти угоду з підприємством про нерозголошення комерційної таємниці, або видати розписку про таке нерозголошення;
* порядок розповсюдження комерційної таємниці;
* порядок виключення інформації зі складу комерційної таємниці.

Дотримання цих норм дозволить керівництву підприємства відчувати себе впевненіше і в процесі проведення перевірки контролюючими органами. Для того щоб перевіряючі отримали доступ до такої інформації, вони повинні дотримуватися всіх процедур, що встановлені на підприємстві. І, звичайно, підписавши документ про нерозголошення комерційної таємниці, такі особи не мають права використовувати у своїй діяльності отриману інформацію без згоди керівництва підприємства.

Інформація, що не може бути визначена
підприємством комерційною таємницею

Для того щоб правильно сформувати перелік відомостей, які становлять комерційну таємницю, керівнику необхідно ознайомитись з Постановою № 611 і лише після цього складати такий перелік. Дана постанова містить вичерпний перелік інформації, яка не є комерційною таємницею.

Отже, не становлять комерційної таємниці:

* установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами;
* інформація за всіма встановленими формами державної звітності;
* дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов’язкових платежів;
* відомості про чисельність і склад працівників, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних місць;
* документи про сплату обов’язкових платежів і податків;
* інформація про забруднення навколишнього зовнішнього середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров’ю, а також про інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
* документи про платоспроможність;
* відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках та інших організаціях і об’єднаннях, які займаються підприємницькою діяльністю;
* відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню. До такої інформації може бути віднесена, зокрема, інформація про випуск акцій підприємством, що пропонуються для відкритого продажу, яка згідно зі статтею 23 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р. № 1201-ХІІ підлягає обов’язковому опублікуванню.

Підприємства, відповідно до чинного законодавства, зобов’язані надавати перелічені в цій постанові відомості органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, іншим юридичним особам на їхню вимогу.

Доступ до переліченої інформації здійснюється без обмеження, в тому числі контролюючими органами в межах їхніх повноважень.

Відповідно, у підприємства, установи чи організації немає підстав для відмови у наданні на вимогу державних органів певної інформації чи документів, які ці державні органи мають право отримати (див. табл.) згідно із законами України, навіть якщо така інформація чи документи є комерційною таємницею згідно з внутрішніми нормативними документами підприємства.

Перелік державних органів, які мають право отримувати певну інформацію

№
п/п


Орган, який має право на одержання конфіденційної інформації


Підстава


Відомості та документи, які надаються
суб’єктами підприємницької діяльності при перевірці чи запиті компетентних органів

1


Служба безпеки України


Cт. 25 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 р. № 2229-XII


Службова документація та звітність з питань державної безпеки України

2


Органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність*


Ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 р. № 2135-XII


Відомості та документи, що характеризують діяльність підприємств, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їхніх доходів

3


Органи, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю


Ст. 12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30 червня 1993 р. № 3341-XII


Інформація, документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізичних і юридичних осіб. Надається негайно, а якщо це неможливо — не пізніше, ніж через 10 діб

4


Міністерство внутрішніх справ


Ст. 11 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р. № 565-XII


Відомості, необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції

5


Державна податкова служба


Ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 р. № 509-XII


1. Грошові документи, ухгалтерські книги, звіти, кошториси, декларації, товарно-касові книги, інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків, інших платежів.
2. Показники РРО і комп’ютерних систем, що застосовуються для розрахунків зі споживачами готівкою. Наявність свідоцтва про державну реєстрацію, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо).
3. Пояснення щодо джерел отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів. Інформація про внесення до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів

6


Органи Державної контрольно-ревізійної служби


Ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 р. № 2939-ХІІ


Грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження та витрачання коштів і матеріальних цінностей

7


Антимонопольний комітет України


Ст. 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26 листопада 1993 р. № 3659-XII


Документи та інші матеріали, необхідні для проведення перевірки відповідності їх положенням антимонопольного законодавства

8


Органи дізнання та органи попереднього слідства


Ст. 66 Кримінально-процесуального кодексу України


Документи, які можуть встановити необхідні у справі фактичні дані. Виконання цих вимог є обов’язковим для усіх громадян, підприємств, установ та організацій

9


Органи прокуратури України


Ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р. № 1789-XII


Статистична та інша інформація або копії, необхідні для здійснення прокурорського нагляду чи розслідування, що видаються на вимогу прокурора або слідчого. Рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи

10


Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України


Ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР


Документи фінансово-господарської діяльності емітентів, осіб, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондових бірж та саморегулювальних організацій
* Статтею 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» передбачено, що оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами МВС, СБУ, Прикордонних військ України, органів ДПС — оперативними підрозділами податкової міліції; органів і установ Державного департаменту України з питань виконання покарань, розвідкою Міністерства оборони України.

Более подробно тут: