Доброго дня.
Шановні юристи, розтлумачте мені, будьте добрі, таку ситуацію.
Моя бабця, 1910 р.н. - померла в травні 1994 р. і мій батько, 1936 р.н. - помер в червні 1994 р. Які все життя з неповнолітнього віку пропрацювали в одному колгоспі і мали тільки по одному запису в Трудові книжці - не отримали земельних паїв?
Справа в тім, що згідно Постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 року № 2201 і затверженої форми Державного акту на право колективної власності на землю, до якого додавався безпідставний список громадян - власників землі, установленої форми, то в цей список вищезгадані громадяни, моя бабця і батько, були вписані. А на час видачі Державного акту в доповнені - списку громадян - членів указаного господарства їх не знайдено? То де є закон?

на той час основним документом щодо паювання землі по суті був Указ президента України № 720 від 08.08.1995р. « Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарських підприємств і організацій».
відповідно до п.2. вказаного Указу:
Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського
кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються
членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право
колективної власності на землю.

якщо на момент розпаювання землі вони були живі, то однозначно мали б отримати паї!
коли було розпаювання землі в колгоспі?