1.

Quote
Юлія Кловська
Отже, викуп підприємством власних корпоративних прав у податковому обліку підприємства не відображається жодним чином.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткуванн я такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом. (п.7.6 Закону про прибуток).
Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:
суму валових витрат. платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону (п.3.1 Закону про прибуток).
В одних випадках закон прямо вказує, що за окремими операціями з корпоративними правами можуть бути визнані валові витрати:
У разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна - звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума такого перевищення включається до складу валових доходів такого платника податку, а від'ємна сума включається до складу його валових витрат. (п.7.8.9 Закону про прибуток) .
В інших випадках про це свідчить специфіка витрат.
Згідно прикладу, корпоративні права викуплені з метою їх продажу. Подальший продаж передбачає отримання «цінно паперового доходу»… Якщо діяльність підприємства у розумінні Закону про прибуток направлена на отримання доходи – це діяльність в межах господарської діяльності.
Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. (п.5.1 Закону про податок на прибуток).


2.

Quote
Юлія Кловська
Продаж раніше викуплених корпоративних прав не є об’єктом обкладення ПДВ на підставі того самого пп. 3.2.1 Закону про ПДВ та не включається до ВД підприємства на підставі пп. 4.2.5 (не включається до ВД сума прямих інвестицій)

Під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні (п.1.28.2 Закону про податок на прибуток).
Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
Згідно законодавства України корпоративні права можуть бути відступлені (викуплені) тільки у частині, що є сплаченою. Раз корпоративні права відступлені учасником на користь товариства, то скоріше за все вони є оплачені, тобто учасник вже вніс свій внесок до статутного фонду товариства. З урахуванням цього, придбання новим учасником раніше викуплених товариством корпоративних прав не передбачає повторного внесення майна до статутного капіталу (що підтверджується проводками автора).
З урахуванням цього, кваліфікація операції з отримання товариством коштів від нового учасника як прямої інвестиції, на мою думку, є дещо сумнівною.

3.

Quote
Тетяна Мойсеєнко
Так, з метою уникнення подвійного оподаткування при сплаті страхових внесків платниками ЄП за найманих працівників сума коштів, що спрямовується до ПФУ у вигляді частини ставки ЄП, зараховується в рахунок сплати страхових внесків за відповідні періоди. Зарахування здійснюється на підставі платіжного документа, який підтверджує сплату єдиного податку, поданого платником одночасно з щомісячним розрахунком суми страхових внесків (додаток 23)

Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (Ст. 67 Конституції).
Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство . Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (ст.18 Закону №1058).
Хотілося б почути від автора, чи існують встановлені законом випадки, що дозволяють провести залік внесків до ПФ за рахунок єдиного податку?

Добрый вечер, au-ditor!

Спасибо за то, что внимательно читаете наши материалы!

Касательно действия в даной ситуации п.7.6 и п.5.2.1 (п.5.1) Закона о прибыли.
Как видите, последний абзац п.7.6.1 Закона о прибыли запрещает применять норму этого пункта к операциям обратного выкупа предприятием собственных корпоративных прав:
"Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку."
Об этом я указала в материале.
С другой стороны, Вы обращаете внимание на тот факт, что все прочие затраты, по которым не рабатает п.7.6, априори становятся валовыми затратами предприятия (п.5.1 Закона о прибыли).
Но по сути валовыми затратами являются все затраты предприятия, связанные с его хоздеятельностью и подтвержденные документально.
Думаю, Вы согласитесь со мной, что выкуп предприятием собственных корпаративных прав сложно назвать хоздеятельностью такого предприятия. Предприятие создается для получения прибыли, но сам факт получения прибыли от операции еще не свидетельствует о том, что затраты по такой сделке автоматически признаются валовыми. Никто не создает предприятие в прямом смысле, чтобы торговать его корпоративными правами. Да, их продают и их покупают, но это уже результат прироста стоимости самого бизнеса, иначе правовая суть и цель такой купли/продажи просто нивелируется.
После обратного выкупа собственных корпоративных прав предприятие обязано их продать на протяжении 1 года или уменьшить свой уставный капитал (ст.53 Закона о хозобществах и ст.147 ГКУ). Думаю, Вы со мной согласитесь, что ни одна налоговая проверка не пропустит сумму по обратному выкупу корпоративных прав предприятия в составе его валовых расходов.

au-ditor, это как с абз.2 пп.7.4.2 Закона об НДС: НК нет, но и на ВР Закон о прибыли не "пускает"

Касательно второго момента. Вы сами процитировали, что внесение денежных средств или товарно-материальных ценностей является прямой инвестицией. Но в то же время продажу корпоративных прав Вы привязываете строго к счету 40 в бухгалтерском учете: раз в проводках нет сч.40, значит это не инвестиция.
Согласитесь, он и не должен там фигурировать: выкупили собственные корпоративные права выше номинала, продали новому участнику за еще большую сумму - наш уставный капитал не изменился, он как был у нас 500 тыс., так и остался независимо от того, за сколько и что мы продали - у нас не прогоняются эти суммы по счету 40. В данном случае бухгалтеру при входе нового участника просто необходимо перебросить эту часть корпоративного права в общей сумме по аналитике Дт 40/старый участник Кт 40/новый участник.

Касательно зачета ПФ в составе ЕН.
Я не автор, но думаю, речь идет о ч.7 ст.2 Указа №727 об упрощенной системе налогообложения:
"Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:
...
до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;
.."

Еще раз благодарю Вас за то, что внимательно читаете ДК

С ув., Кловская Юлия.

Добрый день, спасибо за ответы. Правда, они меня честно говоря не переубедили. Что касается, третьего вопроса - то Указ устанавливает для Казначейства, а не для плательщика, порядок распределения суммы ЕН...

Попался на глаза ваш ответ на стр.77 ДК №42

Quote
Ю.Кловская
Налоговые разницы бывают двух видов:постоянные и временные. Основным нормативным документом, который регламентирует отсроченные налоговые активы (ОНА) ...является П(С)БУ-17..

Хотелось бы, что бы вы сказали, каким стандартом бухучета дано определение постоянной разницы?

au-ditor Автор рядків:
-------------------------------------------------------
> Добрый день, спасибо за ответы. Правда, они меня
> честно говоря не переубедили. Что касается,
> третьего вопроса - то Указ устанавливает для
> Казначейства, а не для плательщика, порядок
> распределения суммы ЕН...


Согласен, распределение четвертый год по письму ПФ - не нормальная ситуация, но и умничать, платить и туда и туда - тоже не выход.
По большому счёту, насколько я помню, в указе, который имеет силу закона, написано, что плательщик ЕН - вообще не плательщик сбора в ПФ...так что уплачивает он его исключительно добровольно - для персонификации

au-ditor Автор рядків:
-------------------------------------------------------
> Попался на глаза ваш ответ на стр.77 ДК №42
> Налоговые разницы бывают двух видов:постоянные и
> временные. Основным нормативным документом,
> который регламентирует отсроченные налоговые
> активы (ОНА) ...является П(С)БУ-17..
>
> Хотелось бы, что бы вы сказали, каким стандартом
> бухучета дано определение постоянной разницы?


А Вы и вправду аудитор?

O.O. Автор рядків:
-------------------------------------------------------
> au-ditor Автор рядків:
> --------------------------------------------------
> -----
> > Попался на глаза ваш ответ на стр.77 ДК №42
> > Налоговые разницы бывают двух видов:постоянные
> и
> > временные. Основным нормативным документом,
> > который регламентирует отсроченные налоговые
> > активы (ОНА) ...является П(С)БУ-17..
> >
> > Хотелось бы, что бы вы сказали, каким
> стандартом
> > бухучета дано определение постоянной разницы?
>



> А Вы и вправду аудитор?

А что, я похож на балерину? Понятие "постоянная разница" использовалось в подходе "разницы по срокам" (основан на анализе PL). Подход "временных разниц" (основан на анализе BS), не содержит такого понятия как "постоянная разница". Что касается П(С)БУ-17, то в нем давно не используется такое понятие, как "постоянная разница" (вернее осталось упоминание о ней в одном из примеров)

au-ditor Автор рядків:
-------------------------------------------------------

> А что, я похож на балерину? Понятие "постоянная
> разница" использовалось в подходе "разницы по
> срокам" (основан на анализе PL). Подход "временных
> разниц" (основан на анализе BS), не содержит
> такого понятия как "постоянная разница". Что
> касается П(С)БУ-17, то в нем давно не используется
> такое понятие, как "постоянная разница" (вернее
> осталось упоминание о ней в одном из примеров)


А чего Вы отвечаете вопросом на вопрос. Я прямо спросил: "Вы и вправду аудитор?".

Справка есть?

То, что в стандарте 17 не используется термин "постоянная разница", отнюдь не означает, что их совсем нету.
С экономической точки зрения они есть

Економічна природа - це добре, але є ще й встанволені принципи та методи ведення бухгалтерського обліку.
Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - це нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.
З П(С)БУ - 17 було "виключено" поняття "постійні різниці" і тепер бухгалтери мають керуватися його діючою редакцією без врахування будь-яких фантазій щодо економічної природи
Як би ви тлумачили зміни у П(С)БУ - 17, якщо Мінфін виключає з нього положення, яке вже не використовується в сучасній обліковій концепції обліку податку на прибуток.

Шановний ау-дитор!
Автор, на мій власний погляд, не допустив помилки, адже не посилався ні на яке визначення, а позначив, що податкові різниці є постійні і тимчасові. І вони дійсно є - не зважаючи на відсутність визначення в ПСБО.
Постійні різниці, на мою власну думку, виключені з ПСБО, оскільки не є предметом правового регулювання - адже в обліку не відображаються. І автор якраз і не зазначала, що вони відображаються в обліку. Ви самі процитували: "Налоговые разницы бывают двух видов:постоянные и временные". Є якісь претензії до цього речення? В мене наразі немає

П.С: оскільки Ви не сказали, чи є у Вас справка , змушений втретє запитати: чи Ви дійсно аудитор?

au-ditor Автор рядків:
-------------------------------------------------------
> Економічна природа - це добре, але є ще й
> встанволені принципи та методи ведення
> бухгалтерського обліку.

Да, до речі, превалювання сутності над формою (щодо економічної природи) - це дійсно принцип обліку

O.O. Автор рядків:
-------------------------------------------------------
> au-ditor Автор рядків:
> --------------------------------------------------
> -----
> > Економічна природа - це добре, але є ще й
> > встанволені принципи та методи ведення
> > бухгалтерського обліку.
>
> Да, до речі, превалювання сутності над формою
> (щодо економічної природи) - це дійсно принцип
> обліку


Не треба плутати грішне з праведним
Довідок море, вам яку?

au-ditor Автор рядків:
-------------------------------------------------------

> Не треба плутати грішне з праведним
> Довідок море, вам яку?


Що Ви аудитор

ІМХО ніяких претензій до автора не маю. Податкові різниці дійсно бувають і тимчасові ( ну хоча б взяти Про затвердження Положення про порядок розрахунку податкових різниць за даними бухгалтерського обліку, що втратив чинність) Але в самому наказі навіть є визначення постійної податкової різниці.
Автор прямо не вказав, що ПСБУ 17 містить постійні податкові різниці - "Основным нормативным документом, который регламентирует отсроченные налоговые активы (ОНА) ...является П(С)БУ-17" - фраза в повній мірі відповідає дійсності.

O.O. Автор рядків:
-------------------------------------------------------
> au-ditor Автор рядків:
> --------------------------------------------------
> -----
>
> > Не треба плутати грішне з праведним
> > Довідок море, вам яку?
>
>
> Що Ви аудитор


Можете не сумніватись, аудитор. Сертифікат серії "А".

Автор, au-ditor, як я зрозімів, Ви вважаєте,що витрати на викуп КП включаються до ВВ як витрати на придбання товарів, робіт, послуг. При цьому критикуєте підхід автора про "інвестиції", грунтуючись на буквальному читанні норм закону.
Тоді застосовуючи все той же буквальний підхід, в мене теж декілька зауважень до Вашої позиції.

////Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. (п.5.1 Закону про податок на прибуток). ///

Я вважаю, що КП не підпадають під визначення товарів, робіт, послуг. Є згадка про цінні папери, але не про КП.

Що стосується продажу КП і прямої інвестиції та п. 7.6 (тобто, ціннопаперового доходу). Ви вважаєте, що викуп КП і подальший продаж наступному інвестору не є внеском до СК. Буквально так... але і застосування п. 7.6 не є таким безперечним, адже КП - це право особи на статутний капітал. Таке визначення (не дослівно) є в Законі про прибуток і в законі про госптовариства. Але таке право засвідчується в статутних документах. Чи вказано в статуті, що Товариство володіє цим правом і діє на тих же підставах, що й інші учасники (має право на ДДД, управління і т.д.?). Вважаю що ні, принаймні буквально.

До чого це все я....

Ціннопаперовий облік має багато "білих плям". Є безліч операцій, що не вписуються в рамки Закону. І якщо немає прямої норми, то кожен має право на свою думку, обгрунтовуючи її діючими нормами. Як бачите, майже всі підходи мають недоліки, тому, критикуючи чиюсь думку, будь-ласка, наведіть більш сильні аргументи на свою користь (які, як на мене, такими поки що не є).

au-ditor Автор рядків:
-------------------------------------------------------

> Можете не сумніватись, аудитор. Сертифікат серії
> "А".


Обмитий?

О.О., а що - необмитий ... не зовсім чинний??? -))))))))

тоді будь-ласка в студію процедуру обмивання... а також хто її затвердив і, якщо можливо, детальніше про компетенцію затверджувального органу ;-)))

Звичайно необмитий - не чинний.

А що Ви розумієте під компетенцією?

/А що Ви розумієте під компетенцією?

Чи досконально володіє процедурою обмивання??? -)) І чим підтверджується такий рівень кваліфікації (фото, показання свідків.. і т.д)

Це наразі звичаєве право

А процедура - то ж є на чому тестувати - був би час

to:007
У разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна - звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума такого перевищення включається до складу валових доходів такого платника податку, а від'ємна сума включається до складу його валових витрат. (п.7.8.9 Закону про прибуток) .
У разі ліквідації емітента, його корпоративні права припиняються і ця операція може призвести як бачимо до валових витрат.

Якщо поняттям "Валові витрати" не охоплюються корпоративні права, то чому законодавець прямо вказує на випадки, коли за операціями з корпоративними правами виникають саме валові витрати?

Автор au-ditor ,
Ви не зовсім правильно мене зрозуміли. Я не говорив, що операції з КП не призводять ніколи до ВВ чи ВД. Цілком згоден, що згідно пп. 7.8.9 вони виникають. Але там йде мова про внесення інвестиції, а потім про вихід (під час ліквідації). І КП там не називаються товарами. Це пряма норма, яка розглядає окрему операцію.
Ви ж вказуєте, що витрати на викуп частки - це придбання товарів і ВВ виникають на підставі пп. 5.2.1 (почитайте свій пост)
Моє питання - чи є КП товарами, щоб їх вартість можна було віднести до ВВ на підставі п. 5.2.1? ІМХО - ні.

Як тоді відобразити операцію з викупу і продажу, якщо вона не підпадає під. 7.8.9, 5.2.1, а продаж наступному учаснику формально не підпадає під 7.6, так як продаж КП - це продаж прав на частку в статутному капіталі, а товариство не має такого права???? (дивіться мій мост вище)