Вопрос такой, надо ли начислять и удерживать ЕСВ с сумм арендной платы (оплачивается напрямую арендодателю) за найм квартиры ценного работника ( в трудовом и кол дог прописано о необх-сти аренды квартиры в связи с хоз необх).....получается это у нас доп благо сотрудника (и с 01/07/12 платим уже НДФЛ), но эту выплату не хочется приравнивать к зп (хотя в инструкциях...пишут, что это зп) и соответсвенно не хочется платить ЕСВ....ну и тогда на затраты не относить....ищу законные основания не платить ЕСВ, хотя чем больше читаю, тем больше удостоверяюсь, что аренда квартиры относится к фзп....Поделитесь, кто как делает...Ваши мнения...Спасибо

если эта компенсация есть в трудовом договоре, тогда это приравнивается к ЗП со всеми налогами и сборами

======================================================================
Все вышеуказанное строго мое ИМХО!

Спасибо. А если нет в трудовом договоре, то можно не приравнивать к зп?

Наша фирма арендует квартиру для проживания иногороднего работника у физлица- предпринимателя на едином налоге у которого есть в виде деятельности : сдача в аренду. И все относим на затраты предприятия и не платим ни подоходный ни единый.

Тут ситуация такова, что отношения предприятия с Арендодателем - это одно. Мы тоже платим СПД ФО, с видами дсти - аренда и не платим НДФЛ и есв т.к. нет объекта. Но есть другая сторона медали, Вы нанимаете квартиру для проживания своего сотрудника и значит у сотрудника возникает доп. благо. И кстати с 01/07/2012 ндфл уже надо платить.....По затратам, если приравниваете к фзп сотрудника сумму арендной платы, то затраты будут, а так - затраты сомнительны ..... Я вообще думаю, может переписать договор и просто типа платим за квартиру для возможных делегатов не персонифицировать это все.....как я устала думать и все равно ничего не понимать...смысл думать-то...

Это посто капец какойто. Теперь буду платить еще и НДФЛ + штраф. Как считать эту аренду? 10000 если платим то с нее 17%? и я так понимаю платт предприятие?

и еще наверное не на зарплатный счет ндфл а на какойто другой?

в ДтКт от 08.10.12 есть статья как раз по соцвыплатам работникам, в том числе предоставления жилья. Там есть небольшой абзац для смелых налогоплательщиков, как обосновать неначисление ЕСВ при аренде квартиры для сотрудника, в случае, если работник не компенсирует стоимость аренды предприятию.
Скана у меня нет, к сожалению

О, RAT, спасибо....я, конечно не могу сказать, что я бесбашенно смелый н-щик, но в свое время аудиторы сказали, а я не возражала, что раз нет НДФЛ, значит нет ЕСВ и вообще это произв. необходимость, а не благо.и
аренда не услуга...но где они...а я вот...

По начислению ЕСВ еще можно отбиться но по НДФЛ нет, если конечно жилье не принадлежит предприятию.

Я плачу.... у меня актуально

taya2007, Вы говорили, что ничего не платите, но может я и не поняла....НДФЛ мы начали платить с 01/07/2012, так в ПКУ внесли изменения, что кв-ра дожна быть в собс-сти пр-тия.....Вопрос с ЕСВ, что с ним делают...начиталась уже всего(много мнений), разумом понимаю, что лучше заплатить (приравнять к фзп, еще и затраты будут) есв и забыть, но что сделать с тем, что уже сделано

А я то не платила ничего вот сейчас буду платить НДФЛ за 4 месяца + пеню

А не платила, т.к. прошляпила - была уверена что по аренде все как и было....

Поэтому то и плачу

аааа....я поняла, плачу в смысле плачу ве сейм фигня....НДФЛ я платила, а что с ЕСВ решили, я тут коллективное мнение собираю, шоб убедить себя и других, шо энтого есв здесь не было и неи, хотя инструкция/законы вещи упрямые....

Так что теперь получаеться? Я в 1ДФ ставила инд. код спдешника и сумму выплаты ему по аренде, а теперь мне что ставить код инд. сотрудника за которого предприятие платит налог как с доп.блага?

я думаю, что спд - 157 ставим - он же свой доход тоже получил, ну и получантся, что теперь и сотрудника нужно отражать отдельно....

Так получаеться я задваиваю выплату - ставлю сумму арендной платы на сп - он ее получил и опять же ее ставлю напротив работника? нелогично както получаеться 2 одинаковые суммы и напротив одной о а напротив другой уплаченый НДФЛ. както неправильно

Quote
Kiss_iz_home
что с ЕСВ решили, я тут коллективное мнение собираю, шоб убедить себя и других, шо энтого есв здесь не было и неи, хотя инструкция/законы вещи упрямые....

как раз Закон и Инструкции трактуют что предоставление наемного жилья включается в ФОТ как "Другие поощрительные и компенсационные выплаты".
Закон о ЕСВ:
Стаття 7. База нарахування єдиного внеску

1. Єдиний внесок нараховується:

1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, – на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;



Инструкция по статистике зар.платы:
2.3. Другие поощрительные и компенсационные выплаты

Другие поощрительные и компенсационные выплаты включают вознаграждения и премии, имеющие разовый характер, компенсационные и другие денежные и материальные выплаты, не предусмотренные актами действующего законодательства или осуществляемые сверх установленных указанными актами норм. К ним относятся:

2.3.4. Выплаты социального характера в денежной и натуральной форме:

другие выплаты, имеющие индивидуальный характер (оплата квартиры и наемного жилья, общежитий, товаров, продуктовых заказов, абонементов в группы здоровья, подписки на газеты и журналы, протезирование, суммы компенсации стоимости выданного работникам топлива в случаях, не предусмотренных действующим законодательством).


и в ПЕРЕЛІКу
видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

нет освобождения данной выплаты от ЕСВ.

при начислении дохода для расчета ЕСВ повышающий коэффициент применять не надо
[buhgalter911.com]

а вот для расчета НДФЛ - нужно, согласно п. 164.5 НК.

Если Вам это невыгодно, то нужно искать другие пути решения, чтобы все были довольны.

Quote
taya2007
Так получаеться я задваиваю выплату - ставлю сумму арендной платы на сп - он ее получил и опять же ее ставлю напротив работника? нелогично както получаеться 2 одинаковые суммы и напротив одной о а напротив другой уплаченый НДФЛ. както неправильно

всё логично, в этих строках разные "Ознаки доходу"

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума, сплачена ЮО за користуванням своїм працівником житла, яке орендується та не є власністю працедавця, якщо це передбачено трудовою угодою?
Відповідно до ст.813 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями сторонами у договорі найму житла можуть бути фізичні та юридичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб.
Згідно із пп.«є» пп.14.1.54 п.14.1 ст14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.
Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами р.IV ПКУ) (пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп.«а» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ).
З урахуванням викладеного, у випадку коли юридична особа орендує нерухомість (житло) для свого працівника, оскільки це передбачено трудовою угодою, і сплачує орендну плату за таку нерухомість орендодавцю, то такий дохід для працівника є додатковим благом та підлягає оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.167.1 ст.167 ПКУ за ставкою 15 (17) відсотків бази оподаткування.

они за ЄСВ

Оплата вартості проживання працівника-іноземця
Забезпечення працівника-іноземця житлом майже завжди лягає на плечі підприємства, в якому така особа виконує свої трудові функції.

Пов’язано це з рядом чинників, серед яких можна виділити наступні:

– роботодавець запрошує іноземця як висококваліфікованого технічного спеціаліста або досвідченого управлінця та зацікавлений в максимальному сприянні його якнайкращому облаштуванню в чужій країні;

– нерезидент, як правило, потрапляє в нашу країну вперше, не встигши обзавестись тут власним житлом;

– залишатись на постійне проживання іноземець, зазвичай, не збирається, а тому існує потреба лише в тимчасовому житлі.

На практиці орендарем житла може виступати як підприємство, так і нерезидент. В останньому випадку підприємство компенсує іноземцю понесені ним витрати на оренду житла.

Які ж питання постають перед бухгалтером при відображенні таких операцій в податковому обліку?

Найчастіше їх два. Перше – чи має право підприємство віднести вартість оренди житла до складу витрат у податковому обліку? Друге – чи потрібно вважати таку суму додатковим благом та утримувати з працівника податок на доходи фізичних осіб?

Взявшись за аналіз положень ПКУ, уважному бухгалтеру вдасться відшукати як аргументи на користь витрат, так і на користь відсутності потреби оподаткування ПДФО. Наскільки вагомі підстави для їх використання та чи можливо застосовувати одночасно ці аргументи? Саме ці питання розглянемо нижче.

Почнемо з податку на прибуток. Звісно, ПКУ не містить прямої норми, яка б дозволяла відносити до складу витрат вартість оплати проживання працівника підприємства.

Водночас, положення ПКУ дозволяють відносити до складу податкових витрат витрати, пов’язані з оплатою праці та будь-які інші виплати за домовленістю сторін, в т. ч. і в натуральній формі.

Так, відповідно до п. 142.1 ПКУ до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін відповідно до колективних договорів (угод).

Виникає питання: чи можна вважати вартість витрат на оренду житла працівника витратами на оплату праці?

Традиційно в питаннях, пов’язаних з оплатою праці, звертаємось спочатку до відповідного законодавчого акта – Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі – Закон № 108).

Структура заробітної плати визначена ст. 2 Закону № 108. Складовою частиною заробітної плати є заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Сутність виплат, що криються за формулюванням «інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства», розкриває Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5).

Так, відповідно до пп. 2.3.4 Інструкції № 5 до складу фонду оплати праці в якості інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносяться, зокрема, виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла).

Отже, оплата найманого житла для працівника відноситься до фонду оплати праці, а саме до заохочувальних та компенсаційних виплат, тому бухгалтер має всі підстави (п. 142.1 ПКУ) для віднесення таких витрат до складу податкових.

Разом з тим, слід зауважити, що п. 142.1 ПКУ містить посилання на те, що такі виплати мають бути встановлені за домовленістю сторін відповідно до колективних договорів (угод).

Чи означає це, що оплата підприємством житла для працівника має бути передбачена трудовим договором з працівником або умовами колективного договору?

Буквальне тлумачення цього пункту ПКУ дає підстави вважати, що наявність колективних договорів (угод) обов’язкова лише для віднесення до витрат виплат у грошовій або натуральній формі, встановлених за домовленістю сторін.

Тобто витрати, які відносяться до фонду оплати праці згідно з нормативно-правовими актами у цій сфері, можуть бути віднесені до складу витрат виходячи з їх суті, а всі інші витрати, які не входять до фонду оплати праці, а встановлюються домовленістю сторін, – лише при оформленні такої домовленості колективним договором.

Думка ДПАУ з цього приводу викладена у листі від 06.04.2011 р. № 9570/7/15-0317. Контролюючий орган не обмежує право платника податку на врахування в податковому обліку витрат на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з ним, однак вважає що всі такі витрати повинні здійснюватись на підставі колективного або трудового договору (угоди).

Щоб уникнути непорозумінь з контролюючими органами, радимо все ж таки «закріпити» домовленість сторін у колективному та/або трудовому договорі.

Крім того, хочемо звернути увагу роботодавців на те, що у договір оренди житла, який укладається підприємством, не завадить включити пункт, що регулює напрямок використання такого житла, а саме зазначити, що дане житло використовується «для проживання працівників підприємства».

А ще безпечнішим варіантом для платника податку буде укладання трьохстороннього договору за участі власника житла, працівника-іноземця та підприємства. В такому договорі потрібно передбачити, що житло надається його власником у користування (для проживання) працівника, а на підприємство покладається виключно функція оплати вартості житла.

Така редакція договору дозволить підприємству уникнути ризиків визнання доходів від безоплатної передачі товарів, робіт та послуг, оскільки в даному випадку підприємство не буде вигодонабувачем за договором і, відповідно, не матиме можливості передати від свого імені будь-які блага, пов’язані з використанням житла.

Підсумовуючи вищезазначене, доходимо висновку, що віднести витрати, пов’язані з оплатою житла для працівника, можемо лише на підставі п. 142.1 ПКУ, тобто позиціонуючи їх як витрати на оплату праці.

Питання, пов’язані з оподаткуванням ПДФО вартості житла, згадуються в пп. 164.2.17 ПКУ, яким регулюється порядок включення до складу оподатковуваного доходу платника податку додаткового блага.

Вартість використання житла, відповідно до пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ, віднесено до складу додаткового блага, яке повинно включатись до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Однак цією ж нормою зроблено виключення для випадків, коли надання або компенсація вартості благ, передбачених пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ, зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачені нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах. В таких випадках отримані блага або їх компенсація не вважаються додатковим благом.

Буквально дана норма ПКУ говорить про те, що вартість оплаченого підприємством для працівника житла не є додатковим благом для цього працівника за умови, що це пов’язано з виконанням його трудової функції та передбачено колективним та/або трудовим договором.

Звертаємо увагу, що дана норма не містить посилань на те, що вартість житла, оплачена для працівника підприємством, не повинна оподатковуватись ПДФО, як і на те, що така виплата не є доходом працівника. Дана норма лише вказує, що така виплата не є додатковим благом.

Якщо вона не є додатковим благом, то чим же вона тоді може бути? На нашу думку, в цьому випадку вона є заробітною платою.

Це випливає також і з визначення поняття додаткового блага, наведеного в пп. 14.1.47 ПКУ, відповідно до якого додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму.

Крім того, пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ зазначає, що надання або компенсація вартості житла не буде вважатися додатковим благом працівника, якщо це пов’язано з виконанням трудової функції, а за виконання своїх обов’язків, передбачених трудовим договором, працівник отримує заробітну плату.

Підтвердженням даної думки слугує і той факт, що така виплата згідно з Інструкцією № 5 включається до складу фонду оплати праці.

Згідно з пп. 170.10.1 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів.

В даному випадку, на підставі пп. 170.10.3 ПКУ, підприємство вважатиметься податковим агентом та зобов’язане буде утримати податок на доходи фізичних осіб.

Податок утримується за ставками відповідно до п. 167.1 ПКУ (15% та 17%).

При цьому звертаємо увагу на те, що база оподаткування заробітної плати в натуральній формі визначається з урахуванням «натурального» коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ПКУ.

Варто нагадати, що в пп. 170.10.3 ПКУ встановлено необхідність зазначення ставки податку у договорі, який укладається з нерезидентом – фізичною особою і передбачає отримання такою особою доходів з джерелом походження в Україні.

Оскільки заробітна плата, відповідно до пп. «є» пп. 14.1.54 ПКУ, відноситься до доходів з джерелом їх походження з України, в трудовому договорі з працівником (або в колективному договорі) потрібно передбачити норму про застосування до доходів працівника-нерезидента ставок податку 15% та 17% залежно від суми доходу.

Крім того, хотілось би сказати декілька слів про необхідність сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як підприємство, так і найманий працівник – нерезидент підпадають під визначення платників єдиного внеску згідно із ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску, відповідно до ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Як зазначалось вище, оплата вартості проживання входить до фонду оплати праці, а тому з такої виплати потрібно нарахувати та утримувати єдиний внесок.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170. Оплата вартості проживання працівника в цей Перелік не включена, що ще раз підтверджує необхідність нарахування та утримання з цієї суми єдиного внеску.

Таким чином, відповідно до положень ПКУ витрати підприємства у вигляді оплати вартості житла працівнику включаються до складу податкових витрат на оплату праці. Вищезазначена виплата для працівника вважається заробітною платою в натуральній формі, відповідно, повинна оподатковуватися ПДФО та єдиним соціальним внеском.

Водночас, більшість платників податків розуміють пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ дещо по-іншому.

Так, існує думка, що дана норма ПКУ дозволяє не оподатковувати ПДФО виплату у вигляді оплати вартості житла для працівника у разі, якщо це буде передбачено трудовим або колективним договором.

При цьому слід зазначити, що й контролюючі органи неодноразово висловлювали таку ж думку.

Якщо підприємство вирішить дотримуватись саме цієї позиції та не оподатковувати ПДФО виплату у вигляді вартості житла для працівника, то, на нашу думку, воно не матиме і підстав для віднесення таких витрат до складу податкових.

Це пов’язано з тим, що у своєму виборі потрібно бути послідовним: якщо підприємство не вважає, що така виплата є заробітною платою для працівника для цілей ПДФО, відповідно, вона не може бути оплатою праці і для цілей податку на прибуток.



Сергій Кучеренко
аудитор

за єсв Вісник под сл

Нарахування єдиного внеску на вартість оплати найманого житла
Чи є базою для нарахування єдиного внеску вартість оплати найманого житла, яке підприємство орендує у фізичної особи для свого працівника?


--------------------------------------------------------------------------------

Підпунктом 2.3.4 п. 2.3 розділу другого Інструкції № 5 встановлено, що виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, що мають індивідуальний характер, зокрема, оплата квартири та найманого житла, належать до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Отже, вартість оплати підприємством найманого житла для працівника є базою для нарахування єдиного внеску.

шо решили с ЕСВ?

гдето было про смелых, но я не нашла...

получаеться берем ндфл + есв 40%( 3,6+37) то аренда стала в 2 раза больше для предприятия шо делать?

если приравнивать оплату жилья к фзп, то налогообложение как для фзп + возможность отнести на расходы, если не приравнивать , то НДФЛ есть, ЕСВ (нет - о, это я и хочу) + затрат нет...

Так ия ж так хочу чтобы не платить ЕСВ. я в затраты не ставила никогда. Хочу такое что нибудь придумать чтоби не платть взносы в ЕСВ. Ну очень много получаеться. У меня учр. неризиденты может написать приказ какойнибудь дчо квартира снимается для того чтобы нерез. могли там проживать при посещении и что нибудь еще. Просто уже не знаю что делать. Раньше четко быо - не облагаеться а сейчас уже все понаписывали. Раньше в перечне Кабмина не было аренда квартир

Quote
taya2007
Так ия ж так хочу чтобы не платить ЕСВ. я в затраты не ставила никогда. Хочу такое что нибудь придумать чтоби не платть взносы в ЕСВ.

если на затраты не ставили, то просто не показывайте, что поселяли там кого-либо. Налоговая, как правило, под лупой проверяет затраты.
Вообще гимор какой-то это, лучше зарплату сотруднику побольше поставить и пусть сам квартиру нанимает.