Возник вопрос, не могу найти аналогичных ситуаций.

Заключен договор на оказание услуг нерезидентом на таможенной територии Украины.

Заплачен 100% аванса, в соответствии с НКУ, выписали НН, по которой в месяц оплаты поставили себе НО по НДС, в следующий месяц НК по НДС.

По стечению обстоятельств нерезидент не смог выполнить работы и готов вернуть деньги.

Вопрос - как откоррегировать НДС?

Двумя коррегирующими за каждый месяц? В одном или в двух месяцах?

Заранее спасибо.

в рамках НДС вы являетесь и продавцом и покупателям, датой возврата средств выписываете РК и в одном периоде корректируете и НО и НК (даже в классической ситуации налоговая желает видеть корректировки по НДС сторон в одном периоде)

Спасибо большое!

На всякий случай уточню, я по факту возврата денег выписываю РК, и этот докумет явялется основанием для корректировки в текущем периоде и НК и НО на одну и туже сумму.

А в реестр внести в обе части?

по логике - да, в реестр попадает РК одновременно в раздел І и ІІ, а реестр основание для декларации, где также в приложении 1 (додаток 1) будут данные одного документа

Ещё раз - Спасибо!

Garum, а еще обратите внимание на то, что при возврате нерезидентом предоплаты Вы должны положительную курсовую разницу в бюджет заплатить.

Постановление НБУ от 10.08.2005 г. №281

"Розділ III. Додаткові умови проведення операцій з купівлі, продажу, обміну іноземної валюти, її перерахування та використання

п. 7. Суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента протягом п'яти робочих днів, починаючи з дня зарахування на розподільчий рахунок, повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента."

Сколько с ВЭД работаю, не сталкивался с этим пунктом. Спасибо.

Ознакомлюсь внимательнее.

"Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України"

А где я должен отразить начисление этой позитивной разницы? По предприятию убыток, отдельно такой строчки в декларации не вижу.

Гарум, это банк должен перечислить))

__________________________________________
Покупаю за 100, продаю за 500, и на эти 5 % живу.

Quote
Саша_Т
Гарум, это банк должен перечислить))

А вот и не банк, а сам налогоплательщик.

Quote
Garum
Сколько с ВЭД работаю, не сталкивался с этим пунктом. Спасибо.

Ознакомлюсь внимательнее.

Сами в ВЭД уже сколько лет, а столкнулись с этим при комплексной проверке. Вот консультация по этому вопросу:

У зв'язку з неможливістю виконати контракт, нерезидент повернув валюту, яка згідно з п.7 і п.8 р.IІІ Постанови НБУ від 10.08.2005 р. No.281 підлягає обов'язковому продажу. Покупка валюти проходила по курсу меншому, аніж курс обов'язкового продажу.

1. Чи є обов'язковим перерахування до держбюджету позитивної курсової різниці, яка виникла внаслідок куплі-продажі валюти?

2. Чи необхідно в податковому обліку зазначену курсову різницю включати до валових доходів? Чи можна віднести на валові витрати позитивну курсову різницю, якщо вона підлягає перерахуванню до держбюджету?

3. В які строки необхідно перерахувати позитивну курсову різницю до держбюджету та чи передбачені фінансові санкції за неперерахування даної курсової різниці.

Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затверджене постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281 (зареєстроване в Мін’юсті України 29.08.2005 р. за № 950/11230), є чинним законодавчим актом, отже, продовжують діяти його п. 7 та 8 розд. IІІ, за нормами яких у разі повернення валюти від нерезидента банк зобов’язаний продати її протягом п’яти робочих днів. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України.

Проте податкова природа цієї курсової різниці досі залишається невизначеною. Податковий кодекс такої ситуації взагалі не розглядає, а в Єдиній базі податкових знань питання про це залишилося без відповіді. Зрозуміло, що, за логікою, варіантів може бути лише два:

— або включити суму різниці як до доходів, так і до витрат платника податку;

— або взагалі не включати суму різниці ані до доходів, ані до витрат платника.

Нам більше до вподоби другий варіант. Адже платник володіє цією сумою коштів тимчасово, лише до кінця кварталу, коли він сплатить її до бюджету. Можна провести аналогію з поворотною фінансовою допомогою, яка повертається платником до закінчення звітного кварталу.

Трохи несподівано може допомогти у цьому випадку консультація, надана податківцями у «Віснику податкової служби України» № 25/2010 на с. 27, де зазначалося, що позитивна курсова різниця повинна перераховуватись резидентами України на код бюджетної класифікації 21081000 (пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства). З цього можна зробити висновок про те, що зазначену суму податківці розглядають як штраф. А штрафні суми, що мають перераховуватися до бюджету, не потрапляють до складу доходів (і, відповідно, до складу витрат) платника податків.

Однак ми не можемо бути впевнені у тому, що податкова погодиться з таким трактуванням. Не виключено навіть, що вони взагалі заборонять вам відносити суму курсової різниці на витрати, натомість вимагатимуть включити їх до доходів.

Що ж до санкцій за неперерахування курсової різниці до бюджету, то слід взяти до уваги, що така сума за нормами ПКУ визнається грошовим зобов’язанням (п.п. 14.1.39 ПКУ). Відповідно, на неї поширюються всі норми ПКУ, які регулюють нарахування та сплату грошових зобов’язань. Крім того, до підприємства можуть бути застосовані спеціальні санкції, встановлені статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

[buhgalter.com.ua]

Єдина база податкових знань

Категорія / Підкатегорія Питання

Вибране Запитання:
Категорія:
101. Податок на додану вартість Підкатегорія:
101.07 коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту Запитання:
Яким чином платнику ПДВ - отримувачу послуг, які постачаються нерезидентом, місце постачання яких розташоване на митній території України, відкоригувати податкові зобов’язання та податковий кредит у разі зміни вартості/кількості таких послуг?
Відповідь:
Повна:
Згідно зі ст.192 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.11 за №1333/20071, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст.192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Пунктом 180.2 ст.180 ПКУ передбачено, що особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Враховуючи зазначене, отримувач послуг, що постачаються нерезидентом, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі зміни вартості/кількості таких послуг, повинен виписати розрахунок коригування.
Відповідно до встановленої форми розрахунку коригування отримувач послуг, які постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України - платник ПДВ при його заповненні зазначає:
в графі 1 – дату коригування;
в графі 2 - причину коригування;
в графі 3 - номенклатуру послуги, вартість чи кількість якої коригується;
графа 4 – не заповнюється;
в графі 5 - одиницю виміру (грн, шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо);
у разі коригування кількості послуг заповнюються графи 6, 7, при цьому графи 8, 9 не заповнюються;
у графі 6 значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується кількість (об’єм, обсяг) послуги, яка вказана у графі 6 податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування;
у графі 7 – зазначається ціна послуги, вказаної у графі 7 податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування;
у разі коригування вартості послуг заповнюються графи 8, 9, при цьому графи 6, 7 не заповнюються;
у графі 8 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується ціна послуги, вказаної у графі 7 податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування;
у графі 9 – кількість (об’єм, обсяг) послуги, вказаної у рядку 6 такої податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування;
у графах 10 (11, 12) – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшуються/збільшуються обсяги без урахування ПДВ.
При заповненні графи 10 цього розрахунку коригування в останньому його рядку вказується сума ПДВ зі знаком «-»/«+», на яку коригуються податкові зобов’язання та податковий кредит.

Спасибо большое!

Очень помогли.