Мы сделали предоплату на фирму А в сумме 30 тыс. грн. (20,02), а НН от 20.02. и акт от 28.02 нам будет давать фирма "Б". какой должен быть договор переуступки поставщика услуг или как??? Очень срочно надо - подскажите...............

Податкові наслідки сторін договору відступлення права вимоги, в якому об'єктом боргу виступають товари


Такі договори, в яких об'єктом вимоги боргу виступають товари, можуть зустрічатися в практиці господарських відносин, оскільки цивільне законодавство не забороняє укладення подібних договорів.

Однак механізм обліку податкових наслідків операцій відступлення права вимоги законодавчо не прописаний, тобто не врегульовано належним чином.

Відповідно деякі податкові підходи до оподаткування таких операцій можуть виявитися суперечливими. У той же час, згідно з п. 56.21 ст. 56 гл. 4 розд. II НК України, відсутність прямих норм в НК України щодо оподаткування окремих операцій, що викликають конфлікт інтересів, дає підставу платнику податків вибирати більш прийнятний для нього варіант оподаткування.


Облік у першого кредитора


У першого кредитора (потенційного покупця товарів), який сплатив авансом договірну вартість товарів продавцю, право на податковий кредит виникає згідно п. 198.2 ст. 198 розд. V НК України. В цей же час у продавця таких товарів, що отримав передоплату, виникає податкове зобов'язання з ПДВ за правилом першої з двох подій - оплати або відвантаження (п. 187.1 ст. 187 розд. V НК України).

В результаті проведення операції уступки вимоги перший кредитор, який оплатив вартість товарів авансом, такі товари не отримає. Отже, такий невдалий покупець втрачає право на податковий кредит. А ось підходи до вилучення суми такого податкового кредиту можуть бути різні.

Підхід перший, запропонований податковими органами на сайті Єдиної бази податкових знань. Одним їх критеріїв для виникнення права на податковий кредит, відповідно до п. 198.3 ст. 198 розд. V НК України, є придбання товарів для їх подальшого використання у господарській діяльності. А якщо товари платником ПДВ не будуть отримані, то і в господарській діяльності вони не будуть використані, тому платник ПДВ повинен нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з вартості таких товарів.

Однак, згідно з п. 198.5 ст. 198 розд. V НК України, податкове зобов'язання нараховується після того, як товари починають використовуватися не у господарській діяльності, а значить, такі товари повинні бути отримані фактично. Тому застосування цієї норми в нашій ситуації некоректно.

Підхід другий. У разі коли поставка товарів скасовується після оплати їх вартості, вважається, що об'єкт оподаткування відсутній, так як об'єкт оподаткування завжди пов'язаний з поставкою товарів, послуг.

Відповідно відсутнє право на податковий кредит, тому податковий кредит, пов'язаний з передоплатою, підлягає сторнуванню.

Однак Порядком № 1002 прописаний механізм сторнування податкового кредиту лише у випадках, пов'язаних з виправленням помилок у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і розподілом податкового кредиту (п. 1 та п. 11.10).

Інших випадків, коли податковий кредит підлягає сторнуванню, Порядок № 1002 не містить.

Підхід третій. Аналогічний коректуванню кількісних показників до податкової накладної, виписаної на суму передоплати, якщо позиції фактично поставлених товарів відрізняються від зазначених у такій податковій накладній.

Такий підхід більш підходить для подібного роду операцій. Виписує таке коригування продавець товарів (у нашому випадку - третя сторона договору відступлення права вимоги).

Приклад 2. ТОВ «Альбатрос» оплатило авансом ТОВ «Буревісник» суму 120 000 грн (у тому числі ПДВ - 20 000 грн) за подальшу поставку товару (на цю ж суму)
ТОВ «Альбатрос» (первісний кредитор) передає ТОВ «Фінансист» (новому кредитору) право одержати товар від ТОВ «Буревісник» за договором уступки права вимоги. У результаті проведення такої операції на поточний банківський рахунок ТОВ «Альбатрос» надходять кошти від ТОВ «Фінансист», а ТОВ «Фінансист» отримує від ТОВ «Буревісник» товари вартістю 120 000 грн (у тому числі ПДВ - 20 000 грн).

Порядок відображення операції уступки права вимоги в бухгалтерському та податковому обліку першого кредитора ТОВ «Альбатрос» наведемо в табл. 4.

Таблиця 4

№ п/п Зміст господарської операції Сума, грн Бухгалтерський облік Податковий облік
дебет кредит дохід, грн витрати,
грн
1. Перерахування передоплати ТОВ "Буревісник" за товар 120 000 371 311 — —
2. Відображення суми податкового кредиту по ПДВ у складі суми виданого авансу 20 000 641/ПДВ 644 — —
3. Укладення договору поступки права вимоги з ТОВ "Фінансист" 120 000 377
371 — —
4 Сторнирование податкового кредиту після отримання розрахунку коригування до податкової накладної, виписаної на суму передоплати -20 000 641/ПДВ 644 — —
5 Отримання грошових коштів від ТОВ "Фінансист" за договором поступки права вимоги 120 000 311 377 — —

Облік у продавця товарів


У продавця товарів податкові зобов'язання виникають за датою отримання ним передоплати від першого кредитора (потенційного покупця).

В результаті відступлення права вимоги поставка товарів першому кредитору скасовується, а буде проводитися другому кредитору.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 розд. V НК України об'єктом оподаткування вважається поставка товарів, а у продавця товарів податкові зобов'язання по відношенню до покупцеві, (першому кредитору) втрачають ознаки поставки, але з'являються по відношенню до одержувача товарів (другому кредитору).

Однак у Порядку № 1002 відсутній механізм сторнування податкових зобов'язань у випадках, не пов'язаних з виправленням помилок.

У цій ситуації найбільш доречним варіантом є складання коригування кількісних показників до тієї податкової накладної, яка була виписана на дату отримання передоплати від першого кредитора.

При цьому податкова накладна повинна бути виписана на ім'я фактичного одержувача товарів (на ім'я другого кредитора).

Тут же виникає питання: а на яку дату виписується така податкова накладна?

Так як фактична поставка здійснюється в рахунок грошових коштів, сплачених першим кредитором, то, на думку автора, така накладна повинна виписуватися одночасно з випискою коректування.

Використовуючи дані прикладу 2, покажемо порядок відображення операції уступки права вимоги в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Буревісник» в табл. 5. Припустимо, що собівартість товару, що продається склала 75 000 грн.

Таблиця 5

№ п/п Зміст господарської операції Сума, грн Бухгалтерський облік Податковий облік
дебет кредит дохід, грн витрати, грн
1. Отримання передоплати від ТОВ "Альбатрос" 120 000 311 681 — —
2. Відображення суми податкового кредиту по ПДВ у складі суми виданого авансу 20 000 643 641/ПДВ — —
3 Отримання повідомлення про заміну кредитора і внесення відповідних записів в обліку 120 000 681 681 — —
4 Відображення операції відвантаження товарів "ТОВ Фінансист" 120 000 361 702 100 000 —
5 Відображення податкових зобов'язання по ПДВ у складі відвантаженого товару 20 000 702 641/ПДВ — —
6 Списання собівартості реалізованого товару 75 000 902 281 — 75 000
7 Складання розрахунку коригування до податкової накладної, виписаної на суму отриманої передоплати від ТОВ "Альбатрос"(зі знаком мінус) -20 000 643 641/ПДВ — —
8. Залік заборгованостей 120 000 681 361 — —

Облік у нового кредитора


У другого кредитора - фактичного одержувача товарів за договором уступки права вимоги податкові наслідки пов'язані з одержанням ним права на податковий кредит.

З одного боку, податкова накладна, виписана продавцем товарів, дає отримувачу товарів право на податковий кредит, якщо такі товари будуть їм використовуватися у господарській діяльності в оподатковуваних операціях.

Однак, згідно з п. 198.3 ст. 198 розд. V НК України, важливим критерієм для отримання права на податковий кредит є наявність договірної вартості отримуваних товарів.

А згідно з пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 розд. I НК України операція відступлення права вимоги може здійснюватися з компенсацією вартості боргу кредитору і без такої компенсації.

У цьому зв'язку думку автора зводиться до наступного. Якщо відступлення права вимоги здійснюється з проведенням попередньої чи наступної компенсації вартості боргу першому кредитору, то можна говорити про наявність договірної вартості таких товарів, а отже, право на податковий кредит у другого кредитора є.

Якщо у другого кредитора немає фактичних витрат на придбання у першого кредитора права вимоги боргу третьої особи (відсутня компенсація вартості отриманого права вимоги), то вважається, що товари другому кредитору отримані безкоштовно. А відсутність договірної вартості отримуваних товарів не дає одержувачу таких товарів права на податковий кредит.

Використовуючи дані прикладу 2, покажемо порядок відображення операції уступки права вимоги в бухгалтерському та податковому обліку другому кредитору ТОВ «Фінансист» в табл. 6.

Таблиця 6

№ п/п Зміст господарської операції Сума, грн Бухгалтерський облік Податковий облік
дебет кредит дохід, грн витрати, грн
1. Відображення заборгованості, що виникла в результаті поступки права вимоги 120 000 377 681 — —
2. Перерахування первинному кредиторові (ТОВ "Альбатрос") засобів в оплату права вимоги, що поступилося 120 000 681 311 — —
3. Оприбутковування товарів від ТОВ "Буревісник" 100 000 281 631 — —
4. Відображення суми податкового кредиту згідно податкової накладної, виписаної ТОВ "Буревісник" 20 000 641/ПДВ 631 — —
5. Залік заборгованостей 120 000 631 377 — —

И еще может это пригодится

Относительно документов, которыми могут сопровождаться договора о замене сторон в обязательствах можно отметить следующее:
1. Относительно уступки прав требования можно порекомендовать оформление следующих документов:
• Договор, подтверждающий возникновение обязательств;
• Акт сверки со старым кредитором;
• Соглашение об уступке требования;
• Уведомления должника об уступке требования;
• Акт сверки с новым кредитором;
• Возврат денежных средств, который можно подтвердить в виде расписки;
• Акт сверки на дату погашения обязательств.
2. Относительно перевода долга:
• Договор, подтверждающий возникновение обязательств;
• Акт сверки со старым должником;
• Сообщение кредитора о согласии на перевод долга;
• Договор перевода долга с новым должником;
• Акт сверки с новым должником;
• Возврат денежных средств, который можно подтвердить в виде расписки;
• Акт сверки на дату погашения обязательств.

В данном случае будет не договор уступки права требования, а договор перевода долга между А и Б.
Фирма А переводит свои обязательства предоставить услуги по договору на фирму Б.
В данных отношениях
Фирма - покупатель услуг (кредитор)
Фирма А - первоначальный должник
Фирма Б - новый должник

Quote
readynn
В данном случае будет не договор уступки права требования, а договор перевода долга между А и Б.
Фирма А переводит свои обязательства предоставить услуги по договору на фирму Б.
В данных отношениях
Фирма - покупатель услуг (кредитор)
Фирма А - первоначальный должник
Фирма Б - новый должник

Но ведь первое событие наступило у фирмы А, значит, она должна выписать НН для своего покупателя. а не фирма Б ..
Или я не права?? На основании чего у покупателя будет НК от фирмы Б-только на основании НН, а на основании чего фирма Б выписывает НН?

Quote
tiger1

Quote
readynn
В данном случае будет не договор уступки права требования, а договор перевода долга между А и Б.
Фирма А переводит свои обязательства предоставить услуги по договору на фирму Б.
В данных отношениях
Фирма - покупатель услуг (кредитор)
Фирма А - первоначальный должник
Фирма Б - новый должник

Но ведь первое событие наступило у фирмы А, значит, она должна выписать НН для своего покупателя. а не фирма Б ..
Или я не права?? На основании чего у покупателя будет НК от фирмы Б-только на основании НН, а на основании чего фирма Б выписывает НН?

Да, фирма А выписывает налоговую накладную по дате получения предоплаты, но после перевода долга фирма А должна откорректировать свои НО, так как поставка не состоялась. Налоговую накладную Б выпишет по дате акта.
Часто такую переброску с фирмы на фирму делают, когда компания А не может зарегистрировать налоговую накладную, чтобы не потерять НК.

Quote
readynn

Quote
tiger1

Quote
readynn
В данном случае будет не договор уступки права требования, а договор перевода долга между А и Б.
Фирма А переводит свои обязательства предоставить услуги по договору на фирму Б.
В данных отношениях
Фирма - покупатель услуг (кредитор)
Фирма А - первоначальный должник
Фирма Б - новый должник

Но ведь первое событие наступило у фирмы А, значит, она должна выписать НН для своего покупателя. а не фирма Б ..
Или я не права?? На основании чего у покупателя будет НК от фирмы Б-только на основании НН, а на основании чего фирма Б выписывает НН?

Да, фирма А выписывает налоговую накладную по дате получения предоплаты, но после перевода долга фирма А должна откорректировать свои НО, так как поставка не состоялась. Налоговую накладную Б выпишет по дате акта.
Часто такую переброску с фирмы на фирму делают, когда компания А не может зарегистрировать налоговую накладную, чтобы не потерять НК.

Так в примере обратившегося как раз тот случай, когда фирма А не может віписать/зарегить НН. соответсвенно и корректировку она не в состоянии сделать...тогда на основании чего покупателю будет віписана той же датой от фирмі Б НН? только на основании акта от фирмі Б (первое собітие), но потом все равно оплата... а НК по предоплате с фирмой А -потерян ! Так?

Quote
tiger1

Quote
readynn

Quote
tiger1

Quote
readynn
В данном случае будет не договор уступки права требования, а договор перевода долга между А и Б.
Фирма А переводит свои обязательства предоставить услуги по договору на фирму Б.
В данных отношениях
Фирма - покупатель услуг (кредитор)
Фирма А - первоначальный должник
Фирма Б - новый должник

Но ведь первое событие наступило у фирмы А, значит, она должна выписать НН для своего покупателя. а не фирма Б ..
Или я не права?? На основании чего у покупателя будет НК от фирмы Б-только на основании НН, а на основании чего фирма Б выписывает НН?

Да, фирма А выписывает налоговую накладную по дате получения предоплаты, но после перевода долга фирма А должна откорректировать свои НО, так как поставка не состоялась. Налоговую накладную Б выпишет по дате акта.
Часто такую переброску с фирмы на фирму делают, когда компания А не может зарегистрировать налоговую накладную, чтобы не потерять НК.

...тогда на основании чего покупателю будет віписана той же датой от фирмі Б НН?

думаю, этот вопрос нужно задать обратившемуся, но, похоже, данная тема ему больше неинтересна.
я уже писала, что налоговая накладная от фирмы Б будет по дате акта, как первому и единственному событию по предоставлению услуг между фирмой обратившегося и фирмой Б. А оплату предприятию Б перечислит предприятие А в рамках договора перевода долга либо же не перечислит, если договор на безоплатной основе.

Нам эта тема очень интересна. Подскажите, может ли фирма "Б" выполнить строит. работы, если у этой фирмы нет лицензии и даже нет в видах деятельности и близко такой деятельности????

Сделала вывод из прочитанного:
1) Значит у нас должен в данном случае быть договор перевода долга между А и Б, так же?.
2) "Б" может выписать нам налоговую накладную на основании акта, который уже будет подписан между нами и "Б", но никак датой предоплаты, так же??? Т.к. нет основания. И фирма "А" нам никаких налоговых выписать не может.......незнаю почему так.....


А кого есть типичный договор???может поделитесь??

СПАСИБО всем участникам в разрешении очень важного вопроса.......