Quote
ЦветикВибачте, а які
Quote
natalka_l
інші "проблемні питання заповнення" додатка 2
?
Їх ще багато....
Можу скопіювати сюди свій перший лист з зауваженнями ) - якщо вийде.
Писала швидко, можливо з помилками, але суть я думаю має бути зрозуміла всім...
Щодо внесення змін до форм податкової звітності з податку на додану вартість.В Аналізі регуляторного впливу проекту Наказу МФУ Ви зазначаєте що проектом Наказу:
«…передбачається спрощення форм податкової звітності з ПДВ, шляхом виключення з додатків до податкової декларації з ПДВ інформації, яка не несе змістовного навантаження…»Про яке спрощення може йти мова при заповненні Додатку 2 в декларації в розрізі постачальників??? Ви самі пробували заповнювати такий додаток з від’ємним значенням що тягнеться понад рік чи два, а то і більше? Написати що це спрощення може лише людина, яка ніколи такий Додаток не заповнювала в реальних умовах.
В вигодах аналізу регуляторного впливу проекту Наказу МФУ Ви зазначаєте що такі зміни
«…зменшать витрати часу платника податку на заповнення податкової звітності з ПДВ…».та:
«…держава та суб’єкти господарювання не витрачатимуть додаткові кошти та час на реалізацію його норм…»Це не так. Сподіваюсь що Ви читаєте популярні бухгалтерські форуми типу [
club.dtkt.com.ua],
оскільки там можна дізнатись про реальні проблеми що виникли при заповненні нової звітності з ПДВ. Навіть відомі бухгалтерські видання (які до речі також читають і в ДФСУ) не можуть зрозуміти як заповнювати звітність з ПДВ яку Ви придумали.
Ви не лише платникам не довели що Ви хочете щоб відображалось в новій звітності з ПДВ (зокрема в Додатку 2), Ви і місцевим ДПІ не довели цю інформацію. Вони взагалі не знають що їм робити. Кожен інспектор консультує так як йому заманеться, немає єдиного підходу і єдиної позиції. Повна анархія. Бухгалтера телефонують на гарячу лінію до ДФСУ з запитаннями щодо заповнення звітності з ПДВ, зокрема Додатка 2, а у відповідь як завжди: «Відповіді на дане питання наразі немає». Це при тому, що питання на «гарячу лінію» в ДФСУ щодо заповнення Додатка 2 почали задавати ще з 01.02.2016 року!!! – і лише 22.02.2016 року ДФСУ, в другій половині дня, оприлюднило свій лист. Ну хіба це не знущання над платниками які цілих 20 днів задавали питання як заповнити цей злощасний Додаток 2, в зв’язку з відсутністю відповідей від ДФСУ заповнили його на власний розсуд і встигли здати декларації до 22.02.2016 року – отримати таку інформацію в кінці граничного дня подачі звітності за січень 2016 року?
Ми (бухгалтера) протягом останнього року постійно заповнюємо звітність по листах. Для чого всі ці Кодекси, Закони, Накази якщо є листи ДФСУ? - при Насірові самий головний документ. Листи ДФСУ не є нормативними актами і обов’язкові до виконання лише для структурних підрозділів ДФСУ, а не для платників. А роз’яснення, наведені в «ЗІР» мають лише рекомендаційний характер і можуть не використовуватися платниками податку. І саме тому податківці легко їх змінюють або навіть прибирають на сайті.
Чому у Вас в «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» що затверджений Наказом МФУ від 28.01.2016 №21 зареєстрований в Мінюсті 29.01.2016 №159/28289 (далі – Порядок) як завжди, нічого не зазначено про те, як заповнювати додатки до декларації? Можливо варто вже виправити це? Адже найбільше питань у платників по заповненню саме додатків а не декларації.
Крім того, якщо Ви розпишете офіційну методику заповнення Додатків в Порядку – це дасть змогу уникнути на місцях двозначних трактувань чинного законодавства. Оскільки ДПІ на місцях часто перевищують свої повноваження і трактують законодавство так як їм заманеться: є багато випадків коли через помилки при заповнені Додатка 2 підприємствам знімали податковий кредит а інколи і бюджетне відшкодування, це при тому, що Додаток 2 містить суто інформаційний характер – просто розшифровує від’ємне значення, а не позбавляє права на податковий кредит.
Чому Ви своїми підзаконними актами, а саме Порядком обмежуєте права платників гарантовані нам Податковим кодексом України? Зокрема в абз. 2 п.50.1 ст.50 Кодексу зазначено що платник має право не подавати уточнюючий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Тобто нам гарантовано два шляхи виправлення помилок (і це стосується звітності по всіх податках): це через уточнення або в поточній декларації. Ви ж в Порядку обмежуєте нас і зазначаєте що виправлення в декларації з ПДВ можливе лише через уточнення, що прямо суперечить нормам Кодексу.
Не порушуйте Законодавство! Доробіть форму декларації з ПДВ!
Що стосується додатків:Додаток 2За всю історію існування Додатка 2 (а це з 2008-го року) пригадую лише 2 листа від ДФСУ з роз’ясненнями щодо заповнення Додатка 2 (один з 2008-го року: Лист від 06.08.2008 № 15844/7/16-1117 [
sta-sumy.gov.ua] , а другий з 2015-го року: Лист від 06.03.2015 р. № 7796/7/99-99-19-03-02-17). І хоча форму декларації Ви змінили, а нової методики заповнення Додатка 2 немає…Чому? Адже наразі саме цей Додаток викликає найбільше запитань і потребує детальних роз’яснень щодо його заповнення які доцільно закріпити в Порядку а не окремими листами чи інформацією в ЗІР!
Як видно з «шапки» додатка, в ньому має бути розписане від’ємне значення рядка 21 декларації. Відразу перше питання яке виникає: в якому порядку, на цей раз, має бути хронологія заповнення? – від найстарішого від’ємного значення до найновішого чи навпаки? Яке від’ємне значення погашається зобов’язаннями: спочатку найстаріше чи найновіше?
Щодо розшифровки по постачальниках. Абсолютно у всіх бухгалтерів виникає лише одне логічне запитання: «Для чого дублювати в цьому додатку те що зазначено в Додатку 5?» Зараз працює СЕА, ДФСУ при бажанні бачить весь податковий кредит по всіх періодах в розрізі всіх постачальників. Для чого ми, вручну, щомісяця, зараз маємо вибирати по періодах в розрізі постачальників ще раз ці суми? А в кого таких періодів 50 і в кожному періоді по мінімум 100 постачальників, це ж Додаток на 5000 рядків!!! Ви самі бачили ті «простині» з цифр що виходять? Цей додаток взагалі не інформативний.
Небажання платників робити Додаток 2 по постачальниках цілком зрозуміле. Адже сума перехідного від’ємного значення ПДВ формувалася часто протягом декількох місяців, а то і років, часто завдяки багатьом постачальникам, і ще ніколи не складалося розшифрування!
І для чого в ньому інформація про сплату постачальникам, якщо він немає ніякого відношення до бюджетного відшкодування? – адже розшифровується 21-ий рядок, а це від’ємне значення яке залишається вже після бюджетного відшкодування!!! І на яку дату потрібно ставити сплату (на кінець місяця чи на момент подання декларації)?
В інтернеті з’являлась інформація, що ДФСУ при прийомі звітності поставлено контроль щоб графа 6 рядка Усього в таблиці Додатку 2 відповідала графі 2 Таблиці Додатка 3 (що стосується бюджетного відшкодування). Це методична помилка. Такого не може бути тому що в додатку зазначається від’ємне значення що залишилось після відшкодування, а в додатку 3 зазначається сплачена сума що стосується бюджетного відшкодування….
Дуже сподіваюсь що ДФСУ/МФУ відмовиться від ідеї розшифровки залишку від’ємного значення в Додатку 2 в розрізі постачальників. Але, якщо такого не станеться, то дуже прошу Вас добавити в таблицю ще один графу з назвою постачальника, тому що від цих суцільних цифр голова йде обертом - самому не можливо розібратись в такому Додатку 2 по кому залишились ці залишки.
І розпишіть вже в кінці кінців в Порядку офіційну методику виправлення помилок допущених в Додатку 2 і наслідки таких допущених помилок!
Наступні питання щодо заповнення Додатка 2:
1. Як заповнювати Додаток у випадку коли від’ємне значення виникло внаслідок коригування податкових зобов’язань?Наприклад: за результатами грудня 2015 року у підприємства:
- податковий кредит відсутній,
- поточні податкові зобов’язання відсутні, але є коригування податкової накладної виписаної в жовтні 2015 року та відображеної в декларації за жовтень 2015 року на суму «-»50 тис.грн. (в декларації за жовтень 2015 року було позитивне значення).
- від’ємне значення (рядок 19) за грудень 2015 року в результаті вийшло «-»50 тис.грн.
Що в такому випадку зазначати в графі 2 таблиці в Додатку 2?
Який період виникнення від’ємного значення ставити: жовтень 2015-го чи грудень 2015-го?
Що в такому випадку ставити в графу 6 «сплачено постачальникам….» - оскільки це взагалі не сплата постачальникам?2. Навіть професійні аудитори не можуть до кінця зрозуміти що потрібно ставити в графі 5 рядка «Залишок суми помилково та/або надміру сплачених…. і т.д.» таблиці Додатка 2
Була маса ідей, в основному інспектора ДПІ «консультували» що в цю графу можна поставити все від'ємне значення яке виникло до 01.07.2015 року одним рядком… А от що пише кандидат економічних наук: «Приятный бонус от Минфина состоит в том, что суммы отрицательного значения, которые образовались до 01.07.2015 г., расшифровывать в разрезе контрагентов не нужно. Они указываются одной строкой.» [
bz.ligazakon.ua]
Пропишіть, будь ласка, в своєму Порядку що це реально сплачені гроші, які були на залишку на особовому рахунку в ДПІ, які 01.07.2015 року відобразились в рядку 11 Витяга з СЕА, які в декого залишились в декларації з ПДВ (якщо їх перенесли в червні і в липні 2015 року і не «з’їли» зобов’язаннями до цього часу…. відповідно до Вашого листа від 22.06.2015 року № 22408/7/99-99-19-03-01-17)
3. Яким чином відображати залишок невикористаного ПДВ, яке в декларації за лютий 2015-го року «витягнули» з особового рахунку, як таке яке було заявлене до бюджетного відшкодування в рахунок сплати майбутніх платежів?Дане ПДВ могло виникати в різних місяцях (наприклад січень-травень 2012 року), а було заявлене до бюджетного відшкодування в одному місяці (червень 2012 року), перевірене та підтверджене перевіркою ДПІ.
Що в такому випадку ставити навпроти графи ІПН? Який ставити період? – період виникнення (січень-травень 2012 року) чи період заявлення до бюджетного відшкодування (червень 2012) чи період коли це від’ємне значення знову з’явилось в декларації з ПДВ (лютий 2015) чи щось ще інше?
4. Яким чином підбирати контрагентів під залишки від’ємного значення? Тут можна проявити творчість і фантазію? Для чого це робити?
5. Як вибирати/рахувати від’ємне значення періоду?
Справа в тому що, до 01.01.2016 року рядок 19 декларації показував від’ємний результат суто того місяця за який подавалася декларація. З 01.01.2016 року в новій формі декларації в розділ ІІ «Податковий кредит» тепер переноситься залишок від’ємного значення з попередніх періодів, таким чином тепер результат по рядку 19 не показує суто від’ємне значення звітного періоду, а є викривлений на суму залишків від’ємного значення з попередніх періодів та уточнень. Тому постає логічне питання: як рахувати від’ємне значення з січня 2016 року: від рядка 9 віднімати суму рядків 10.1+11.1+11.2+11.4+12+13+14+15; чи від рядка 9 віднімати суму рядків 10.1+11.1+11.2+11.4 чи якось по-іншому?
6. Як відображати результати уточнень (р.16.2) та результати по перевірках (р.16.3) в додатку 2?
Який період ставити по уточненнях які відображаються в р.16.2; по від’ємному значенню що виникло чи зменшилось за результатами перевірок (р.16.3)? І як в такому випадку заповнювати Додаток 2?
Додаток 3Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» фактично не доречний, оскільки в таблиці рядок 2 «Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» ні з чим не пов'язаний в декларації. Туди просто набивається сума вручну: «яку хочу таку і поставлю…» І вона ніяк не контролюється. З таким самим успіхом можна просто заповнити рядок 20.2 декларації без «прив’язки» його до Додатка 3.
І якщо все ж таки заповнювати рядок 2 «Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» то яка саме там має бути сплата і за який період? – тому що поняття «фактично сплачено» дуже обширне (я можу подумати що це все ПДВ що я заплатила в бюджет по деклараціях з ПДВ, але ж це не так?)
Тому краще скасуйте взагалі цей додаток 3, або розпишіть детально яку саме сплату Ви хочете бачити і як її вибирати.
Додаток 5Що конкретно означає графа 4 Таблиці 2 «Операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%». – «ознака касового методу»? З примітки не зрозуміло чи ця графа заповнюється лише тими підприємствами які використовують «касовий метод» чи звичайними покупцями які купують наприклад природній газ у постачальника що використовує «касовий метод»?
Розпишіть детально в Порядку варіанти та ситуації в яких випадках заповнюється дана графа.
У багатьох додатках згадаються умовні ІПН-и від 10000000000 до 600000000000, але в Порядку немає розшифровки даних умовних ІПН-ів, чому????? Чому при заповненні декларації бухгалтера повинні шукати Ваші листи чи інформацію в ЗІР які не є нормативно-правовими актами, з розшифровками умовних ІПН-ів? Чому цієї інформації немає в офіційно затверджених документах яким є Порядок?
Я розумію, що Ви, можливо, розписали значення цих умовних ІПН-ів в новому «Порядку заповнення податкової накладної», але ж для накладної свій Порядок, а для декларації має бути свій. І якщо ми заповнюємо декларацію з ПДВ вже за січень 2016 року (а податкову накладну по-новому лише з квітня 2016 року), то ми маємо розуміти що означають ці умовні ІПН-и.
Додаток 7Чому при розрахунку Частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, який Ви прописали в «шапці» таблиці 1, приймає участь обсяг операцій що не є об’єктом оподаткування (по статті 196 ПКУ). Адже при придбанні товарів/послуг що не є об’єктом оподаткування ПДВ не виникає жодного податкового кредиту, то чому при реалізації такого товару чи послуги, обсяг постачання по таких товарах/послугах впливає на відсоток частки використання?
Чому ніде: ні в Порядку, ні в додатку 7 не прописана кількість знаків після коми при розрахунку частки? Чому платники повинні шукати цю інформацію десь в листах ДФСУ 2011 року, а ДПІ на місцях, в зв’язку з відсутністю прямої норми в ПКУ, заокруглюють до цілого, що значно спотворює результати?
Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилокВиникла дуже неоднозначна ситуація з заповненням спеціального поля на момент подання уточнення особливо коли в декларації було заявлено до бюджетного відшкодування, право на яке, в момент подання декларації платник мав (так як дозволяла реєстраційна сума) і, можливо, навіть на момент подання уточнення уже отримав, а вже в періоді виправлення помилки ліміт складе менше ніж сума заявленого бюджетного відшкодування. Невже потрібно буде перераховувати цю суму тільки через те що ліміт змінився? - на це немає підстав.
Редаговано разів: 2. Востаннє 30/12/2016 14:11 користувачем МарГГо.
