эх! а если вспомнить теорию
формы оплаты труда - сдельная и повременная
Повременной называют оплату труда за определенное количество
отработанного времени вне прямой зависимости от количества
выполненных работ. За отработанное время обычно принимают
календарный месяц (при месячной тарифной ставке) или час (при
часовой тарифной ставке).
При повременной оплате труда установлены месячные оклады
или тарифные ставки. Повременно оплачивают такой труд работников,
который не поддается нормированию.
Далее можно вспомнить о нормировании труда. И сделать вывод, что часовая тарифная ставка применяется не для того, чтобы отразить 5 часов в неделю при 40-часовой норме, а для того, чтобы оценить объем работы за этот час....
На роботу за нормованими завданнями можуть бути переведені допоміжні робітники, розподільники робіт, штампувальники, укладальники-пакувальники, прибиральники, двірники, а за рішенням адміністрації підприємства – робітники інших професій, праця яких оплачується погодинно або за місячними окладами і не підлягає точному обліку при встановленні норм виробітку, а також робітники, праця яких має творчий характер.
Залежно від організації виробництва та характеру виконуваних робіт нормовані завдання можуть визначатися на зміну, декаду, місяць або період повного виконання доведеного обсягу робіт.
Так, токарю, тесляру, слюсарю-інструментальнику, верстатнику доцільно встановлювати нормовані завдання на одну зміну, а контролеру, лаборанту, слюсарю-ремонтнику, слюсарю-електрику, двірнику, прибиральниці та іншим – на один місяць.
В общем, есть в Лиге про нормирование неплохая статья.
А еще можно почитать
Методичні рекомендації щодо запровадження погодинної оплати праці та дотримання мінімальних годинних гарантій в оплаті праці
Не можуть переводитися на погодинну оплату праці працівники, які працевлаштовувались на роботу з нормальною тривалістю робочого часу, але працюють в умовах скорочення нормальної тривалості їх робочого часу, що носить колективний характер, і викликане тяжким фінансово-економічним станом підприємства.
Необхідними передумовами застосування погодинної оплати праці для працівників госпрозрахункової сфери мають бути відсутність у підприємств заборгованості перед бюджетом та своїми працівниками із виплати заробітної плати, максимальне використання внутрішніх резервів підвищення ефективності господарювання, збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції, вдосконалення структури заробітної плати тощо.
Підприємства, користуючись наданими їм чинним законодавством правами, самостійно у колективних договорах, з дотриманням норм генеральної, галузевої угод, встановлюють розміри годинних тарифних ставок при запровадженні погодинної оплати праці.
При цьому потрібно в обов'язковому порядку дотримуватись законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, який встановлено в розрахунку на місяць. Тобто, при встановленні мінімального розміру тарифної ставки при погодинній оплаті праці необхідне дотримання таких умов:
1) розмір заробітної плати працівника найнижчої кваліфікації не може бути меншим розміру місячної мінімальної заробітної плати за умови відпрацювання місячної норми робочого часу;
2) працівник повинен мати нормоване завдання.
Итак, я делаю вывод, что таки нормоване завдання должно быть в пределах месячной нормы времени, т.о. хотя бы минимальную зарплату предприятие обязано платить хоть при почасовой оплате, хоть при окладах, если у сотрудника нет прогулов, отпусков, больничных и т.д.
======================================================================
Все вышеуказанное строго мое ИМХО!