И ЧТО ИНТЕРЕСНО--ПИСЬМО НННЕЕЕЕ ОТОЗВАНО!!!!!

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

від 18.02.2008 р. N 1367/6/17-0716

Щодо визначення резидентського статусу платника податку - фізичної особи

(Витяг)
<...>

Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) з метою оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом.

Абзацом 5 пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону встановлено, що фізична особа вважається резидентом України, якщо вона є громадянином України. Наявність, крім громадянства України, громадянства іншої країни (абзац 6 пп. 1.20.1 Закону) теж передбачає резидентський статус платника податку, насамперед, за наявністю громадянства України. Тобто громадянство України є ознакою резидентства, і громадяни України не потребують підтвердження свого резидентського статусу як платники податку з доходів.

Не потребують також підтвердження статусу податкового резидента України іноземні громадяни, які одержали в Україні посвідку на постійне місце проживання в Україні згідно з Законом України від 07.06.2001 р. N 2491 "Про імміграцію". У паспортному документі таких осіб має бути проставлена імміграційна віза, що засвідчує право іноземця або особи без громадянства на в'їзд в Україну для постійного проживання.

На таких осіб - податкових резидентів поширюватимуться загальні норми Закону N 889 як у частині порядку (правил), так і щодо ставок оподаткування в Україні доходів з усіх доходів, отримуваних з будь-яких джерел (у т. ч. з іноземних).

Також не потребує підтвердження свого резидентського статусу іноземець при його державній реєстрації в Україні як самозайнятої особи, зокрема суб'єктом підприємницької діяльності (пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону).

У всіх інших випадках, крім наведених вище, іноземці або особи без громадянства повинні підтверджувати податковому агенту свій резидентський статус довідкою, виданою у встановленому порядку податковим органом.


Заступник Голови
С. Лекарь

Если у кого нибудь есть аналогичные документы- прошу разместите их здесь

Лист на який ви посилаєтеся в першому пості відкликано згідно з листом Державної податкової адміністрації України
 від 15 квітня 2010 року N 7510/7/17-0117

Спасибо, я не знал, что лист отозван. В моей базе (ДИНАЙ) он не отмечен как отозванный.

Но он долгое время действовал, а ГНА сейчас за всю дорогу требует свои справки о статусе, вот такие прохвосты

В принципе для себя делаю разные подборки. Вот могу поделится [www.auditconsult.biz]

_____________________________________________________

"И сказали люди, это пришел тот, которого мы ждали" ©Л.И.Брежнев.
Трубы могут быть бумажными, но документы должны быть железными.

Як ув"язати лист ДПА і закон №889 з приводу того що іноземець ще й зареєстрований як СПД, сплачує єдиний податок, має найманих працівників і окрім зарплати отримує дохід від діяльності СПД

<<ЛИСТ ДПА УКРАЇНИ
від 11.05.2010 р. N 9094/7/17-0717
Щодо визначення статусу резидента України

Закон N 889 не міститить норм щодо автоматичного набрання іноземцями статусу резидента України та не надає податковому агенту права та/або не покладає на нього обов'язок щодо визначення резидентського статусу фізичної особи - платника податку>>

1.20.1. Фізична особа - резидент - фізична особа, яка має
місце проживання в Україні.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є
самостійне визначення нею основного місця проживання на території
України у порядку, встановленому цим Законом, або її реєстрація як
самозайнятої особи.

Musulmanka. Автор рядків:
-------------------------------------------------------

>
> 1.20.1. Фізична особа - резидент - фізична
> особа, яка має
> місце проживання в Україні.
>
> Достатньою підставою для визначення
> особи резидентом є
> самостійне визначення нею основного місця
> проживання на території
> України у порядку, встановленому цим Законом, або
> її реєстрація як
> самозайнятої особи.

==
Было бы все так просто...

_____________________________________________________

"И сказали люди, это пришел тот, которого мы ждали" ©Л.И.Брежнев.
Трубы могут быть бумажными, но документы должны быть железными.

У нас була перевірка ДПІ ми цим пунктом Закону №889 і відбились від 30% ПДФО нашого іноземця . Надали копію його Свідоцтва платника єдиниго податку. Правда для перестраховки наші юристи в червні подали все ж заяву на підтвердження статуса резедента.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 17.05.2010 р. N 9594/7/17-0717

Державній податковій адміністрації у м. Києві 


Щодо статусу резидента

(Витяг)

ДПА України відповідно до Закону України "Про інформацію" розглянула запити... і повідомляє.

Законом України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889-IV) встановлено різні ставки оподаткування доходів резидентів та нерезидентів, тому визначення країни, резидентом якої є фізична особа, є основним для вирішення питання щодо ставок та порядку оподаткування доходів фізичних осіб.

Стаття "Резидент", яка є обов'язковою для всіх міжнародних договорів, визначає резиденцію як державу, в якій фізична особа підлягає оподаткуванню на підставі її місця проживання, постійного місця перебування, громадянства тощо, та як державу, яка накладає необмежене податкове зобов'язання - "повну податкову відповідальність" - на цю особу за її всесвітнім доходом, тобто за усіма доходами із усіх джерел, включаючи і закордонні.

Резиденція визначається за внутрішнім законодавством, і тільки якщо інша країна претендує на резиденцію особи, тоді застосовуються положення міжнародного договору (для визначення резиденції тільки в одній країні).

Підпунктом 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону N 889-IV встановлено, що з метою оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом. Фізична особа - резидент відповідно до цього підпункту - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Згідно з Цивільним кодексом України (ст. 29) місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання у ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно із ст. 3 Закону України від 11.12.2003 р. N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон N 1382-IV) вільний вибір місця проживання чи перебування - це право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, на території якої вони хочуть проживати чи перебувати. Місцем проживання фізичної особи Законом N 1382-IV визначено адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік (тобто більше 183 днів у календарному році). Відповідно до ст. 6 Закону N 1382-IV іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. При цьому згідно зі ст. 3 цього Закону відомості про місце проживання мають бути внесені до паспортного документа із зазначенням адреси житла та внесенням цих даних у реєстраційний облік, що здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Також пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону N 889-IV передбачено, що у разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

При цьому відповідно до ст. 1 Закону N 889-IV податковий (звітний) період - це проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду. Податковий (звітний) рік розпочинається 1 січня поточного року і закінчується 31 грудня поточного року. Враховуючи те, що у платників податку (як резидентів, так і нерезидентів) оподатковуваним доходом є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з Законом N 889-IV, нарахований (виплачений) на його користь протягом звітного податкового періоду, а також наведені норми Закону N 1382-IV, статус резидента України визначається в межах звітного податкового (календарного) року.

Постійне місце проживання - це місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом) (ст. 1 Закону N 1382-IV).

Усі зазначені дані мають бути документально підтверджені копіями відповідних документів.

З податкового періоду (місяця), в якому пред'явлено повідомлення, і до закінчення звітного податкового року оподаткування доходів іноземця провадиться відповідно до правил, установлених Законом N 889-IV, та за ставками, встановленими пунктами 7.1, 7.2 та 7.4 ст. 7 цього Закону. В іноземців, які не виявили бажання визначити себе резидентами України, доходи з джерелом походження з України оподатковуються за ставкою, встановленою п. 7.3 ст. 7 Закону N 889-IV.

 

Заступник Голови 
С. Лекарь 

 

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 14.06.2010 р. 

N 5626/6/17-0716, 
 
N 11556/7/17-0717 


Про розгляд листа

Державна податкова адміністрація України згідно з Законом України "Про інформацію" розглянула ваш запит від 27.05.2010 р. N 27219-18-б/б щодо оподаткування доходів нерезидентів і повідомляє.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889) платниками цього податку є як резидент, так і нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

До доходів з джерелом походження з України відносяться, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України від працедавця (пп. 1.3 "д" п. 1.3 ст. 1 Закону N 889).

Згідно з п. 7.3 ст. 7 Закону N 889 будь-які доходи (за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону - проценти, дивіденди, роялті), нараховані протягом звітного податкового року на користь нерезидентів - фізичних осіб (в тому числі заробітна плата), підлягають оподаткуванню за ставкою п. 7.3 ст. 7 Закону N 889.

Іноземець за наявності в нього обставин, перелічених у пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону N 889 та їх документальному підтвердженні, може визначити себе резидентом України відповідно до положень наказу ДПА України від 05.10.2004 р. N 581 "Про затвердження примірних форм Заяви фізичної особи - іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою - іноземцем резидентського статусу". З податкового періоду (місяця), в якому іноземцю видано податковим органом повідомлення і до закінчення звітного податкового року, оподаткування доходів іноземця провадиться відповідно до правил, встановлених Законом N 889 та за ставками, встановленими пунктами 7.1, 7.2 та 7.4 ст. 7 цього Закону. В іноземців, які не визначили себе резидентами України, доходи з джерелом походження з України протягом звітного податкового року оподатковуються за ставкою, встановленою п. 7.3 ст. 7 Закону N 889.

При цьому проведення перерахунків загального річного оподатковуваного доходу та утриманого з нього податку Законом N 889 передбачено тільки у випадках, зазначених у пп. 6.5.2 п. 6.5 ст. 6 цього Закону.

 

Заступник Голови 
С. І. Лекарь 

 

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 14.06.2010 р. 
N 6817/5/17-0716, 


Про розгляд листа

Державна податкова адміністрація України відповідно до Закону України "Про інформацію" розглянула ваш запит від 25.05.2010 р. N 2355 і повідомляє.

Законом України від 22.05.2003 року N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889) встановлено різні ставки оподаткування доходів резидентів та нерезидентів, тому визначення країни, резидентом якої є фізична особа - іноземець, є основним для вирішення питання щодо оподаткування доходів такої фізичної особи в Україні.

Стаття "Резидент", яка є обов'язковою для усіх міжнародних договорів, визначає резиденцію як державу, у якій фізична особа підлягає оподаткуванню на підставі її місця проживання, постійного місця перебування, громадянства тощо, та як державу, яка накладає необмежене податкове зобов'язання - "повну податкову відповідальність" на цю особу за її всесвітнім доходом, тобто за усіма доходами із усіх джерел, включаючи і закордонні. Резиденція визначається за внутрішнім законодавством, і тільки якщо інша країна претендує на резиденцію особи, тоді застосовуються положення міжнародного договору (для визначення єдиної резиденції).

Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону N 889.

Іноземець за наявності в нього обставин, перелічених у пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону N 889 та їх документальному підтвердженні, може визначити себе резидентом України відповідно до положень наказу ДПА України від 05.10.2004 р. N 581 "Про затвердження примірних форм Заяви фізичної особи - іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою - іноземцем резидентського статусу".

Видана іноземцю на підставі Закону України від 07.06.2001 N 2491-III "Про імміграцію" посвідка на постійне проживання в Україні є лише дозволом на постійне проживання в Україні і не підтверджує сам факт його постійного проживання в Україні.

Постійне місце проживання - це місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом) (Закон України від 13 вересня 2001 року N 2681-III "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України").

Крім того, відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону N 889 однією з підстав, що дає можливість іноземцю визначити себе резидентом України є наявність в нього центру життєвих інтересів в Україні. Відповідно до міжнародних норм при визначенні центру життєвих інтересів доцільно враховувати в сукупності сімейні, соціальні зв'язки, політичну, культурну чи іншу діяльність, місцезнаходження роботи та/або бізнесу фізичної особи.

При цьому основними, але не виключними, умовами для встановлення місцезнаходження центру життєвих інтересів фізичної особи - іноземця є місце постійного проживання членів її сім'ї та/ або отримання переважної частини доходу. Постійне місце проживання членів сім'ї фізичної особи має підтверджуватися згідно із згаданим Законом N 2681.

Згідно із загальноприйнятою практикою застосування міжнародних договорів, під членами сім'ї фізичної особи слід розуміти осіб, що відповідають визначенню членів сім'ї платника податку першого ступеня споріднення, наведеному у пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону N 889, тобто подружжя, їх діти та батьки.

З огляду на наведене вважаємо, що при зверненні зазначених у вашому листі іноземних громадян до податкових органів за одержанням статусу резидента України, вони мають надати, зокрема але не виключно: копію паспорту з відміткою про право постійного проживання в Україні та копію посвідки на постійне проживання в Україні; довідку з ЖЕКу ф. N 3 про термін та місце проживання і склад сім'ї та копії документів, що підтверджують родинні зв'язки з членами сім'ї (за їх наявності); копію договору купівлі-продажу (інший документ на право власності) житла, що визначене як постійне місце проживання в Україні, довідка від працедавця про період працевлаштування та доходи, нараховані (виплачені, надані) іноземцю в минулому та поточному роках; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.

З податкового періоду (місяця), в якому податковим органом видано Повідомлення і до закінчення звітного податкового року, оподаткування доходів іноземця провадиться відповідно до правил, встановлених Законом N 889 та за ставками, визначеними пунктами 7.1, 7.2 та 7.4 ст. 7 цього Закону.

При цьому слід зазначити, що проведення перерахунків загального річного оподатковуваного доходу та утриманого з нього податку Законом N 889 передбачено лише у випадках, зазначених у пп. 6.5.2 п. 6.5 ст. 6 цього Закону.

 

Заступник Голови 
С. І. Лекарь 

 

Спасибо всем за инфо. А от их последнего письма я просто фигею -какое кол-во справок

вони мають надати, зокрема але не виключно:
-копію паспорту з відміткою про право постійного проживання в Україні та
-копію посвідки на постійне проживання в Україні;
- довідку з ЖЕКу ф. N 3 про термін та місце проживання і склад сім'ї та
- копії документів, що підтверджують родинні зв'язки з членами сім'ї (за їх наявності);
- копію договору купівлі-продажу (інший документ на право власності) житла, що визначене як постійне місце проживання в Україні,
-довідка від працедавця про
-період працевлаштування та доходи,
-нараховані (виплачені, надані) іноземцю в минулому та
---поточному роках;
-копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.

,!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Нашел в еще одном письме интересный абзац:
ПОДАТКОВЕ РОЗ'ЯСНЕННЯ
ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ОКРЕМИХ НОРМ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ПОДАТОК З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ" В ЧАСТИНІ ОПОДАТКУВАННЯ ІНОЗЕМЦІВ ТА НЕРЕЗИДЕНТІВ

Затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 січня 2004 р. N 50

[В текст внесено зміни та доповнення Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 листопада 2004 р. N 682]
[Податкове роз’яснення втратило чинність згідно з Наказом Державної податкової адміністрації України N 718 від 18.12.2009 р.]

...................
2. Щодо ставки податку з доходів фізичних осіб для оподаткування заробітної плати найманих працівників - нерезидентів внаслідок здійснення ними трудової діяльності на території України

.....................................
Таким чином, на підставі норм пункту 7.3 статті 7, підпунктів 9.11.1 та 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 Закону заробітна плата, незалежно від джерела її виплати, що виплачується нерезиденту працедавцем - резидентом, підлягає оподатковуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 Закону

7.1. Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті.

Интересно, как это трактовать -15%??? или крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті

это разъяснение (№50) они анулировали

Samanta Автор рядків:
-------------------------------------------------------
> это разъяснение (№50) они анулировали


так згідно свого наказу від 18 грудня 2009 року N 718

Да. Раз.№50 отозвали, у меня в цитате есть это.
Я не пойму другого:
Таким чином, на підставі норм пункту 7.3 статті 7, підпунктів 9.11.1 та 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 Закону заробітна плата, незалежно від джерела її виплати, що виплачується нерезиденту працедавцем - резидентом, підлягає оподатковуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 Закону

7.1. Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті.

Интересно,
КАК ЭТО трактовать -15%??? или "крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті " а в ст.7.3 -оплата нерезидентов по двойной ставке???????????????????????????????????