Ось що написано в п. 188.1:

Quote

У разі постачання необоротних активів, у тому числі в разі їх самостійної ліквідації, переведення з виробничих у невиробничі, переведення з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент їх постачання.

А кількома абзацами вище у цьому ж пункті дано загальне правило визначення бази оподаткування:

Quote

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Якщо буквально сприймати дану норму, то якщо підприємство продає об'єкт ОЗ, воно повинно за базу оподаткування ПДВ взяти балансову вартість на момент постачання. Навіть якщо договірна та/чи звичайна вартість є вищою.
Наприклад:
балансова вартість - 4 тис.грн.;
договірна вартість - 10 тис. грн.
Так от виходячи з наведеної норми закону, підприємство повинно нарахувати ПДВ на 4 тис. грн. - 0,8 тис. грн.(4 х 20%).
Але ж це повний абсурд. Логіка підказує, що для нарахування ПДВ ми повинні брати більшу величину - балансову чи договірну або звичайну.
Хоча з формальних позицій ми повинні брати саме балансову вартість.
Хто що може сказати з цього приводу?