Согласен с коллегами, что по консультации налоговиков наличие договора на вывоз мусора не освобождает от начисления екологического налога, однако Науково-практичний коментар р.8 гласит:
Норми пп. 240.1.3 відповідають законодавству, яке діяло до набрання
чинності ПКУ, тому наведемо практику їх застосовання.
У суб’єкта, внаслідок діяльності якого утворилися відходи, не виникає
податкового обов’язку стосовно екологічного податку за розміщення
відходів за умови укладання договору з організацією зі збору (прийому)
відходів і яка має ліцензією на здійснення цих операцій.
Але при порушенні умов договору щодо строків передачі відходів
спеціалізованим організаціям (незалежно від того з власної вини чи з вини
приймаючої організації) суб’єкт, внаслідок діяльності якого утворюються
відходи, набуває ознак платника екологічного податку і несе відповідальність
за правильність складання, своєчасність подання податкової декларації та
сплати податку за фактичні обсяги відходів, що розміщувалися на його
власних об’єктах протягом відповідного часу. У даній ситуації порушуються
норми п. «б» ст. 42 Закону України «Про відходи», а саме: самовільне
розміщення чи видалення відходів.
Також до вищевикладеного необхідно додати, що спеціалізовані
підприємства із видалення відходів сплачують податок за фактично
розміщені відходи, що утворювалися у процесі власної діяльності, а також за 162
відходи, передані їм для розміщення іншими підприємствами, організаціями[/center][/center]
(власниками)