Я о сроках отчета нашла только тут: ЗУ "О налоге с доходов физ.лиц"
9.10.2. Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.
За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту.
И вот интересная консультация:
В якому разі стягується штраф?
Відповідно до пп. 9.10.3 Закону про податок з доходів, якщо платник податку (тобто працівник) повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного терміну, установленого пп. 9.10.2 цього Закону, такий платник сплачує штраф у розмірі 15 % суми таких надміру витрачених коштів.
Граничним терміном повернення, за порушення якого стягується 15 % штраф, є закінчення третього банківського дня, наступного за днем, в якому платник податку (тобто працівник):
– завершує відрядження;
– завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка надала кошти під звіт (пп. 9.10.2 Закону про податок з доходів).
Якщо ж працівник разом із коштами на відрядження отримав кошти на господарські потреби (наприклад, на закупівлю матеріалів під час відрядження), то загальний термін повернення невикористаних коштів – 3 банківські дні після повернення з відрядження. І лише після закінчення такого терміну з працівника стягується 15-відсотковий штраф.
Такі загальні правила стягування «підзвітного» штрафу. Як бачимо, вони досить прості. Але є супутні нюанси, про які також не можна забувати*.
По-перше, потрібно чітко розуміти, за що саме стягується 15-відсотковий штраф. Він стягується не за прострочення подання авансового звіту, а саме за прострочення повернення невикористаних коштів. Тому, навіть якщо працівник подасть авансовий звіт вчасно, а гроші поверне із запізненням, він не звільняється від штрафу.
По-друге, надміру витраченими коштами не вважаються добові понад установлені законодавством норми, що виплачуються за внутрішнім розпорядженням працедавця. Це підтверджується листом № 3928.**
По-третє, разом із триденним терміном повернення невикористаних підзвітних сум, установленим Законом про податок з доходів, існують терміни, установлені Положенням № 72.
Пункт 2.15 Положення № 72 досі містить вимогу, що видача грошових коштів під звіт із каси на:
– закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на термін не більше 10 робочих днів від дня видачі готівки під звіт;
– усі інші виробничі (господарські) витрати – на термін не більше 2 робочих днів, включаючи день отримання готівкових грошових коштів.
Отже, як і раніше, при видачі грошових коштів працівнику на господарські потреби (наприклад, на придбання канцтоварів), він має повернути до каси залишок грошових коштів не пізніше наступного дня після отримання готівки. Порушення зазначеного терміну призводить до накладення штрафу на підприємство у розмірі 25 % виданих під звіт сум згідно зі ст. 1 Указу № 436. Це порушення є виключно порушенням касової дисципліни, за яке розплачуватиметься підприємство.
Щодо 15-відсоткового «підзвітного» штрафу, то він застосовується, тільки якщо залишок підзвітних сум не буде повернено протягом трьох банківських днів після дня, в якому працівником було виконано доручення (придбано канцтовари).
В якому випадку разом зі штрафом справляється податок?
Трапляються випадки, коли повернення залишку невикористаних підзвітних сум відбувається із серйозним запізненням. Наприклад, якщо у працівника немає грошей, він очікує дня видачі зарплати, щоб розрахуватися з підприємством. Або, наприклад, якщо закінчення граничного
3-денного терміну припадає на останні дні місяця і затримка з поверненням буквально на декілька днів призводить до того, що працівник погашає заборгованість уже в наступному місяці.
Ми ведемо до того, що для оподаткування принципово важливо, чи було залишок повернено у межах звітного місяця, на який припадає закінчення 3-денного терміну, чи вже в наступному місяці.
Якщо залишок повернено в межах звітного місяця, але з порушенням 3-денного терміну, то з працівника стягується лише 15-відсотковий штраф.
Якщо залишок не було повернено у звітному місяці, то разом із 15-відсотковим штрафом з працівника утримується ще й податок з доходів. Об'єктом оподаткування є сума неповерненого залишку, помножена на «натуральний» коефіцієнт (1,149425).
Жизнь - штука сложная. И непредсказуемая. Но все всегда к лучшему.