| ||
"НДС: особенности определения базы налогообложения" (24 октября 2011)
Відправлено користувачем DK-admin
| Список тем Нова тема | Попередня тема Наступна тема |
| "НДС: особенности определения базы налогообложения" (24 октября 2011) | Адмін 11 жовтня, 2011 11:58 |
(24 ОКТЯБРЯ 2011 года)
ДК-портал предлагает Вам стать участниками интернет-конференции, в которой Вы сможете получить ответы на свои вопросы по заданной теме.
Партнером в проведении этой конференции является одна из ведущих аудиторских фирм "Контракты-Аудит", которая работает на рынке консультационных услуг по всей Украине с 1995 года.
Николай Пидлужный - ведущий консультант АФ "Контракты-Аудит", САР, автор более 250 консультаций в СМИ.Для формирования вопроса необходимо кликнуть на кнопке "Ответить" в правом нижнем углу этого сообщения и написать свой вопрос в открывшемся окне для сообщения.
Внимание! Просьба к участникам каждый вопрос оформлять отдельным сообщением!!
Ознакомиться с ответами можно будет в день конференции - 24 октября!
Редаговано разів: 7. Востаннє 15/12/2011 15:42 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 12 жовтня, 2011 07:47 |
Добрый день.
Юр.лицо на обычной системе налогообложения, плательщик НДС, заключило договор аренды с СПД ФЛ, который является гражданином другой страны, но зарегестрирован в Украине как СПД. Должно ли юр.лицо начислять НДС на импорт услуг?
Спасибо.
а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;
в) фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.
Таким чином, виходячи із визначення терміну резидент, фізична особа громадянин іншої країни, що має місце проживання в Україні та зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності в Україні, з метою оподаткування, в тому числі при застосуванні норм розділу Y (податок на додану вартість) ПКУ, вважатиметься резидентом України. Відповідно при виплаті йому орендної плати на орендаря – резидента України не покладається обов’язок нарахування та сплата ПДВ до бюджету.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 08:53 користувачем DK-admin.
Юр.лицо на обычной системе налогообложения, плательщик НДС, заключило договор аренды с СПД ФЛ, который является гражданином другой страны, но зарегестрирован в Украине как СПД. Должно ли юр.лицо начислять НДС на импорт услуг?
Спасибо.
Відповідає Микола Підлужний:Згідно з пп. 14.1.213 ПКУ резиденти - це:
а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;
в) фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.
Таким чином, виходячи із визначення терміну резидент, фізична особа громадянин іншої країни, що має місце проживання в Україні та зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності в Україні, з метою оподаткування, в тому числі при застосуванні норм розділу Y (податок на додану вартість) ПКУ, вважатиметься резидентом України. Відповідно при виплаті йому орендної плати на орендаря – резидента України не покладається обов’язок нарахування та сплата ПДВ до бюджету.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 08:53 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 12 жовтня, 2011 12:28 |
Як відомо, при експорті товару податкова накладна виписується в день перетину кордону. А за яким курсом НБУ розраховується сума податкової накладної, якщо експортер отримав за відвантажений товар передоплату, - за курсом, який діяв на момент отримання передоплати, чи за курсом, вказаним в ВМД?
Дякую
Враховуючи норми п. 187.1 «б» ст. 187 ПКУ, який визначає дату виникнення податкових зобов’язань при експорті товарів, а саме: дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, вважаємо, що на цю дату і повинен застосовуватися курс НБУ при визначенні бази оподаткування ПДВ.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 08:54 користувачем DK-admin.
Дякую
Відповідає Микола Підлужний:Податковий кодекс України не містить прямої норми, що визначає курс, за яким розраховується база оподаткування ПДВ при експорті товарів. Законодавці, передбачивши нульову ставку ПДВ при експорті товарів, не стали приділяти увагу таким «дрібницям».
Враховуючи норми п. 187.1 «б» ст. 187 ПКУ, який визначає дату виникнення податкових зобов’язань при експорті товарів, а саме: дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, вважаємо, що на цю дату і повинен застосовуватися курс НБУ при визначенні бази оподаткування ПДВ.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 08:54 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 13 жовтня, 2011 13:24 |
Наше предприятие является поставщиком товаров. В сентябре 2011г. нами были произведены две отгрузки товара и выписаны две расходные накладные от 14.09.11. на сумму 587500грн., и от 15.09.11. на сумму 408943,75грн.
Наш покупатель, согласно договора, будет с нами расплачиваться бюджетными средствами за полученный товар.
Вопрос 1.
Если покупатель заплатит нам в один день одной платежкой общую сумму 996443,75грн. за отгруженный ранее товар, имеет ли право наше предприятие выписать две налоговые накладные (также как выписаны расходные накладные) ?
Відповідь 1.
ПКУ не врахував особливостей виписування податкової накладної, коли податкове зобов’язання не виникає при постачанні товарів. Зокрема п. 201.7 передбачає виписувати податкову накладну на кожне постачання товарів (однак підстав для її виписування немає), оскільки п. 201.4 передбачає її виписувати на дату виникнення податкових зобов’язань. А ця дата є дещо іншою, коли постачання здійснюється з оплатою за рахунок бюджетних коштів. Це дає підстави відстоювати різні позиції.Оскільки податкове зобов’язання з ПДВ у Вашій ситуації виникає при отриманні коштів і такі кошти отримані одним платежем, вважаємо, що на таку суму виписується одна податкова накладна. Якщо ж постачання товарів здійснювалося за різними договорами, вважаємо, що на кожне з них повинна бути видана окрема податкова накладна.
Вопрос 2. Если покупатель заплатит нам в течение одного дня несколькими
платежками 996443,75грн. Должны ли мы выписать одну налоговую накладную на общую сумму или столько налоговых накладных сколько платежек прошло за день?
Якщо оплата проведена декількома платежами в один день ситуація від цього особливо не змінюється, так як питання все одно не врегульоване. Однак, виникають тільки додаткові підстави доказувати, що на кожну оплату можна виписувати окремі податкові накладні. Слід звернути увагу, що податкові органи відстоюють позицію, що при таких оплатах виписується одна податкова накладна.
При цьому доцільно звертати увагу на умови договору. Якщо умови договору передбачають окрему оплату по кожній поставці товарів на кожну таку оплату виписуватиметься окрема податкова накладна.
Вопрос 3. Если у нас в течение месяца кроме покупателей бюджетников( обязательство возникает по зачислению денег) есть просто покупатели, по которым обязательство по НДС наступает по первому событию , Имеем ли мы право включать в НАЛОГОВЫЙ КРЕДИТ налог.накладные по первому событию? или это уже считается ,что мы используем кассовый метод и должны включать налог. накл. после того как их оплатим? и соблюдать 60 дней?? и распределять НДС по расходам общепроизводственного назначения?
В дод.7 табл. 4 к декларации по НДС есть распределение НДС, но там только по усл. ЖКХ и т.д.(п.187.10) , и если судить по додаткам к декларации -то мы не должны ничего распределять.
Платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку (187.10 ст.187 ПКУ).
У разі, коли Ваше підприємство не постачає названих товарів (послуг) - теплова енергія, газ природний (крім скрапленого), послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, застосування касового методу сплати ПДВ не застосовується. Той факт, що по окремих операціях дата виникнення зобов’язання виникає на дату отримання коштів не вважається переходом на застосування касового методу.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:05 користувачем DK-admin.
Наш покупатель, согласно договора, будет с нами расплачиваться бюджетными средствами за полученный товар.
Вопрос 1.
Если покупатель заплатит нам в один день одной платежкой общую сумму 996443,75грн. за отгруженный ранее товар, имеет ли право наше предприятие выписать две налоговые накладные (также как выписаны расходные накладные) ?
Відповідає Микола Підлужний:Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (п. 187.7 ст.187 ПКУ). Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 ПКУ). Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст. 201 ПКУ).
Відповідь 1.
ПКУ не врахував особливостей виписування податкової накладної, коли податкове зобов’язання не виникає при постачанні товарів. Зокрема п. 201.7 передбачає виписувати податкову накладну на кожне постачання товарів (однак підстав для її виписування немає), оскільки п. 201.4 передбачає її виписувати на дату виникнення податкових зобов’язань. А ця дата є дещо іншою, коли постачання здійснюється з оплатою за рахунок бюджетних коштів. Це дає підстави відстоювати різні позиції.Оскільки податкове зобов’язання з ПДВ у Вашій ситуації виникає при отриманні коштів і такі кошти отримані одним платежем, вважаємо, що на таку суму виписується одна податкова накладна. Якщо ж постачання товарів здійснювалося за різними договорами, вважаємо, що на кожне з них повинна бути видана окрема податкова накладна.
Вопрос 2. Если покупатель заплатит нам в течение одного дня несколькими
платежками 996443,75грн. Должны ли мы выписать одну налоговую накладную на общую сумму или столько налоговых накладных сколько платежек прошло за день?
Відповідає Микола Підлужний:Відповідь 2.
Якщо оплата проведена декількома платежами в один день ситуація від цього особливо не змінюється, так як питання все одно не врегульоване. Однак, виникають тільки додаткові підстави доказувати, що на кожну оплату можна виписувати окремі податкові накладні. Слід звернути увагу, що податкові органи відстоюють позицію, що при таких оплатах виписується одна податкова накладна.
При цьому доцільно звертати увагу на умови договору. Якщо умови договору передбачають окрему оплату по кожній поставці товарів на кожну таку оплату виписуватиметься окрема податкова накладна.
Вопрос 3. Если у нас в течение месяца кроме покупателей бюджетников( обязательство возникает по зачислению денег) есть просто покупатели, по которым обязательство по НДС наступает по первому событию , Имеем ли мы право включать в НАЛОГОВЫЙ КРЕДИТ налог.накладные по первому событию? или это уже считается ,что мы используем кассовый метод и должны включать налог. накл. после того как их оплатим? и соблюдать 60 дней?? и распределять НДС по расходам общепроизводственного назначения?
В дод.7 табл. 4 к декларации по НДС есть распределение НДС, но там только по усл. ЖКХ и т.д.(п.187.10) , и если судить по додаткам к декларации -то мы не должны ничего распределять.
Відповідає Микола Підлужний:Відповідь 3
Платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку (187.10 ст.187 ПКУ).
У разі, коли Ваше підприємство не постачає названих товарів (послуг) - теплова енергія, газ природний (крім скрапленого), послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, застосування касового методу сплати ПДВ не застосовується. Той факт, що по окремих операціях дата виникнення зобов’язання виникає на дату отримання коштів не вважається переходом на застосування касового методу.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:05 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 13 жовтня, 2011 15:26 |
Добрый день!
Юр.лицо на обычной системе налогообложения, неплатетильщик НДС. Основная работа предприятия заключается в :
1. Оказании рекламных услуг для нерезидента. Нерезидент оплачивает нам за распостранение его продукции на территории Украины. Мы для этого закупаем буклеты, листовки, ручки, блокноты.Печатаемся в журналах,участвуем в выставках, но с целью рекламы препарата нерезидента и там раздаем все вышеперечисленное.На сколько я поняла, то для рекламных услуг согласно п.п186.3.НКУ, местом поставки данных услуг определяется, где получатель зарегестрирован як субьект, тоесть за территорией Украины, так ли это? И как быть с бесплатной раздачей? Такие операции освобождены от обложения НДС?
Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
…
б) рекламні послуги.
Таким чином, операції з надання рекламних послуг нерезиденту не будуть об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх надання не буде територія України.
В той же час безоплатна роздача товарів, в тому числі з рекламними цілями, на території України від оподаткування ПДВ не звільнена. При такій роздачі товарів, що матимуть споживчий характер (ручки, блокноти) виникатимуть зобов’язання з ПДВ на загальних підставах.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:06 користувачем DK-admin.
Юр.лицо на обычной системе налогообложения, неплатетильщик НДС. Основная работа предприятия заключается в :
1. Оказании рекламных услуг для нерезидента. Нерезидент оплачивает нам за распостранение его продукции на территории Украины. Мы для этого закупаем буклеты, листовки, ручки, блокноты.Печатаемся в журналах,участвуем в выставках, но с целью рекламы препарата нерезидента и там раздаем все вышеперечисленное.На сколько я поняла, то для рекламных услуг согласно п.п186.3.НКУ, местом поставки данных услуг определяется, где получатель зарегестрирован як субьект, тоесть за территорией Украины, так ли это? И как быть с бесплатной раздачей? Такие операции освобождены от обложения НДС?
Відповідає Микола Підлужний:П.186.3 ст.186 ПКУ:
Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
…
б) рекламні послуги.
Таким чином, операції з надання рекламних послуг нерезиденту не будуть об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх надання не буде територія України.
В той же час безоплатна роздача товарів, в тому числі з рекламними цілями, на території України від оподаткування ПДВ не звільнена. При такій роздачі товарів, що матимуть споживчий характер (ручки, блокноти) виникатимуть зобов’язання з ПДВ на загальних підставах.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:06 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 13 жовтня, 2011 15:27 |
Добрый день!
Предприятие на обычной системе налогообложения, работает с ВЭД.
Нерезидент платит нам деньги за то, чтобы мы зарегестрировали его препараты медицинского назначения на территории Украины. Для этого мы завозим образцы для регистрации и на таможне платим НДС. Эти образцы бесплатно передаются в Центр, где происходит их регистрация. Еще укр.компания заказывает инструкции, стикеры, етикетки, которые потом вкладываются в упаковку препаратов. Подлежат ли данные операции обложению НДС? И можно ли эти операции использовать по договору посредничества? Нельзя ли данную операцию расценить как оказание посреднических услуг от др.лица , если перечисляется оказание услуг перечислениз в п.п186.3.(є) НКУ?
Спасибо.
Із поставленого запитання неповністю відомий предмет договору та обов’язки сторін, що не дає можливості надати повну відповідь на запитання, зокрема для чого замовляються інструкції, стікери та етикетки, тоді як договором передбачено зареєструвати препарат. Можливо ці товари необхідні саме для реєстрації апарату в Центрі? За яким договором оцінювати дану операцію залежить від того, який договір сторони уклали. Саме укладений договір визначає його предмет, обов’язки, права сторін і т.д., а не фізичні дії виконавця визначають предмет договору.
Скоріш за все даний договір є договором про надання послуг. Згідно з п.186.4 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті. Названі пункти 186.2 і 186.3 не містять названих Вами послуг по реєстрації препарату, відповідно місцем їх надання буде територія України. Це передбачає нарахування ПДВ за ставкою 20%. П. 186.3 «є» ст. 186 ПКУ містить операцію з надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті. Тобто не будь-які посередницькі послуги підпадатимуть під операції вказані в цьому пункті, а тільки ті посередницькі, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті.
Щодо безоплатної передачі взірців товарів в Центр. В даній ситуації навряд чи здійснюється безоплатна передача. Скоріш за все взірці препарату передаються не на умовах безоплатної передачі, а з метою реєстрації препарату, що передбачає його дослідження чи інші дії в результаті чого препарат буде використаний в процедурах дослідження. В такому разі передача не вважатиметься безоплатною передачею і зобов’язання з ПДВ виникати не повинні.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:09 користувачем DK-admin.
Предприятие на обычной системе налогообложения, работает с ВЭД.
Нерезидент платит нам деньги за то, чтобы мы зарегестрировали его препараты медицинского назначения на территории Украины. Для этого мы завозим образцы для регистрации и на таможне платим НДС. Эти образцы бесплатно передаются в Центр, где происходит их регистрация. Еще укр.компания заказывает инструкции, стикеры, етикетки, которые потом вкладываются в упаковку препаратов. Подлежат ли данные операции обложению НДС? И можно ли эти операции использовать по договору посредничества? Нельзя ли данную операцию расценить как оказание посреднических услуг от др.лица , если перечисляется оказание услуг перечислениз в п.п186.3.(є) НКУ?
Спасибо.
Відповідає Микола Підлужний:
Із поставленого запитання неповністю відомий предмет договору та обов’язки сторін, що не дає можливості надати повну відповідь на запитання, зокрема для чого замовляються інструкції, стікери та етикетки, тоді як договором передбачено зареєструвати препарат. Можливо ці товари необхідні саме для реєстрації апарату в Центрі? За яким договором оцінювати дану операцію залежить від того, який договір сторони уклали. Саме укладений договір визначає його предмет, обов’язки, права сторін і т.д., а не фізичні дії виконавця визначають предмет договору.
Скоріш за все даний договір є договором про надання послуг. Згідно з п.186.4 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті. Названі пункти 186.2 і 186.3 не містять названих Вами послуг по реєстрації препарату, відповідно місцем їх надання буде територія України. Це передбачає нарахування ПДВ за ставкою 20%. П. 186.3 «є» ст. 186 ПКУ містить операцію з надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті. Тобто не будь-які посередницькі послуги підпадатимуть під операції вказані в цьому пункті, а тільки ті посередницькі, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті.
Щодо безоплатної передачі взірців товарів в Центр. В даній ситуації навряд чи здійснюється безоплатна передача. Скоріш за все взірці препарату передаються не на умовах безоплатної передачі, а з метою реєстрації препарату, що передбачає його дослідження чи інші дії в результаті чого препарат буде використаний в процедурах дослідження. В такому разі передача не вважатиметься безоплатною передачею і зобов’язання з ПДВ виникати не повинні.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:09 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 14 жовтня, 2011 13:44 |
Юрлицо на общей системе( новое предприятие) расчитывает на регистрацию плательщиком НДС. Учитываются ли предоплаты предприятию, которые получены им в период до регистрации, в базу налогообложения НДС, или база распределяется пропорционально фактическим событиям?
Мабуть автора цього запитання цікавить, чи включатиметься до бази оподаткування ПДВ операції з постачання товарів, робіт (послуг) після реєстрації платником ПДВ, якщо попередня оплата за такі товари отримана до реєстрації платником ПДВ.
Згідно п.187.1 ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Оскільки постачання товарів, яке відбувається після реєстрації платником ПДВ є другою подією, така операція не включатиметься до бази оподаткування.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:10 користувачем DK-admin.
Відповідає Микола Підлужний:
Мабуть автора цього запитання цікавить, чи включатиметься до бази оподаткування ПДВ операції з постачання товарів, робіт (послуг) після реєстрації платником ПДВ, якщо попередня оплата за такі товари отримана до реєстрації платником ПДВ.
Згідно п.187.1 ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Оскільки постачання товарів, яке відбувається після реєстрації платником ПДВ є другою подією, така операція не включатиметься до бази оподаткування.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:10 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 14 жовтня, 2011 13:54 |
Добрий день!
Підприємство надає автопослуги резиденту по перевезенню вантажів за кордон по CMR . Чи маємо право на застосування 0% ПДВ згідно п.195.1.3?
Дякуємо
Згідно з пп.195.1.3 «а» п. 195.1 ст. 195 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. При цьому слід звернути увагу, що перевезення вважатиметься міжнародним, якщо воно здійснюється територією не менше двох країн, одна з яких є Україна.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:12 користувачем DK-admin.
Підприємство надає автопослуги резиденту по перевезенню вантажів за кордон по CMR . Чи маємо право на застосування 0% ПДВ згідно п.195.1.3?
Дякуємо
Відповідає Микола Підлужний:
Згідно з пп.195.1.3 «а» п. 195.1 ст. 195 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. При цьому слід звернути увагу, що перевезення вважатиметься міжнародним, якщо воно здійснюється територією не менше двох країн, одна з яких є Україна.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:12 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 14 жовтня, 2011 14:13 |
Добрий день!
Чи є об’єктом оподаткування ПДВ сума премії за виконання умов договору (закупка товарів за квартал на певну суму) отриману від нерезидента?
Дякую.
Податковий кодекс України, як і раніше діючі Закони України «Про податок на додану вартість» та Про оподаткування прибутку підприємств» не дає визначення терміну «премія». У зв’язку з цим при укладенні договору доцільно визначити, що сторони розуміють під цим терміном: наприклад винагороду за просування товарів на ринок. У такому разі дана сума буде об’єктом оподаткування ПДВ. У разі, коли сторони розуміють премію як подарунок чи безповоротну фінансову допомогу – дана сума не буде об’єктом оподаткування ПДВ. Якщо ж дане питання не буде врегульоване договором, виплату премії, як правило, можна розцінювати як подарунок чи безповоротну фінансову допомогу. Однак, відсутність чіткого регулювання може призвести до конфлікту з податковими органами.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:17 користувачем DK-admin.
Чи є об’єктом оподаткування ПДВ сума премії за виконання умов договору (закупка товарів за квартал на певну суму) отриману від нерезидента?
Дякую.
Відповідає Микола Підлужний:
Податковий кодекс України, як і раніше діючі Закони України «Про податок на додану вартість» та Про оподаткування прибутку підприємств» не дає визначення терміну «премія». У зв’язку з цим при укладенні договору доцільно визначити, що сторони розуміють під цим терміном: наприклад винагороду за просування товарів на ринок. У такому разі дана сума буде об’єктом оподаткування ПДВ. У разі, коли сторони розуміють премію як подарунок чи безповоротну фінансову допомогу – дана сума не буде об’єктом оподаткування ПДВ. Якщо ж дане питання не буде врегульоване договором, виплату премії, як правило, можна розцінювати як подарунок чи безповоротну фінансову допомогу. Однак, відсутність чіткого регулювання може призвести до конфлікту з податковими органами.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:17 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 14 жовтня, 2011 15:51 |
Добрый день!
Предприятие предоставляет нерезиденту услуги по агентскому договору. Имеет ли право предприятие не облагать НДСом вознаграждение за предоставленные услуги согласно п. 186.3 є) НКУ?
Спасибо.
П. 186.3 «є» ст. 186 ПКУ містить операцію з надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті. Тобто не будь-які посередницькі послуги підпадатимуть під операції вказані в цьому пункті, а тільки ті посередницькі, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті. Якщо Ваше підприємство надає посередницьку послугу нерезиденту з придбання ним послуг, які вказані в п. 186.3 ст. 186, така винагорода не буде об’єктом оподаткування ПДВ.
Для довідки, п. 186.3 ПКУ (витяг):
186.3. Местом поставки указанных в настоящем пункте услуг считается место, в котором получатель услуг зарегистрирован в качестве субъекта хозяйствования или, — в случае отсутствия такого места — место постоянного или преимущественного его проживания. К таким услугам относятся:
а) предоставление имущественных прав интеллектуальной собственности, создание по заказу и использование объектов права интеллектуальной собственности, в том числе по лицензионным договорам, а также предоставление (передача) права на сокращение выбросов парниковых газов (углеродных единиц);
б) рекламные услуги;
в) консультационные, инжиниринговые, инженерные, юридические (в том числе адвокатские), бухгалтерские, аудиторские, актуарные, а также услуги по разработке, поставке и тестированию программного обеспечения, по обработке данных и предоставлению консультаций по вопросам информатизации, предоставлению информации и других услуг в сфере информатизации, в том числе с использованием компьютерных систем;
г) предоставление персонала, в том числе если персонал работает по месту осуществления деятельности покупателя;
ґ) сдача в аренду (лизинг) движимого имущества, кроме транспортных средств и банковских сейфов;
д) телекоммуникационные услуги, а именно: услуги, связанные с передачей, распространением или приемом сигналов, слов, изображений и звуков или информации любого характера с помощью проводных, спутниковых, сотовых, радиотехнических, оптических или других электромагнитных систем связи, включая соответствующее предоставление или передачу права на использование возможностей такой передачи, распространения или приема, в том числе предоставление доступа к глобальным информационным сетям;
е) услуги радиовещания и телевизионного вещания;
є) оказание посреднических услуг от имени и за счет другого лица или от своего имени, но за счет другого лица, если обеспечивается оказание покупателю услуг, перечисленных в настоящем подпункте;
ж) оказание транспортно-экспедиторских услуг.
Переглянути весь Податковий Кодекс в актуальному стані >>>
_______________________________________
У человека с открытой душой и лицо открытое.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:24 користувачем DK-admin.
Предприятие предоставляет нерезиденту услуги по агентскому договору. Имеет ли право предприятие не облагать НДСом вознаграждение за предоставленные услуги согласно п. 186.3 є) НКУ?
Спасибо.
Відповідає Микола Підлужний:
П. 186.3 «є» ст. 186 ПКУ містить операцію з надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті. Тобто не будь-які посередницькі послуги підпадатимуть під операції вказані в цьому пункті, а тільки ті посередницькі, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті. Якщо Ваше підприємство надає посередницьку послугу нерезиденту з придбання ним послуг, які вказані в п. 186.3 ст. 186, така винагорода не буде об’єктом оподаткування ПДВ.
Для довідки, п. 186.3 ПКУ (витяг):
186.3. Местом поставки указанных в настоящем пункте услуг считается место, в котором получатель услуг зарегистрирован в качестве субъекта хозяйствования или, — в случае отсутствия такого места — место постоянного или преимущественного его проживания. К таким услугам относятся:
а) предоставление имущественных прав интеллектуальной собственности, создание по заказу и использование объектов права интеллектуальной собственности, в том числе по лицензионным договорам, а также предоставление (передача) права на сокращение выбросов парниковых газов (углеродных единиц);
б) рекламные услуги;
в) консультационные, инжиниринговые, инженерные, юридические (в том числе адвокатские), бухгалтерские, аудиторские, актуарные, а также услуги по разработке, поставке и тестированию программного обеспечения, по обработке данных и предоставлению консультаций по вопросам информатизации, предоставлению информации и других услуг в сфере информатизации, в том числе с использованием компьютерных систем;
г) предоставление персонала, в том числе если персонал работает по месту осуществления деятельности покупателя;
ґ) сдача в аренду (лизинг) движимого имущества, кроме транспортных средств и банковских сейфов;
д) телекоммуникационные услуги, а именно: услуги, связанные с передачей, распространением или приемом сигналов, слов, изображений и звуков или информации любого характера с помощью проводных, спутниковых, сотовых, радиотехнических, оптических или других электромагнитных систем связи, включая соответствующее предоставление или передачу права на использование возможностей такой передачи, распространения или приема, в том числе предоставление доступа к глобальным информационным сетям;
е) услуги радиовещания и телевизионного вещания;
є) оказание посреднических услуг от имени и за счет другого лица или от своего имени, но за счет другого лица, если обеспечивается оказание покупателю услуг, перечисленных в настоящем подпункте;
ж) оказание транспортно-экспедиторских услуг.
Переглянути весь Податковий Кодекс в актуальному стані >>>
_______________________________________
У человека с открытой душой и лицо открытое.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:24 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 16 жовтня, 2011 21:39 |
Здравствуйте! Согласно НКУ в случае аннулирования регистрации плательщика НДС по решению налогового органа предприятие обязано признать условную продажу по числящимся на балансе активам. Подпадает ли под это правило основное средство, приобретенное 10 лет назад ( с НДС), балансовая стоимость которого ещё 3 года назад достигла "0". В соответствии с правилами ПСБ(У) данное ОС как актив предприятия прошло экспертную оценку, сумма оценки отражена в бухучёте как новая балансовая стоимость ОС(до 01.01.2010). Услуги экспертизы оказаны неплательщиком НДС, соответственно НК не было.
Згідно з п. 184.7 ст.187 ПКУ якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Названа норма ПКУ не визначає строку давності придбання основного засобу, після спливу якого можна було б не нараховувати податкові зобов’язання з при анулювання свідоцтва платника ПДВ. Підставою для нарахування ПДВ – зобов’язання є:
- наявність на обліку основного засобу;
- формування податкового кредиту при його придбанні.
Нульова, дооцінена чи переоцінена вартість основного засобу і ким проведена оцінка (платником ПДВ чи неплатником ПДВ) не впливає на обов’язок щодо нарахування податкового зобов’язання при анулюванні свідоцтва платника ПДВ, якщо такий об’єкт рахується на обліку у платника податку.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:25 користувачем DK-admin.
Відповідає Микола Підлужний:
Згідно з п. 184.7 ст.187 ПКУ якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Названа норма ПКУ не визначає строку давності придбання основного засобу, після спливу якого можна було б не нараховувати податкові зобов’язання з при анулювання свідоцтва платника ПДВ. Підставою для нарахування ПДВ – зобов’язання є:
- наявність на обліку основного засобу;
- формування податкового кредиту при його придбанні.
Нульова, дооцінена чи переоцінена вартість основного засобу і ким проведена оцінка (платником ПДВ чи неплатником ПДВ) не впливає на обов’язок щодо нарахування податкового зобов’язання при анулюванні свідоцтва платника ПДВ, якщо такий об’єкт рахується на обліку у платника податку.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:25 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 17 жовтня, 2011 06:23 |
Добрый день!
Предприятие на общей системе налогообложения. На балансе числится значительное количество стройматериалов, использованных при строительстве собственных обьектов, но своевременно не оформлено их списание. По результатам инвентаризации на 1.10.11 принято решение о списании этих сумм на убыток - то есть фактически осуществить "Условную продажу". Просим Ваших рекомендаций о том, как правильно оформить данную операцию.
Спасибо!
На суму виявлених нестач пропонуємо виписати податкову накладну, як постачання таких товарів для використання у негосподарській діяльності. Порядок заповнення податкових накладних регулюється наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 року, а саме:
Пункт 8 Порядку:
Усі примірники податкових накладних, окремі особливості заповнення яких викладені в підпунктах 8.1-8.4 цього пункту, залишаються в особи, що їх виписала, і зберігаються відповідно до викладеного в підпунктах 6.1 та 6.4 пункту 6 цього Порядку.
У верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної робиться відповідна помітка "Х" та зазначається тип причини:
04 - Постачання у межах балансу для невиробничого використання;
У рядках "Індивідуальний податковий номер покупця" та "Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)" проставляється нуль.
Застосування описаних правил проводиться тільки у тому випадку, якщо при придбанні таких матеріалів формувався податковий кредит з ПДВ.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:27 користувачем DK-admin.
Предприятие на общей системе налогообложения. На балансе числится значительное количество стройматериалов, использованных при строительстве собственных обьектов, но своевременно не оформлено их списание. По результатам инвентаризации на 1.10.11 принято решение о списании этих сумм на убыток - то есть фактически осуществить "Условную продажу". Просим Ваших рекомендаций о том, как правильно оформить данную операцию.
Спасибо!
Відповідає Микола Підлужний:
На суму виявлених нестач пропонуємо виписати податкову накладну, як постачання таких товарів для використання у негосподарській діяльності. Порядок заповнення податкових накладних регулюється наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 року, а саме:
Пункт 8 Порядку:
Усі примірники податкових накладних, окремі особливості заповнення яких викладені в підпунктах 8.1-8.4 цього пункту, залишаються в особи, що їх виписала, і зберігаються відповідно до викладеного в підпунктах 6.1 та 6.4 пункту 6 цього Порядку.
У верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної робиться відповідна помітка "Х" та зазначається тип причини:
04 - Постачання у межах балансу для невиробничого використання;
У рядках "Індивідуальний податковий номер покупця" та "Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)" проставляється нуль.
Застосування описаних правил проводиться тільки у тому випадку, якщо при придбанні таких матеріалів формувався податковий кредит з ПДВ.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:27 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 17 жовтня, 2011 07:16 |
Добрый день! Подскажите пожалуйста такой вопрос. Предприятие на общей системе налогообложения и является плательщиком НДС, заключило с банком договор депозита. Необходимо ли начислять НДС обязательство на сумму процентов полученных от размещения депозита?(Деятельность предприятия рекламные услуги). Заранее благодарна.
Згідно п. 185.1ст.185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);
г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);
ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України;
д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Отримання процентів банку по депозитному договору не підпадає під перелічені операції, що є об’єктом оподаткування ПДВ. Відповідно така сума процентів не буде об’єктом оподаткування ПДВ.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:29 користувачем DK-admin.
Відповідає Микола Підлужний:
Згідно п. 185.1ст.185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);
г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);
ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України;
д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Отримання процентів банку по депозитному договору не підпадає під перелічені операції, що є об’єктом оподаткування ПДВ. Відповідно така сума процентів не буде об’єктом оподаткування ПДВ.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:29 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 17 жовтня, 2011 07:53 |
Добрый день
Мы компания-резидент предоставляем рекламные услуги на территории Украины для нерезидента, который не имеет представительства на территории Украины. Услуги и их результат предоставляются по контракту нерезидента и исполнителя на территории Украины. Является ли такая услуга объектом, который не облагается НДС ? Как правильно отобразить эту операцию в НУ, согласно НК?
Спасибо.
П.186.3 ст.186 ПКУ:
Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
…
б) рекламні послуги.
Таким чином, операції з надання рекламних послуг нерезиденту не будуть об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання не буде територія України.
На операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ у зв’язку з тим місцем їх постачання не є територія України податкова накладна не виписується. В декларації обсяг постачання таких послуг відображається в рядку 4.
При наданні послуг, які не є об’єктом оподаткування ПДВ та здійсненні інших операцій, які є об’єктом оподаткування ПДВ підприємство повинно враховувати вимоги статті 199 ПКУ, зокрема пунктів 199.1-199.5:
199.1. У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.
199.2. Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
199.3. Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання придбаних товарів/послуг між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями подається до органу державної податкової служби одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
199.4. Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання.
199.5. Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2-199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:42 користувачем DK-admin.
Мы компания-резидент предоставляем рекламные услуги на территории Украины для нерезидента, который не имеет представительства на территории Украины. Услуги и их результат предоставляются по контракту нерезидента и исполнителя на территории Украины. Является ли такая услуга объектом, который не облагается НДС ? Как правильно отобразить эту операцию в НУ, согласно НК?
Спасибо.
Відповідає Микола Підлужний:
П.186.3 ст.186 ПКУ:
Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
…
б) рекламні послуги.
Таким чином, операції з надання рекламних послуг нерезиденту не будуть об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання не буде територія України.
На операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ у зв’язку з тим місцем їх постачання не є територія України податкова накладна не виписується. В декларації обсяг постачання таких послуг відображається в рядку 4.
При наданні послуг, які не є об’єктом оподаткування ПДВ та здійсненні інших операцій, які є об’єктом оподаткування ПДВ підприємство повинно враховувати вимоги статті 199 ПКУ, зокрема пунктів 199.1-199.5:
199.1. У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.
199.2. Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
199.3. Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання придбаних товарів/послуг між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями подається до органу державної податкової служби одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.
199.4. Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.
Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання.
199.5. Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2-199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:42 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 17 жовтня, 2011 14:40 |
Добрый день.
Между двумя предприятиями юр лицами плательщиками НДС и налога на прибыль на общих основаниях заключен договор поручения на покупку товаров у физ лиц. На основании договора Доверитель перечисляет денежные средства на покупку товаров Поверенному - первое событие. Возникает ли в момент перечисления аванса на покупку товаров по договору поручения НО у Поверенного и НК у Доверителя?
Согласно п. 189.4 НКУ Базой налогообложения для товаров/услуг, передаваемых/получаемых в рамках договоров комиссии (консигнации), поручительства, доверительного управления, является стоимость поставки этих товаров, определенная в порядке, установленном статьей 188 настоящего Кодекса.
Дата увеличения налоговых обязательств и налогового кредита налогоплательщиков, осуществляющих поставку/получение товаров/услуг в рамках договоров комиссии (консигнации), поручительства, поручения, доверительного управления, других гражданско-правовых договоров и без права собственности на такие товары/услуги, определяется по правилам, установленным статьями 187 и 198 настоящего Кодекса.
Указанный порядок определения даты возникновение налоговых обязательств и налогового кредита применяется также к операциям по принудительной продаже арестованного имущества органами юстиции.
Для договоров поручения не указана база налогообложения -это пробел в законодательстве? Или же операция по передаче товара по договору Поручения приравнивается к поставке товаров согласно п. 14.1.191 е) ст. 14.1 и облагается НДС на общих основаниях?
Операція з передачі товарів за договором комісії згідно пп. 14.1.191 п.14.1 ст.14. «е» вважається постачанням товарів.
Згідно п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
П.189.4 ст.189 ПКУ зазначає, що базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу, тобто за першою подією.
Виходячи із наведеного, при перерахуванні коштів Повіреному для придбання товарів у нього виникають податкові зобов’язання з ПД, а в Довірителя – право на податковий кредит за умови, що договір передбачає придбання саме тих товарів, що оподатковуються ПДВ.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:45 користувачем DK-admin.
Между двумя предприятиями юр лицами плательщиками НДС и налога на прибыль на общих основаниях заключен договор поручения на покупку товаров у физ лиц. На основании договора Доверитель перечисляет денежные средства на покупку товаров Поверенному - первое событие. Возникает ли в момент перечисления аванса на покупку товаров по договору поручения НО у Поверенного и НК у Доверителя?
Согласно п. 189.4 НКУ Базой налогообложения для товаров/услуг, передаваемых/получаемых в рамках договоров комиссии (консигнации), поручительства, доверительного управления, является стоимость поставки этих товаров, определенная в порядке, установленном статьей 188 настоящего Кодекса.
Дата увеличения налоговых обязательств и налогового кредита налогоплательщиков, осуществляющих поставку/получение товаров/услуг в рамках договоров комиссии (консигнации), поручительства, поручения, доверительного управления, других гражданско-правовых договоров и без права собственности на такие товары/услуги, определяется по правилам, установленным статьями 187 и 198 настоящего Кодекса.
Указанный порядок определения даты возникновение налоговых обязательств и налогового кредита применяется также к операциям по принудительной продаже арестованного имущества органами юстиции.
Для договоров поручения не указана база налогообложения -это пробел в законодательстве? Или же операция по передаче товара по договору Поручения приравнивается к поставке товаров согласно п. 14.1.191 е) ст. 14.1 и облагается НДС на общих основаниях?
Відповідає Микола Підлужний:
Операція з передачі товарів за договором комісії згідно пп. 14.1.191 п.14.1 ст.14. «е» вважається постачанням товарів.
Згідно п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
П.189.4 ст.189 ПКУ зазначає, що базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу, тобто за першою подією.
Виходячи із наведеного, при перерахуванні коштів Повіреному для придбання товарів у нього виникають податкові зобов’язання з ПД, а в Довірителя – право на податковий кредит за умови, що договір передбачає придбання саме тих товарів, що оподатковуються ПДВ.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:45 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 18 жовтня, 2011 06:48 |
Мы физ. лицо на общей системе налогообложения и уплачиваем НДС. Работаем с нерезедентами. Все наши доходы без НДС, а расходы с НДС. В книгу № 10 я записываю все без НДС, и у меня прибутки возростают ровна на суму НДС, так еще к этому я должна уплатить с этой сумы НДФЛ и пенсионный . Вопрос: Могу ли я не вычитывать НДС с расходов ? И вообще могу ли я спорить с налоговой?
Згідно п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат фізичної особи підприємця на загальній системі оподаткування, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (Розділ III -це податок на прибуток).
Згідно пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.
Для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.
У разі якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, приватний підприємець на загальній системі оподаткування суми сплаченого ПДВ включає до складу витрат у разі, коли він не зареєстрований як платник ПДВ, а також у разі, коли зареєстрований, але придбані з ПДВ товари (послуги) використовує у звільнених від оподаткування операціях чи операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:49 користувачем DK-admin.
Відповідає Микола Підлужний:
Згідно п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат фізичної особи підприємця на загальній системі оподаткування, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (Розділ III -це податок на прибуток).
Згідно пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.
Для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.
У разі якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, приватний підприємець на загальній системі оподаткування суми сплаченого ПДВ включає до складу витрат у разі, коли він не зареєстрований як платник ПДВ, а також у разі, коли зареєстрований, але придбані з ПДВ товари (послуги) використовує у звільнених від оподаткування операціях чи операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:49 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 18 жовтня, 2011 07:40 |
Підприємство - банкрот продає активи. Як правильно оформити податкову накладну? ПДВ з продажу ОЗ має бути не нижче ціни придбання?
дякую
Згідно з п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість). Для операцій з продажу активів, зокрема основних засобів з 06.08.2011 року база оподаткування ПДВ визначається також з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
До 06.08.2011 року п.188.1 ст.188 ПКУ передбачав, що у разі постачання необоротних активів, у тому числі в разі їх самостійної ліквідації, переведення з виробничих у невиробничі, переведення з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент їх постачання.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:47 користувачем DK-admin.
дякую
Відповідає Микола Підлужний:
Згідно з п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість). Для операцій з продажу активів, зокрема основних засобів з 06.08.2011 року база оподаткування ПДВ визначається також з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
До 06.08.2011 року п.188.1 ст.188 ПКУ передбачав, що у разі постачання необоротних активів, у тому числі в разі їх самостійної ліквідації, переведення з виробничих у невиробничі, переведення з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент їх постачання.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:47 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 19 жовтня, 2011 11:21 |
Добрый день ! Мы бюджетное учреждение - образование , с 1 октября плательщики НДС. Подскажите , если мы покупаем товары для детских садиков, школ : например детские кроватки , моющие , парты , для школ-интернатов - одежду - мы должны полученные налоговые накладные отразить у себя в реестре выданных и полученных налоговых накладных в колонке освобожденные от налогооблажения и на налоговый кредит сумму НДС не относить ?
Спасибо
Згідно п.6 Наказу ДПА України № 1002 від 24.12.2010р., яким затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядок його ведення, у Реєстрі окремо обліковуються операції:
- з постачання товарів/послуг, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування;
- з придбання товарів/послуг з метою використання у господарській діяльності платника для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності цього платника податку.
Пункт 10 Порядку передбачає, що у розділі II Реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), ВМД, а також інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг.
Будь-яких виключень з Порядку для бюджетних установ, якщо вони є платниками ПДВ, не передбачено.
Якщо придбані матеріальні цінності бюджетна установа не планує використовувати з метою отримання доходу, вважається, що вони не призначаються для використання у негосподарській діяльності. Такі операції відображаються у колонках 13-14 Реєстру, а суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту не включаються.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:51 користувачем DK-admin.
Спасибо
Відповідає Микола Підлужний:
Згідно п.6 Наказу ДПА України № 1002 від 24.12.2010р., яким затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядок його ведення, у Реєстрі окремо обліковуються операції:
- з постачання товарів/послуг, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування;
- з придбання товарів/послуг з метою використання у господарській діяльності платника для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності цього платника податку.
Пункт 10 Порядку передбачає, що у розділі II Реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), ВМД, а також інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг.
Будь-яких виключень з Порядку для бюджетних установ, якщо вони є платниками ПДВ, не передбачено.
Якщо придбані матеріальні цінності бюджетна установа не планує використовувати з метою отримання доходу, вважається, що вони не призначаються для використання у негосподарській діяльності. Такі операції відображаються у колонках 13-14 Реєстру, а суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту не включаються.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:51 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 19 жовтня, 2011 11:27 |
Еще вопрос. Мы бюджетное учреждение - образование,плательщики НДС.Мы предоставляем помещение для проведения школьной олимпиады , которая длится 2-3 дня. Это время дети живут , пользуются теплом , светом,водой и т.п. Как нам необходимо выписать налоговую накладную , эти расходы необходимо облагать ндс или нет ?
Спасибо
У зв’язку з неповною інформацією щодо діяльності Вашої установи дещо складно визначити податкові наслідки здійснених операцій. Очевидно, надання приміщення для проведення шкільних олімпіад – це не є господарська діяльність бюджетної установи, тобто діяльність з метою отримання доходу. Також не можна вважати це наданням послуги, зокрема безоплатної, тим учням чи школам, які беруть участь у проведенні олімпіади, оскільки такі заходи, як я розумію, фінансуються з бюджету і мета створення бюджетної установи, мабуть, є забезпечення такої діяльності. Відповідно, будь-які зобов’язання з ПДВ від участі учнів у шкільних олімпіадах не виникають, податкові накладні не виписуються.
Логічно, що Ваша установа не формує податковий кредит при придбанні тепла, електроенергії, води та інших послуг, пов’язаних з утриманням приміщення, так як для цього немає підстав, оскільки приміщення не призначається для використання в господарській діяльності, тобто з метою отримання доходу.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:53 користувачем DK-admin.
Спасибо
Відповідає Микола Підлужний:
У зв’язку з неповною інформацією щодо діяльності Вашої установи дещо складно визначити податкові наслідки здійснених операцій. Очевидно, надання приміщення для проведення шкільних олімпіад – це не є господарська діяльність бюджетної установи, тобто діяльність з метою отримання доходу. Також не можна вважати це наданням послуги, зокрема безоплатної, тим учням чи школам, які беруть участь у проведенні олімпіади, оскільки такі заходи, як я розумію, фінансуються з бюджету і мета створення бюджетної установи, мабуть, є забезпечення такої діяльності. Відповідно, будь-які зобов’язання з ПДВ від участі учнів у шкільних олімпіадах не виникають, податкові накладні не виписуються.
Логічно, що Ваша установа не формує податковий кредит при придбанні тепла, електроенергії, води та інших послуг, пов’язаних з утриманням приміщення, так як для цього немає підстав, оскільки приміщення не призначається для використання в господарській діяльності, тобто з метою отримання доходу.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:53 користувачем DK-admin.
| Re: "НДС: особенности определения базы налогообложения" - задаём ВОПРОСЫ | 19 жовтня, 2011 12:25 |
Добрый день!!! Наше предприятие 26 сентября получило свидетельство НДС, нужно ли подавать декларацию по НДС и реестр налоговых за сентябрь? или сентябрь+ октябрь все в одном отчете? Какие сроки оплаты в этом случае???
Згідно п. 202.1 ст.202 ПКУ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
Згідно п.201.15 ст.201 ПКУ платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
Виходячи із наведеного, податкову декларацію з ПДВ у Вашій ситуації слід подавати за результатами серпня-вересня в термін не пізніше 20 жовтня. Строк сплати узгодженого податкового зобов’язання не пізніше 30 жовтня. Зверніть увагу, 29-30 жовтня вихідні дні. Строк сплати не переноситься на наступний робочий день. Відповідно сплатити податкове зобов’язання задеклароване у декларації за серпень-вересень необхідно не пізніше 28 жовтня.
В той же час Реєстр виданих та отриманих податкових накладних слід подавати до ДПІ окремо за серпень (в термін не пізніше 20 вересня) та окремо за вересень (в термін не пізніше 20 жовтня). Фінансових санкцій за неподання чи несвоєчасне подання Реєстру податковий кодекс не передбачає.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:55 користувачем DK-admin.
Відповідає Микола Підлужний:
Згідно п. 202.1 ст.202 ПКУ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
Згідно п.201.15 ст.201 ПКУ платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
Виходячи із наведеного, податкову декларацію з ПДВ у Вашій ситуації слід подавати за результатами серпня-вересня в термін не пізніше 20 жовтня. Строк сплати узгодженого податкового зобов’язання не пізніше 30 жовтня. Зверніть увагу, 29-30 жовтня вихідні дні. Строк сплати не переноситься на наступний робочий день. Відповідно сплатити податкове зобов’язання задеклароване у декларації за серпень-вересень необхідно не пізніше 28 жовтня.
В той же час Реєстр виданих та отриманих податкових накладних слід подавати до ДПІ окремо за серпень (в термін не пізніше 20 вересня) та окремо за вересень (в термін не пізніше 20 жовтня). Фінансових санкцій за неподання чи несвоєчасне подання Реєстру податковий кодекс не передбачає.
Редаговано разів: 1. Востаннє 24/10/2011 09:55 користувачем DK-admin.
| Список тем Нова тема | Попередня тема Наступна тема |
Нажаль ви не зможете відповісти на цю тему. Вона була закрита.
Повідомлення, розміщені на форумах ДК-порталу, відображають лише особисту позицію авторів повідомлень.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.
© 2023 "Дебет-Кредит", український бухгалтерський портал, web_dk [ @ ] gc.com.ua