Ось іще одна пропозиція, також заслав у Мінфін
Пропозиція щодо спрощення умов ведення бізнесу шляхом відміни податкових накладнихПередбачений податковим законодавством механізм справляння ПДВ передбачає на сьогодні ряд інструментів поточного фінансового контролю, в числі яких найбільше запитань виявляє податкова накладна, яка на сьогодні виглядає абсолютно рудиментарною, застарілою і такою, що не несе жодних фіскальних функцій. А тому в процесі реформування податкового законодавства вбачається за необхідне докладно розглянути питання відміни паперової податкової накладної, з огляду на таке:
Пункт 201.1. Податкового кодексу передбачає, що платник ПДВ-продавець зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (у такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим).
Як відомо, оскільки вибір покупця щодо одержання податкової накладної в електронному вигляді має відповідати технічним можливостям не лише його, але, перш за все, і продавця – електронні податкові накладні широкого поширення не здобули.
Згідно з п. 201.10. Податкового кодексу, податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Надання права на податковий кредит – це нібито єдина роль податкової накладної, відповідна до законодавства. Проте на практиці справи виглядають зовсім по-іншому. Так, відповідно до того ж пункту кодексу, порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту. З огляду на таке, основний алгоритм роботи бухгалтерських служб покупців-платників ПДВ в цій сфері на сьогодні виглядає приблизно таким чином: одержання документів на товар, перевірка наявності податкової накладної, звіряння даних документів на товар із даними податкової накладної, і обов’язкова умова – перевірка правильності заповнення податкової накладної. Окрім цього, покупці змушені перевіряти статус платника ПДВ-продавця на предмет наявності в нього права виписування податкової накладної, а також, в передбачених законом випадках, - реєстрацію цих накладних у державному реєстрі.
Поряд із цим, вбачається, що
право на податковий кредит, відповідно до засад оподаткування ПДВ, повинно виникати не залежно від факту отримання податкової накладної, а на підставі закону – при наявності підстав для віднесення відповідних сум вхідного ПДВ до податкового кредиту.
Однак, як видно з наведеного, в роботі з податковою накладною, крім перевірки самої підстави для одержання права на податковий кредит, є ще принаймні 5 важливих етапів, що мають проводити бухгалтерські служби покупців для забезпечення функціонування самого інструменту – податкової накладної.
Наявність відповідних етапів пояснюється практикою перевірок. При перевірці (під час послідуючого фінансового контролю) посадові особи податкових органів, на законних засадах перевіряючи додержання вимог щодо складання податкових накладних, лише за формальними ознаками відповідно до актів перевірок позбавляють покупців права на податковий кредит за податковими накладними, складеними з дійсними порушеннями, або з порушеннями лише на думку перевіряючих. Економічна логіка оподаткування ПДВ при цьому порушується, а отже порушуються права платників на користування належним їм майном (податковий кредит можна з усією впевненістю розцінювати як майнове право суб’єкта господарювання). Суди в багатьох випадках визнають дії податкових органів неправомірними (адже порушення порядку заповнення податкової накладної – є лише формальним порушенням, яке можна легко усунути), але далеко не кожен платник податків скористається правом звернення до суду.
На сьогодні, окрім податкової накладної є ще два аналогічні інструменти поточного фінансового контролю: 1) реєстри отриманих та виданих податкових накладних; 2) розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; 3) єдиний реєстр податкових накладних.
З урахуванням самого інструменту податкової накладної, аналогічних інструментів поточного фінансового контролю за сплатою ПДВ – чотири. І кожен із них виконує абсолютно однакову функцію – направлений на надання податковим органам в різний спосіб інформації щодо податкових зобов’язань продавців і податкового кредиту покупців.
На нашу думку, серед усіх цих інструментів фінансового контролю має бути залишений лише один.
Однак на сьогодні держава в особі податкових органів одержує через інші названі інструменти фінансового контролю повну та достатню інформацію про суми вхідного ПДВ, включені платником ПДВ-покупцем до складу податкового кредиту.
Податкова ж накладна на сьогодні виконує єдину роль – дати можливість контролюючому органу при проведенні послідуючого фінансового контролю знайти помилки (нереєстрацію в реєстрі податкових накладних, а також технічні, друкарські, логічні помилки тощо),
і зняти право на податковий кредит за формальною ознакою.
Жодної іншої фіскальної ролі податкова накладна реально не виконує. В пам’яті всіх бухгалтерів України ще свіжими залишаються згадки про так звану „Пам’ятку про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних” (лист Державної податкової адміністрації України від 6 квітня 2011 р. № 9497/7/16-1517), яка передбачала, що поштовий індекс в адресі платника повинен бути в кінці.
Формалізм в дії такого інструменту фінансового контролю як податкова накладна проявляється також у наявності різноманітних номерів і кодів (наприклад індивідуальний податковий номер), доцільність наявності яких при існуванні унікальних кодів ЄДРПОУ і ДРФО викликає великий сумнів, а також у тому, що законодавство зобов’язує платників ПДВ-продавців виписувати податкові накладні навіть при постачанні неплатнику ПДВ, при імпорті (коли податкова накладна виписується фактично самому собі), інших випадках. Порядок заповнення податкової накладної 2014 р. навіть містить поняття „умовний ІПН” (індивідуальний податковий номер).
Вбачається, що існуючий механізм оподаткування ПДВ, при якому право на податковий кредит визначається законом, платник податку веде реєстри отриманих та виданих податкових накладних, які надаються податковому органу у вигляді розшифрувань в розрізі контрагентів, є достатніми для забезпечення функціонування системи контролю за справлянням ПДВ. У необхідних випадках продаж товарів, робіт, послуг може реєструватися у відповідному єдиному реєстрі, однак сама податкова накладна як документ для реєстрації операції – не потрібна.
Отже,
основними аргументами за відміну податкової накладної є:
1) документи на товар, роботу, послугу завжди містять суми ПДВ та всю інформацію, достатню для контролю за справлянням ПДВ, яка лише дублюється в податковій накладній;
2) право на податковий кредит, відповідно до логіки оподаткування ПДВ, виникає на підставі закону, а не на підставі спеціального документу;
3) через реєстри та розшифровки, що надаються разом з декларацією з ПДВ держава володіє повною інформацією про суми ПДВ, включені до складу податкових зобов’язань та податкового кредиту;
4) роль податкової накладної – лише створити формальну підставу для зняття податкового кредиту при податковій перевірці;
5) в умовах глобалізації і тотальної електронної комерції, розвитку законодавства в напряму спрощення ведення бізнесу (наприклад відміна обов’язкового застосування печаток) обов’язковий формальний паперовий документ фіскального характеру виглядає застарілим і нелогічним;
6) складання податкових накладних призводить до витрачання десятків тисяч тон паперу (екологічна складова пропозиції) та десятків тисяч людиногодин, а тому відміна податкових накладних здатна значно спростити умови ведення бізнесу та позитивно вплине на екологічну ситуацію.
В процесі удосконалення механізму адміністрування ПДВ слід прагнути до відмови від усіх зайвих інструментів фінансового контролю та спрощення існуючих (наприклад надання податковому органу водночас реєстрів і розшифровок контрагентів виглядає вкрай нелогічним). Вбачається, що має бути залишений лише один інструмент (наприклад реєстри придбання та продажу на зміну реєстрів отриманих та виданих податкових накладних). Замість єдиного реєстру податкових накладних (при його залишенні) може бути створений реєстр операцій, що оподатковуються ПДВ.
Однак навіть в умовах збереження існуючих інструментів, ми переконані, що відміна податкової накладної – є обґрунтованою вимогою часу.
Кравчук О.О., аудитор, к.ю.н., доцент, м.Київ.