| ||
Представництва відгукніться!!!!
Відправлено користувачем accountent
| Список форумів Список тем Нова тема | Попередня тема Наступна тема |
Quote
accountent
Бухгалтери представництв, що не ведуть комерційної діяльності, ви звіт по пільгах в податкову подаєте?
Дуже цікавить це питання!
По Довіднику №77/2 інших податкових пільг станом на 01.01.2016 є код 11020025 - Сума прибутку, що не підлягає оподаткуванню згідно з міжнародними договорами України.
не здавала ні разу, а що треба?
не для пятницы, конечно, новость 
Налоговая служба посчитала, что некоммерческое представительство является постоянным и признала суммы полученного им финансирования от головного предприятия безвозвратной финпомощью. Как свидетельствует текст решения, их вывод обусловлен тем, что, по мнению проверяющих, представительство осуществляло консультационные услуги (хотя деятельность представительства, исходя из текста решения, состоит в сборе информации).
Представительство с данным выводом не согласилось и обжаловало решение контролеров в суде. Суды первой, апелляционной и кассационной инстанции оказались на стороне представительства. При этом они прямо указали, что такое представительство консультационных услуг не осуществляло.
Но, к сожалению, ВСУ рассудил иначе. Он указал, что в данных проверки нет первичных документов, подтверждающих заключение договоров с другими лицами. Он также сообщил, что согласно данным проверки представительство с целью сбора информации привлекало сторонних лиц и, кроме того, оно с этой же целью направляло своих работников в командировки за рубеж. При этом последнее стало для него основанием для вывода, что представительство осуществляло хозяйственную деятельность, а потому он направил дело на новое рассмотрение в суд первой инстанции.
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 15 березня 2016 року
......
На обґрунтування позову зазначило, що висновки Інспекції не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки при фінансуванні нерезидентом свого представництва в межах однієї й тієї самої юридичної особи не відбувається перехід права власності і таке фінансування не підлягає включенню до складу валового доходу.
Суди встановили, що з 12 по 27 липня 2012 року Інспекція здійснила позапланову виїзну перевірку Представництва щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19 жовтня 2007 року по 31 грудня 2011 року, за наслідками якої був складений акт перевірки від 1 серпня 2012 року (далі - Акт).
В Акті зазначено, що Представництво на порушення вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті, пункту 13.8 статті 13 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення відносин; далі - Закон N 334/94-ВР), абзацу першого пункту 160.8 статті 160 Податкового кодексу України (далі - ПК) занизило податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 624502 грн.
15 серпня 2012 року на підставі Акта Інспекція прийняла Рішення щодо збільшення Представництву грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 585148 грн. 75 коп.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 21 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 7 липня 2015 року, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував Рішення.
Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції погодився з їхніми висновками про протиправність Рішення виходячи з того, що Представництво не є самостійним суб'єктом, а свою діяльність, яка не була пов'язана з отриманням доходів, здійснює від імені основного підприємства, кошти, що отримуються Представництвом від основного підприємства, залишаються власністю нерезидента основного підприємства зі статусом юридичної особи, тому підстав для кваліфікації отриманих Представництвом від нерезидента коштів як безповоротної фінансової допомоги немає.
При цьому суд встановив, що Представництво згідно зі своїми статутними (реєстраційними) документами не має статусу юридичної особи, а є відокремленим підрозділом німецької компанії " (далі - Компанія). Господарської діяльності через таке представництво в Україні материнська компанія не здійснювала та жодних консультаційних послуг через працівників такого відокремленого підрозділу (представництва) нерезидент на території України також не надавав. Кошти, отримані відокремленим підрозділом від материнської компанії, були використані в межах однієї й тієї ж юридичної особи, перехід права власності не відбувся. Таким чином, суми, отримані представництвом від підприємства, яке це підприємство заснувало, не включаються до валового доходу і, відповідно, з цих сум не сплачується податок на прибуток.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Інспекція просить скасувати постановлені у справі рішення судів та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Представництва відмовити.
На обґрунтування заяви додає копії рішень Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2012 року та 4 серпня 2015 року (справи N N К/9991/65840/12, К/800/66502/14 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пунктів 13.1 та 13.2 статті 13 Закону N 334/94-ВР.
У рішенні Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2012 року касаційний суд у подібних відносинах погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень виходячи з того, що суми прибутків нерезидента, який здійснює свою господарську діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
В ухвалі від 4 серпня 2015 року касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність прийнятих податковим органом спірних повідомлень-рішень виходячи з того, що представництво товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром експорт" в Україні здійснювало господарську діяльність на території України через постійне представництво, а тому відповідно до статті 7 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, ратифікованої 6 жовтня 1995 року, діяльність такого представництва на території України є оподатковуваною. При цьому суд встановив, що вказане представництво здійснює діяльність, відмінну від дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
В Акті Інспекція зазначила, що Представництво за період з 2009 року по 2011 рік занизило податок на прибуток у зв'язку з тим, що не включило до складу валового доходу суму фінансування у розмірі 8524881 грн. від материнської компанії на утримання Представництва.
Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону N 334/94-ВР валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податків та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України від 5 червня 2003 року N 911-IV "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
Згідно з пунктом 13.1 статті 13 Закону N 334/94-ВР будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Для цілей цієї статті як доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Пунктом 13.2 статті 13 цього Закону передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Відповідно до пункту 13.8 статті 13 Закону N 334/94-ВР суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
У разі якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.
У разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити прибуток, одержаний нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається податковим органом як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7.
Наведені положення Закону N 334/94-ВР кореспондуються з відповідними нормами ПК.
Згідно зі статтею 159 КАС судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Обґрунтованість рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів, від чого залежить правильність правової кваліфікації спору.
Обґрунтованим рішення слід вважати тоді, коли суд повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, коли ці обставини доказані та висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам справи.
Вирішуючи спір, суди виходили з того, що Представництво не є постійним представництвом Компанії в Україні та не займається господарською діяльністю, оскільки в Акті податковий орган не зробив посилання на первинні документи, які б свідчили про укладення позивачем господарських договорів з юридичними особами-резидентами, та, крім того, такі документи відповідач до матеріалів справи не додав.
Однак під час перевірки Представництва щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства Інспекція на підставі наданих для перевірки документів виявила, що Представництво веде в Україні господарську діяльність, оскільки до збору аналітичної інформації воно залучало суб'єкта підприємницької діяльності О. А. М., що підтверджується актами виконаних робіт, який отримав від Представництва винагороду у розмірі 346266 грн. Крім того, співробітники Представництва здійснювали відрядження до країн ближнього зарубіжжя, де займалися збором аналітичної інформації, що підтверджується відповідними наказами про відрядження.
Проте суди належним чином вищевказане не перевірили, належної оцінки цьому не надали, хоча це має суттєве значення для правильного вирішення справи.
Верховний Суд України позбавлений можливості установити необхідні обставини у цій справі та усунути допущені порушення, а тому, на думку колегії суддів, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду слід вжити передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, та постановити законне й обґрунтоване рішення.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:
Заяву державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.
Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2013 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 7 липня 2015 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до окружного адміністративного суду міста Києва.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Налоговая служба посчитала, что некоммерческое представительство является постоянным и признала суммы полученного им финансирования от головного предприятия безвозвратной финпомощью. Как свидетельствует текст решения, их вывод обусловлен тем, что, по мнению проверяющих, представительство осуществляло консультационные услуги (хотя деятельность представительства, исходя из текста решения, состоит в сборе информации).
Представительство с данным выводом не согласилось и обжаловало решение контролеров в суде. Суды первой, апелляционной и кассационной инстанции оказались на стороне представительства. При этом они прямо указали, что такое представительство консультационных услуг не осуществляло.
Но, к сожалению, ВСУ рассудил иначе. Он указал, что в данных проверки нет первичных документов, подтверждающих заключение договоров с другими лицами. Он также сообщил, что согласно данным проверки представительство с целью сбора информации привлекало сторонних лиц и, кроме того, оно с этой же целью направляло своих работников в командировки за рубеж. При этом последнее стало для него основанием для вывода, что представительство осуществляло хозяйственную деятельность, а потому он направил дело на новое рассмотрение в суд первой инстанции.
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 15 березня 2016 року
......
На обґрунтування позову зазначило, що висновки Інспекції не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки при фінансуванні нерезидентом свого представництва в межах однієї й тієї самої юридичної особи не відбувається перехід права власності і таке фінансування не підлягає включенню до складу валового доходу.
Суди встановили, що з 12 по 27 липня 2012 року Інспекція здійснила позапланову виїзну перевірку Представництва щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19 жовтня 2007 року по 31 грудня 2011 року, за наслідками якої був складений акт перевірки від 1 серпня 2012 року (далі - Акт).
В Акті зазначено, що Представництво на порушення вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті, пункту 13.8 статті 13 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення відносин; далі - Закон N 334/94-ВР), абзацу першого пункту 160.8 статті 160 Податкового кодексу України (далі - ПК) занизило податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 624502 грн.
15 серпня 2012 року на підставі Акта Інспекція прийняла Рішення щодо збільшення Представництву грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 585148 грн. 75 коп.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 21 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 7 липня 2015 року, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував Рішення.
Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції погодився з їхніми висновками про протиправність Рішення виходячи з того, що Представництво не є самостійним суб'єктом, а свою діяльність, яка не була пов'язана з отриманням доходів, здійснює від імені основного підприємства, кошти, що отримуються Представництвом від основного підприємства, залишаються власністю нерезидента основного підприємства зі статусом юридичної особи, тому підстав для кваліфікації отриманих Представництвом від нерезидента коштів як безповоротної фінансової допомоги немає.
При цьому суд встановив, що Представництво згідно зі своїми статутними (реєстраційними) документами не має статусу юридичної особи, а є відокремленим підрозділом німецької компанії " (далі - Компанія). Господарської діяльності через таке представництво в Україні материнська компанія не здійснювала та жодних консультаційних послуг через працівників такого відокремленого підрозділу (представництва) нерезидент на території України також не надавав. Кошти, отримані відокремленим підрозділом від материнської компанії, були використані в межах однієї й тієї ж юридичної особи, перехід права власності не відбувся. Таким чином, суми, отримані представництвом від підприємства, яке це підприємство заснувало, не включаються до валового доходу і, відповідно, з цих сум не сплачується податок на прибуток.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Інспекція просить скасувати постановлені у справі рішення судів та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Представництва відмовити.
На обґрунтування заяви додає копії рішень Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2012 року та 4 серпня 2015 року (справи N N К/9991/65840/12, К/800/66502/14 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пунктів 13.1 та 13.2 статті 13 Закону N 334/94-ВР.
У рішенні Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2012 року касаційний суд у подібних відносинах погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень виходячи з того, що суми прибутків нерезидента, який здійснює свою господарську діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
В ухвалі від 4 серпня 2015 року касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність прийнятих податковим органом спірних повідомлень-рішень виходячи з того, що представництво товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром експорт" в Україні здійснювало господарську діяльність на території України через постійне представництво, а тому відповідно до статті 7 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, ратифікованої 6 жовтня 1995 року, діяльність такого представництва на території України є оподатковуваною. При цьому суд встановив, що вказане представництво здійснює діяльність, відмінну від дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
В Акті Інспекція зазначила, що Представництво за період з 2009 року по 2011 рік занизило податок на прибуток у зв'язку з тим, що не включило до складу валового доходу суму фінансування у розмірі 8524881 грн. від материнської компанії на утримання Представництва.
Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону N 334/94-ВР валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податків та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України від 5 червня 2003 року N 911-IV "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
Згідно з пунктом 13.1 статті 13 Закону N 334/94-ВР будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Для цілей цієї статті як доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Пунктом 13.2 статті 13 цього Закону передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Відповідно до пункту 13.8 статті 13 Закону N 334/94-ВР суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
У разі якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.
У разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити прибуток, одержаний нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається податковим органом як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7.
Наведені положення Закону N 334/94-ВР кореспондуються з відповідними нормами ПК.
Згідно зі статтею 159 КАС судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Обґрунтованість рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів, від чого залежить правильність правової кваліфікації спору.
Обґрунтованим рішення слід вважати тоді, коли суд повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, коли ці обставини доказані та висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам справи.
Вирішуючи спір, суди виходили з того, що Представництво не є постійним представництвом Компанії в Україні та не займається господарською діяльністю, оскільки в Акті податковий орган не зробив посилання на первинні документи, які б свідчили про укладення позивачем господарських договорів з юридичними особами-резидентами, та, крім того, такі документи відповідач до матеріалів справи не додав.
Однак під час перевірки Представництва щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства Інспекція на підставі наданих для перевірки документів виявила, що Представництво веде в Україні господарську діяльність, оскільки до збору аналітичної інформації воно залучало суб'єкта підприємницької діяльності О. А. М., що підтверджується актами виконаних робіт, який отримав від Представництва винагороду у розмірі 346266 грн. Крім того, співробітники Представництва здійснювали відрядження до країн ближнього зарубіжжя, де займалися збором аналітичної інформації, що підтверджується відповідними наказами про відрядження.
Проте суди належним чином вищевказане не перевірили, належної оцінки цьому не надали, хоча це має суттєве значення для правильного вирішення справи.
Верховний Суд України позбавлений можливості установити необхідні обставини у цій справі та усунути допущені порушення, а тому, на думку колегії суддів, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду слід вжити передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, та постановити законне й обґрунтоване рішення.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:
Заяву державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.
Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2013 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 7 липня 2015 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до окружного адміністративного суду міста Києва.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
В нас теж були суди, у вересні виграли ВАСУ.
Теж була епопея з закордонними відрядженням, але суди були на нашій стороні.)
Теж була епопея з закордонними відрядженням, але суди були на нашій стороні.)
Quote
ELNik
не для пятницы, конечно, новость
Налоговая служба посчитала, что некоммерческое представительство является постоянным и признала суммы полученного им финансирования от головного предприятия безвозвратной финпомощью. Как свидетельствует текст решения, их вывод обусловлен тем, что, по мнению проверяющих, представительство осуществляло консультационные услуги (хотя деятельность представительства, исходя из текста решения, состоит в сборе информации).
Представительство с данным выводом не согласилось и обжаловало решение контролеров в суде. Суды первой, апелляционной и кассационной инстанции оказались на стороне представительства. При этом они прямо указали, что такое представительство консультационных услуг не осуществляло.
Но, к сожалению, ВСУ рассудил иначе. Он указал, что в данных проверки нет первичных документов, подтверждающих заключение договоров с другими лицами. Он также сообщил, что согласно данным проверки представительство с целью сбора информации привлекало сторонних лиц и, кроме того, оно с этой же целью направляло своих работников в командировки за рубеж. При этом последнее стало для него основанием для вывода, что представительство осуществляло хозяйственную деятельность, а потому он направил дело на новое рассмотрение в суд первой инстанции.
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 15 березня 2016 року
......
На обґрунтування позову зазначило, що висновки Інспекції не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки при фінансуванні нерезидентом свого представництва в межах однієї й тієї самої юридичної особи не відбувається перехід права власності і таке фінансування не підлягає включенню до складу валового доходу.
Суди встановили, що з 12 по 27 липня 2012 року Інспекція здійснила позапланову виїзну перевірку Представництва щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19 жовтня 2007 року по 31 грудня 2011 року, за наслідками якої був складений акт перевірки від 1 серпня 2012 року (далі - Акт).
В Акті зазначено, що Представництво на порушення вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті, пункту 13.8 статті 13 Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення відносин; далі - Закон N 334/94-ВР), абзацу першого пункту 160.8 статті 160 Податкового кодексу України (далі - ПК) занизило податок на прибуток іноземних юридичних осіб на 624502 грн.
15 серпня 2012 року на підставі Акта Інспекція прийняла Рішення щодо збільшення Представництву грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 585148 грн. 75 коп.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 21 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 7 липня 2015 року, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував Рішення.
Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції погодився з їхніми висновками про протиправність Рішення виходячи з того, що Представництво не є самостійним суб'єктом, а свою діяльність, яка не була пов'язана з отриманням доходів, здійснює від імені основного підприємства, кошти, що отримуються Представництвом від основного підприємства, залишаються власністю нерезидента основного підприємства зі статусом юридичної особи, тому підстав для кваліфікації отриманих Представництвом від нерезидента коштів як безповоротної фінансової допомоги немає.
При цьому суд встановив, що Представництво згідно зі своїми статутними (реєстраційними) документами не має статусу юридичної особи, а є відокремленим підрозділом німецької компанії " (далі - Компанія). Господарської діяльності через таке представництво в Україні материнська компанія не здійснювала та жодних консультаційних послуг через працівників такого відокремленого підрозділу (представництва) нерезидент на території України також не надавав. Кошти, отримані відокремленим підрозділом від материнської компанії, були використані в межах однієї й тієї ж юридичної особи, перехід права власності не відбувся. Таким чином, суми, отримані представництвом від підприємства, яке це підприємство заснувало, не включаються до валового доходу і, відповідно, з цих сум не сплачується податок на прибуток.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Інспекція просить скасувати постановлені у справі рішення судів та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Представництва відмовити.
На обґрунтування заяви додає копії рішень Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2012 року та 4 серпня 2015 року (справи N N К/9991/65840/12, К/800/66502/14 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пунктів 13.1 та 13.2 статті 13 Закону N 334/94-ВР.
У рішенні Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2012 року касаційний суд у подібних відносинах погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень виходячи з того, що суми прибутків нерезидента, який здійснює свою господарську діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
В ухвалі від 4 серпня 2015 року касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність прийнятих податковим органом спірних повідомлень-рішень виходячи з того, що представництво товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром експорт" в Україні здійснювало господарську діяльність на території України через постійне представництво, а тому відповідно до статті 7 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, ратифікованої 6 жовтня 1995 року, діяльність такого представництва на території України є оподатковуваною. При цьому суд встановив, що вказане представництво здійснює діяльність, відмінну від дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
В Акті Інспекція зазначила, що Представництво за період з 2009 року по 2011 рік занизило податок на прибуток у зв'язку з тим, що не включило до складу валового доходу суму фінансування у розмірі 8524881 грн. від материнської компанії на утримання Представництва.
Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону N 334/94-ВР валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податків та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України від 5 червня 2003 року N 911-IV "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
Згідно з пунктом 13.1 статті 13 Закону N 334/94-ВР будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Для цілей цієї статті як доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Пунктом 13.2 статті 13 цього Закону передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Відповідно до пункту 13.8 статті 13 Закону N 334/94-ВР суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
У разі якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.
У разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити прибуток, одержаний нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається податковим органом як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7.
Наведені положення Закону N 334/94-ВР кореспондуються з відповідними нормами ПК.
Згідно зі статтею 159 КАС судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Обґрунтованість рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів, від чого залежить правильність правової кваліфікації спору.
Обґрунтованим рішення слід вважати тоді, коли суд повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, коли ці обставини доказані та висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам справи.
Вирішуючи спір, суди виходили з того, що Представництво не є постійним представництвом Компанії в Україні та не займається господарською діяльністю, оскільки в Акті податковий орган не зробив посилання на первинні документи, які б свідчили про укладення позивачем господарських договорів з юридичними особами-резидентами, та, крім того, такі документи відповідач до матеріалів справи не додав.
Однак під час перевірки Представництва щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства Інспекція на підставі наданих для перевірки документів виявила, що Представництво веде в Україні господарську діяльність, оскільки до збору аналітичної інформації воно залучало суб'єкта підприємницької діяльності О. А. М., що підтверджується актами виконаних робіт, який отримав від Представництва винагороду у розмірі 346266 грн. Крім того, співробітники Представництва здійснювали відрядження до країн ближнього зарубіжжя, де займалися збором аналітичної інформації, що підтверджується відповідними наказами про відрядження.
Проте суди належним чином вищевказане не перевірили, належної оцінки цьому не надали, хоча це має суттєве значення для правильного вирішення справи.
Верховний Суд України позбавлений можливості установити необхідні обставини у цій справі та усунути допущені порушення, а тому, на думку колегії суддів, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду слід вжити передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, та постановити законне й обґрунтоване рішення.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:
Заяву державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.
Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2013 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 7 липня 2015 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до окружного адміністративного суду міста Києва.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наткнулась на интересную статью об организации учета между представительством и головной компанией. Создалось впечатление, что писали с моего предприятия)))
Хотя в статье идет речь о другом государстве, но реалии наши.
[«Об учете в представительствах иностранных юридических лиц».
…
Бухгалтерский учет в представительствах может быть организован четырьмя основными способами:
…Четвертым и наиболее распространенным на данный момент способом организации учета для крупных представительств солидных корпораций и ТНК становится такая практика, когда в представительстве ведется учет как по национальным стандартам, так и специально для головной конторы по стандартам государства, в котором зарегистрирована компания. Это не лишено смысла, так как зачастую две системы учета имеют определенные отличия и для сопоставления показателей требуется довольно трудоемкая работа по пересчету их в другую систему учета и переводу отчетов на язык страны-нерезидента. При такой организации бухгалтерского учета вся эта работа ложится на бухгалтеров представительств...]
Форумчане, поделитесь, как вы организовали отчетность с материнской компанией? Кто ведет учет взаиморасчетов с нерезидентом, представительство или вы только передаете первичку, а в головном офисе сами все сводят?
Очень наболевшая для меня тема – не можем с головным офисом прийти к общему знаменателю в этом вопросе.
Хотя в статье идет речь о другом государстве, но реалии наши.[«Об учете в представительствах иностранных юридических лиц».
…
Бухгалтерский учет в представительствах может быть организован четырьмя основными способами:
…Четвертым и наиболее распространенным на данный момент способом организации учета для крупных представительств солидных корпораций и ТНК становится такая практика, когда в представительстве ведется учет как по национальным стандартам, так и специально для головной конторы по стандартам государства, в котором зарегистрирована компания. Это не лишено смысла, так как зачастую две системы учета имеют определенные отличия и для сопоставления показателей требуется довольно трудоемкая работа по пересчету их в другую систему учета и переводу отчетов на язык страны-нерезидента. При такой организации бухгалтерского учета вся эта работа ложится на бухгалтеров представительств...]
Форумчане, поделитесь, как вы организовали отчетность с материнской компанией? Кто ведет учет взаиморасчетов с нерезидентом, представительство или вы только передаете первичку, а в головном офисе сами все сводят?
Очень наболевшая для меня тема – не можем с головным офисом прийти к общему знаменателю в этом вопросе.
Quote
accountent
В нас теж були суди, у вересні виграли ВАСУ.
Теж була епопея з закордонними відрядженням, але суди були на нашій стороні.)Quote
ELNik
не для пятницы, конечно, новость
и.
а в чем проблема была с заграничными командировками? если едет директор или специалист в головной офис для обучения, получения задания и т.д..
или это какие-то другие
наверное к командировкам на выставки прицепились?
а можно по вашему решению реквизиты? почитать аргументы сторон...
договор - простая письменная форма, счет покупателю, получение денег, накладная на машину, в накладной указать все данные машины, ну или продажа, а деньги потом ))))) машину снять с учета можно до продажи или во время, покупатель сам ее на себя регистрирует
В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)
В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)
| Список форумів Список тем Нова тема | Попередня тема Наступна тема |
Вибачте, тільки зареєстровані користувачі можуть писати в цьому форумі.
Повідомлення, розміщені на форумах ДК-порталу, відображають лише особисту позицію авторів повідомлень.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.
© 2023 "Дебет-Кредит", український бухгалтерський портал, web_dk [ @ ] gc.com.ua