Кстати, умный человек уже обратился в суд по поводу этой чудо-"консультации" гфс-ников. И - вуаля!
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2018 року м. Полтава
Справа № 816/909/18
Як зазначалося судом, у третьому питанні позивач просив роз’яснити випадок, коли підприємство виплачує працівнику суму витрат здійснених ним при здійсненні трудових обов’язків на користь підприємства (зокрема, купівля канцелярії, палива чи конвертів) – чи оподатковують ці суми ПДФО, військовим збором і єдиним соціальним внеском.
Підставою для висновку ДФС про необхідність оподаткування зазначених витрат на загальних підставах стало те, що пунктом 170.9 статті 170 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку від роботодавця під звіт за умови дотримання усіх встановлених вимог. Оскільки юридичною особою кошти під звіт не видавалися, то сума коштів, на думку відповідача, включається до загального оподатковуваного доходу.
Разом з тим суд не може погодитися із таким висновком контролюючого органу з наступних причин.
Справляння податку на доходи фізичних осіб врегульовано главою 4 Податкового кодексу України.
Так статтею 163 Податкового кодексу України визначено об'єкт оподаткування.
Пункт 163.1. Об'єктом оподаткування резидента є:
- 163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
- 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
Статтею 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
При цьому загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Наказом Міністерства Фінансів № 290 від 29.11.99, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 дохід, яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.
Пунктом 5 зазначеного Положення визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Тобто, визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного суду від 13.03.2018 по справі № 826/2226/15.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що при виплаті працівнику суми витрат здійснених ним при виконанні трудових обов’язків на підприємстві (зокрема, купівля канцелярії, палива чи конвертів) такий працівник не отримує доходу, а, відтак, об'єкт оподаткування з податку на доходи фізичних осіб відсутній.